Актуальність теми дослідження. Актуальність роботи обумовлена необхідністю модернізації навчання, приведення його у відповідність із сучасними досягненнями науково-технічного прогресу, що є запорукою підготовки високо-кваліфікованих, ІКТ-компетентних фахівців. Проєкт, анонсований авторами, спрямовано на розвиток хмаро орієнтованих систем від-критої освіти, методологічного, науково-методичного, організаційного забезпечення використання найсучасніших ІКТ у навчанні і наукових дослідженнях, підвищення рівня ІКТ-компетентності фахівців, зокрема педагогічних кадрів.

Постановка проблеми. З огляду на значний педагогічний потенціал і новизну існуючих підходів до застосування хмаро орієнтованих систем відкритої науки, їх проєктування і використання в закладах освіти, ці питання ще потребують теоретичних та експериментальних досліджень, уточнення підходів, моделей, методів і методик, можливих шляхів впровадження.

Аналіз останніх досліджень і публікацій. Впровадження хмарних технологій в організації освітньо-наукових систем було розглянуто науковцями, серед яких В. Биков, О. Глазунова, М. Жалдак, О. Кузьминська, С. Литвинова, А. Манако, Л. Панченко, С. Семеріков, О. Співаковський,  О. Спірін, А. Стрюк, М. Шишкіна та ін.

Постановка завдання. Визначити стан розроблення проблеми використання хмаро орієнтованих систем відкритої науки у вітчизняному освітньому просторі.

Виклад основного мате-ріалу. У статті представлено вітчизняний досвід розроблення проблеми використання хмаро орієнтованих систем відкритої науки. Зокрема, розглянуто поняття “цифрова трансформація” та процеси, які вона охоплює (оцифровка та цифровізація), окреслено напрями цифровізації в Україні. Відображено основні зрушення щодо інтеграції України до Європейського дослідницького простору. Розкрито основні положення проєкту “Хмаро орієнтовані системи відкритої науки у навчанні і професійному розвитку вчителів” (початок – жовтень 2020 р.) – переможця конкурсу “Підтримка досліджень провідних та молодих учених”, що реалізується за рахунок грантової підтримки Національно-го фонду досліджень України. Анонсовано мету і задачі проєкту, передбачуваний соціальний ефект та результати. Одним із ключових результатів мають стати методики використання сервісів відкритої науки.

Висновки. Показано, що започаткуванню проєкту передував багаторічний досвід його учасників, якими впродовж 2010-2020 рр. проведено 7 науково-дослідних робіт за галузевою тематикою, 2 проєкти всеукраїнського рівня, досягнуто низку вагомих результатів. Реалізація проєкту сприятиме, з-поміж іншого, модернізації освітньо-наукового середовища закладу вищої освіти, підвищенню якості навчання та професійного розвитку вчителів.

Ключові слова: відкрита наука, хмаро орієнтовані системи, проєкт, педагогічні кадри, вчителі.

Список використаних джерел:

  1. Грибанов, ЮИ & Шатров, АА 2019. ‘Сущность, содержание и роль цифровой трансформации в развитии экономических систем’, Вестник Алтайской академии экономики и права, 3-1, с. 44-48. Доступно : <https://vaael.ru/ru/article/view?id=349> [21 Листопад 2020].
  2. Гриб'юк, ОО, Дем'яненко, ВМ, Жалдак, МІ & ін. Система психолого-педагогічних вимог до засобів інформаційно-комунікаційних технологій навчального призначення. Монографія, Київ : Атіка, 172 с.
  3. Дем’яненко, ВМ, Коваленко, ВВ, Кравченко АО, Носенко ЮГ & ін. 2017. Методологія формування хмаро орієнтованого навчально-наукового середовища педагогічного навчального закладу. Монографія, ред. МП Шишкіна, Київ : Педагогічна думка, 146 с.
  4. Кабінет Міністрів України Про схвалення Концепції розвитку цифрової економіки та суспільства України на 2018-2020 роки та затвердження плану заходів щодо її реалізації. Розпорядження Кабінету Міністрів України від 17 січня 2018 р. № 67-р. Доступно: <https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/67-2018-%D1%80#Text> [21 Листопад 2020].
  5. Копняк, Н, Корицька, Г, Литвинова, С, Носенко, Ю & ін. 2015. Моделювання й інтеграція сервісів хмаро орієнтованого навчального середовища. Монографія. Київ : ЦП “Компринт”.
  6. Носенко, ЮГ, Попель, МВ & Шишкіна, МП 2016. Хмарні сервіси і технології у науковій і педагогічній діяльності. Методичні рекомендації, Київ : ІІТЗН НАПН України. Доступно: <http://lib.iitta.gov.ua/706199> [21 Листопад 2020].
  7. Цифрова адженда України. Доступно: <https://ucci.org.ua/uploads/files/58e78ee3c3922.pdf> [25 Листопад 2020].
  8. Шевченко, А 2018. “Досягнення” України у сфері цифровізації науки. Доступно: <https://zn.ua/ukr/science/dosyagnennya-ukrayini-u-sferi-cifrovizaciyi-nauki-292176_.html> [21 Листопад 2020].
  9. Budroni, P, Burgelman, J-C & Schouppe, M 2019. ‘Architectures of Knowledge : The European Open Science Cloud’, ABI Technik, 39 (2), pp. 130–141.
  10. Burgelman, et.al. 2019. ‘Open Science, Open Data, and Open Scholarship: European Policies to Make Science Fit for the Twenty-First Century’. Front. Big Data, vol. 2. Available at : <DOI: 10.3389/fdata.2019.00043>. [26 November 2020].
  11. Final report of public consultation on Science 2.0 / open science. Available at : <https://ec.europa.eu/digital-single-market/en/news/final-report-science-20-public-consultation> [26 November 2020].
  12. OECD Science, Technology and Industry Policy Papers № 25 Making Open Science aReality. Available at : <https://www.oecd-ilibrary.org/docserver/5jrs2f963zs1-en.pdf?expires=1602979092&id=id&accname=guest&checksum=932457522620B58F6E8351E1F36EDEAEOECD> [26 November 2020].