Актуальність теми дослідження. Приєднання України до Болонського процесу викликало інтерес до європейських стандартів, натомість увага до стандартів американської системи вищої освіти позбавлена належної уваги, попри факт, що саме американські університети часто посідають провідні місця у світових рейтингах.

Історично саме протестанти закладали основи вищої освіти в США, зокрема флагмани американської освіти – Гарвард та інші університети були створені протестантами. Духовні заклади освіти, створені протестантами на початку свого існування в Україні орієнтувались власне на американські стандарти. Таким чином, будь-які дослідження в цій галузі матимуть наукову новизну.

Постановка проблеми. Низька ступінь вивченості зазначеного предметного поля зумовлює потребу у взаємодії з духовними закладами вищої освіти, вивченні найкращого досвіду та пошуку спроб знайти шляхи масштабування найкращих здобутків.

Аналіз останніх досліджень і публікацій. Окремі дослідники вказують на те, що незважаючи на той факт, що більшість університетів Європи були засновані протестантами, у самій Європі до 1980 року не лишилось практично жодного протестантського університету. Окремі дослідники вказують на викривлену подачу відомої фрази щодо “розділового муру між церквою та державою” інші - описують невиправдану тенденцію синонімічного вживання понять “секуляризм” та “атеїзм”. Проте окрім поодиноких досліджень американських стандартів якості освіти, практично жодний дослідник не розглядає український досвід впровадження американських стандартів вищої освіти вітчизняними протестантами з метою масштабування.

Постановка завдання. Ототожнити освітні принципи США, закладені протестантами при створені засад американської системи, виокремити їх імплементацію в Україні, запропонувати способи масштабування.

Виклад основного матеріалу. Автор виокремлює три типових принципи, які вплинули на освітню систему США та масштабування яких на освітню систему України із врахуванням досвіду духовних ЗВО може бути корисним.

 Висновки. Таким чином, практично всі новостворені протестантські ЗВО змогли показати на власному успішному прикладі, що в Україні реально застосування найкращих здобутків американських освітніх стандартів: створення ЗВО, які надають доступну високоякісну освіту без державних дотацій; висування додаткових умов до вступників та викладачів без прояву корупції; формування відповідальної спільноти християнської віри, яка співдіє з суспільством; безкомпромісне дотримання своїх світоглядних переконань та водночас збереження іміджу ЗВО та розбудова адаптивних систем забезпечення якості освіти, яка задовольняє вимоги стейкхоледерів духовної освіти.

На наш погляд, усе вище викладене зумовлює значущість подальшого дослідження духовної освіти з метою масштабування зазначених здобутків.

Ключові слова: духовні ЗВО, освіта, протестанти, стейкхолдери, якість освіти

Список використаних джерел:

