автор: Аміта Валмікі


Актуальність дослідження. Між науковцями існує гостра суперечка щодо підняття завіси західного або колоніального шляху вивчення кожного напряму індійської освіти; будь то мистецтво, наука чи торгівля, а також інші нововведені та постійно зростаючі галузі. Індійці завжди розглядали систему індійської освіти через призму британських поглядів, і тому це актуальна потреба, щоб розглянути її нейтрально, саме відповідно до індійського стилю життя. Терміново потрібні метаморфози, і вони мають іти від науковців. Це питання стосується не тільки Індії, але й усіх колишніх колоній різних країн. Імперіалізм залишив свої відбитки настільки глибокими і повністю викарбуваними на індійському стилі життя, що кожна сфера індійського побуту насамперед оцінюється за мірками західного світу. Таким чином, актуальність дослідження полягає в тому, щоб деколонізувати або відновити систему освіти, а також розглядати її цілком неупереджено чи такою, як вона є.

Постановка проблеми. Вся індійська система освіти потребує перегляду та переоцінки. Індія є країною контрастів, де різні релігії, мови, діалекти, раси та культури живуть під однією з найбільших демократій у світі. Парасолька достатньо велика, щоб вмістити це різноманіття, і поділ індійських штатів після отримання незалежності від британців базувався на мовному принципі. Мови відіграють ключову роль у житті Індії, оскільки таким чином проявляється індійська культура. Топографія та географія настільки різноманітні, що потребують дуже точного методу поводження з цим різнобарв’ям. Як це зробити? Отже, цільовим завданням є встановлення нового шляху перегляду та аналізу індійської системи освіти у її диверсифікованих штатах, які мають різну мову та культуру; впровадження нової політики для збагачення системи освіти.

Аналіз останніх досліджень і публікацій. Ретельний аналіз системи освіти в доанглійській Індії, під час британського панування і постбританської епохи є важливою передумовою для деколонізації індійської системи освіти. Також важливо врахувати, чи можлива взагалі деколонізація в цьому глобалізованому світі? Десь комусь треба починати, та це має починатися з науковців і діячів освіти; тих, хто там був і наразі працюють над цим питанням.

Мета дослідження є напрочуд очевидною, а саме знайти вирішення вищезазначених потреб. Для того, щоб переглянути систему індійської освіти у всій її цілісності, оскільки маються обізнані міжнародні науковці, які з нетерпінням чекають світлого майбутнього; сформувати освітню політику, що відповідає індійському стилю життя, повертаючись до коренів індійської системи освіти, і зрозуміти, чи підходить вона нинішньому поколінню - їхнім потребам, вимогам і добробуту; відновити індійську систему освіти у комплексі з міжнародною системою освіти. Це буде більш доречною метою дослідження. Також необхідно з'ясувати, яку роль відіграє мова, у випадку з “англійським” середовищем в Індії, для покращення чи погіршення ситуації.

Виклад основного матеріалу. Теза полягає в тому, щоб повернутися до праці вищих діячів науки часів британського панування і постбританської епохи. Хтось, як Рабіндранат Тагор, бажали радикальних змін в системі освіти; але деякі, подібні до Махатма Ганді, були більш врівноваженими і мріяли про самостійну систему освіти. Багато інших науковців до цих пір опановують нові освітні політики чи то для “деколонізації”, чи для “відновлення” системи освіти в Індії; це індійська “постмодерна деконструкція”, коли жорстка і ортодоксальна політика замінюється прогресивною та більш динамічною; не здаючись на поталу старому, але “відновлюючи” старе за новим сценарієм.

Висновки. Вивчення поглядів вищих діячів науки Індії протягом британського панування та в епоху постбританської Індії; їхньої роботи над освітньою системою Індії та спроб знайти належне вирішення кризи індійської системи освіти може дати нам певну базу, щоб зробити “щось” сьогодні та в майбутньому Індії.

Ключові слова: деколонізація, відновлення, колоніальне панування, колоніальна система освіти, корінні культури, сварадж (самоврядування), націоналізм, рідна/і мова/и.

 

References:

  1. Mewshaw, M., 2010. ‘Between Terror and Tourism: An Overland Journey Across North Africa’, Counterpoint, Berkeley, P. 132.
  2. Pirbhai-Illich, F., Shauneen, P., Fran, M., ed., 2017. ‘Culturally responsive Pedagogy: Working Towards Decolonization, Indigeneity and Interculturalism’, Palgarve Macmillan, Springer Nature, Switzerland, P. 3-4.
  3. Macedo, D., ed., 2019. ‘Decolonizing Foreign Language Education: The Misteaching of English and Other Colonial Languages’, Routledge, P. XXV.
  4. Paranjape, M., 2014. ‘Discussion on Decolonizing the Indian Mind’, India Foundation, New Delhi.
  5. Paranjape, MR., 2017. ‘Debating the ‘Post’ Condition in India : Critical Vernaculars, Unauthorized Modernities, Post-colonial Contentions, Taylor and Francis.
  6. Duiker, WJ., 2015. ‘Contemporary World History (Sixth Edition)’, Cengage Learning, P. 32.
  7. Kumar, K., 2014. ‘Politics of Education in Colonial India’, Routledge.
  8. Mishre, AD., 2015. ‘Mahatma Gandhi on Education’, Vikas Publishing House Pvt. Ltd., New Delhi, P. 4.
  9. Keer, D., 2002. ‘Mahatma Jotirao Phooley : Father of Indian Social Revolution’, Popular Prakashan Pvt. Ltd., Mumbai.
  10. Naik, CD., 2003. ‘Thoughts and Philosophy of Dr. B. R. Ambedkar’, Sarup and Sons, New Delhi, P. 54.
  11. Bora, GS., Desh R., 2011. ‘Understanding Indian-Value System through Sri Aurobindo’s Education System (An Online Anthology of Sri Aurobindo’s Ideas)’, Centre for Positive Philosophy and Interdisciplinary Studies (CPPIS), Pehowa (Kurukshetra).
  12. Rathore, AS., Mohapatra, R., 2017. ‘Hegel’s India : a reinterpretation, with texts’, Oxford University Press, P. 79.
  13. Swami, V., 1947. ‘Complete Works of Swami Vivekanada’, Vo. IV. Advaita Ashram, P. 302.
  14. Dharampal, G., 2017. ‘Essential Writings of Dharampal’, Publications Division Ministry of Information and Broadcasting, Introduction – part IV.