Гуржи К. Л.


Актуальність теми дослідження. Взаємодія з міським простором лежить в основі нашого буденного життя. Не лише його використання, але й розуміння, присвоєння та наділення цінністю чи надцінністю визначає нас як городян та громадян. Це доводить визнання політичними діячами певних територій (міст) – територіями над якими панує певна ідея, спорідненими з нею, її ретрансляторами й спроби вплинути на них. Міські зміни в свою чергу спричиняють рухливість культурних сенсів відповідно до яких живе та орієнтується людина.

Постановка проблеми. Міська матерія потрібна сучасній спільноті для конструювання світу. Місто перетворюється на образ раціонального світу, створеного людиною. Але якщо універсум для людини опосередко-вується міським простором та засвоюється через міські структури, постає питання про їх сутність. Окремою лакуною в цьому колі питань про підстави такого світотворення через організацію міського життя є пошук відповіді на питання про те, що саме в міському просторі вказує, фіксує та відбиває уявлення про світ і про себе.

Аналіз останніх досліджень і публікацій. Для всебічного розкриття дослідницького завдання (аналізу сакральних сенсів в культурі і суспільстві) вихідними теоретичними працями стали дослідження з семіотики Ролана Барта та Юрія Лотмана, пояснення сакральності в роботах Пітера Бергера та Мірчі Еліаде, розкриття механізмів організації міського простору в роботах Амоса Рапопорта та Спіро Костофа та витлумачення феномену поліцентричності на основі конепції міста як метаколлектора Петера Слотердайка.
Практичний ілюстративний матеріал сакралізації в містах дають дослідження Берліну Аляйди Асман, культурних пам’яток Парижу Анрі Лефевра та американської громадянської релігії.
Серед вітчизняних досліджень сакрального простору у різних його співвіднесеннях з міською реальністю вже формується певне дослідницьке підґрунтя в розвідках Ф. Тихомірової, К. Белікової, А. Сорочук.

Постановка завдання. Метою статті є аналіз проблеми оприявнення культурних сенсів в міському сакральному просторі та унаочнення сучасних процесів сакралізації в місті. Аналізуючи досвід Берліна, Парижа, Нью-Йорка та Індіанаполіса спробуємо проілюструвати якого саме перетворення зазнають сучасні міські простори, як відбувається сакралізація міських об’єктів та що стає підставою для такої сакралізації міських просторів. Саме переведення розмови про сакральне в сучасному місті у теоретичну площину та розгляд механізмів сакралізації у першому наближенні стане предметом даної розвідки.

Виклад основного матеріалу. В статті розглянуто феномени сакралізації об’єктів культурної спадщини (коли такі міські об’єкти є “іконами” й частиною символічної ідентичності), роль громадянської релігії в сакралізації об’єктів міського простору (на прикладах Нью-Йоркського простору Ground Zero, меморіалу убитим євреям Європи в Берліні). Акцентовано увагу на своєрідній міграції “релігійної” термінології в повсякденний міський дискурс (використання стійких позначень: ікона міста, місто ікона, “опоганення архітектурної споруди”). Зроблено акцент на гібридності міських просторів та появи множинності міських сакральних центрів.

Висновки. Сакральний каркас сучасного міста складається з сакралізованих об’єктів, які організовують сітку міських координат та допомагають новим городянам інтегруватися у міське смислове поле. Сучасна сакралізація не зникає, але роздрібнюється, вона може бути охарактеризована як плюральна сакральність, адже місто населене спільнотами, об’єднаними на різних підставах, за різними ознаками і їх сакральне в місті може докорінно відрізнятися від сакрального іншої спільноти. Факти сакралізації сучасного міського простору, вказують на тяглість цього процесу на противагу дослідженням, що схильні говорити про стовідсоткову секуляризацію міського простору. Згадана сакралізація міських ландшафтів, просторів, об’єктів та структур, розглядається нами як перспективна тема, що потребує подальшого детального розгляду.

Ключові слова: сакральний міський простір, сакралізація в місті, філософія міста, культурні цінності.


Список використаних джерел:

1. Ассман, А 2016, Новое недовольство мемориальной культурой, Москва: Новое литературное обозрение, 232 с.

2. Барт, Р 1989, Избранные работы: Семиотика: Поэтика, Москва: Прогресс, 616 с.

3. Бергер, П 2019, Священная завеса. Элементы социологической теории религии, Москва: Новое литературное обозрение, 216 с.

4. Бєлікова, КО 2014, ‘Сакралізація простору міста в умовах секуляризації’, Вісник ДонНУЕТ: наук. журн.- Донецьк. Серія, Гуманітарні науки, Вип. 2 (62), с. 66-73.

5. Гуржи, КЛ 2017, ‘От Sancta Civitas к Идеальным городам: христианский город на пути к светскости’, Религия и История: материалы V Междунар. науч.-практ. конф., Минск, 20–22 апр. 2017 г. Минск: Изд. центр БГУ. с. 192-195. Доступно: <http://elib.bsu.by/handle/123456789/197613>. [01 Серпень 2021].

6. Лефевр, А 2008, ‘Другие Парижи’, Логос: филос.-лит. журн. № 3 (66), c. 141–147.

7. Лотман, Ю 2010, Архитектура в контексте культуры, Москва: Фонд “Русский авангард”, c. 408-420.

8. Сорочук, А 2018, ‘Десакралізація простору сучасного міста’, Вісник Львівського університету. Серія філос.-політолог.студії, Випуск 21, c. 91-97.

9. Слотердайк, П 2010, Сферы. Плюральная сферология. Том 3. Пена, СПб.: Наука, 923 с.

10. Хайдеггер, М 1993, Время и бытие: Статьи и выступления, Москва: Республика, 447 с.

11. Birdsall, C & Kalkman, S 2018, ‘Making worlds in urban cultural studies’, Journal of Urban Cultural Studies. – 5:2. pp. 113–23. Available from: <doi: 10.1386/jucs.5.2.113_2>. [01 Серпень 2021].

12. Blume, G 2018, Vive la Trance, www.spiegel.de. Available from: <https://www.spiegel.de/politik/ausland/gelbwesten-proteste-in-frankreich-emmanuel-macron-kommt-immer-zu-spaet-a-1241562.html>. [02 December 2018].

13. Bodenhamer, DJ & Farnsley II, AE (eds) 2004, Sacred circles, public squares: the multicentering of American religion, Bloomington and Indianapolis: Indiana University Press, 239 р.

14. Eliade, M 1959, The Myth of the Eternal Return trans, New York: Harper Torchbooks, 176 р.

15. France protests: What is happening? 2018, www.bbc.co.uk. Available from: <https://www.bbc.co.uk/newsround/46427610>. [10 December 2018].

16. Kilde, JH 2011, ‘The Park 51/Ground Zero controversy and sacred sites as contested space, Religions. 2:4, pp. 297–311. Available from: <doi:10.3390/rel2030297>. [01 August 2021].

17. Kostof, S 1993, The City Shaped: Urban Patterns and Meanings Through History, New York: Bulfinch Press, 352 р.

18. Lund, M 2017, ‘“Every day is 9/11!”: Re-constructing Ground Zero in three US comics’, Journal of Urban Cultural Studies, Volume 4:1&2, pp. 241–261. Available from: <doi: 10.1386/jucs.4.1-2.241_1>. [01 August 2021].

19. Rapoport, A 1977, ‘Human Aspects of Urban Form Towards a Man–Environment Approach to Urban Form and Design’, Elsevier Ltd, 448 p.