  1. Вебер, М 2018. Протестантська Етика і дух капіталізму, Київ: НАШ формат.
  2. Вовк, ДО 2009. Право і релігія : загальнотеоретичні проблеми співвідношення, Xарків: Право.
  3. Калініна, ОГ Система управління якістю освіти у вищих навчальних закладах США. Дисертація кандидата наук, Державний заклад “Луганський національний університет імені Тараса Шевченка”, 259 с.
  4. Національний Університет “Києво-Могилянська академія” Історія академії: КМА - 400 років. Доступно: <https://www.ukma.edu.ua/index.php/about-us/istoriya-akademiji> [15 Жовтень 2020].
  5. Синій, В 2020. ʻТеорії про місійне покликання богословської освіти у пострадянському протестантизміʼ, Освітній дискурс, № 23 (5), с. 78-92. Доступно<DOI 10.33930/ed.2019.5007.23(5)-7> [15 Жовтень 2020].
  6. Barrett, R 1996. ʻ“Quality” and the Abolition of Standards: arguments against some American prescriptions for the improvement of higher educationʼ, Quality in Higher Education, 2 (3), pp. 201–210. Available from:  <doi:10.1080/1353832960020303> [15 October 2020].
  7. Belton, D 2009. The Massachusetts Bay Colony Experience: The Puritan Hope. Available from: <doi:10.2986/tren.001-1161> [15 October 2020].
  8. Bloch, RH 2007. ʻReligion and Ideological Change in the American Revolutionʼ, Religion and American Politics, 47–60. Available from: <doi:10.1093/acprof:oso/9780195317145.003.0003> [15 October 2020].
  9. Bollinger, HD 1953. ʻIII: The Contribution of Protestant Foundations to Higher Educationʼ, Religious Education, 48 (4), pp. 226–230. Available from: <doi:10.1080/0034408530480404> [15 October 2020].
  10. Bourke, T & Carter, J 2016. ʻ“There’s nothing standard about standards”: exploring tensions between two standards documents in higher educationʼ, Journal of Geography in Higher Education, 40 (3), pp. 409–424. Available from:  <doi:10.1080/03098265.2016.1144730> [15 October 2020].
  11. Brown, RE & Haskins, GL 1960. ʻLaw and Authority in Early Massachusetts: A Study in Tradition and Designʼ, Columbia Law Review, 60 (8), 1205 p. Available from: <doi:10.2307/1120359> [15 October 2020].
  12. Buckley, TE 2017. Thomas Jefferson and the Myth of Separation. Religion and the American Presidency, pp. 45–57. Available from: <doi:10.1007/978-3-319-62175-3_3> [15 October 2020].
  13. Campbell, PF 2015. ʻThe Concept of Representation in American Political Development: Lessons of the Massachusetts Bay Puritansʼ, V. 47, № 1. pp. 33-60. Available from:  <https://doi.org/10.1057/pol.2014.30> [15 October 2020].
  14. Caryl, S 2020. First Public School in America. National geographic. Available from: <https://www.nationalgeographic.org/thisday/apr23/first-public-school-america> [15 October 2020].
  15. Glanzer, PL 2011. ʻProtestant Higher Education Around the Globe: The Worldwide Spread and Contemporary State of Protestant Higher Educationʼ, International Handbook of Protestant Education, pp. 599–613. Available from:  <doi:10.1007/978-94-007-2387-0_33> [15 October 2020].
  16. Glanzer, PL 2011. ʻThe Death and Resurrection of Protestant Higher Education in Europeʼ, International Handbook of Protestant Education, pp. 195–223. Available from:  <doi:10.1007/978-94-007-2387-0_10> [15 October 2020].
  17. Hammes, JA 1975. ʻA Christian Response to Atheistic and Scientific Humanismʼ, Journal of Psychology and Theology, 3 (2), pp. 104–108. Available from: <doi:10.1177/009164717500300205> [15 October 2020].
  18. Historical and Contextual Perspectives on Benchmarking in Higher Education, 2014. Benchmarking and Threshold Standards in Higher Education, pp. 23–50. Available from: <doi:10.4324/9781315042244-9> [15 October 2020].
  19. Li, Y & Flowerdew, J 2018. What really is the relationship between plagiarism and culture? Student Plagiarism in Higher Education, 140–156. Available from: <doi:10.4324/9781315166148-10> [15 October 2020]
  20. Massachusetts Bay Colony, 2020. Encyclopedia Britannica. Available from: <https://www.britannica.com/place/Massachusetts-Bay-Colony> [15 October 2020] (eng).
  21. Nord, WA 2008. Taking Religion Seriously in Public Universities. The American University in a Postsecular Age, 167–186. Available from: <doi:10.1093/acprof:oso/9780195323443.003.0013> [15 October 2020].
  22. Owen, T 2010. ʻThe Atheist Surge: Faith in Science, Secularism, and Atheismʼ, Theology and Science, 8 (2), pp. 195–210. Available from: <doi:10.1080/14746701003675561> [15 October 2020].
  23. Pierce, F 1867. History of Grafton, Worcester County, Massachusetts: From Its Early Settlement by the Indians in 1647 to the Present Time. Frederick Pierce. Available from:  <https://play.google.com/store/books/details?id=zZKAAAAAIAAJ&rdid=book-zZKAAAAAIAAJ&rdot=1> [15 October 2020].
  24. Saggio, JJ 2005. ʻCatholic Higher Education in Protestant America: The Jesuits and Harvard in the Age of the University (review)ʼ, The Review of Higher Education, 28 (3), pp. 447–448. Available from:  <doi:10.1353/rhe.2005.0024> [15 October 2020].
  25. The Progression of Christian Education in America, 2020. Christian Education. Available from:  <www.christianeducation.com/blog/progression-christian-education-america> [15 October 2020].

Актуальність теми дослідження. Одним з найважливіших глобалізаційних процесів є входження України  в загальноєвропейський освітній простір. Цей процес потребує глибокого  осмислення  і визначення стратегічних напрямків розвитку освітньої галузі. Освіта, визнається на даний момент найважливішою сферою людського буття і потребує постійної відповідності всім вимогам мінливого світу, а тому просто зобов'язана реагувати на будь-які трансформації суспільства. Такі її особливості як відсутність статичності і здатність до трансформації роблять дослідження глобалізації освіти вкрай актуальним і потребує постійного вивчення.

