автори: Поліщук О. С., Поліщук О. В.


Актуальність дослідження зумовлена соціально–економічними, політичними та культурними суперечностями динамічного розвитку людства у постіндустріальному, інформаційному суспільстві. Вони стали об’єктивною передумовою еволюції постіндустріального, інформаційного періоду розвитку цивілізації.

Постановка проблеми. Інформаційне суспільство як феномен науково–технічного прогресу, а тим більше людина, яка є основою цього суспільства, потребує детального подальшого вивчення. Фактично відбувається посилення інформаційного рівня взаємодії, що супроводжується регламентацією, а подекуди і легітимацією морально–етичних взаємодій.

Аналіз останніх досліджень і публікацій. Проблемі інформаційного суспільства як нового етапу розвитку людства, його концептуалізації, присвячувалося чимало праць відомих дослідників: Д. Белла, Р. Дарендорфа, А. Етционі, М. Кастельса, Т. Стоуньєра, О. Тофлера, А. Турена та ін.

Постановка завдання. З’ясувати суть інформаційного суспільства; визначити місце людини у суспільстві цього етапу; розкрити позитивний і негативний потенціал інформаційного суспільства для людини.

Виклад основного  матеріалу. Розглянуто підходи до розуміння суті інформаційного суспільства. З’ясовано, що в основі світогляду покладено характеристику відношення до сучасних технологій, а саме науково–технічний прогрес, основою якого стало винайдення комп’ютерної техніки і можливість цифрувати інформацію, а також полонізація, комп’ютеризація усіх сфер людської діяльності. Всі ці явища продиктовані часом інтеграції та глобалізації й мають неабиякий вплив на людину як антропологічний вид.

Висновки. Постіндустріальний етап розвитку, представлений інформаційним – зумовлений часом і попередньою діяльністю суспільства. Новий етап приніс не лише позитивні і негативні зміни, що відображається в часі, просторі й діяльності людини – він висунув нові вимоги до самої людини і все, що пов’язано з її перебуванням у Світі як антропологічного виду.

Ключові слова: постіндустріальне, інформаційне суспільство, людина, цінності, Світ, ідентифікація, “модулятивне Я”, “Модульна людина”, науково–технічна революція, інформація, комп’ютер.

 

Список використаних джерел:

  1. Воронкова, ВГ., Соснін, ОВ., 2015. ‘Формування інформаційного суспільства в Україні’, Гуманітарний вісник ЗДІА, № 60, С. 13–24.
  2. Ганаба, С., 2011. ‘Перспективи розвитку освіти в інформаційному суспільстві’, Гуманітарний вісник ЗДІА, № 45, С. 78–85.
  3. ‘Європа на шляху до інформаційного суспільства. Збірник документів європейської комісії 1994–1995 рр.’, 2000, Київ : Зв’язок, С. 5.
  4. Запорожченко, ОВ., 2016. ‘Антропологічні проблеми інформаційного суспільства’, Yong Scientist, № 2, С. 81–85.
  5. Зощенко, ОВ., 2004. ‘Інформаційне суспільство: ознаки і динаміка’, Інтелект. Особистість. Цивілізація : Тематичний збірник наукових

праць із соціально–філософської проблематики, № 3, Донецьк : Дон ДУШТ, С. 27–276.

  1. Кастельс, М., 2000. ‘Информационная эпоха: экономика, общество и культура’, Москва : ГУВЩЭ, 608 с.
  2. Кравець, М., 2010. ‘Філософія формування інформаційного суспільства у євро просторі’, Соціогуманітарні проблеми людини, № 4, С. 37–43.
  3. Лазарович, Н., 2011. ‘Людина у світлі концепцій інформаційного суспільства’, Вісник Національного університету «Львівська політехніка», Філософські науки, № 692, С. 35–40.
  4. Любивий, ЯВ., 2014. ‘Проблема віртуалізації інформаційного суспільства’, Вісник Національного авіаційного університету, Серія: Філософія, Культурологія, № 1, С. 15–20.
  5. Маруховський, О., 2005. ‘Переваги та види інформаційного суспільства’, Політичний менеджмент, № 1, С. 127–136.
  6. Мелюхин, ИС., 1999. ‘Информационное общество: стоки, тенденции, проблемы развития’, Москва : Изд–во Моск ун–та, 208 с.
  7. Степанов, ВО., 2010. ‘Інформаційне суспільство: концептуальний аспект філософії. Культура України’, Теорія та історія культури (філософські й культурологічні виміри), Вип. 31. Доступно : http://www.ic.ac.kharkov.ua/nauk_rob/nauk_vid/rio_old_2017/ku/kultura31/12.pdf [Дата звернення 04 Березня 2019].
  8. Тоффлер, Е., 2000. ‘Третя хвиля’, Київ : Видавничий дім «Всесвіт», 480 с.