автор: Об'єдков О.І.


Актуальність теми дослідження. Трансгуманізм є достатньо новим напрямком для ряду наукових дисциплін. Враховуючи умови, в яких знаходиться світ у XXI ст., вищезазначена ідея є ледь не основною характеристикою, яка детально описує становлення нового типу людства. Трансгуманізм відіграє значну роль в розумінні явищ соціального життя, допомагає визначити реальне місце людини в системі сучасних світоглядних парадигм. На додачу до цього, глобалізація, стрімкий розвиток науки та вплив четвертої промислової революції, також відомої як “Індустрія 4.0”, наклали серйозний відбиток на саму сутність людини, її характер і ціннісні орієнтири. Трансгуманізм поступово все більше просувається в життя індивіда, однак його основні постулати сприймаються зовсім неоднозначно.

Постановка проблеми. Зазначена тема залишається актуальною протягом останніх десятиліть. Дослідження в філософії, соціології та ряді інших дисциплін часто сходяться в точці, де кожна з них змушена звернутися до питання про долю людини, в формуванні якої – і розумовому, і фізичному – стали відігравати велику роль різного роду технології. Саме на ці питання як відповідь з’явився новий напрямок наукової думки, а саме трансгуманізм.

Аналіз останніх досліджень і публікацій. Ряд відомих вітчизняних та закордонних вчених намагалися розкрити сутність трансгуманізму, проаналізувати його користь або ж навпаки визначити потенційну небезпеку. Особливої уваги заслуговують роботи Н. Бострома, Г. Моравека, Р. Курцвейла, Дж. Гакслі, М. Мора, С. Фуллера, Дж. Харріса, А. Бьюкенена, Р. Сперроу. Також необхідно завдячити українським науковим дослідженням. Мова йде саме про наукові статті М. А. Ожевана, В. В. Окорокової, М. Л. Шумка, Н. Б. Капустіної та Л. О. Попсуєнко, а також про дисертацію С. С. Дєнєжнікова. Окремої уваги слід приділити поглядам філософа Ф. Фукуями, який є одним із найвідоміших критиків ідеї трансгуманізма.

Постановка завдання. Щоб відповісти на питання що саме є трансгуманізмом, треба розпочати з передумов його появи і докладно дослідити який шлях дана парадигма пройшла та визначити її сучасний стан. Також, варто звернути увагу на погляди прихильників і критиків, які досліджували дане явище. І у підсумку визначити чи є трансгуманізм вірним шляхом до справжнього покращення життя людства чи це чергове складне випробування для нашої планети.

Виклад основного матеріалу. Фундаментальні ідеї трансгуманізму були вперше запропоновані британським біохіміком Дж. Холдейном. У своєму есе 1923 р. “Дедал: наука і майбутнє” він описує як наукові і технологічні відкриття можуть змінити суспільство та поліпшити становище людини. В цій праці він передбачав, що застосування передових наук до біології людини принесуть великі вигоди. Ці погляди надихнули ще одного дослідника, з яким все ж таки пов’язують зародження трансгуманізму, а саме Дж. Гакслі, який вперше у своїх працях використовував термін “Трансгуманізм”. Під ним Гакслі розумів усвідомлення людством необхідності самовдосконалення, або спрямованої революції.

Висновки. Ідея трансгуманізму невпинно буде реалізовуватися в кожній сфері життя сучасного суспільства. В найближчі десятиліття завдяки технологічному прогресу, новітнім науковим сферам, які утворюватимуться через NBIC-конвергенції, людина буде відходити від своєї стандартної природи, зміниться її розумовий потенціал, біхевіоральна складова, система цінностей. З точки зору еволюції, напевно, це є шляхом вперед. Проте слід не забувати, що людина сама по собі істота емоційна, ірраціональна, а тотальне впровадження витворів технологічного світу почне спустошувати її, перетворюючи на механізм, нездатний любити та жертвувати, мати і нести в життя морально-естетичні цінності. Так чи інакше, впровадження ідеї трансгуманізму вимагає досягнення компромісу між його прибічниками і прихильни-ками консервативних поглядів щодо соціальної сутності індивіда.

Ключові слова: трансгуманізм, четверта промислова революція, штучний інтелект, індивід, Н. Бостром, Humanity+, NBIC-конвергенції, Ф. Фукуяма


Список використаних джерел:

1. Долбня, МР & Гончарова, ОО 2020. ‘Трансгуманізм як напрямок філософських досліджень’, Філософські та культурологічні проблеми людства очима студентства: зб. матеріалів III Всеукр. студ. наук.-практ. конф. (м. Миколаїв, 17 квітня 2020 р.). Миколаїв, с. 119-123. Доступно: <http://www.nuos.edu.ua/upload/iblock/25c/%D0%9C%D0%B0%D1%82%D0%B5%D1%80%D1%96%D0%B0%D0%BB%D0%B8%20%D0%BA%D0%BE%D0%BD%D1%84%D0%B5%D1%80%D0%B5%D0%BD%D1%86%D1%96%D1%972020.pdf> [25 Липень 2021].

2. Окорокова, ВВ 2019. ‘Футурологічні засади концепції трансгуманізму’, Гілея: науковий вісник, Вип. 140 (2), с. 66-69. Доступно: <http://nbuv.gov.ua/UJRN/gileya_2019_140%282%29__16>. [25 Липень 2021].

3. Шумка, М & Шандрук, І 2014. ‘Трансформація гуманістичних ідей в сучасності’, Світоглядні та соціокультурні засади формування модерної української нації: щоріч. наук. пр., відп. за вип. ТВ, Гончарук, Тернопіль : ТНЕУ, 25 с.

4. Bostrom, N 2003. ‘Transhumanist FAQ: A General Introduction’, Version 2.1. Faculty of philosophy, Oxford University, 56 p. Available from: <https://www.nickbostrom.com/views/transhumanist.pdf>. [22 July 2021].

5. Bostrom, N 2005. ‘Transhumanist values’, In Review of contemporary philosophy, Vol. 4, № 1-2, p. 87-101. Available from: <https://www.nickbostrom.com/ethics/values.html>. [25 July 2021].

6. Daedalus; or, Science and the Future 1924. E. P. Dutton and Company, Inc., a paper read to the Heretics, Cambridge, on 4 February 1923 by J. B. S. Haldane. Available from: <http://bactra.org/Daedalus.html>. [22 July 2021].

7. Fukuyama, F 2004. ‘Transhumanism – The world’s most dangereous idea’, Special report. Foreign policy. Available from: <https://foreignpolicy.com/2009/10/23/transhumanism/>. [25 July 2021].

8. Huxley, J 1957. ‘New Bottles for New Wine’, London: Chatto & Windus, 600 p. Available from: <https://archive.org/details/NewBottlesForNewWine/page/n333/mode/2up>. [25 July 2021].

9. More, M 1990. Transhumanism. Towards a Futurist Philosophy. Available from: <http://web.archive.org/web/20130806172107/http:/www.maxmore.com:80/transhum.htm>. [22 July 2021].