автор: Ревін Ф. Г.


Актуальність дослідження.На відміну від моделей соціального аналізу, які критикуються за те, що підсумовують та схематизують онтологію взаємодії суспільства, висновки наведеного нами аналізу ґрунтуються на соціально-філософських теоріях, що стосуються емоційної природи колективних явищ. Зокрема, автор пропонує вивчити кооперативну діяльність сучасних суспільств з точки зору афективних факторів, що переважають у міжособистісному обміні між членами різних формальних організацій, спонтанними групами та колективами з урахуванням їх особливого типу, організаційної згуртованості, а також спільно досягнуті результати.

Постановка проблеми. Наріжні емпатичні й ідентифікаційні суспільні процеси, зокрема, можна оцінити в рамках методів і категорій запропонованої в лоні феноменологічної філософії соціально-філософської доктрини, постулюючи порядок видів соціальних сполук, який відповідає різнимтипам спільної емоційної взаємозалежності.

Аналіз останніх досліджень і публікацій. Критичні роздуми, що стосуються загальних основ актуальних питань, представлені в роботах наступних українських дослідників: М. Булатова, В. Москаленко, В. Польщук, Л. Орбан-Лембрик, М. Пірен, В. Циба, А. Коваленко, М. Культаєва, М. Корнев. Основні методологічні механізми та конкретні концептуальні рішення висвітлені в публікаціях Н. Бойчука, Н. Бурана, Т. Добко, Т. Лутія, І. Почінока, О. Хижняка, А. Малінкіна та інших.

Постановка завдання. Відповідно, метою даної роботи є застосування раніше запропонованої феноменологічної методології та класифікації колективних емпатетіческіх станів з метою надання засобів для адекватної інтерпретації ступеня, в якому конкретне соціальне утворення є гармонійним. А також визначити емоційні передумови і важелі громадянської активності, аналізуючи вплив емоційних чинників на нашу здатність до спільного критичного мислення, рефлексивно-реактивне сприйняття і усвідомлення суспільних перетворень.

Виклад основного  матеріалу. Емоційна складова соціокультурних зрушень і розвитку рідко є основним предметом глибокого наукового дослідження. Прийняття нормативних моделей соціальної формації в якості вихідної точки сучасної соціальної науки розглядає виникнення, функціонування та динаміку стабільних колективних суб'єктів, заснованих на неявному атомізмі та раціональності прикордонних ліній соціально складових осіб, що їх утворюють. Основний аспект досліджуваної в даний час афективної феноменології пов'язаний з роллю, яка приписується актам загальної симпатії і солідарності стосовно випадків колективно підтримуваної профілактичної емоційної аксіології. Віддзеркалюючи потужні гальванізуючі диспозиції, колективні емоції часто є проявом різноманітних, часом суперечливих суспільнихтенденцій, здатних поширюватися по даній соціальній формації, амбівалентно змінюючи їхню полярність.

Висновки. Один з найважливіших внесків соціальної феноменології у вивчення групових емоцій полягає в тому, щоб запропонувати механізм регулювання в поєднанні з розвитком моделі продуктивної комунальної згуртованості, досягнення якої має прагнути будь-яке гармонійне і етичне суспільство. Таке тлумачення, однак, не передбачає відвертого ігнорування нашої колективної пізнавальної та вольової спроможності, а натомість вимагає збалансованого підходу до усвідомлення морального значення та раціонального впливу в рамках більш широкої схеми строго стратифікованого суспільства.

Ключові слова: колективні емоції, солідарність, симпатія, сумісні афективні стани, соціальна онтологія, психологія мас, феноменологія.

 

Список використаних джерел:

  1. Агеев, ВС., 1990. ‘Межгрупповое взаимодействие: социально-психологические проблемы’, М. : Изд-во Моск. Ун-та, 240 с.
  2. Бурбан, Н., 2014. ‘Психологічні аспекти поведінки особистості в наповпі’, Педагогіка і психологія проф. освіти : наук.-метод. журн., № 6, С. 106-118.
  3. Васильченко, О., 2011. ‘Громадська думка і суспільні настрої: відмінності та спільні риси’, Релігія та соціум, № 1, С. 198-205.
  4. Злобіна, ОГ., 2016. ‘Соціальні трансформації в емоційному вимірі: від методологічних питань до методичних рішень’, Вісник Харківського національного університету імені В. Н. Каразіна, Серія : Соціологічні дослідження сучасного суспільства : методологія, теорія, методи, Вип. 36, С. 28-35.
  5. Пержун, В., 2013. ‘Соціальна солідарність: сутність, консолідаційні можливості для українського суспільства’, Релігія та соціум, № 3-4, С. 201-207.
  6. ‘Феноменологія буття людини: Сучасна західноєвропейська філософська рефлексія’, 1999. К. : Український центр духовної культури, 278 с.
  7. Шелер, М., 1994. ‘Избранные произведения’, М. : Гнозис, 413 c.
  8. Hooft, S., 1994. ‘Scheler on Sharing Emotions’, Philosophy Today, 38, P. 18-28.
  9. Scheler, M., 1970. ‘The Nature of Sympathy’, 2nd ed., New York : Archon Books, 294 p.