Артемова Л.В.


Актуальність теми дослідження. Демократичні перетворення в Україні принципово і поступально вносять зміни у сферу освіти і життєдіяльності підростаючих поколінь. Особливої гуманістичної трансформації потребує підготовка студентів творчих професій. У період здобуття професійних компетентностей у ЗВО майбутнім акторам необхідне педагогічне спрямування їх учбової діяльності, засноване на демократичних і гуманістичних засадах педагогіки співробітництва. Саме цей підхід сприятиме розкриттю й реалізації здібностей і талантів молоді.

Аналіз останніх досліджень і публікацій. У підготовці студентів до сценічної майстерності нині використовуються чималі надбання вітчизняних і зарубіжних класичних і модерних театральних та кіношкіл (М. Кропивницький, В. Немирович-Данченко, О. Довженко, К. Станіславський), інноваційних технік хореографічного мистецтва (О. Коваленко, О. Мерлянова, О. Таранцева та ініші).

Постановка проблеми. Театральна педагогіка, як творчий рівень педагогічної діяльності, містить чимало складових, які забезпечують високу результативність педагогічних зусиль викладача і творче успішне опанування студентами професійними компетенціями. Вважаю гідними дослідження стилі викладання педагога, які визначають ефективність будь-яких методів і технік навчання викладачем і учіння студентом.

Виклад основного матеріалу. У даному дослідженні розглянуто переваги і прорахунки основних 3-х стилів викладання: авторитарного, демократичного, ліберального. Для з’ясування їх доцільності з точки зору студентів їм запропоновано обрати той стиль, який допомагає їм успішніше оволодіти професійними компетенціями сценічної майстер-ності. Оскільки демократичний стиль обрала переважна більшість студентів, то подальший перетво-рюючий експеримент проводився зусиллями викладачів переконаних у доцільності даного стилю, які звично дотримувалися його у роботі зі студентами. В центрі їх уваги й діяльності поставлені завдання: дотримуватися суб’єкт – суб’єктної взаємодії у навчанні студентів акторському і хореографічному мистецтву; застосовувати усі методи, технології, тренінги, дотримуючись вказаної взаємодії; для організації партнерських взаємин викладача зі студентами відповідно використовувати вербальні і не вербальні техніки театральної педагогіки, позитивні емоційні засоби виразності; усі тренувальні вправляння проводити так яскраво, щоб студенти мали від них задоволення.

Висновки. В результаті дотримання викладачами демокра-тичного стилю взаємодії зі студентами підвищився їх рівень ставлення до цього стилю. У контрольному експерименті виявилось лише декілька студентів – прихильників інших стилів взаємодії. Позитивно змінився і характер взаємодії студентів і викладачів: їх ділові стосунки стали менш формальними, не напруженими, емоційно забарвленими. З’явилося більше позитивних емоцій у спілкуванні, зацікавленої підтримки акторських досягнень, вболівання за успіх кожного студента.
Отже запровадження і постійне підтримання демократичного стилю взаємодії викладача зі студентами у процесі навчальної театральної діяльності підтвердило його позитивний вплив як на розвиток сценічної майстерності у студентів, так і на загальну творчу атмосферу у студентській групі.

Ключові слова: викладач, студент, театральна педагогіка, актор, сценічне мистецтво, творчість, хореографія, стиль взаємодії, авторитарний, демократичний, ліберальний, емоції, спілкування.


Список використаних джерел:

1. Абрамян, ВЦ 1996, Театральна педагогіка, Київ: Либідь, 224 с.

2. Артемова, ЛВ 2002, Театр і гра, Київ: Томіріс, 291 с.

3. Бех, ІД 2003, Виховання особистості, у 2-х кн., Кн. 2: Особистісно орієнтований підхід: теоретико-технологічні засади, Київ: Либідь, 280 с.

4. Голдрич, ОС 2006, Хореографія: посібник з основ хореографічного мистецтва та композиції танцю, Львів: СПОЛОМ, 176 с.

5. Загородня, ЛП & Тітаренко СА 2010, Педагогічна майстерність вихователя дошкільного закладу. Навчальний посібник, Суми: Університетська книга, 319, [1] с.

6. Зязюн, ІА & Сагач, ГМ 1997, Краса педагогічної дії, Київ: Українсько-фінський інститут менеджменту і бізнесу, 302 с.

7. Коваленко, О 2021, ‘Дидактичні основи музичної підготовки майбутніх фахівців з хореографії у вітчизняних ЗВО’, Збірник наукових праць Уманського державного педагогічного університету, Вип. 1, с. 91 – 97.

8. Козачковський, Д 2017, Нотатки на сторінках ролей, п’єс і клаптиках паперу. Підручна книга для акторів і режисерів, упор. Козак Б, Львів: Вид. центр ЛНУ ім. І. Франка, 96 с.

9. Melnyk, NI & Vertuhina, VM & Artemova, LV and other 2020, ‘ Progressiv Practices of Covernment Management in Preschool Teachers Professional Training in Western European Countries’, Universal Journal of Educational Research 8 (10 ): 4591-4602. DOI: 10.13189/ujer.2020.08127. Available from: <http://www.hrpub.org>. [10 July 2021].

10. Мерлянова, О 2021, ‘Роль дистанційного навчання в системі підготовки хореографів’, Збірник наукових праць Уманського державного педагогічного університету, Вип. 1, с. 183 – 188.

11. Рудницька, ОП 2010, Мистецька освіта в Україні: теорія і практика, Суми: СумДПУ ім. А. С. Макаренко, 255 с.

12. Сарабьян, Э & Полищук, В 2019, Большая книга актерского мастерства. Уникальное собрание тренингов по методикам величайших режиссеров. Станиславский, Меерхольд, Чехов, Товстоногов, Москва: АСТ, 300 с.

13. Сяо Чжан, 2021, ‘Поняття професійної майстерності хореографів як системи’, Збірник наукових праць Уманського державного педагогічного університету, Вип. 1, с. 107 – 112.

14. Таранцева, ОО 2002, Формування фахових умінь майбутніх учителів хореографії засобами українського народного танцю. Автореферат кандидата наук, Київ, 20 с.

15. Ягупов, ВВ 2002, Педагогіка. Навчальний посібник для студ. пед. спец. ВНЗ, Київ: Либідь, 560 с.