автор: М. І. Кіт


Актуальність теми дослідження.  Соціокультурна динаміка, характерна для сучасної глобально-інформаційної цивілізації, ставить перед людиною нові виклики. На багато з них неможливо відповісти без потужного особистісно-освітнього базису. Освіта постає як ключовий елемент підготовки людини в новій соціокультурній та цивілізаційно-інформаційній реальності.

Постановка проблеми. Перша третина ХХІ століття характеризується низкою економічних, політичних та соціокультурних змін, сукупність яких формує новий, ще не до кінця розгаданий виклик системі підготовки людини до життя засобами освіти. Завершення освіти індустріального суспільства й начало освіти суспільства інформаційного формують нові виклики до освіти України. 

Аналіз останніх досліджень і публікацій. Сучасні тенденції трансформації будь-якого соціального явища змінюються з надзвичайно динамічною та непередбачуваною темпоральністю. Це викликає необхідність постійної концептуальної рефлексії щодо базових світоглядно-філософських та аксіологічних параметрів аналізу таких явищ. В освітологічній, філософсько-освітній літературі українських дослідників є суттєвий доробок, зокрема, важливо відмітити праці таких науковців, як В. Андрущенко, В. Бондар, В. Бех, О. Висоцька, В. Горлинський, Т. Десятов, О. Кивлюк,  В. Кремень, В. Огнев’юк, Л. Маргуліна, В. Маслов, Я. Мельник, М. Михальченко, В. Молодиченко, Т. Сігіда, О. Співаковський, О. Якимчук та ін. Нові глобально-цивілізаційні обставини створюють актуальне підґрунтя для подальшого вивчення проблематики транс-формації освіти в рамках нової соціокультурної динаміки.

Постановка завдання. Мета дослідження полягає у концептуально-теоретичному аналізі загальних характеристик соціокультурної динаміки ХХІ століття як основного чинника формування нової системи підготовки людини до життя засобами освіти.

Виклад основного матеріалу дослідження. Кардинальні зміни світового порядку, нові тенденції в економіці, культурі, політико-правових відносинах потребують перегляду парадигмальних підвалин освіти у ХХІ сторіччі. Вирішення даної проблеми є надактуальним завданням, оскільки система освіти забезпечує формування громадянських, професійних, моральних та інших якостей, що сприяють становленню особистості як члена певної соціальної спільноти.Тісний взаємозв’язок цінностей і процесу формування ціннісних орієнтацій із освітніми практиками є однією з найважливіших базових констант взаємозумовлення освіти та духовних цінностей. Намагаючись виокремити та пояснити основні тенденції соціокультурних змін у ХХІ сторіччі, науковці послуговуються декількома базовими теоретичними моделями, що у свою чергу дозволяє побачити можливі напрямки оновлення освітньої системи. Низка нових соціокультурних феноменів у ХХІ сторіччі потребують свого подальшого наукового осмислення та з᾽ясування їх впливу на освітні процеси.

Висновки. Соціокультурна динаміка ХХІ століття є одним з базових чинників формування нової системи освіти та характеризується різноманітними (іноді суперечливими) тенденціями та особливостями. На сучасному етапі розвитку культурно-цивілізаційних систем поступово переформатовуються освітні системи країн (України також) під впливом демократизації, глобалізації, інформатизації, національно-культурного відродження, євроінтеграційних процесів тощо.

Ключові слова: освіта, соціокультурна динаміка, глобальна цивілізація, трансформація освіти

 

Список використаних джерел:

  1. Андрущенко, ВП & Бондар, ВІ 2010. ‘Модернізація педагогічної освіти відповідно до викликів XXI століття’, Науковий Вісник МДУ імені ВО Сухомлинського, Вип.1.28. Педагогічні науки, с. 12-20
  2. Буяшенко, ВВ 2011. ‘Соціальне піклування і динаміка соціокультурного простору’, Гуманітарний вісник Запорізької державної інженерної академії, с. 172-179.
  3. Веремієнко, Т 2008. ‘Соціокультурна динаміка в процесі глобальних трансформацій’, Міжнародна економічна політика, Вип. 1-2, с. 152-166.
  4. Видоевич З. ‘Глобализация, хаотизация и конфликты в современном мире’, Социс, № 4, с. 25-32.
  5. Герасимович, Г 2010. ‘Особливості циклічної моделі соціокультурної динаміки’, Наукові записки [Національного університету "Острозька академія"]. Сер. : Філософія, Вип. 7, с. 106-115.
  6. Герчанівська, ПЕ 2013. ‘Моделі розвитку сучасних соціокультурних систем’, Міжнародний вісник: Культурологія. Філологія. Музикознавство, Вип. 1, с. 11-16.
  7. Зубкова, Є 2015. ‘Динаміка соціокультурних норм і традицій’, Матеріали Всеукраїнської науково-практичної конференції “Cтан та перспективи розвитку культурологічної науки в Україні”: Збірник тез доповідей (ІІ частина), Миколаїв: ВП “МФ КНУКІМ”, с. 12-15.
  8. Кивлюк, ОП 2015. ‘Соціокультурний феномен сучасної освіти і науки’, Гілея: науковий вісник, Вип. 101, с. 362-365. 
  9. Кремень, В 2014. ‘Глобалізм і культура’, Філософія освіти : хрестоматія навч. посіб. для студ. ВНЗ, Київ: Київ. ун-т ім. Б. Грінченка, с. 433-440.
  10. Михальченко, М 2005. ‘Філософія освіти і соціокультурна теорія’, Філософія освіти, Київ: Майстер-клас, № 1, . 38-
  11. Молодиченко, ВВ 2010. Модернізація цінностей в українському суспільстві засобами освіти: (філософський аналіз), Київ: Знання України, 383 с.
  12. Прийма, СМ 2014. ‘Моделювання відкритої освіти дорослих як системи соціокультурної динаміки’, Педагогічні науки: теорія, історія, інноваційні технології, № 10, с. 263-276.
  13. Сорокин, ПА 1996. ‘Социокультурная динамика и эволюционизм’, в сб. Американская социологическая мисль, Москва: Международный университет Бизнеса и Управления, 554 с.
  14. Стасевська, ОА 2016. ‘Духовні цінності і соціокультурна ідентичність : проблема взаємообумовленості’, Вісник Національного університету "Юридична академія України імені Ярослава Мудрого". Серія: Філософія, № 4, с. 113-122.
  15. Філософські абриси сучасної освіти 2006. Суми: Університетська книга, 225 с.