автор: Сакун А.В.


Актуальність теми дослідження. Зростання впливу особистості на різні сфери життя обумовлене рівнем отриманого нею знання. Йдеться про знання досконалої якості, або елітне знання, на основі якого формується творча, продуктивна частина суспільства. В становленні особистості проблема набуття якісних знань не знімається, а навпаки, актуалізується.

Постановка проблеми. Методологічний аналіз процесу набуття знань, який вивчає закономірності їх засвоєння, умінь та навичок, визначає обсяг і структуру змісту пізнання, удосконалює методи і організаційні форми навчання, зумовлює сам факт наявності елітного знання. Проте дослідження проблеми елітного знання потребує уточнення гносеологічного змісту поняття “знання”.

Аналіз останніх досліджень і публікацій. Проблема сучасного знання в контексті елітного знання знайшла висвітлення в багатьох публікаціях, а саме: В. Андрущенка, В. Беха, В. Ільїна, В. Загороднюка, В. Кременя, Ж. Лакана, М. Мамардашвілі, С. Пролеєва та інших.

Постановка завдання. Дослідження впливу наукового пізнання на творення елітного знання, яке допомагає розв’язувати суперечності, накопичені у просторі освіти.

Виклад основного матеріалу. В статті досліджується проблема якісного знання в сучасному суспільстві. Освіта пов’язана з глобальним характером економіки, який передбачає набуття не просто інформації, знань чи вмінь, а інтелектуального капіталу. Володіння таким капіталом і є володіння елітним знанням, яке відкриває інші способи розуміння дійсності. Воно виступає як діяльність із самопізнання, розкриває не лише внутрішню будову духовного світу людини, а й розуміння структури соціально-економічного і культурного буття. Елітне знання відкриває не лише зовнішні, а й внутрішні взаємозв’язки – онтологічні, соціокультурні, когнітивні, морально-етичні, виявляє рівень екзистенційного самоаналізу.

Висновки. Елітне знання є об’єктивним знанням, завдяки якому відбувається поступ наукового пізнання. Статус елітного знання набуває тоді, коли воно є результатом інноваційних інтелектуально-методологічних рефлексій. Разом з тим елітне знання завжди особистісне, оскільки досягається завдяки власним судженням, які спираються на творчі потенції та інтуїтивні передчуття суб’єкта пізнання. Факт елітного знання обумовлений і тим, що в системі пізнання завжди формуються і стверджуються передові ідеї, теорії, погляди, які утворюють не інтелектуальне поле, у якому з’являються таланти і генії. Їх знання стає основою формування інтелектуальної еліти.

Ключові слова: знання, еліта, пізнання, наука, інтелект, творчість, освіта.

 

Список використаних джерел:

  1. Гьосле, В., 2003. ‘Практична філософія в сучасному світі’, К. : Лібра, 247 c.
  2. Кудашов, ВИ., 2009. ‘Конструирование инновационного варианта образования’, Философия образования, № 3, С. 5-9.
  3. Лукашевич, ВК., 2006. ‘Философия и методология науки’, Минск : Современная шк., 320 с.
  4. Матвіїв, М., 2009. ‘Взаємозв’язок ринку знань із ринком праці в Україні: маркетинговий аспект’, Галицький економічний вісник, № 7, С. 73-79.
  5. Микешина, ЛА., 2009. ‘Философия познания’, М. : Канон +: РООИ «Реабилитация», 560 с.
  6. Парето, В., 2004. ‘Элиты и аристократия’, Личность. Культура. Общество, Т.4, Вып. 3-4, С. 3-14.
  7. Скотна, Н., 2005. ‘Особа в розколотій цивілізації: освіта, світогляд, дії’, Львів : Українські технології, С. 320.