автор: Гальченко М.С.


Актуальність дослідження. Європейська цивілізація впродовж останніх століть включена в процес всеохоплюючого перетворення природної і одночасно творення соціальної реальності. В результаті такої предметно-практичної діяльності змінюється сутність людини, яку визначає характер і стиль мислення, його своєрідним способом реконструкції й організації якого є наука. В діапазоні її розвитку формується наукове мислення. Традиційно в нього включали природничо-наукове, а з розвитком індустріальної епохи – технологічне мислення. Воно відіграє вирішальну роль в постійному пошуку і застосуванні як виробничих, так і соціальних технологій. І одночасно постає чинником подальшого прогресу науки, обумовлюючи перехід суспільства на етап техногенного розвитку.

Постановка проблеми. В ситуації розширення техногенної цивілізації в її контексті виникає і стверджується інформаційний світ, атрибутом якого є Homo virtualis – людина віртуальна. У зв’язку з чим актуалізується завдання вияснити особливості і характерні риси її мислення та його вплив на подальший процес та перспективи пізнання і когнітивної діяльності в умовах динаміки розвитку субстанційних основ техногенної цивілізації.

Аналіз останніх досліджень і публікацій. Проблематика  мислення і його трансформацій в умовах техногенної цивілізації та інформаційного світу вирішується в контексті теорії когнітивістики. Дослідженню загальних принципів мислення та історії його формування присвячені роботи В. Розіна, Н. Іванової, Т. Васильєвої, В. Ільїна, В. Кременя та ін. Продуктивне мислення досліджує М. Вертгеймер, технічне – Р. Додонов, В. Мельник. Розвиток культури мислення в умовах техногенної цивілізації досліджують В. Стьопін, І. Добронравова, А. Маслов, В. Єгоров, В. Ємелін. Разом з тим недостатньо вивченою залишається проблема інформаційного мислення.

Постановка завдання. Динаміка зростання впливу інформаційно-комунікативних технологій на розвиток і зміну параметрів соціального, політичного, культурного життя обумовлює зміну парадигми мислення, його епістемологічних і когнітивних основ, трансформуючи тим самим освітньо-навчальні технології, способи формування особистості, породжені інформаційною епохою. В силу чого завдання статті полягає в аналізі і виявленні основних аспектів інформаційного мислення, атрибуту людини віртуальної. Виклад основного матеріалу. Сьогодні наука та її технологічне застосування стали визначальними факторами роз-витку суспільства, його пізнання й перетворення згідно із ростом знання. Воно стає умовою формування наукового мислення, яке сьогодні   виступає у модусі мислення технічного, або технологічного.  Сучасний етап науково-технічної революції пов’язаний з розвитком інформаційно-цифрових технологій, які є  фактором формування інформаційного мислення, сегменту і складової частини технологічного мислення. Інформаційні технології створюють новий інтелектуальний простір, в якому головним способом пізнання і спілкування виступає мислення, яке можна назвати інформаційним. Висновки. Основою і засобом систематизації природної і соціальної реальності виступає наука. Діяльність науки обумовила виникнення і розвиток техніки і технологій. На їх основі формується технологічне мислення, яке сьогодні займає належне місце поряд з правовим, економічним, політичним тощо. Філософсько-методологічною підставою технологічного способу (стилю) мислення є раціоналізм, обґрунтований у філософії новочасового періоду. Трансформація технологічного мислення в процесі розвитку науково-технічної революції приводить до виникнення інформаційного мислення. Воно є результатом розвитку інформаційно-цифрових технологій, постає модусом технологічного мислення. Сучасні інформаційні і цифрові технології створюють нові інтенції мислення і почуття, які створюють нову когнітивно-інтелектуальну реальність. Ключові слова: мислення, техніка, технологічне мислення, творчість, наука, інформація, знання

 

Список використаних джерел:

  1. Гальчинський, АС., 2010. ‘Економічна методологія. Логіка оновлення : навчальний посібник’, Київ : АДЕФ, 572 с.
  2. Емелин, ВА., Тхостов, АШ., 2010. ‘Технологические соблазны информационного общества: предел внешних расширений человека’, Вопросы философии, № 5, Москва : Институт философии Российской академии наук, C. 84–90.
  3. Кримський, СБ., 2003. ‘Запити філософських смислів’, Київ : ПАРАПАН, 240 с.
  4. Лекторский, ВА., 2010. ‘Философия, общество знания и перспективы человека’, Вопросы философии, № 8, Москва : Институт философии Российской академии наук, С. 30–34.
  5. Лукашевич, ВК., 2006. ‘Философия и методология науки : учебное пособие’, Минск : Современная школа, 320 с.
  6. Маслов, АО., 2016. ‘Інформаційна економіка : становлення, структура та теоретичне осмислення’, Київ : ВПЦ «Київський університет», 432 с.
  7. Мельник, ВП., 2010. ‘Філософія. Наука. Техніка : Методолого-світоглядний аналіз’, Львів : Видавничий центр ЛНУ імені Івана Франка, 592 с.
  8. Степин, ВС., 2006. ‘Философия и эпоха цивилизационных перемен’, Вопросы философии, № 2, Москва : Институт философии Российской академии наук, С. 16–26.
  9. Эпштейн, М., 2001. ‘Философия возможного’, СПб. : Алетейя, 334 с.
  10. Liessmann, KP., 2006. ‘Theorie der Unbildung’, Die Irrtümer der
  11. Wissengesellschaft. Wien: Paul Zsolnay Verlag, 176 s.