Актуальність теми дослідження. У сучасних умовах інтерес до розуміння проблем душі, духу та духовності в дискурсі постмодернового соціокультурного поля України являється надзвичайно актуальним. Тому для дослідників трансцендентного досвіду висвітлення релігійного-антропологічного погляду видатного українського філософа та вченого В. Ф. Войно-Ясенецького є надзвичайно важливим.

Постановка проблеми. Релігійно-антропологічна тематика є досить невичерпною, адже включає питання взаємозв’язку сенсу людського буття з такими феноменами як життя, свобода, вибір, відповідальність, душа, вічність. У даному контексті висвітлення проблематики органічної цілісності людської сутності потребує вивчення взаємозв’язку між тілесним, душевним та духовним.

Аналіз останніх досліджень і публікацій. Серед представників науковців, що аналізують спадщину архієпископа Луки варто відмітити наступних: Л. В. Халезову, Н. С. Майорову, С. П. Логінова, І. Е. Дитківську, В. М. Іванова, А. В. Ісаєву, І. М. Степанову, В. С. Агапова, Є. М. Івлієву, Є. В. Вишлова, Є. І. Бузган, Т. І. Ліпіч, А. С. Литвиненка та ін.

Постановка завдання. У дослідженні поставлено завдання здійснити аналіз взаємозв'язку духу, душі і тіла та визначити особливості їх співвідношення у релігійно-антропологічній думці В. Ф. Войно-Ясенецького.. Також розглянути концепцію “духовної енергії” у трихотомічній основі людської сутності.

Виклад основного матеріалу. Сутність людської природи в контексті роботи святителя Луки Кримського “Дух, душа та тіло” висвітлено у вигляді піраміди, верхівку якої очолює дух і в основі якої лежить матеріальне тіло. В даному напрямі визначено, шо саме дух є істиною сутністю людини, а душа та тіло тільки виконують роль посередників між ним та навколишнім світом, що формують та направляють його у своєму розвитку в сторону добра чи зла. Взаємодія між ними відбувається в точці акту свідомості людини. Потрібно зауважити, що, на думку святителя Луки, дух являє собою лише частково автономну одиницю і тільки в окремо обумовлених випадках може існувати незалежно як від тіла, так і від душі.

Висновки. Визначено, що в потоці філософування мислителя є присутня концепція “духовної енергії”, яка в процесі синтезу духу та форми створює видимий всесвіт шляхом відповідності духовного змісту предметній реальності. Враховуючи той факт, що вчення про “духовну енергію” повністю відкидає постулат вічної матерії і заміняє її енергією в різних її проявах, закономірно було би в подальшому розглянути саме взаємодію людського духу із проявами духовної енергії.

Ключові слова: дух, душа, тіло, духовна енергія, Лука Войно-Ясенецький

 

Список використаних джерел:

  1. Бердяев, НА., 1993. ‘О назначении человека’, Москва: Республика, 383 с.
  2. Войно-Ясенецкий, ВФ., 2000. ‘Спешите идти за Христом’, Изд. 3-е, Москва: Храм свв. Космы и Дамиана на Маросейке, 240 с.
  3. Войно-Ясенецкий, ВФ., 2002. ‘Дух, душа и тело’, Киев, 152 с.
  4. Войно-Ясенецкий, ВФ., 2000. ‘Я полюбил страдание. Автобиография’, Москва: Благодатный огонь, 208 с.
  5. Залужна, АЄ., 2017. ‘Душа в контексті релігійно-морального дискурсу української культури кінця ХІХ-першої половини ХХ ст.’, Філософсько-гуманітарні читання: Зб. наук. праць, Дніпро: ДЗ “ДМА”, С. 201-208
  6. Залужна, АЄ., 2017. ‘Особливість релігійно-моральних пошуків В. Ф. Войно- Ясенецького (Святителя Луки)’, Матеріали VІІ Всеукраїнської науково-практичної конференції “Сучасні проблеми гуманітаристики: світоглядні пошуки, комунікативні та педагогічні стратегії”, Рівне, C. 19-22.