Постановка проблеми. Розгляд викликів глобалізації та інформаційної революції є одним з головних завдань сучасних наукових досліджень. Адже система освіти визнана сьогодні найважливішою сферою існування суспільства знань і має постійно відповідати на різні вимоги мінливого світу та реагувати на будь-які трансформації суспільства.

Аналіз останніх досліджень і публікацій. Дослідженню глобалізаційних процесів в освіті присвячено праці В. Андріяш, В. Воронкової, І. Каленюк,  О. Кивлюк, О. Назарчука, О. Петрович, В. Яковець. Розвиток освіти за умов інформаційної революції висвітлювалися в роботах О. Задорожної, О. Кивлюк, А. Корнеєвського, С. Сисоєвої, Н. Батченко тощо.

Виклад основного матеріалу. Світовий досвід цивілізаційного розвитку найбільш передових країн світу засвідчує вирішальну роль освітньої сфери у становленні всього соціокультурного комплексу – модернізації виробництва, вдосконалення суспільних відносин, науки і культури, які забезпечують сталий розвиток суспільства, входження індустріальних країн у стадію постіндустріального інформаційного суспільства.

Освітні системи завжди орієнтувалися на потреби суспільства і, незважаючи на відому консервативність, відгукувалися на зміни. Поняття “глобалізація освіти” означає процес входження освітньої системи в європейську зону вищої освіти і стандартизацію вимог: порівнянність ступенів, єдину систему залікових балів, академічну мобільність, оцінку якості освіти.

Глобалізований світ – це відкритий світ, але не рівний. Нові виклики в системі підготовки людини до життя не в останню чергу зумовлені соціокультурною динамікою, яка постійно прискорюється під тиском глобалізації й інформаційної революції. Тому сьогодні важливо знати основні вектори впливу глобалізації та інформатизації не тільки на розвиток сучасного суспільства загалом, але й на розгортання його системи освіти зокрема. Соціальна стратифікація держав поглиблюється тим стрімкіше, чим швидше відбувається викачування із відсталих країн матеріальних, фінансових, інтелектуальних, людських ресурсів і талантів.

Висновки. В умовах пошуку суспільством ефективної освітньої політики і необхідності переходу до гнучких високотехнологічних освітніх систем виникає необхідність застосування новітніх інформаційно-комунікаційних технологій. Водночас спрямовані на виробництво знання інноваційні процеси спричинюють зміни змісту, методів та форм навчання і призначення сучасного педагога. В таких динамічних умовах неминучими виявляється певні загрози, подолання яких ‒ завдання освіти, що модернізується.

Ключові поняття: освіта, модернізація освіти, глобалізація, виклики глобалізації.

Список використаних джерел:

  1. Андріяш, ВІ 2013. Державна етнополітика України в умовах глобалізації, монографія. Миколаїв : Вид-во ЧДУ ім. Петра Могили, 328 с.
  2. Воронкова, ВГ 2012. ‘Теоретико-методологічні засади розвитку сучасного соціуму в контексті синергетичної глобалізації’, Гуманітарний вісник ЗДІА, № 50, с. 21 – 34.
  3. Егоров, В, Еременко, А, Тескина, С & Дзугкоева, Н 2001. ‘Интеллектуальный потенциал’, Государственная служба, № 1 (11), с. 31.
  4. Задорожна, ОМ 2020. ‘Дистанційна освіта в Україні: реалії сьогодення’, Освітній дискурс : збірник наукових праць, Київ : ТОВ “Науково-інформаційне агентство “Наука-технології-інформація”, Випуск 24 (6), с. 56-67.
  5. Каленюк, ІС,. Куклін, ОВ & Ямковий, ВА 2015. ‘Сучасні ризики розвитку вищої освіти в Україні’, Економіка України, № 2 (639), с. 70-83.
  6. Каленюк, ІС 2009. ‘Університети в координатах глобального розвитку’, Вища школа, № 9, с. 5-11.
  7. Кивлюк, ОП 2014. ‘Глобалізаційна спрямованість освітніх трансформацій’, Гілея: науковий вісник: збірник наукових праць, Київ: ПП “Видавництво “Гілея”, Випуск 88 (№ 9),  с. 263-267.
  8. Кивлюк, ОП 2014. ‘Глобалізація та інформатизація освіти в предметному полі філософії освіти’, Гуманітарний вісник Запорізької державної інженерної академії: збірник наукових праць, Запоріжжя: ЗДІА, Випуск 57, с. 192-200.
  9. Кореневский, АВ & Узнародов, ИМ 2010. ‘Модернизация образования: индивидуализация и междисциплинарность’, Высшее образование в России, № 11, с. 113 –118.
  10. Кремень, ВГ 2010. Філософія людиноцентризму в освітньому просторі, Київ: “Знання” України, 519 с.
  11. Муртазина, ГХ 2013. ‘Модернизация в образовании: барьеры и пути из преодоления’, Известия Российского гос. пед. ун-та им. А. И. Герцена, № 162, с. 214-220.
  12. Назарчук, АВ 2003. Этика глобализирующегося общества, Москва : Директмедиа Паблишинг, 199 с.
  13. Петрович, ОГ 2010. Современное российское высшее образование в контексте глобализации. Автореферат диссертации кандидата наук, Саратовский гос. ун-т им. Н.Г.Чернышевского, Саратов, 22 с.
  14. Саркисьян, ТН 2014. ‘К вопросу о модернизации образования’, European science review, № 3-4, с. 89 – 92.
  15. Сисоєва, СО & Батченко, НГ 2011. ‘Вища освіта України: реалії сучасного розвитку’, Міністерство освіти і науки, молоді та спорту України, Київський ун-т ім. Б. Гринченка, Нац. ун-т біоресурсів і природокористування України, Київ: ВД ЕКМО, 368 с.
  16. Яковець, В 2014. ‘Глобалізаційні виклики і стратегічні цілі реформування освіти України’,  Теорія та методика управління освітою: електронне наукове фахове видання, № 3. Доступно: <http://umo.edu.ua/images/content/nashi_vydanya/metod_upr_osvit/v_16/20.pdf>. [28 Жовтень 2020].

