автор: О. Д. Яценко


Актуальність проблеми дослідження. Проблема свідомості, душі, індивідуальності та особистості, її способів життя та взаємодії зі світом та собі подібними протягом всієї історії становили основний дослідницький фокус світоглядних розвідок. Інформаційне суспільство вирізняється тотальною експансією віртуального в соціокультурну динаміку сучасності, що здійснює безпосередній вплив на формат становлення та визначення суб’єктивності. Тому актуальним питанням сучасної гуманітаристики доречно вважати необхідність визначення специфіки впливу, що його здійснює віртуальне на суб’єктивність, моделі її ідентифікації та взаємодії з Іншим.

Постановка проблеми. Проб-лема сутнісної зміни в константах детермінації суб'єктивності під впливом широкого поширення технологій віртуальної реальності до перебігу щоденних практик сучасного індивіду.

Аналіз останніх досліджень і публікацій. Феноменологічні концепції, представлені в роботах Е. Гуссерля, Ж.-П. Сартра та М. Гайдеггера, зазначають темпоральність як основоположний атрибут суб'єктивності. Автори онтології пешого обличчя Д. Деннет, Д. Сьорл та С. Шовьє константною становлення суб’єктивності визначають процедури конституювання смислу. Така позиція тісно корелює із герменевтичними теоріями суб’єктивності, представленими в роботах В. Дільтея, П. Рікера та Г. Гадамера. Дж. МакРобертс, О. І. Єлхова, С. Хоружий, Ш. Туркл, М. Савін-Баден та Л. Фальконер, П. Х. Чеонг та К. Грей, Д. Дойл та Т. Кім та інші досліджують проблему впливу технологій віртуальної реальності на актуальні конфігурації суб’єктивності.

Постановка завдання. Про-аналізувати актуальне проблемне поле специфіки впливу віртуального на сучасний образ суб'єктивності та стратегій її взаємодії в соціокультурному просторі.

Виклад основного матеріалу. Сучасний розвиток технологій, як ЗМІ, так і віртуальної реальності, декларують рухомість меж приватного та публічного життя. Цей факт доводить існування значної кількості соціальних мереж, технологій брендингу та іміджелогії, біометрія та профайлінг робітників високо-технологічних корпорацій, технологій big data, cookies та Social Credit System в Китаї. Масштаб цього явища пояснюється зіткненням двох спрямованих одне до одного тенденцій: з одного боку, суб’єктивність прагне до максимума вираження та само-презентації у віртуальному просторі, а з іншого, зацікавлені суб’єкти, керуючись економічними, політичними, релігійними та іншими мотивами використовують опубліковану інформацію для прагматичного впливу на суб’єктивність, насамперед, маніпулятивного. Стратегія моральності віртуального світу передбачає широкий діапазон оцінок: від ототожнення зі стоїчними принципами атараксії та автаркії до звинувачень у безвідповідальності, без-особистісності та ескапізмі. Тому вважаємо доречним визначити сучасний тип актуалізації та репрезентації суб’єктивності як трансверсальний, тобто комплексний, суперечливий, інтеграційний та вмотивований певними намірами та прагненнями особи.

Висновки. Суб’єктивність у віртуальному просторі представлена у вигляді аватару, тобто праксису міфопоетичної традиції самоідентифікації. З огляду на такий ігровий та умовний характер репрезентації суб'єктивності, має місце рухомість меж приватного та публічного в сучасній культурі, або узвичаєнні світу до соціального змісту суб'єктивності. Саме такі специфічні риси сучасної суб’єктивності дають підстави стверджувати її трансверсальний характер, тобто ситуативність цілісності множини окремих факторів відповідно до прагматики мислення та дій.

Ключові слова: суб’єктивність, соціальність, культура, віртуальне, віртуальна реальність.

Список використаної літератури:

