автор: Жукова Г. В.


Актуальність дослідження. Планомірне навчання, спрямоване на задоволення освітніх потреб громадян, окремих соціальних, професійних груп є результатом збільшення освітнього потенціалу суспільства. На відміну від академічної, позаакадемічна освіта здійснюється різними організаціями і установами і не завжди професійними педагогами (викладачами). Вона менш структурована і не обов’язково завершується отриманням загальновизнаного документа про освіту, виступає, так званою альтернативною освітою.

Постановка проблеми. Чи є складні освітні процеси, які відбуваються в Україні в останні десятиліття, підвищенням стабільності, духовності і потенціалу освітньої системи країни?

Аналіз останніх досліджень і публікацій. Концепція позаакадемічної освіти як сучасної освітньої парадигми була розглянута в роботах: С. Варбуртон [12], Л. Грін [7], О. Кивлюк [3], Дж. Коена [6], Д. Об-лінгера [9], Д. Супер [11] та інших.

Постановка завдання. Освіта як процес розвитку внутрішнього світу особистості, що включає ставлення людини до себе, до навколишнього світу і до інших людей, передбачає пізнавальну навчальну активність як діяльність, що відповідає потребі в тих чи інших знаннях. Саме така по суті освітня діяльність дійсно може виділяти зміст і спрямованість ціннісних орієнтацій, особистісних смислів і установок, тобто створювати фундамент особистісного розвитку людини в будь-якому віці.

Виклад основного мате-ріалу. Запити навчатися протягом життя стають дедалі актуальнішими і змальовують не тільки потребу в освіті, а й стабільність країни, бо освіта є магістральною складовою суспільної, фахової та соціальної галузей. Незаперечність означення позаакадемічної освіти як незвичайного явища сучасного освітнього світу веде до задоволення актуальних запитів громадян.

Висновки. Для консолідації суспільства і зміцнення держави особистість має володіти широкими знаннями, уміннями та навичками, що відповідають національній ідеї в її світоглядному розумінні. Врахування освітньо-виховних аспектів розвитку суспільства та інформаційно-комунікаційних технологій вносить істотний вклад у вирішення завдань забезпечення професійних потреб населення. Нарівні з академічною затребуваною стає позаакадемічна освіта, яку можна отримати поза інституційними структурами, використовуючи, в тому числі, відкриті ресурси електронного навчання, притаманні сучасному навчанню.

Ключові слова: позаакадемічна освіта, альтернативна освіта, академічний заклад, феномен, методологія, навчання.

 

Список використаних джерел:

  1. Декарт, Р., 2011. ‘Міркування про метод, щоб правильно спрямовувати свій розум і відшукувати істину в науках’, К. : Тандем, 101 с.
  2. Верховна Рада України, 2012. ‘Закон України «Про професійний розвиток працівників» від 12.01.2012 № 4312-VI’. Доступно : <http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/4312-17> [Дата звернення 15 Березня 2019].
  3. Кивлюк, ОП., 2017. ‘Формування ядра інформаційної педагогіки в контексті філософського дискурсу’, Наукові записки КУТЕП, Вип. 16, Серія «Філософські науки», С. 22–32.
  4. Кабінет Міністрів України, 2013. ‘Постанова Кабінету Міністрів України від 15.05.2013 № 340 “Про затвердження Порядку підтвердження результатів неформального професійного навчання осіб за робітничими професіями”’, Доступно : <https://dniokh.gov.ua/?p=4141> [Дата звернення 3 Квітня 2019].
  5. Ткачук, М., 2001. ‘Київська академічна філософія ХІХ – початку ХХ ст. і становлення історичко-філософської науки в Україні : автореф. дис. ... докт. філос. наук : 09.00.05’, К., 30 с.
  6. Cohen, J., 2006. ‘Social, Emotional, Ethical, and Academic Education : Creating a Climate for Learning, Participation in Democracy, and Well-Being’, Harvard Educational Review, July, Vol. 76, № 2, Р. 201–237.
  7. Judith, G., Camilli, G., Elmore, P., 2014. ‘Complementary methods in education research’, Arts-based educational research, № 14, P. 95–109.
  8. Commission of the European Communities, 2001. ‘Making a European Area of Lifelong Learning a Reality’, Brussels, 46 р.
  9. Oblinger, D., 2005. ‘Educating the Net Generation’, The College at Brockport, Educause, 265 р.
  10. Peters, M., 2014. ‘Philosophy of education’, NY : Oxford University Press. Available at : <https://www.researchgate.net/publication/322076772_Philosophy_of_Education> [Accessed 11 April 2019].
  11. Super, DE., 2018. ‘A life-span, life-space approach to career development’, Journal of Vocational Behavior, № 13, Р. 282–298.
  12. Warburton, S., 2009. ‘Second Life in higher education : Assessing the potential for and the barriers to deploying virtual worlds in learning and teaching’, British Journal of Educational Technology, Vol. 40, № 3, Р. 414–426.
  13. Williams, A., Katz, L., 2018. ‘The use of focus group methodology in education some theoretical and practical consideration’, International electronic journal for leadership in learning, № 5(3), Р. 38–56.