Актуальність теми дослідження. В умовах створення Нової української школи важливого значення набуває модернізація змісту освіти, одним із засобів реалізації якого був і залишається підручник. Відтак завданням науковців і педагогів-практиків є підготовка навчальної літератури нового покоління.

Постановка проблеми. Нинішні освітні трансформації актуалізують ґрунтовне вивчення, осмислення і творче використання вітчизняного історико-педагогічного досвіду, зокрема розвитку підручникотворення в початковій освіті. У такому контексті наукове зацікав-лення викликає період відродження національної школи в Україні, характерними особливостями якого стало суттєве оновлення змісту початкової освіти, створення нового покоління підручників для молодших школярів.

Аналіз останніх досліджень і публікацій. Різні аспекти розвитку підручникотворення в початковій освіті в обраних хронологічних межах знайшли відображення в працях українських учених Н. М. Бібік, М. С. Вашуленка, Н. С. Коваль, Я. П. Кодлюк, О. Я. Савченко, В. П. Тименка та ін.

Постановка завдання. Визначити та схарактеризувати тенденції розвитку підручникотворення в початковій освіті у період першого десятиліття державної незалежності України (19912001) задля врахування попередніх надбань та уникнення помилок у процесі творення навчальної літератури для Нової української початкової школи.

Виклад основного матеріалу дослідження. Здійснений аналіз навчальних книжок, виданих у перше десятиліття незалежної України, дав змогу визначити такі тенденції у розвитку підручникотворення в початковій освіті: перегляд змістового наповнення підручників з огляду на принципи дитино-центризму, національної спрямованості, гуманізації; розроблення нового покоління навчальної літератури українськими авторами; підготовка єдиних навчальних книжок для трирічної та чотирирічної початкової школи; створення нових типів підручників і навчальних посібників – альтернативних, дворівневих, інтегрованих, загальнорозвивального характеру; запровадження їх апробації та проходження процедури “грифування”. Поряд із позитивними тенденціями в розвитку підручникотворення в початковій освіті зазначимо й негативні: поглиблення проблеми видання навчальної літератури, вчасного забезпечення нею молодших школярів, підготовка навчальної літератури малопрофесійними авторами, повернення оплати за користування підручниками.

Висновки. Проаналізовані джерела дозволили не лише отримати нове історико-педагогічного знання, а й осмислити попередній досвід у процесі сучасного реформування освітньої галузі, творення Нової української початкової школи. Переконані, що пріоритетними засадами у розвитку підручникотворення в початковій освіті мають залишатися дитино-центризм, національна спрямованість, гуманізація, варіативність, диференціація, що були започатковані та реалізовувалися у перше десятиліття державної незалежності України.

Ключові слова: розвиток підручникотворення; початкова освіта; тенденції; Україна.

