автор: Жукова Г. В.


Актуальність дослідження. Сьогоднішня академічна освіта є пріоритетом не тільки із-за досконалих зразків навчання, але й формування нових знань, створення уявлень про світ, ідеальне в освіті. Інноваційна трансформація систем професійної та післядипломної освіти, інтенсивний розвиток галузевого навчання на підприємствах і організаціях, а також системи додаткової освіти актуалізували пошук нових форм підготовки професійних працівників, однією з яких є позаакадемічна освіта. Позаакадемічна освіта - це можливість з’ясувати траєкторії професійної інтеграції людини в суспільство, розвиток окремих шляхів відповідно її розуміння.

Постановка проблеми. Чи існують нові можливості отримання людиною освіти?

Аналіз останніх досліджень і публікацій. Загальновизнаною необхідністю європейської освіти є відкритість процесу отримання знань, знаходження сенсу освіти протягом життя, що у Європейському Союзі розглядається як один з головних елементів соціальної моделі людини. Міжнародна комісія ЮНЕСКО по освіті сформулювала такі напрями освіти ХХІ століття: вміти пізнавати і вчитися у будь-якому віці; вміти працювати та творити; навчитися жити разом; вміти жити, вміти творити. Ступінь розробки теми дослідження в наукових працях – Л. Сігаєва вважає метою освіти дорослих не тільки забезпечення оптимізацію професійної мобільності, але й надання людині можливості бути самою собою; Л. Корчагіна обґрунтовує навчання впродовж життя як створення всіх необхідних умов для отримання необхідної людині, суспільству і державі освіти; вчені Дж. Сємєйна, Р. Велденб, Х. Хейкеб, С. Влейтенб та Х. Бошусенз наголошують на тому, що навчання впродовж життя є поєднанням людиною вроджених здібностей та знань.

Постановка завдання. Актуальним і дискусійним є питання про залежність успішної кар’єри від академічної освіти, тобто неврахування інновацій, філософсько-культурного ідеалу, що містить природну тенденцію розвитку.

Виклад основного матеріалу. Основним завданням академічної освіти є підготовка фахівців, створення і розвиток відповідного професійного напряму науки, розвиток теорії і практики навчання. Відповідно, сучасні тенденції філософії та педагогіки, академічна освіта, як і раніше, залишаються актуальними і затребуваними, підтримуються як державними, так і недержавними установами. Але звичайне навчання може бути творчим, не відірваним від проблем реального життя, що розглядається як збереження традицій, тенденцій і змін, характерних для масової освіти. Прагнення відкинути досягнення і нові рішення, що відповідають вимогам сучасності, сприяють застою в освітній думці. Позаакадемічна освіта орієнтована на багатовимірне інтуїтивне відпрацювання професійних моделей, що вирішується через реалізацію, орієнтацію в цілісній дійсності і поступальне поєднання пізнання фаху і професійну діяльність.

Висновки. Найбільш актуальною характеристикою нинішньої ситуації в системі освіти є усвідомлення громадянами необхідності освіти протягом усього життя, з акцентом на професійний аспект. З огляду на широке коло проблем, що викладені, можна звернути увагу на те, що в позаакадемічній освіті зростає кількість студентів, підвищується популярність навчання без перерви у виробництві, відродження освіти дорослих, розвиток більш гнучких вимог та кваліфікації для початку роботи. Це необхідно враховувати при розробці процесуальних принципів освітньої орієнтації людини для засвоєння норм співіснування.

Ключові слова: освітнє середовище, позаакадемічна освіта, вибір професії.

 

Список використаних джерел:

  1. Волковський, ВП., 2017. ‘Ідея суспільності: політична філософія в Україні ХІХ століття’, НАН України, Інститут філософії ім. Г. С. Сковороди, Київ : Академперіодика, 264 с.
  2. Долгочуб, В., Петрова, Н., 2016. ‘Прояви локальності в позаакадемічній реконструкції української традиційної культури’, Народна творчість та етнологія, № 5, С. 18–22.
  3. Зайцева, ЗІ., 2007. ‘Інституціоналізація української науки наприкінці ХІХ – на початку ХХ століття’, Автореф. дис. … докт. істор. наук: 07.00.01, Національна академія наук України, Інститут історії України, Київ, 40 с.
  4. Тарасова, ОВ., 2011. ‘Вища освіта в США: сучасний стан та пріоритети розвитку’, Вісник Національної академії Державної прикордонної служби України, Вип. 3. Доступно : http://nbuv.gov.ua/UJRN/Vnadps_2011_3_9. [Дата звернення 11 Січня 2019].
  5. Шапочкіна, О., 2011. ‘Неформальна освіта: зарубіжний досвід організації’, Неперервна професійна освіта за кордоном, Ч. 7, С. 122–125.
  6. Krzych Bartłomiej, K., 2017. ‘Gdy nauka staje się grą... (De) konstruktywnie i krótko o pewnych regułach świata akademii‘, Ur journal of humanities and social sciences, nr 2(3), P. 133–145.
  7. Robinson Ken, 2008. ‘Changing Education Paradigms’, Speech. Available at: <http://www.cfpscourseweb.com/pluginfile.php/1099/block_html/content/RSA%20%20Ken%20Robinson%20Lecture%20-%20transcript.pdf.> [Accessed 9 January 2019].