автор: Співак В.В.


Актуальність теми дослідження. Актуальність тематики розвідки обумовлена вагомістю епохи бароко для процесу становлення української національної самосвідомості та духовної культури. Якнайбільше це стосується морально-етичних та політико-філософських ідей мислителів XVII ст. Тож потреба вивчення спадщини українських авторів цієї великої епохи не викликає сумнівів.

Постановка проблеми. Політико-філософські ідеї в творчості мислителів XVII ст. проявлялись у вигляді звеличення мудрого правління християнського володаря, нарікання на моральне падіння влади, розбору негативних та позитивних рис, властивих правителям, моралістичних прикладів, розміркуввань про належний порядок в суспільстві тощо. Тож згаданий аспект творчості українських барокових мислителів складає значну проблему, яка потребує дослідницького пера.

Аналіз останніх досліджень та публікацій. Визначена дослідницька проблема-тика вже розглядалася у багатьох працях вітчизняних та зарубіжних вчених, таких як: Довга Л. М., Яковенко Н. М., Когут З. тощо. На матеріалах текстів Антонія Радивиловського вона вивчалась в попередніх розвідках автора цієї статті. Однак даний доробок потребує узагальнення зробленого в цьому дослідженні.

Постановка завдання. Завданням статті є дослідження політико-філософських поглядів Антонія Радивиловського в контексті української духовної культури XVII ст.

Виклад основного мате-ріалу. Розглядаючи політико-філософську тематику, проповідник використовує категорії, що належать до політичного світу Речі Посполитої, аплікуючи до них специфіку сучасного йому козацько-старшинського політичного устрою. До цього синтезу додаються образ московської царської влади, що служать для автора своєрідним образом православного правителя. Однак презентуючи свою лояльність до царя, Антоній Радивиловський не аналізує особливостей політичного буття московського двору та його підданих, тож цей символ навряд чи можна назвати взірцем для наслідування. Ця світоглядна особливість є характерною для українських церковних діячів епохи бароко, які проявляли зовнішню прихильність до царської влади і час від часу представляли її дипломатичні інтереси, але при цьому не прагнули запровадження російських порядків на власній території та обороняли окремішність Київської Митрополії.

Висновки. Зроблено висновок про синкретичність філософсько-політичного вчення Антонія Радивиловського, в якому поєднуються образи та категорії політичного життя Русі-України, Речі Посполитої, Війська Запорізького та Московського царства. Виявляючи лояльність до образу монарха, як гаранта політичної стабільності, проповідник надає перевагу республіканським принципам політичного життя.

Ключові слова: українська філософія, політична філософія, філософія права, бароко, моральне вчення.

 

Список використаних джерел:

  1. Броджі-Беркофф, Дж., 2010. ‘Мир з Богом чоловіку як система моральної філософії. В : Інокентій Ґізель : вибрані твори’, Том 3 : Дослідження та матеріали, Київ – Львів : Свічадо, С. 103–132.
  2. Галятовський, І., 1985. ‘Ключ розуміння’, Київ : Наукова думка, С. 53–238.
  3. Довга, ЛМ., 2012. ‘Система цінностей в українській культурі XVII століття’, Київ – Львів : Свічадо.
  4. Когут, З., 2004. ‘Коріння ідентичності’, Київ : Критика.
  5. Радивиловський, А., 1688. ‘Вінець Христов’, Київ : Друкарня Києво-Печерської Лаври.
  6. Радивиловський, А., 1671. ‘Вінець Христов : рукопис’, Т. 2, Київ : Пустинно-Миколаївський монастир.
  7. Радивиловський, А., 1676. ‘Огородок’, Київ : Друкарня Києво-Печерської Лаври.
  8. Радивиловский, А., 1894. ‘Слова часу войны’, Киев : Тип. имп. ун-та св. Владимира В. И. Завадского.
  9. Співак, ВВ., 2017. ‘Політико-правові категорії як маркер ідентичності в спадщині Антонія Радивиловського’, Науковий вісник Сіверщини, Серія : Право, № 2 (2), Чернігів, С. 43–53.
  10. Співак, ВВ., 2015. ‘Політична ідентичність Антонія Радивиловського – між самовладдям та республіканізмом’, Наукові записки Національного університету «Острозька академія», Серія : Філософія, Вип. 17, Острог, С. 70–74.
  11. Яковенко, Н., 2012. ‘Дзеркала ідентичності. Дослідження з історії уявлень та ідей в Україні XVI–XVIII ст.’, Київ : Laurus.
  12. Яковенко, НМ., 2006. ‘Нарис історії середньовічної та ранньомодерної України’, Київ : Критика.