 

Список використаних джерел:

  1. Бібік, НМ & Коваль, НС 1996. Віконечко, Київ, 45 с.
  2. Богданович, МВ 1991. Математика. Підручник для 2 кл. чотириріч. початкової шк. 4-те вид., перероб., Київ : Радянська школа, 208 с.
  3. Богданович, МВ, Корчевська, ОП & Ящишина ТП 1991. ‘Як працювати за дворівневим підручником з математики’, Початкова школа, № 5, с. 26‑29.
  4. Гавриленко, ТЛ ‘Образ Батьківщини в підручниках з читання для молодших школярів у період відродження національної школи в Україні (90‑ті рр. ХХ ст.)’, Українські педагоги про національно-патріотичне виховання : зб. матеріалів Всеукр. наук.-практ. семінару, Київ: ДНПБ України ім. В. О. Сухомлинського, с. 56–57.
  5. Гавриленко, ТЛ 2019. Розвиток початкової освіти в Україні у другій половині ХХ – на початку ХХІ століття: історико-педагогічний аспект. Монографія, Київ : Фенікс, 384 с.
  6. Гавриленко, ТЛ & Кузьомко, ЛМ ‘Конструювання змісту початкової освіти на нових методологічних і дидактичних принципах у період відродження національної школи в Україні (1991–1996)’, Вісник Національного університету “Чернігівський колегіум”: Серія: Педагогічні науки, вип. 8 (164), Чернігів, с. 278-285.
  7. Доповідна записка про результати апробації навчальної літератури у 1999/2000 навчальному році, 2000. Інформаційний збірник Міністерства освіти України, № 19, с. 15–22.
  8. Доповідна записка про результати апробації навчальної літератури у 2000/2001 навчальному році, 2001. Інформаційний збірник Міністерства освіти України, № 15, с. 4–15.
  9. Кодлюк, ЯП 2006. Теорія і практика підручникотворення в початковій освіті, Підручник, Київ: Наш час, 368 c.
  10. Нова українська школа : концептуальні засади реформування середньої школи, Схвалено рішенням колегії МОН України від 27.10.2016 р., Доступно: <https://mon.gov.ua/storage/app/media/zagalna%20serednya/nova-ukrainska-shkola-compressed.pdf>  [13 вересень 2020].
  11. Перелік підручників і навчальних посібників, придатних для використання в загальноосвітніх школах України в 1992/1993 навчальному році, 1992. Інформаційний збірник Міністерства освіти України, № 14, с. 10–32.
  12. Перелік підручників і навчальних посібників, придатних для використання в загальноосвітніх школах України в 1995/1996 навчальному році, 1995. Інформаційний збірник Міністерства освіти України, № 13, с. 3–12.
  13. Перелік програм, підручників та навчальних посібників, рекомендованих Міністерством освіти України для використання в середніх закладах освіти в 1998/1999 навчальному році, 1998. Інформаційний збірник Міністерства освіти України, № 17/18, с. 3–49.
  14. Положення про порядок підготовки, експертизи, апробації підручників, навчальних та навчально-методичних посібників, 1998. Інформаційний збірник Міністерства освіти України, № 2, с. 19–25.
  15. Про поліпшення організації підготовки і видання книг і навчально-методичної літератури для закладів освіти України, 1992. Інформаційний збірник Міністерства освіти України, № 23, с. 3–5.
  16. Савченко, ОЯ 2000. ‘Без якісного підручника шкільна освіти неможлива՚, Педагогічна газета, № 8, с. 2.
  17. Савченко, ОЯ 2012. Дидактика початкової освіти. Підручник, Київ : Грамота, 504 с.
  18. Савченко, ОЯ 1996. ‘Реформування змісту початкової освіти’, Початкова школа, № 1, с. 4–8.
  19. Скрипченко, НФ & Савченко, ОЯ 1990. Читанка. Підручник для 1 кл. триріч. початкової шк., Київ : Радянська школа, 240 с.
  20. Скрипченко, НФ & Савченко, ОЯ 1990. Читанка. Підручник для 3 кл. чотириріч. початкової шк. 3-те вид., Київ : Радянська школа, 336 с.
  21. Скрипченко, НФ & Савченко, ОЯ 1992. Читанка. Підручник для 1 кл. триріч. початкової шк. 2-ге вид., перероб., Київ : Радянська школа, 223 с.
  22. Скрипченко, НФ & Савченко, ОЯ 1993. Читанка. Підручник для 2 кл. чотириріч. початкової шк., Київ : Освіта, 224 с.
  23. Скрипченко, НФ & Савченко, ОЯ 1998. Читанка. Підручник для 3 кл. чотириріч. і 2 кл. триріч. початкової шк. 8-ме вид., Київ : Освіта, 336 с.
  24. Скрипченко, НФ, Савченко, ОЯ & Волошина, НЙ 2000. Читанка. Підручник для 4 кл. чотириріч. і 3 кл. триріч. початкової шк. 6-те вид., Київ : Освіта, 228 с.

