автори: Д.Б.Свириденко, В.О.Кивлюк


Актуальність дослідження. Впровадження навчання впродовж життя – це нагальна потреба виживання людини в контексті сучасної цивілізації, яка прагне до сталого розвитку чи коеволюції із природою. Логічно стверджувати, що об'єктивні процеси соціального розвитку впливають на реформування та інноваційне оновлення освітніх технологій. Віртуальний університет – це такий ресурс, який дозволяє вирішити максимум завдань розвитку освіти з мінімальними вкладеннями.

Постановка проблеми. Реалізація ідеї віртуального університету є важливим питанням для сучасного освітнього дискурсу. Цей процес містить комплекс проблем правового, психологічного, економічного, педагогічного та соціального характеру. Реалізація будь-якої ідеї, навіть при однозначному обґрунтуванні її важливості та доцільності, вимагає гармонізації величезної кількості деталей. Пошук оптимальної моделі віртуального університету, разом із необхідністю вписати її у загальний контекст соціальної та політичної структури певного регіону, держави, освітнього простору також є складним і неоднозначним питанням. 

Аналіз останніх досліджень і публікацій. К. Едвард. аналізує переваги та недоліки віртуального університету, який він вважає природною ланкою еволюції. Л. Влачану та Дж. Л. Девіс дослід-жують перетворення класичного університету у віртуальний. С. Гурі-Розенбліт піддає аналізу моделі дистанційної освіти у віртуальному університеті. Ф. Терразас-Арельянес, Л. Стрикер, Е. Уолден та А. Галлард розкривають проблему формування навичок 21 століття у віртуальному університеті. Особливості організації хмарного освітнього та дослідницького середовища досліджували українські автори (В. Биков, А. Гуржій, О. Спірін, М. Шишкіна та інші).

Постановка завдання. Автори ставлять за мету дослідження проблеми переосмислення ролі та змісту освітніх процесів крізь призму формування концепції віртуального університету як реалізації стратегії навчання впродовж життя.

Виклад основного матеріалу. Поняття віртуального університету є відносно новим, у якому наявний ряд суперечливих моментів, цікавих для дослідження. По-перше, це якість отриманої освіти. Проблема змісту навчального процесу у віртуальному університеті, організація контролю та рівень виконуваних завдань, питання інтелектуальних здібностей та розвитку критичного мислення, рефлексивності свідомості є предметом бурхливих дискусій як прихильників, так і противників ідеї віртуального університету. По-друге, питання про спосіб мислення. Віртуальний простір передбачає мережевий режим організації, що характеризується відкритістю структури, полі-мінливістю детермінації та доцільністю модальної логіки. Феномен віртуального університету є результатом реагування на потреби соціальної трансформації. У такій моделі зміст соціальних ролей викладача та учня суттєво змінюється. Компетенція сучасного вчителя не обмежується знаннями. Адже найдосвідченіший академік не здатний засвоїти всю інформацію певної науки і, очевидно, програє в обсязі асимільованої інформації будь-якій пошуковій системі. 

Висновки. Основна проблема сучасної освіти полягає у принциповій нездатності фахівця досконало підготуватися до мінливого соціального та культурного контексту та неможливості передбачити стан технологій навіть у найближчому майбутньому. Крім того, суперечність між розумінням навчання як ділової пропозиції у відповідь на наявний попит чи вигідним вкладенням у майбутнє соціальне та економічне благополуччя та традиційними ідеями освіти як формування особистості відповідно до культурної моделі та ідеалу призводить до загальна тенденція дегуманізації освіти. Розв’язання цього протиріччя вольовим вибором неможливе. Справа в тому, що віртуалізація навчання вже відбувається. Тому ми вважаємо, що навчання слід розуміти як спосіб життя сучасної людини. Віртуальний університет є адекватною та ефективною моделлю формування навичок 21 століття, попит на які формує сучасне динамічне суспільство.

Ключові слова: віртуальний університет, навчання впродовж життя, візуалізація культури, віртуалізація повсякденних практик, навички 21 століття.

 

References:

