автор: Кузьоменська Л. Г.


Актуальність теми дослідження. Кожна людська спільнота є достеменно комунікативною: її існування і повсякденна життєдіяльність неможливі без комунікування у вигляді обміну думками, почуттями і намірами, тобто без спілкування, яке потребує певної системи знаків – мови. Мова і комунікація володіють виразними ознаками інтегративного механізму: вони об’єднують соціокультурну багатоманітність у діяльнісну гомогенність на підставі смислового конвенціоналізму.

Постановка проблеми полягає в істотній зумовленості комунікативної ефективності фактором соціокультурних реалій. Більше того, важливе значення для перспектив комунікативної ефективності має не лише відмінність соціокультурних середовищ, а їхній конкретно- історичний статус-кво: тобто навіть якщо йдеться про соціокультурні реалії одного й того ж соціуму, але різних часових відтинків, то детермінативний вплив цих детермінант на комунікативну сферу істотно відрізнятиметься.

Аналіз останніх досліджень і публікацій. Науковий доробок, присвячений феномену комунікації, комунікативної компетентності та міжкультурної комунікації представлений у роботах: Г. Маклюєна, М. Мерло-Понті, Л. Пашко, С. Тулміна, В. Щербини та інших.

Постановка завдання. Пріоритетного значення набуває виявлення як конкретно- історичних відмінностей і соціокультурних особливостей комунікативної ефективності, так і факторів, що мають інваріантний статус для успіху комунікування і перспектив приросту комунікативних навичок.

Виклад основного матеріалу. В основі всіх комунікативних процесів знаходиться мова: саме вона є тією знаковою системою, котра забезпечує процес комунікації і слугує своєрідним резервуаром, з якого живиться комунікативна культура. Мова є імперативом комунікативної діяльності, комунікації par excellence. Мова – ключовий засіб реалізації комунікативного потенціалу, а саме: лише на рівні мови post factum та a posteriori комунікативний потенціал, по-перше, набуває виразних змістовно- функціональних ознак, по-друге, реалізує себе на практиці. Комунікація не є простим процесом передачі інформації від джерела до реципієнта. Її структуру утворюють три елементи: повідомлення, інформація та розуміння.

Висновки. Досягнення мети комунікативної ефективності спонукає мову до якомога ретельнішого врахування соціокультурних реалій, оскільки ті визначають чимало комунікативних стереотипів, автоматизмів і особливостей. Причому, особливості соціокультурної дійсності слід регулярно поновлювати й засвоювати, бо навіть соціокультурні реалії одного суспільства в різні історичні періоди його існування можуть істотно різнитися між собою.

Ключові слова: комунікативний обмін, комунікативна ефективність, мова як система знаків, смисловий конвенціоналізм, соціокультурна

сфера, інтегративна функція.

 

Список використаних джерел:

  1. Айер, АД., 1993. ‘Язык, истина и логика’, Аналитическая философия : Избранные тексты, М. : МГУ, С. 50–66.
  2. Бацевич, ФС., 2011. ‘Філософія мови. Історія лінгвофілософських учень’, К. : Академія, 240 с.
  3. Белфорд, Д., 2018. ‘Как продать себя и свои идеи дорого. Метод Волка с Уолл-стрит’. Доступно : <https://secretmag.ru/business/methods/kak- prodat-sebya-i-svoi-idei-dorogo-metod-volka-s-uoll- strit.htm?utm_campaign=brain&utm_medium=rec&utm_source=rambler& utm_content=secretmag> [Дата обращения 11 Декабря 2019].
  4. Белфорд, Д., 2018. ‘Прямолинейная система убеждения Джордана Белфорта’. Доступно : <http://worldsellers.ru/prjamolinejnaja-sistema- ubezhdenija-dzhordana-belforta> [Дата обращения 14 Декабря 2019].
  5. Белфорт, Д., 2014. ‘Волк с Уолл-стрит’, М. : АСТ, 703 с.
  6. Брайнт, Д., 2004. ‘Основы воздействия СМИ’, М. : Вильямс, 432 с.
  7. Бэндлер, Р., Гриндер, Дж., 1995. ‘Рефрейминг : ориентация личности с помощью речевых стратегий’, Воронеж : НПО «МОДЭК», 256 с.
  8. Гирц, К., 1999. ‘«Насыщенное описание» : в поисках интерпретативной теории культуры’, Самосознание мировой культуры, СПб. : Петрополис, 420 с.
  9. Дейк, ТА., 1989. ‘Язык. Познание. Коммуникация’, М. : Прогресс, 312 с.
  10. Дзьобань, ОП., 2010. ‘Інформаційна безпека у проблемному полі соціокультурної реальності : Монографія’, Х. : Майдан, 260 с.
  11. Дюркгейм, Э., 1996. ‘Метод социологии’, Западно-европейская социология XIX – начала XX веков, М. : Издательство МГУ, 496 с.
  12. ‘Екологія мови і мовна політика в сучасному суспільстві : Зб. наук. праць’, 2012. К. : Видавн. дім Д. Бураго, 376 с.
  13. Кастельс, М., 2000. ‘Информационная эпоха : экономика, общество и культура’, М. : Гос. ун-т. высш. шк. экон., 607 с.
  14. Козловець, МА., 2009. ‘Феномен національної ідентичності : виклики глобалізації : Монографія’, Житомир : Вид-во ЖДУ ім. І. Франка, 558 с.
  15. Кузьомінська, ЛГ., 2016. ‘Мова як імператив і атрибут комунікативної культури сучасності’, Гуманітарний вісник ЗДІА, № 64, С. 99–111.
  16. Маклюэн, ГМ., 2003. ‘Понимание Медиа : Внешние расширения человека’, М. : КАНОН-пресс-Ц; Кучково поле, 464 с.
  17. Мерло-Понти, М., 1999. ‘Феноменология восприятия’, СПб. : Ювента, Наука, 606 с.
  18. Мюллер, М., Сепир, Э., Уорф, БЛ., Витгейнштейн, Л., 2003. ‘Языки как образ мира. Антология’, М. : АСТ, Terra Fantastica, 576 с.
  19. Пашко, ЛА., 2013. ‘Комунікативна компетентність керівника : навч.- метод. матеріали’, К. : НАДУ, 76 с.
  20. Сеник, Р., 2013. ‘Мова в мережі інформаційно-комунікативного простору суспільства’, Вісник Харківського національного педагогічного університету імені Г. С. Сковороди, Філософія, Вип. 41 (1), С. 142–151.
  21. Тулмин, С., 1984. ‘Человеческое понимание’, М. : «Прогресс», 327 с.
  22. Щербина, ВМ., 2013. ‘Міжкультурна комунікація у сучасному соціокультурному просторі’, Вісник Національного технічного університету України «Київський політехнічний інститут», Політологія. Соціологія. Право, № 2, С. 70–75.
  23. Якобсон, РС., 1983. ‘В поисках сущности языка’, М. : Радуга, С. 102–117.
  24. Baudrillard, J., 1983. ‘Ecstasy of Communication’, The Anti-Aesthetic, Essays on Postmodern Culture, Port Townsend : Bay Press, P. 126–133.
  25. Brown, P., Levinson, S., 1978. ‘Universals in Language Usage : Politeness Phenomena Text’, Questions and Politeness : Strategies in Social Interaction, Cambridge : Cambridge University Press, 323 p.
  26. Cooley, CH., Berelson, B., Janowitz, M., 1953. ‘The Significance of Communication’, Opinion and Communication, N. Y. : Spargo, Р. 133–157.
  27. Vattimo, G., 1997. ‘Beyond Interpretation : The Meaning of Hermeneutics for Philosophy’, Cambridge : Polity Press, 129 p.