Актуальність теми дослідження. Актуальність роботи обумовлена необхідністю модернізації навчання, приведення його у відповідність із сучасними досягненнями науково-технічного прогресу, що є запорукою підготовки високо-кваліфікованих, ІКТ-компетентних фахівців. Проєкт, анонсований авторами, спрямовано на розвиток хмаро орієнтованих систем від-критої освіти, методологічного, науково-методичного, організаційного забезпечення використання найсучасніших ІКТ у навчанні і наукових дослідженнях, підвищення рівня ІКТ-компетентності фахівців, зокрема педагогічних кадрів.

Постановка проблеми. З огляду на значний педагогічний потенціал і новизну існуючих підходів до застосування хмаро орієнтованих систем відкритої науки, їх проєктування і використання в закладах освіти, ці питання ще потребують теоретичних та експериментальних досліджень, уточнення підходів, моделей, методів і методик, можливих шляхів впровадження.

Аналіз останніх досліджень і публікацій. Впровадження хмарних технологій в організації освітньо-наукових систем було розглянуто науковцями, серед яких В. Биков, О. Глазунова, М. Жалдак, О. Кузьминська, С. Литвинова, А. Манако, Л. Панченко, С. Семеріков, О. Співаковський,  О. Спірін, А. Стрюк, М. Шишкіна та ін.

Постановка завдання. Визначити стан розроблення проблеми використання хмаро орієнтованих систем відкритої науки у вітчизняному освітньому просторі.

Виклад основного мате-ріалу. У статті представлено вітчизняний досвід розроблення проблеми використання хмаро орієнтованих систем відкритої науки. Зокрема, розглянуто поняття “цифрова трансформація” та процеси, які вона охоплює (оцифровка та цифровізація), окреслено напрями цифровізації в Україні. Відображено основні зрушення щодо інтеграції України до Європейського дослідницького простору. Розкрито основні положення проєкту “Хмаро орієнтовані системи відкритої науки у навчанні і професійному розвитку вчителів” (початок – жовтень 2020 р.) – переможця конкурсу “Підтримка досліджень провідних та молодих учених”, що реалізується за рахунок грантової підтримки Національно-го фонду досліджень України. Анонсовано мету і задачі проєкту, передбачуваний соціальний ефект та результати. Одним із ключових результатів мають стати методики використання сервісів відкритої науки.

Висновки. Показано, що започаткуванню проєкту передував багаторічний досвід його учасників, якими впродовж 2010-2020 рр. проведено 7 науково-дослідних робіт за галузевою тематикою, 2 проєкти всеукраїнського рівня, досягнуто низку вагомих результатів. Реалізація проєкту сприятиме, з-поміж іншого, модернізації освітньо-наукового середовища закладу вищої освіти, підвищенню якості навчання та професійного розвитку вчителів.

Ключові слова: відкрита наука, хмаро орієнтовані системи, проєкт, педагогічні кадри, вчителі.

Список використаних джерел:

  1. Грибанов, ЮИ & Шатров, АА 2019. ‘Сущность, содержание и роль цифровой трансформации в развитии экономических систем’, Вестник Алтайской академии экономики и права, 3-1, с. 44-48. Доступно : <https://vaael.ru/ru/article/view?id=349> [21 Листопад 2020].
  2. Гриб'юк, ОО, Дем'яненко, ВМ, Жалдак, МІ & ін. Система психолого-педагогічних вимог до засобів інформаційно-комунікаційних технологій навчального призначення. Монографія, Київ : Атіка, 172 с.
  3. Дем’яненко, ВМ, Коваленко, ВВ, Кравченко АО, Носенко ЮГ & ін. 2017. Методологія формування хмаро орієнтованого навчально-наукового середовища педагогічного навчального закладу. Монографія, ред. МП Шишкіна, Київ : Педагогічна думка, 146 с.
  4. Кабінет Міністрів України Про схвалення Концепції розвитку цифрової економіки та суспільства України на 2018-2020 роки та затвердження плану заходів щодо її реалізації. Розпорядження Кабінету Міністрів України від 17 січня 2018 р. № 67-р. Доступно: <https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/67-2018-%D1%80#Text> [21 Листопад 2020].
  5. Копняк, Н, Корицька, Г, Литвинова, С, Носенко, Ю & ін. 2015. Моделювання й інтеграція сервісів хмаро орієнтованого навчального середовища. Монографія. Київ : ЦП “Компринт”.
  6. Носенко, ЮГ, Попель, МВ & Шишкіна, МП 2016. Хмарні сервіси і технології у науковій і педагогічній діяльності. Методичні рекомендації, Київ : ІІТЗН НАПН України. Доступно: <http://lib.iitta.gov.ua/706199> [21 Листопад 2020].
  7. Цифрова адженда України. Доступно: <https://ucci.org.ua/uploads/files/58e78ee3c3922.pdf> [25 Листопад 2020].
  8. Шевченко, А 2018. “Досягнення” України у сфері цифровізації науки. Доступно: <https://zn.ua/ukr/science/dosyagnennya-ukrayini-u-sferi-cifrovizaciyi-nauki-292176_.html> [21 Листопад 2020].
  9. Budroni, P, Burgelman, J-C & Schouppe, M 2019. ‘Architectures of Knowledge : The European Open Science Cloud’, ABI Technik, 39 (2), pp. 130–141.
  10. Burgelman, et.al. 2019. ‘Open Science, Open Data, and Open Scholarship: European Policies to Make Science Fit for the Twenty-First Century’. Front. Big Data, vol. 2. Available at : <DOI: 10.3389/fdata.2019.00043>. [26 November 2020].
  11. Final report of public consultation on Science 2.0 / open science. Available at : <https://ec.europa.eu/digital-single-market/en/news/final-report-science-20-public-consultation> [26 November 2020].
  12. OECD Science, Technology and Industry Policy Papers № 25 Making Open Science aReality. Available at : <https://www.oecd-ilibrary.org/docserver/5jrs2f963zs1-en.pdf?expires=1602979092&id=id&accname=guest&checksum=932457522620B58F6E8351E1F36EDEAEOECD> [26 November 2020].