  1. Дацюк, С 1997. Ноу-хау виртуальных технологий. Available from: <http://www.zhurnal.ru/5/vir_tech.htm>. [25 December 2020].
  2. Декомб, В 2011. Дополнение к субъекту: исследование феномена действия от собственного лица, Москва: Новое литературное обозрение, 576 с.
  3. Елхова, ОИ 2011. Онтология виртуальной реальности, Уфа: РИЦ БашГУ, 228 с.
  4. Носов, НА 1999. ʻВиртуальная реальностьʼ, Вопросы философии, № 10, c. 152–164.
  5. Сартр, Ж.-П 2004. Бытие и ничто: Опыт феноменологической онтологии, пер. с фр., предисл., примеч. В. И. Колядко, Москва: Республика, 639 с.
  6. Хайдеггер, М 2015. Бытие и время, пер. с нем. В. В. Бибихин, Москва: Акад. проект, 447 с.
  7. Bivins, Thomas H & Newton, Julianne H 2003. ʻThe Real, the Virtual, and the Moral: Ethics at the Intersection of Consciousnessʼ, Journal of Mass Media Ethics. Exploring Questions of Media Morality,. Volume 18, Issue 3-4, p. 213-229. Available from: <https://doi.org/10.1080/08900523.2003.9679665>. [25 December 2020].
  8. Cheong, PH & Gray, Kishonna 2011. ʻMediated Intercultural Dialectics: Identity Perceptions and Performances in Virtual Worldsʼ, Journal of International and Intercultural Communication, Volume 4, Issue 4, p. 265-271. Available from: <https://doi.org/10.1080/17513057.2011.598047>. [25 December 2020].
  9. Denegri, Knott Janice & Molesworth, Mike 2010. ʻConcepts and practices of digital virtual consumptionʼ, Consumption Markets & Culture, Volume 13, Issue 2, p. 109-132. Available from: <https://doi.org/10.1080/10253860903562130>. [25 December 2020].
  10. Doyle, D & Kim, T 2007. ʻEmbodied narrative: The virtual nomad and the meta dreamerʼ, International Journal of Performance Arts and Digital Media, Volume 3, Issue 2-3, p. 209-222.
  11. Fenech, G 2017. ʻIntermezzo: play trajectories in mixed reality worldsʼ, Journal for Cultural Research, Volume 21, Issue 4: Critical Distance, p. 383-393. Available from: <https://doi.org/10.1080/14797585.2017.1370489>. [25 December 2020].
  12. Gallese, V & Metzinger, Th 2003. ʻMotor ontology: the representational reality of goals, actions and selvesʼ, Philosophical Psychology, Volume 16, Issue 3, p. 365-388. Available from: <https://doi.org/10.1080/0951508032000121760>. [25 December 2020].
  13. Hassan, I 2003. ʻBeyond postmodernism. Angelakiʼ, Journal of the Theoretical Humanities,. Volume 8, Issue 1, p. 3-11. Available from: <https://doi.org/10.1080/09697250301198>. [25 December 2020].
  14. Horujy, Sergey S 2019. ʻThe Posthuman and the Virtual Man in Their Modes of Socializationʼ, Russian Studies in Philosophy, Volume 57, Issue 1: Contemporary Russian Philosophers: Sergey S. Horujy, р. 97-115. Available from: <https://doi.org/10.1080/10611967.2019.1545993>. [25 December 2020].
  15. McRoberts, Jamie 2018. ʻAre we there yet? Media content and sense of presence in non-fiction virtual realityʼ, Studies in Documentary Film, Volume 12, Issue 2: Virtually Real: Exploring VR Documentary, р. 101-118. Available from: <https://doi.org/10.1080/17503280.2017.1344924>. [25 December 2020].
  16. Savin-Baden, M & Falconer, L 2016. ʻLearning at the interstices; locating practical philosophies for understanding physical/virtual inter-spacesʼ, Interactive Learning Environments, Volume 24, Issue 5: TEL - the crisis and the response, p. 991-1003. Available from: <https://doi.org/10.1080/10494820.2015.1128212>. [25 December 2020].
  17. Turkle, Sherry 1994. ʻConstructions and reconstructions of self in virtual reality: Playing in the MUDsʼ, Mind, Culture, and Activity, Volume 1, Issue 3. Pages 158-167. Available from: <https://doi.org/10.1080/10749039409524667>. [25 December 2020].
  18. Tyminski, R 2018. ʻAddiction to cyberspace: virtual reality gives analysts pause for the modern psycheʼ, International Journal of Jungian Studies, Volume 10, Issue 2, p. 91-102. Available from: <https://doi.org/10.1080/19409052.2017.1390483>. [25 December 2020].
  19. Wennberg, T 2000. ʻVirtual life: self and identity redefined in the new media ageʼ, Digital Creativity, Volume 11. Issue 2, p. 65-74. Available from: <https://doi.org/10.1076/1462-6268(200005)11:2;1-R;FT065>. [25 December 2020].
  20. Werbart, A 2014. ʻEmile, or on Devastation: When Virtual Boundlessness Meets Inner Emptinessʼ, The Psychoanalytic Quarterly, Volume 83, Issue 1, p. 71-96. Available from: <https://doi.org/10.1002/j.2167-4086.2014.00077.x>. [25 December 2020].
  21. Zahavi, D 2006. Subjectivity and Selfhood: Investigating the First-Person Perspective, Camb., 266 р.