  1. Bazaluk, O 2017. ʻThe Strategies of Systematization of the Theories of Education. The Main Meaning and Features of the Theories of Education of Plato’s and Isocrates’ Linesʼ, Future Human Image, Vol. 7, p. 11-27.
  2. Binhas, A 2019. ʻShared Living in Israel – Higher Education as an Agent of Change in a Conflicted Societyʼ, Ukrainian Policymaker, Vol. 5, p. 17-23. Available from: <https://doi.org/10.29202/up/5/2>. [11 December 2020].
  3. Bykov, V, Vernygora, S, Hurzhii, A, Novohatko, L, Spirin, O & Shyshkina, M 2019. ʻThe design and use of the open cloud based learning and research environment of a universityʼ, Vol. 74, № 6, p. 1-19. Available from: <https://doi.org/10.33407/itlt.v74i6.3499>. [15 December 2020].
  4. Edwards, K 2001. ʻVirtual Versus Classical Universities: Liberal Arts and Humanitiesʼ, Higher Education in Europe, Vol. 26, № 4, p. 603-607. Available from: <https://doi.org/10.1080/03797720220141942>. [15 December 2020].
  5. Guri-Rosenblit, S 2001. ʻVirtual Universities: Current Models and Future Trendsʼ, Higher Education in Europe, Vol. 26, № 4, p. 487-499. Available from: <https://doi.org/10.1080/03797720220141807>. [18 December 2020].
  6. Guzmán-Valenzuela, C 2018. ʻUniversities, knowledge and pedagogical configurations: Glimpsing the complex universityʼ, Educational Philosophy and Theory, Vol. 50, № 1, p. 5-17. Available from: <https://doi.org/10.1080/00131857.2017.1313717>. [15 December 2020].
  7. Jasmini, V 2017. Online learning statistics and trends. eLearning industry. Available from: <https://elearningindustry.com/online-learning-statistics-and-trends>. [20 December 2020].
  8. Kyvliuk, OP 2012. ʻVirtualization of the educational space as a pragmatic component of the development of information pedagogyʼ, Vyshcha osvita Ukrayiny. Teoretychnyy ta naukovo-metodychnyy chasopys, № 1, p. 25–30.
  9. Ling, L & Ling, P 1998. ʻThe virtual university: To be and not to beʼ, Melbourne Studies in Education, vol. 39, № 1, p. 27-42. Available from: <https://doi.org/10.1080/17508489809556308>. [18 December 2020].
  10. Możgin, W 2019. ʻThe Condition of a Modern University – Is There a Problem?ʼ, Future Human Image, Vol. 11, p. 56-65. Available from: <https://doi.org/10.29202/fhi/11/6>. [20 December 2020].  
  11. Myronchuk, N 2020. ʻInformation and communication technologies as a means for the educational process actors’ self-organizationʼ, Information Technologies and Learning Tools, Vol. 75, № 1, p. 202-211. Available from: <https://doi.org/10.33407/itlt.v75i1.2537>. [20 December 2020].
  12. Oliynyk, VV 2010. Theoretical and methodical principles of development of system  of increase of professional and technical education on the base of distant technologies: study manual, Kyiv: NAES of Ukraine, UEM.
  13. Savenkova, L & Svyrydenko, D 2018. ʻAcademic Mobility and Academic Migration Issues: The Case of Ukrainian Higher Educationʼ, Interdisciplinary Studies of Complex Systems, № 13, p. 57–65. Available from: <https://doi.org/10.31392/iscs.2018.13.057>. [11 December 2020].
  14. Siddiq, F, Gochyyev, P & Wilson, M 2017. ʻLearning in Digital Networks – ICT literacy: A novel assessment of students’ 21st century skillsʼ, Computers & Education, Vol. 109, p. 11-37. Available from: <https://doi.org/10.1016/j.compedu.2017.01.014>. [15 December 2020].
  15. Terrazas-Arellanes, F, Strycker, L, Walden, E & Gallard, A 2017. ʻTeaching with Technology: Applications of Collaborative Online Learning Units to Improve 21st Century Skills for Allʼ, Journal of Computers in Mathematics and Science Teaching, Vol. 36, Issue 4, p. 375-386.
  16. The Largest Universities in The World by Enrollment. Available from: https://www.worldatlas.com/articles/universities-with-the-largest-enrollments-in-the-world.html>. [11 December 2020].
  17. Twenty-first century skills (UNESCO). Available from: <http://www.ibe.unesco.org/en/glossary-curriculum-terminology/t/twenty-first-century-skills>. [16 December 2020].
  18. Vlasceanu, L & Davies, JL 2001. ʻVirtual and Classical Universities between Complementarity and Contrastʼ, Higher Education in Europe, Vol. 26, Issues 4, p. 475-485. Available from: <https://doi.org/10.1080/03797720220141799>. [15 December 2020].
  19. Wardani, D, Martono, T, Pratomo, L, Rusydi, D & Kusuma, D 2019. ʻOnline Learning in Higher Education to Encourage Critical Thinking Skills in the 21st Centuryʼ, International Journal of Educational Research Review, Vol. 4, Issue 2, р. 146-153. Available from: <https://doi.org/10.24331/ijere.517973>. [15 December 2020].
  20. Zou, C & Gao, W 2019. ʻVirtual Ontology: To the Question of New World Orderʼ, Philosophy and Cosmology, Vol. 23, p. 53-61. Available from: <https://doi.org/10.29202/phil-cosm/23/5>. [15 December 2020].