Актуальність теми дослідження. Концепція толерантності є наскрізним етичним дороговказом для функціонування усіх соціокультурних механізмів глобалізованого суспільства. Система вищої освіти не є виключенням, де у специфічний спосіб мають розв’язуватись протиріччя міжкультурної взаємо-дії, поваги до світоглядних переконань тощо, а обґрунтування стратегій толерантної інтерперсональної взаємодії є актуальним завданням для дослідників питань розвитку вищої освіти.

Постановка проблеми. Сучасна європейська освіта декларує орієнтованість на відтворення гуманістичних цінностей та творчий саморозвиток особистості, що є неможливим без утвердження у суспільній свідомості та політико-правовій реальності демократичних цінностей. Проте, існує потреба в узагальненні теоретичних та, не менш важливо, практичних механізмів реалізації зазначених підходів.

Аналіз останніх досліджень і публікацій. Проблема толерантності у забезпеченні механізмів розвитку глобалізованого суспільства досліджена у роботах Т. Андрущенко, С. Бондирєвої, М. Кушнарьової та ін. Світоглядні виклики розвитку освіти проаналізовано у працях Ю. Калиновського, М. Колотило, Г. Ніколаї, О. Овчарук, В. Реут, Л. Рижак, Ю. Шабанової та ін. Специфіку дотримання принципів інклюзії та академічної чесності аналізували О. Вахріна, Ю. Калиновський, Ю. Крук, Г. Нестеренко та ін.

 Постановка завдання. Автор ставить собі за мету виявити особливості реалізації принципів забезпечення толерантності в якості важливої практики освіти у відповідності із гуманістичними ідеями європейського освітнього простору.

Виклад основного матеріалу. Задля виховання толерантності у навчальних закладах Європи застосовуються формальні та неформальні засоби, в тому числі через утвердження складного комплексу моральних цінностей (інклюзії, принципів академічної чесності тощо). Декларовані принципи знаходять своє відображення у етичних кодексах, що слугують дороговказами розвитку національних освітніх систем, забезпечують етичний фундамент освітніх практик конкретних університетів тощо.

Висновки. З аналізу дискурсу толерантності у європейській освіті, вдалося вийти на низку узагальнень:   формування особистості європейського типу формує завдання виховання ціннісних компетенцій, які складають основу її мислення та дії; толерантність є універсальною компетенцією, спираючись на яку можливим є забезпечення прав людини та принципів демократії, реалізації ідеології миробудівництва та сприйняття етичних норм поведінки інших людей, розбудови екологічної та інформаційної безпеки тощо;  виховання та дотримання базових цінностей європейського освітнього простору забезпечує гармонізацію європейського простору, урівноважене сприйняття іншого, формує атмосферу поваги та прагнення до співробітництва, убезпечує буття кожного в складному європейському соціумі;   дослідження та подальше забезпечення освітніх практик толерантності постає як актуальне соціальне завдання цивілізаційного розвитку.

Ключові слова: толерантність, освіта, цінності, цивілізаційний поступ, інклюзія, академічна чесність, європейська освітня політика.  

