автор: Лапутько А. В.


Актуальність теми дослідження. У Римсько-католицькій церкві антропологія розвивається у тісному зв’язку з віровченням, проте виходить і у площину широкого діалогу з філософською думкою та з академічними науковими колами. Magisterium Ecclesiae є обов’язковим вихідним пунктом систематизованих католицьких філософських і теологічних теорій в осмисленні проблеми людини. Католицька антропологія має своїм завданням поєднати офіційне віро-вчення з філософією. Офіційні документи Апостольської Столиці, до яких належать й енцикліки, розкривають найважливіші актуальні питання, серед яких є і проблема людини та її цінності.

Постановка проблеми. Енцикліка папи Івана Павла ІІ “Evangelium Vitae” одразу після своєї назви “уточнює”, до кого саме звернено це послання та про що в ньому йдеться: “до єпископів, священиків і дияконів, ченців і черниць, світських католиків та всіх людей доброї волі про вартість і недоторканість людського життя”. Цей епіграф вказує, що виклад її змісту стосується усіх людей, адже проблема цінності людського життя є універсальною та вічною.

Аналіз останніх досліджень і публікацій. Основним джерелом для нашого дослідження є текст енцикліки “Evangelium Vitae”. У розкритті теми нашої статті звернемося також до праць видатного теолога Карла Ранера, вплив якого впродовж останніх десятиліть на католицьку думку є значним. Окремі аспекти антропологічної тематики в контексті цінності людського життя дослідимо на основі аналізу праць кардиналів Тарчізіо Бертоне та Мар’яна Яворського, а також окремих українських науковців.

Постановка завдання. Метою статті є аналіз цінності людського життя в енцикліці папи Івана Павла ІІ “Evangelium Vitae”. До основних завдань нашої статті належить розкрити основні положення енцикліки в загальному контексті сучасної католицької антропології та зіставити з окремими тезами католицького богословського вчення про людину.

Виклад основного матеріалу. Іван Павло ІІ в енцикліці “Evangelium Vitae” базує своє послання на основі Святого Письма, як це прийнято у формулюванні віровчення чи морального компендіуму хрис-тиянської церкви. Ісус Христос, таємниця втілення Логосу – основа розуміння цінності людського життя від його зачаття до природної смерті. В енцикліці розкриваються спроби редукувати цінність життя, до яких належить війна, насилля, зловживання біоетичними аспектами (аборт, евтаназія).

Висновки. Визнання цінності людського життя, якому присвячена енцикліка папи Івана Павла ІІ “Evangelium Vitae”, є визначальним стрижнем католицької антропології, що базується передусім на таємниці боговтілення Ісуса Христа. Цінність людського життя є тим виміром, який виходить поза межі конфесійності у простір універсального гуманізму. Проблема етичного контролю в медичних дослідженнях та правових кодексах у світлі цінності людського життя потребує нового етапу дискусії в сьогоденні. Доволі спрощена і катехитична форма подання енцикліки не сприяла прийняттю академічними колами теологів та філософів, для яких більш переконливими є праці, наприклад, Карла Ранера з глибоким синтезованим стилем проникнення в таємницю буття Бога та людини.

Ключові слова: цінність людського життя, енцикліка “Evangelium Vitae”, католицька антропологія, етичні цінності, гідність.

 

Список використаних джерел:

  1. Гаврилюк, ТВ 2013. Людина в християнській антропології ХХ – ХХІ століття, Київ: ТОВ “НВП “Інтерсервіс”, 320 с.
  2. Йоанн Павло ІІ 1995. Evangelium Vitae. Енцикліка. Доступно: <http://www.pro-life.vinnica.ua/personaggi/evangelium_vitae.pdf>. [15 Грудень 2020].
  3. Лейн, ДА 2007. ‘Учение о воплощении: человеческое и космическое измерения’, в кн. Современное католическое богословие. Хрестоматия, Москва: ББИ св. aпостола Андрея, с. 231-259.
  4. Остащук, І 2008. ‘Католицька антропологія: контекст третього тисячоліття’, Вісник Прикарпатського університету. Філософські і психологічні науки, Вип. ХІ, с. 105-110.
  5. Ранер, К 2006. Основание веры. Введение в христианское богословие, Москва: ББИ св. апостола Андрея, 662 с.
  6. Скринник, Н 2010. ‘Етнічний модус національної ідеї в українському католицизмі ХХ століття’, Українське релігієзнавство, № 53, с. 115-123.
  7. Чорноморець, ЮП 2010. Візантійський неоплатонізм від Діонісія Ареопагіта до Геннадія Схоларія, Київ: Дух і Літера, 568 с.
  8. Jaworski, M, kard. 2003. ‘Osoba ludzka jako podstawa stosunku do Boga’, Kardynał Marian Jaworski, Wybór pism filozoficznych, Olecko: Wydawnictwo Wszechnicy Mazurskiej, p. 266-287.
  9. John Paul II, Pope 2003. Ecclesia in Europa. Post-synodal apostolic exhortation. Available from: <http://www.vatican.va/content/john-paul-ii/en/apost_exhortations/documents/hf_jp-ii_exh_20030628_ecclesia-in-europa.html> [19 December 2020].