Луценко І. О., Рейпольська О. Д.


Актуальність теми дослідження. На сучасному етапі індивідуальний підхід реалізується в дошкільній освіті і як самостійний методологічний підхід, і як складник особистісно орієнтованого, нарівні з віковим і діяльнісним підходами. Водночас в умовах предметно-ігрового середовища як простору, в якому в активній взаємодії зустрічаються діти з різними індивідуальними відмінностями, педагоги відчувають потребу оперативно орієнтуватися не скільки на різнопланові переліки таких відмінностей, скільки на узагальнені за певними, значущими для організації ігрової діяльності та спілкування характеристики дітей. Це визначає необхідність інтеграції індивідуального і типологічного підходів у педагогічній роботі з дітьми.

Постановка проблеми. У віковій психології і дошкільній педагогіці проводяться дослідження з вивчення індивідуальних, індивідуально-типоло-гічних особливостей розвитку дітей дошкільного віку. Водночас розкриття значення індивідуально-типологічного підходу як методологічного інструмен-тарію організації педагогом діяльності дітей у просторі предметно-ігрового середовища не було предметом спеціальної уваги.

Аналіз останніх досліджень і публікацій. Індивідуально-типоло-гічні особливості дітей дошкільного віку досліджують В. Кузьменко, О. Брежнєва, В. Пасічник, М. Пітін, О. Рейпольська, М. Ярошик. Обґрунтування індивідуального-типологічного підходу відбувається шляхом розкриття і уточнення понять “індивідуалізація”, “типологізація”, “індивідуальний підхід”, “типологічний підхід”, “індивідуально-типологічний підхід”.

Постановка завдання. Предметно-ігрове середовище закладу дошкільної освіти найбільшою мірою орієнтоване на врахування вікових особливостей дітей дошкільного віку. Водночас в ігровій діяльності як провідній діяльності дитини дошкільного віку і спілкуванні яскраво виявляються її індивідуальні та типологічні відмінності. За таких обставин у налагодженні реальної взаємодії з дітьми і дітей між собою перед педагогом постає завдання щодо врахування найбільш суттєвих для організації спілкування та ігрової діяльності особливостей їхнього розвитку.

Виклад основного матеріалу. У статті розкрито особливості реалізації у дошкільній освіті індивідуального і типологічного підходів. Обґрунтовано оптимальний комплекс індивідуально-психологічних відмінностей для розподілу дітей у предметно- ігровому середовищі на типологічні підгрупи. З цією метою виділено такі критерії-ознаки: 1) тип темпераменту; 2) соціально-комунікативна компетентність; 3)ігрова компетентність; 4) базові якості особистості.

Висновки. У дошкільній педагогіці і практиці закладів дошкільної освіти індивідуально-типологічний підхід належним чином не вивчений й не набув широкого застосування. Ширше відомим є індивідуальний підхід. Однак, у роботі з дітьми з нормальним онтогенезом індивідуалізація реалізується епізодично, у формі окремих, не пов’язаних між собою прийомів, що спрямовані на врахування випадково виділених індивідуально-психологічних відмінностей дітей. Змінити цю ситуацію покликаний індивідуально-типологічний підхід, який дає змогу розподіляти всіх дітей на типологічні підгрупи і здійснювати з ними диференційовану роботу, зосереджуватися на типоутворюючих характеристиках.

Ключові слова: індивідуально-типологічний підхід, індивідуально-психологічні відмінності, типологічні групи, диференційована робота.


Список використаних джерел:

1. Агіляр Туклер, ВВ 2020, Виховання ініціативності дітей старшого дошкільного віку в сюжетно-рольовій грі. Автореферат дисертації кандидата наук, Національна академія педагогічних наук України, Інститут проблем виховання, Київ, 23 с.

2. Айзенбарт, ММ 2016, Формування соціально-комунікативної компетенції дітей старшого дошкільного віку в процесі ігрової діяльності. Автореферат дисертації кандидата наук, ДЗ "Південноукр. нац. пед. ун-т ім. К. Д. Ушинського", Одеса, 20 с.

3. Базовий компонент дошкільної освіти 2021, Державний стандарт дошкільної освіти, нова редакція від 12.01.2021, № 33. Доступно: <https://mon.gov.ua/storage/app/media/rizne/2021/12.01/Pro_novu_redaktsiyu%20B>. [25 Вересень 2021].

