Актуальність теми дослідження. Сучасні технології мають ряд можливостей до візуалізації та віртуалізації реальних об’єктів. Провідною технологією у цій галузі є доповнена реальність, що наближає дистанційний освітній процес до традиційного, надаючи можливості проведення лабораторних та практичних робіт у будь-якому місці та у будь-який час. Актуальність переходу на дистанційне навчання зазначена у нормативних документах, згідно з якими карантинні заходи передбачають заборону відвідування закладів освіти здобувачами.
Постановка проблеми. В умовах дистанційного навчання викладення теоретичного матеріалу достатньо якісно реалізується загальновідомими програмними засобами, проте суттєва проблема постає у процесі організації практичних та лабораторних занять, де необхідно використовувати лабораторне обладнання. Тому основним завданням нашого дослідження є заміна реального лабораторного обладнання віртуальним (реалізованим засобами доповненої реальності).
Аналіз останніх досліджень і публікацій. Необхідність здійснення дистанційного навчання в умовах карантину відображена у нормативних документах МОН (Лист Міністерства освіти і науки України №1/9-154 від 11.03.2020, Закони України «Про освіту» і «Про вищу освіту»). Особливості організації дистанційного навчання ґрунтовно досліджені у роботах Ю. О. Жука, В. М. Кухаренка. Використання технології доповненої реальності в освітньому процесі описано зарубіжними (М. Б. Алі, У. Бенесова, М. Зеннаро, Й. МартінҐутіеррез, М. Д. Менесес, Ц. Е. Мора, Н. Д. Халім, Ц. Оніме, Д. Н. Пхон, Й. Угомоібгі, П. Фабіані) та вітчизняними (Т. В. Грунтова, Ю. В. Єчкало, О. М. Маркова, Є. О. Модло, С. О. Семеріков, В. В. Ткачук) дослідниками.
Постановка завдання. Теоретично обґрунтувати та розробити методику використання технології доповненої реальності як засобу дистанційного навчання в умовах карантину.
Виклад основного матеріалу. Описано методику дистанційного виконання лабораторної роботи із вивчення електровимірювальних приладів з використанням додатку доповненої реальності Electricity AR.
Висновки. Теоретично обґрунтовано доцільність використання доповненої реальності як засобу дистанційного навчання в умовах карантину. Виокремлено засіб візуалізації лабораторного обладнання, а саме мобільний додаток Electricity AR. Розроблено елементи методики використання мобільного додатку Electricity AR у процесі виконання лабораторних робіт.
Ключові слова: доповнена реальність, дистанційне навчання, карантин, мобільний додаток Electricity AR.
Список використаних джерел:
Актуальність теми дослідження. Сьогодення ставить перед національною системою професійної освіти серйозні виклики, які спрямовані на її інтеграцію з ринком праці, створення оптимальних умов та дієвих механізмів забезпечення державно-громадського управління та партнерства, прозорості й публічності прийняття та виконання управлінських рішень. Урахування означеного кола чинників в організації діяльності освітніх установ усіх рівнів є актуальним питанням забезпечення сталого розвитку України та її європейського вибору.
Постановка проблеми. Ключовими завданнями розбудови та функціонування закладів професійної (професійно-технічної) освіти є максимальне урахування потреб та очікувань ключових стейкхолдерів, здійснення низки заходів, спрямованих на гарантування постійного та послідовного підвищення якості освіти, сприяння розвитку культури формування якості освіти. Це вимагає впровадження цілісної системи забезпечення якості освіти, моніторингу якості освіти та освітньої діяльності, залучення до проведення моніторингових досліджень висококваліфікованих фахівців. Особливої актуальності набувають питання перегляду підходів, методів, форм та змісту навчання, запровадження гнучких моделей організації освітнього процесу, підвищення уваги до варіативної складової у структурі комплексу освітніх компонентів, яка реалізується у спецкурсах.
