Коваленко В. В., Мар’єнко М. В., Сухіх А. С.


Актуальність теми дослідження. У зв’язку із переведенням освітнього процесу для шкільного навчання у дистанційних формат, підвищується необхідність у професійному розвитку фахівців, а саме щодо цифрових навичок та умінь їх використання в освітніх діяльності. Разом з тим провідним попитом у системі підвищення кваліфікації фахівців є розвиток гнучких навичок фахівця “Soft skills”, що за своєю сутністю є сукупністю неспеціальних навичок і забезпечують високу продуктивність та результативність професійної діяльності.

Постановка проблеми. Існує потреба в розширенні як інфраструктури хмаро орієнтованих систем, так і сервісів, що надаються, щоб задовольнити зростаючі потреби в даних наукових досліджень не тільки для вчених, а й для вчителів. Також, перспективним є застосування хмаро орієнтованих систем відкритої науки для проведених уроків та нових дослідницьких проєктів.

Аналіз останніх досліджень і публікацій. Про особливості впровадження парадигми відкритої освіти і науки та її інструментів у науковоосвітню практику описано у роботах: M. W. Beck, P. Budroni, T. Heck, I. Peters, В. Ю. Бикова, А. Ю. Василенко, М. П. Лещенко, Ю. Г. Носенко, А. В. Яцишин та ін.

Постановка завдання. Проаналізувати наявні сервіси та інструменти відкритої науки, що можливо використати для самоосвіти та саморозвитку педагогічних працівників.

Виклад основного матеріалу. У дослідженні проаналізовано сервіси та інструменти відкритої науки, які доцільно використати для самоосвіти та саморозвитку педагогічних працівників. Ефективним інструментом для забезпечення потреби у реалізації самоосвіти педагогічних працівників є цифрові технології, зокрема інструменти відкритої науки і освіти. Застосування окреслених інструментів сприятиме: економії часу та фінансів; швидкому пошуку різноманітних матеріалів; збереженню матеріалів у цифровому формати для подальшої роботи з ними та використанню; доступу у будь який часовий проміжок; спільній роботі (колаборації з колегами); обміну досвідом тощо.

Висновки. Інструменти відкритої науки є важливим елементом для застосування в освітньому процесі; самоосвітня діяльність педагогічного працівника із застосуванням інструментів відкритої науки забезпечує: відкритий доступ до актуальних результатів наукових досліджень; допомагає в реалізації учнівських дослідницьких проектів; сприяє комунікації, налагодженню міжнародної співпраці та обміну досвідом; підвищенню кваліфікації та розвитку цифрової компетентності та ін.

Ключові слова: відкрита наука, хмарні сервіси, цифрові технології, самоосвіта, професійний розвиток вчителів, педагогічні працівники.


Список використаних джерел:

1. EOSC Portal – A gateway to information and resources in EOSC. Available from: <https://eosc-portal.eu/>. [15 September 2021].

2. European Commission / Shaping Europe’s digital future. Open Science. Available from: <https://ec.europa.eu/digital-single-market/en/news/open-innovation-open-scienceopen-world-vision-europe>. [15 September 2021].

3. Mayer, K 2019, ‘Open Science Policy Briefing’, ERA Portal Austria. Available from: <https://www.researchgate.net/profile/Katja-Mayer4/publication/286922886_Open_Science_- _Policy_Briefing/links/56785b0b08aebcdda0ebd39f/Open-Science-PolicyBriefing.pdf>. [15 September 2021].

4. Open Innovation, Open Science, Open to the World-a vision for Europe. Available from: <https://ec.europa.eu/digital-single-market/en/news/open-innovation-open-scienceopen-world-vision-europe>. [15 September 2021].

5. Shaping Europe’s digital future. Open Science. Available from: <https://ec.europa.eu/digital-single-market/en/news/open-innovation-open-scienceopen-world-vision-europe>. [15 September 2021].

6. Армейська, ЛВ 2019, ‘Професійна компетентність та неперервна самоосвіта: шляхи самореалізації й самовдосконалення педагогічних працівників’, Проблеми сучасної освіти, №10, с. 5-14.

7. Кашина, ГС 2020, Теоретико-методичні засади інформаційно-технологічного забезпечення природничо-гуманітарної підготовки педагогів у системі післядипломної освіти. Автореферат доктора наук, Національний педагогічний університет імені М. П. Драгоманова, Київ.

8. Кириченко МО, Отич ОМ & Олійник ВВ 2018, ‘Проблеми і перспективи розвитку післядипломної освіти в інформаційному суспільстві’, Інформаційні технології і засоби навчання, №3 (65), с. 25-36. Доступно: <https://journal.iitta.gov.ua/index.php/itlt/article/view/2380/1358>. [15 Вересень 2021].

9. Корсікова, КГ 2020, ‘Самоосвіта сучасного вчителя як безперервний процес удосконалення педагогічної майстерності’, в Технології, інструменти та стратегії реалізації наукових досліджень. 20 березня 2020 р., с. 97-99.

10. Крива, М & Пилипець С 2018, ‘Реалізація професійної самоосвіти вчителя початкових класів у сучасному освітньому інформаційно-комунікаційному просторі’, Молодь і ринок, №10 (165), c. 62-67.

11. Литвинова, СГ 2021, ‘Засоби і сервіси хмаро орієнтованих систем відкритої науки для професійного розвитку вчителів ліцеїв’, Науковий вісник ужгородського університету. серія: “Педагогіка. Соціальна робота”, вип. 1 (48), с. 225-230.

12. Мандзій, ЛС 2020, ‘Професійний розвиток педагога: нові можливості у 2020’. Доступно: <https://nus.org.ua/wp-content/uploads/2020/03/Prezentatsiya-MONPidvyshhennya-kvalifikatsiyi-pedagogiv-ZZSO.pdf>. [15 Вересень 2021].

13. Мар’єнко, МВ & Шишкіна, МП 2020, ‘Платформа відкритої науки та застосування її компонентів в освітньому процесі’, Journal of Information Technologies in Education (ITE), №4(45), с. 32-44.

14. Рябова, ЗВ & Єльникова, ГВ 2020, ‘Професійне зростання педагогів в умовах цифрової освіти’, Інформаційні технології і засоби навчання, том 80, №6., с. 369-385.

15. Толочко, СВ 2019, ‘Вимоги цифрового суспільства до компетентності викладачів у системі післядипломної педагогічної освіти’, Інноваційна педагогіка, випуск 12, т. 2, c. 178-181.