4. Кузьменко, ВУ 2005, Розвиток індивідуальності дитини 3-7 років. Монографія, Київ: НПУ імені М.П. Драгоманова, 354 с.

5. Кулюткин, ЮН & Сухобская, ГС 1971, Индивидуальные различия в мыследеятельности взрослых учащихся, Москва: Педагогика, 112 с.

6. Луценко, Ірина 2021, ‘Проєктуємо предметно-ігрове середовище групи’, Дошкільне виховання, № 5, с. 9 – 13.

7. Музика, ОЛ 2008, ‘Типологічний підхід у психології здібностей та обдарованості як альтернатива ситуаційно-диспозиційній антиномії’, Актуальні проблеми психології: Проблеми психології творчості: Збірник наукових праць, За ред. ВО Моляко, Житомир: Вид-во ЖДУ ім. І.Франка, Т. 12, Вип. 4, с. 184-192.

8. Мельников, ВМ & Ямпольская, ЛТ 1985, Введение в экспериментальную психологию личности. Учебное пособие, Москва: Просвещение, 319 с.

9. Палій, АА 2010 – 2020, Диференціальна психологія, Бібліотека українських підручників Westudents.com.ua. Доступно: <https://westudents.com.ua/glavy/76488-21-temperament-yak-formalna-ntegratsyna-osnova-ndivdualnost.html>. [25 Вересень 2021].

10. Пасічник, В, Пітін, М & Романчук, І 2019, ‘Індивідуально-типологічні особливості дітей дошкільного віку’, Науковий часопис НПУ імені М.П. Драгоманова, Випуск 1 (107), с. 69-73. Доступно: <http://repository.ldufk.edu.ua/bitstream/34606048/24161/1 Пасічник_Пітин_Романчук_2019.pdf>. [21 Вересень 2021].

11. Піроженко, ТО 2016, Ігрова діяльність дошкільника: молодший дошкільний вік, Київ: Генеза, 88 с.

12. Плотников, ВИ 2003, Типологический поход. Социальная философия. Словарь, Москва: Акад.Проект, с. 464-471.

13. Плющ, В & Терещенко, О 2018, Індивідуально-типологічний підхід в організації самостійної роботи студентів, с. 145-150. Доступно: <http://journals.nubip.edu.ua/index.php/Pedagogica/article/viewFile/12085/10465>. [21 Вересень 2021].

14. Психолого-педагогічний супровід виховання і розвитку дітей дошкільного віку з родин учасників АТО і внутрішньо переміщених осіб: концепція, методика, технології 2018, Навчально-методичний посібник, авт. ІО Луценко, АМ Богуш, ЛО Калмикова, ВУ Кузьменко, СІ Поворознюк, ОД Рейпольська, за наук. редакцією ІО Луценко, Київ: Видавництво НПУ імені М. П. Драгоманова, 213 с.

15. Рейпольська, ОД 2021, Теоретико-методичні засади формування у дошкільників ціннісного само ставлення. Автореферат дисертації доктора наук, Інститут проблем виховання НАПН України, Київ, 40 с.

16. Сильченко, СВ 2012, Виды педагогический явлений и их измерение. Доступно: <https://cyberleninka.ru/article/n/vidy-pedagogicheskih-yavleniy-i-ih-izmerenie/viewer>. [21 Вересень 2021].

17. Тарантей, ВП 2002, Профессиональное становление учителя в условиях непрерывного педагогического образования. Диссертация доктора наук, Гродненский государственный университет имени Янки Купалы, Гродно, 261 с.

18. Теоретико-методичні засади психолого-педагогічного супроводу виховання і розвитку дошкільників із родин учасників бойових дій і внутрішньо переміщених осіб 2021, Монографія, авт. ІО Луценко, ВУ Кузьменко, ЛО Калмикова, ІО Лапченко, СІ Поворознюк, ОД Рейпольська, ЯО Ольшевська, ІГ Андрущенко, за наук. редакцією ІО Луценко, Переяслав (Київ обл.): Домбровська Я.М., 266 с.

19. Фурман, А 2006, ‘Типологічний підхід у системі методологування’, Психологія і суспільство, № 2, с. 78-92. Доступно: <http://dspace.wunu.edu.ua/bitstream/316497/29998/1/%D0%A4%D1%83%D1%80%D0%BC%D0%B0%D0%BD.pdf>. [21 Вересень 2021].