Аналіз останніх досліджень і публікацій. Актуальність окресленої проблеми підтверджується дослідженнями відомих науковців В. Кременя, О. Савченко, В. Зайчука, О. Локшиної, Т. Лукіної, О. Ляшенка, спрямованих на аналіз методологічних проблем якості освіти, працями Г. Єльникової, З. Рябової, О. Боднар, Г. Аннєнкової у сфері методології моніторингу, впровадження кваліметричних моделей та самоекспертизи освітнього середовища. Вагомий внесок в обґрунтування закономірностей, принципів, змісту, сучасних тенденцій у підвищенні кваліфікації педагогічних працівників зроблено вітчизняними вченими, зокрема В. Олійником, В. Сидоренко, В. Масловим.
Постановка завдання. Розкрити зміст та структуру, особливості упровадження спецкурсу “Моніторинг якості освіти в контексті взаємодії зі стейкхолдерами”; представити узагальнені аналітичні дані за результатами діагностики засвоєння спецкурсу під час його апробації на курсах підвищення кваліфікації педагогічних працівників ЗП(ПТ)О.
Виклад основного матеріалу. Унікальність програми спецкурсу “Моніторинг якості освіти в контексті взаємодії зі стейкхолдерами” полягає в урахуванні галузевого контексту та фактичних результатів моніторингових досліджень якості підвищення кваліфікації фахівців професійної (професійно-технічної) освіти у Білоцерківському інституті неперервної професійної освіти. У статті розглянуто мету, завдання, андрагогічні принципи побудови програми спецкурсу. Ґрунтовно описано зміст, логіку спецкурсу, яка відображає рух від аналізу понять якості освіти, якості освітньої діяльності, освітнього моніторингу та моніторингу якості підвищення кваліфікації, до практико-орієнтованих питань організації моніторингових досліджень якості освіти та освітніх послуг у контексті взаємодії зі стейкхолдерами. Представлено узагальнені показники за результатами діагностики слухачів курсів підвищення кваліфікації під час апробації спецкурсу “Моніторинг якості освіти в контексті взаємодії зі стейкхолдерами”.
Висновки. Розроблений і апробований авторський спецкурс “Моніторинг якості освіти в контексті взаємодії зі стейкхолдерами” розглядається як педагогічна умова моніторингу якості підвищення кваліфікації фахівців у галузі професійної (професійно-технічної) освіти. Представлені узагальнені аналітичні дані за результатами діагностики засвоєння спецкурсу під час його апробації на курсах підвищення кваліфікації доводять певний рівень ефективності у сприянні розвитку компетент-ностей в проведенні моніто-рингових досліджень управлінської та/або власної професійної діяльності (як засобу рефлексивної діяльності) педагогічного працівника ЗП(ПТ)О.
Ключові слова: якість освіти, моніторинг, підвищення кваліфікації, спецкурc, стейкхолдер.
Список використаних джерел:
Актуальність теми дослідження. Важливим принципом глобалізації є академічна мобільність. Україна зацікавлена в залученні до навчання іноземних громадян, що дозволяє зміцнювати та розширювати авторитет країни в міжнародному співтоваристві, робить її конкурентоспроможною в такій сфері освітніх послуг.
Постановка проблеми. Визначальною передумовою реалізації зазначених завдань, є забезпечення високого рівня організації освітнього процесу, в якому синтезуються процеси інтелектуалізації і гуманізації навчання, актуалізується впровадження інновацій, проходить інтеграція знань. Це визначає пошук нових підходів до навчання іноземних студентів, що уможливлює застосування нових моделей навчання, сучасних методів та освітніх технологій, трансформацію традиційних способів засвоєння інформації.
Аналіз останніх досліджень та публікацій. Мовній підготовці іноземних студентів приділяли увагу В. Бондаренко, В. Костомаров; проблема психологічної адаптації іноземних студентів до незвичних для них соціально-культурних та кліматичних умов порушувалася в працях О. Ізотова, Л. Кайдалової; проблематика якісної природничо-наукової підготовки іноземних студентів висвітлена у працях Ю. Бойчука, Т. Шмоніної; І. Сиротинської, І. Самура приділяли увагу методичним аспектам викладання профільних дисциплін у медичних та фармацевтичних закладах вищої освіти для іноземних студентів. Дослідження свідчать, що підготовка іноземних фахівців охоплює різні аспекти: педагогічний, психологічний, методичний та гуманітарний, та є важливим чинником міжнародної і внутрішньої політики й економіки.
