Виберіть свою мову

автор: Сняткова Т. М.


Актуальність теми дослідження. У сучасній соціо-економічній нестабільності суспільства посиленого розповсюдження активно набуває феномен материнської депривації. Позбавлення дитини у ранньому віці емоційного контакту з матір’ю, недостатність любові та турботи призводить до порушень у психічному розвитку особистості. Без надання спеціально організованої психолого-педагогічної допомоги первинні відхилення обумовлюють появу вторинних, що призводить до виникнення хибного кола розвитку, комплексності пору-шень у провідних сферах життєдіяльності дитини.

Постановка проблеми. Порушення мовленнєвого, сенсорного, емоційного розвитку є найбільш характерними наслідками для дитини раннього віку в умовах материнської депривації. Специфічні особливості розвитку дитини потребують індивідуального та диференційованого підходу до кожної окремої особистості в рамках планування та організації освітнього та виховного процесу для дітей зазначеної категорії.

Аналіз останніх досліджень і публікацій. Феномен депривації висвітлено у працях Дж. Боулбі, Д. Віннікота, Н. Дмитріюк, Й. Лангмаєра, З. Матейчека та ін. Аналіз факторів, які впливають на появу депривації представлено у дослідженнях О. Забабуріної, Є. Смірнової, А. Прихожан, Т. Шульги, І. Ярославцевої та ін. Ознаки та компоненти материнської депривації розглянуто такими вченими як А. Баргес, Е. Еріксон, Д. Ісаєв, С. Петрова тощо. В. Мухіна, І. Дубровіна, М. Толстих розглядали наслідки материнської депривації для психічного розвитку особистості.

Постановка завдання. Здійснити теоретичний аналіз особливостей змісту та організації освітнього процесу з дітьми раннього віку в умовах материнської депривації.

Виклад основного матеріалу. У психолого-педагогічній літературі термін “материнська депривація” застосовується для позначення психічного стану особистості, який виник внаслідок недостатності або повної відсутності чуттєвих, емоційних зав’язків між дитиною та матір’ю. Тривалість, сила та вік, у якому почалась материнська депривація, є провідними факторами, що визначають рівень та широту порушень у психічному розвитку дитини. Навіть тривала розлука з матір’ю (наприклад, у наслідок госпіталізації дитини) призводить до травмування дитячої психіки у ранньому віці. У рамках реформування системи інституційного догляду та виховання дітей в Україні постає питання про необхідність розробки освітніх програм з урахуванням специфіки особистісного розвитку дитини в умовах материнської депривації.

Висновки. Аналіз нормативно-правової бази та наукової літератури дозволив визначити, що зміст та організація освітнього процесу з дітьми раннього віку має будуватись на основі базового компоненту дошкільної освіти з врахуванням специфіки депривованої особистості та наявного рівня розвитку дитини за всіма освітніми напрямами.

Ключові слова: материнська депривація, ранній вік, освітній процес, Базовий компонент дошкільної освіти.


Список використаних джерел:
1. Александрова, ЛЮ 2011. ‘Специально-педагогические техники как направление логопедической помощи детям раннего возраста в условиях материнской депривации’, Вестник Новгородского государственного университета, № 64, с. 8-11.

2. Верховна Рада України 2017. Про Національну стратегію реформування системи інституційного догляду та виховання дітей на 2017 – 2026 роки № 526-р. Доступно: <https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/526-2017-%D1%80#Text>. [23 Травня 2021].

3. Гошовський, ЯО 2008. Ресоціалізація депривованої особистості, Дрогобич: Коло.

4. Дмитріюк, Н 2015. ‘Науково-практичний аспект проблеми депривованої особистості’, Актуальні проблеми психології, Т. 1, № 42, с. 128-133.

5. Забабурина, ОС & Помогаева, ВИ 2015. ‘Психическое развитие детей младенческого и раннего возраста в условиях материнской депривации’, Ученые записки Орловского государственного университета, Т. 1, № 64, с. 372-275.

6. Ильина, ЕТ (ред) 2002. Медико-психолого-педагогическая реабилитация детей в домах ребенка (современные аспекты), Москва: Изд-во “ЛО Московия”.

7. Лангмейер, Й & Матейчек, З 1984. Психологическая депривация в детском возрасте, Прага : Медицинское издательство Авиценум.

8. Міністерство освіти і науки України 2021. Про затвердження Базового компонента дошкільної освіти (Державного стандарту дошкільної освіти) нова редакція, № 33. Доступно:<https://mon.gov.ua/storage/app/media/rizne/2021/12.01/Pro_novu_redaktsiyu%20Bazovoho%20komponenta%20doshkilnoyi%20osvity.pdf>. [23 Травня 2021].

9. Міністерство соціальної політики України 2020. Захист сім’ї та дітей. Доступно: <https://www.msp.gov.ua/news/18836.html>. [24 Травня 2021].

10. Мухина, ВС (ред.) 1991. Лишенные родительского попечительства, Москва: Просвещение.