Список використаних джерел:

  1. Андрущенко, ТВ 2015. ‘Національне та загальнолюдське як домінантні цінності сучасної освітньої політики (європейський контекст)’, Мультиверсум. Філософський альманах, Вип. 9-10, с. 117-134.
  2. Андрущенко, ТВ 2014. ‘Освіта як інтеграційний чинник сучасного цивілізаційного розвитку’, Науковий часопис НПУ імені МП Драгоманова, Серія 18: Економіка і право, Вип. 24, с. 213-221. Доступно: <http://nbuv.gov.ua/UJRN/Nchnpu_018_2014_24_31>. [22 Жовтень 2020].
  3. Бондырева, СК & Колесов, ДМ 2003. Толерантность (введение в проблему), Москва; Воронеж: НПО “МОДЕК”, 240 с.
  4. Бухарестская декларация этических ценностей и принципов высшего образования в Европе, 2004. Высшее образование в Европе, Том XXIХ, № 4, Этические и моральные аспекты высшего образования и науки в Европе, ЮНЕСКО – СЕПЕС. Доступно: <http://www.aha. ru/~moscow64//educational_book/Hee_xxix_4_2004.zip>. [22 Жовтень 2020].
  5. Вахріна, ОВ 2015. ‘Академічні кодекси цінностей у вищій школі Польщі’, Педагогічні науки: теорія, історія, інноваційні технології, № 4, с. 49-59.
  6. Калиновський, ЮЮ 2012. ‘Академічна чесність як чинник правового виховання студентської молоді’, Гілея: науковий вісник : зб. наук. праць, Київ, Вип. 63 (№ 8), с. 477–482.
  7. Колотило, М 2013. ‘Гуманістичний потенціал новітньої парадигми освіти в реаліях сучасної антропологічної кризи’, Філософія освіти. Philosophy of Education, № 2 (13), с. 317-332.
  8. Кушнарьова, МБ & Грищенко, ОА 2013. Теоретичні засади багатокультурності та світовий досвід. Доступно: <http://www.culturalstudies.in.ua>. [28 Жовтень 2020].
  9. Нестеренко, Г 2016. ‘Аксіологія інклюзивної освіти та педагогіки гетерогенності’, Вісник Київського національного торговельно-економічного університету, № 2, с. 53-66.
  10. Ніколаї, ГЮ 2013. ‘Методологічні пошуки у сфері мистецької освіти’, Актуальні питання мистецької освіти та виховання, Вип. 1, с. 3-17.
  11. Овчарук, ОВ 2016. ‘Сучасний досвід впровадження освіти для демократичного громадянства та освіти в галузі прав людини в країнах східного партнерства’, Вісник Дніпропетровського університету імені Альфреда Нобеля. Серія : Педагогіка і психологія, № 2, с. 44–51.
  12. Реут, ВГ 2014. ‘Методика исследования уровня профессиональной готовности педагогов к работе с гетерогенными группами учащихся’, Инклюзивное образование : проблемы и перспективы : сб. науч. тр. по материалам междунар. науч.-практ. конф., (19–21 мая 2014 г.), сост. ЕВ. Иванов; Великий Новгород: НовГУ им. Ярослава Мудрого, с. 292–299.
  13. Рижак, Л 2008. ‘Євроінтеграція вищої освіти України: аксіологічний вимір’, Вісн. Львів. ун-ту ім. І. Франка. Філософські науки, Вип. 11, с. 27-37.
  14. Романова, Н (ред), Зінченко, А, Гусак, Н, Дмитришина, Н, Довбах, Г & та ін. Формування толерантного ставлення до дітей, яких торкнулася проблема ВІЛ/СНІДу: особливості підготовки волонтерів,  Київ: МБФ “Міжнародний Альянс з ВІЛ/СНІД в Україні”, 128 с.
  15. Шабанова, ЮО & Осипов, АО 2014. ‘Сутність і принципи гуманної педагогіки вищої школи’, Вісник Дніпропетровського університету імені Альфреда Нобеля. Серія : Педагогіка і психологія, № 2, с. 123–130.
  16. Fandom 2020. Этические проблемы науки в начале ХХI столетия. Доступно: <https://bsu-philosophy.fandom.com/wiki/>. [28 Жовтень 2020].
  17. Kruk, J 2013. Good cientific Practice and ethical principles in scientific research and higher education. Available from: <http://www.cejssm.usz.edu.pl/>. [28 October 2020].
  18. Vysoká škola ekonomická v Praze, 2018. Jednací řád Etické komise Vysoké školy ekonomické v Praze. Available from:  <https://www.vse.cz/informace-o-vse/informace-a-predpisy/eticky-kodex/jednaci-rad-eticke-komise-vysoke-skoly-ekonomicke-v-praze/>. [28 October 2020].