Постановка завдання. Висвітлення особливостей методики викладання дисципліни “Патологічна фізіологія”, враховуючи специфіку професійної підготовки іноземних студентів.
Виклад основного матеріалу. Одним з елементів викладання дисципліни “Патологічна фізіологія”, враховуючи специфіку підготовки іноземних студентів, є розробка, створення і застосування в освітньому процесі інноваційних методів навчання з максимальним ступенем схематизації, систематизації та візуалізації навчального матеріалу, що сприяють не лише трансформації навчальної інформації в знання й уміння студентів, але й інтенсифікації освітнього процесу, серед яких є методи кооперативного навчання, ігрові методи роботи з текстом; асоціативні методи навчання.
Висновки. Інноваційній методи та форми організації практичних та семінарських занять для іноземних студентів сприятимуть більш ефективному засвоєнню навчальної інформації та формуванню професійно-важливих якостей майбутніх фармацевтів.
Ключові слова: іноземні студенти, професійна підготовка фахівців фармації, методика викладання навчальних дисциплін, інноваційні методи навчання, інтерактивні методи навчання, ігрові методи роботи з текстом, асоціативні методи.
Список використаних джерел:
Актуальність теми дослідження. У статті висвітлено актуальність застосування інформаційно-комунікаційних технологій у процесі формування культурологічної компетентності майбутніх учителів початкової школи.
Постановка проблеми. Резюмовано, що сучасний інформаційний простір, з одного боку, стимулює прагнення зростаючої людини до пізнання нового, творчості, саморозвитку. З іншого боку, той факт, що стрімко змінюється сприйняття людиною світу й самої себе призводить іноді до негативних тенденцій: зміни ціннісних орієнтирів, сепаратизму, націоналізму, пошуку вирішення виникаючих життєвих проблем в алкоголі і наркотиках, дезорієнтації в навколишньому середовищі під впливом засобів масової інформації, що негативно позначається на фізичному й духовному здоров’ї.
Аналіз останніх досліджень і публікацій. Проблема професійної підготовки майбутніх учителів початкової школи була предметом дослідження науковців, які аналізували шляхи її вдосконалення в Україні (А. Алексюк, С. Гончаренко, С. Лисенкова, Н. Ничкало, О. Савченко, Л. Хоружа, М. Фіцула та ін.) та за кодоном (О. Волошина, О. Гордійчук, Л. Заблоцька, Н. Мотрук, Ю. Соловйов та ін.).
Постановка завдання. Мета статті окреслити потенційні можливості застосування інформаційно-комунікаційних технологій у процесі формування культурологічної компетентності майбутніх учителів початкової школи.
Виклад основного матеріалу. Констатовано, що інформаційні технології сьогодні володіють значним дидактичним потенціалом, який дозволяє мотивувати студентів до досягнення особистісних цілей у навчанні, в тому числі в опанування культурологічними компетенціями. Цілі і завдання вищої педагогічної освіти, передбачені діючими освітніми стандартами, включають оволодіння базовими знаннями і вміннями, в тому числі, культурологічною компетентністю, яка в зв’язку з наростаючою тенденцією до глобалізації особливо актуальна для вчителів початкової школи.
Висновки. Підкреслено, що використання ІКТ значно розширює склад і можливості сукупності елементів інформаційного освітнього середовища. Так, до джерел вивчення інформації відносяться: різні інформаційно-довідникові системи і бази даних, електронні навчальні посібники, енциклопедії, ресурси мережі Інтернет. Серед інструментів навчально-пізнавальної діяльності майбутніх учителів початкової школи діяльності можна виділити комп’ютерні тренажери, програми, локальні комп’ютерні мережі, або Інтернет. Встановлено, що ключовим компонентом в інформаційному освітньому середовищі виступає комп’ютер, як інструмент переробки навчального матеріалу, комунікації, оновлення системи знань, проектування, самореалізації майбутніх учителів початкової школи. Використання комп’ютерів в освітньому процесі змінює роль засобів навчання, які використовуються у процесі викладання різних дисциплін, змінюючи навчальне середовище.
Ключові слова: культурологічна компетентність, вчителі початкової школи, інформаційно-комунікаційні технології, студенти.
Список використаних джерел: