Актуальність теми дослід-ження полягає в формуванні сучасної системи світових мобільностей та опису так званого “мобільного повороту”, який стає новою парадигмою філософських досліджень. Завдяки останньому ми можемо аналізувати не лише сталі, а й динамічні явища сучасності, які потребують не лише соціально-економічного та культурного, а й філософського обґрунтування.   

Постановка проблеми. Основною проблемою дослідження виступає взаємозв’язок системи мобільностей із сучасним процесом глобалізації. Дослідницькі питання полягають у тому, який процес є первинним, як вони взаємодіють між собою та які їх наслідки в сучасному світі. Розглядається, як глобалізація сприяє утворенню цілої парадигми мобільностей та як загалом поняття руху стає ключовим в “суспільстві мереж”.

Аналіз останніх досліджень і публікацій. Парадигма мобільностей концептуалізована у роботах британського дослідника Дж. Уррі. Для теоретичного аналізу процесу глобалізації було обрано праці У. Бека, А. Г. Франка, Д. Мартена. Історико-філософський контекст  даної тематики розглянуто крізь призму праць В. Віндельбанда та Г. Зіммеля. Тема потенційно має в собі значний історико-філософський потенціал та потребує більш детального дослідження: як з точки зору історії філософії, так і з боку сучасних філософських досліджень.

Постановка завдання. Відповідно до проблематики дослідження, було поставлено завдання встановити співвідношення між процесами мобільності та глобалізації та у виявленні їх відображення в сучасних дослідженнях парадигми мобільностей. Метою статті є узагальнена характеристика сучасної парадигми мобільностей та її зв’язку із процесами глобалізації.

Виклад основного матеріалу. У статті розглядаються основні витоки глобалізації, а також відбувається формулювання сучасної парадигми світових мобільностей, демонструється їх взаємозв’язок між собою. Обґрунтовується сучасний процес регулярних змін та створення нової парадигми реальності.

 Висновки. Процеси мобільності та глобалізації розвиваються під впливом один одного. Це призводить до виникнення “суспільства мобільностей”, сутність якого полягає в мінливості: норм, подій, інтерпретації фактів. Сучасність перебуває в процесі регулярних змін, в основі яких лежить рух. Трансформації мобільностей знаходять відображення у наукових методологіях дослідження філософії руху та глобалізаційних студій, які формують парадигмальний концепт мобільності ХХІ ст. Дослідження його історико-філософської ґенези, окремих напрямів сучасних мобільних студій та видів мобільностей становить перспективу подальших розвідок.

Ключові слова: мобільність, мобільний поворот, глобалізація, філософія руху, парадигма, суспільство мобільностей.

Список використаних джерел:

  1. Бек, У 2001. Что такое глобализация? пер. с нем. А. Григорьев & В. Седельник; общ. ред. послесл. А. Филиппов, Москва: Прогресс-Традиция, 304 с.
  2. Виндельбанд, В 1995. ‘Философия в немецкой духовной жизни XIX века’, в Вильгельм Виндельбанд, Избранное: Дух и история, пер. с нем., Москва: Юрист, с. 294–363.
  3. Зиммель, Г 2011. Проблемы философии истории: Этюд по теории познания, пер. с нем., ред. ВН Линда,. Москва: Книжный дом “Либроком”, изд. 2-е, 176 с.
  4. Мартен, Д, Мецжер, Ж & П'єр, Ф 2005. Метаморфози світу. Соціологія глобалізації, Київ: Києво-Могилянська академія, 304 с.
  5. Тоффлер, Э 2002. Шок будущего, пер. с англ., Москва: ООО “Издательство ACT”, с. 5-14, 187-197, 201-204.
  6. Урри, Дж 2018. Как выглядит будущее? пер. с англ. А. Матвеенко; науч. ред. С. Щукина, Москва: Издательский дом “Дело”, 320 с.
  7. Урри, Дж 2012. Мобильности, Москва: Праксис, 576 с.
  8. Frank, A 1998. Reorient. Berkeley, Calif: of California Press, pp.88-90.
  9. John Urry Lecture 2020. Covid-19, Mobilities and Futures. Available from: <https://www.lancaster.ac.uk/events/john-urry-lecture-2020-covid-19-mobilities-and-futures> [29 October 2020]
  10. Sheller, M 2020. ‘Mobility Justice, Climate Migration and the Lessons of Pandemic (Im)mobilities’, The University of British Colambia. Available from: <https://migration.ubc.ca/events/mimi-sheller-mobility-justice-climate-migration-pandemic-immobilities> [25 September 2020]
  11. Sheller, M 2018. Mobility Justice: The Politics of Movement in an Age of Extremes, Brooklyn: NY: Verso, 224 pp.
  12. Young, J 2020. The Economic Impact of Brain Drain. Investopedia. Available from: <https://www.investopedia.com/terms/b/brain_drain.asp> [11 September 2020].