Виберіть свою мову

Александрова Юлія Миколаївна


Актуальність теми дослідження. Існують підстави вважати поняття наукової освіти дискусійним та невизначеним на сьогодні. Навіть вікова історія цього феномену в освіті не дає достатніх підстав для однозначної та вичерпної дефініції. Беззаперечним є той факт, що наукова освіта є визнаним світовим лідером інновацій та локомотивом реформування системи освіти відповідно до викликів та вимог часу, а у освітньому дискурсі наукова освіта все частіше трактується як STEM (science, technology, engineering and mathematics) чи STEAM (science, technology, engineering, art and mathematics).

Постановка проблеми. Значного поширення практика наукової освіти отримала в школах США, Канади, Великої Британії та ін. З одного боку, існує високий суспільний запит щодо наукової освіти, а з іншого боку – барк комунікації та координації зусиль. Міждисциплінарний характер наукової освіти ґрунтується на загальних для наукового знання концептах: причина і наслідок, кількість та якість, система і структура та ін. Тобто саме тих філософських категорій, що характеризують універсальне знання, містить потужний потенціал для пояснення і розуміння в різних сферах науки та техніки, суспільних відносин чи індивідуальної життєдіяльності. Поширення практик наукової освіти вимагає уваги до теоретичних питань, серед яких важливим є питання термінологічної взаємодії.

Аналіз останніх досліджень і публікацій. Для нас плідними виявились роботи С. Бабійчук, яка досліджує теоретичні проблеми розвитку наукової освіти в умовах вітчизняного освітнього середовища. Історична реконструкція поглядів на наукову освіту у закордонному досвіду представлена у роботах Дж. Бернарда, Ф. Фінлі, Р. Егера та ін. Когнітивному виміру змін та прив’язці освітніх змін до соціокультурних трансформацій, які актуалізують концепт наукової освіти, присвячені праці М. Вінмана, Д. Дейвіса, Г. Еванса, А. Зохара, Л. Хедрінгтона та ін.  Термінологічні питання поширення STEM та STEAM освіти досліджені такими авторами, як К. Гросс, С. Белбейс,  Дж. Роллінг та ін.

Постановка завдання. У дослідженні ставиться завдання прояснити особливості терміно-логічної взаємодії, яка має місце у сучасному освітньому (зокрема, філософсько-освітньому) дискурсі довкола понять наукової освіти (science education), STEM та STEAM, аналізуючи проблему інтеграції науки, освіти та мистецтва.

Виклад основного матеріалу. Оскільки наука є невід’ємним компонентом культури, закономірною вимогою є те, що наука має бути суттєвим компонентом освітнього процесу. І не тільки у ланці вищої освіти, адже впроваджувати принципи наукової освіти доречно і в школі, і в дитячому садочку. Саме таким чином можливо забезпечити реалізацію комплексу цілей освіти соціального, філософського, психологічного та ін. ґатунку. STEAM є комплексною відповіддю на складну проблему антропоцену, що включає не тільки екологічний контекст впливу людини на природу, але більш складне та масштабне явище, як сукупність політичних, економічних, соціальних, технологічних факторів, що формують контекст щоденних практик. Комплексний та міждисциплінарний характер STEAM формує навички змінювати фокус сприйняття об’єктів та процесів світу, зосереджувати увагу на макро- і мікрорівнях, критично і рефлексивно аналізувати відомості досвіду, сприймати предмети не ізольовано, а в тісному взаємо-зв’язку та взаємному впливі. Мистецькі практики дозволяють подолати стереотипність та алгоритмічність сприйняття та мислення, сфокусуватись на предметі та побачити його нові сторони та аспекти.

Висновки. Наукова освіта – це освітній концепт, що фіксує та легітимізує суттєві трансформації в розвиткові та безпосередньому змісті освітнього процесу всіх рівнів. Єдине та інваріантне визначення терміну “наукова освіта” в даний момент відсутнє. Незначний період існування цього соціокультурного феномену вже містить суттєву внутрішню транс-формацію – перехід від STEM до STEAM, оскільки плідний синтез різноманітних наукових підходів без мистецтва та креативності представляється утворенням штучним, суперечливим та позбавленим гуманістичного виміру. Разом з тим, цей феномен складно назвати абсолютно інноваційним, більш доречним буде розуміння наукової освіти як сміливого втілення тих інтенцій та стратагем, що були закладені в до-схоластичному форматі освіти, але із врахуванням актуально-го рівня розвитку цивілізації.

Ключові слова: наукова освіта, STEM, STEAM, термінологічна взаємодія, філософія освіти.


Список використаних джерел:

  1. Бабійчук, С 2020, ‘Наукова освіта як педагогічний концепт’, Проблеми підготовки сучасного вчителя. Збірник наукових праць, Вип. 2(22), с. 6-11.
  2. Бабійчук, С 2020, ‘Педагогічна концепція “наукова освіта”’, Освітній дискурс: збірник наукових праць, Вип. 23(5), с. 14-21.
  3. Закон України “Про освіту” 2017, Документ № 2145-VIII, Відомості Верховної Ради (ВВР), № 38-39, ст. 380.  Доступно: <http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/2145-19>. [12 Вересень 2021].
  4. Эйнштейн и современная физика: Сборник памяти Альберта Эйнштейна 1956, Москва: Гостехиздат, 458 c.
  5. Astor, T, McСallie, E & Balcerzak, P 2007, ‘Academic and Informal Science. Education Practitioner Views’, About Professional Development in Science Education, рр. 605-628. Available from: <https://doi.org/10.1002/sce.20205>. [20 October 2021].
  6. Barnard, DJ 1968, ‘Pre-1960 contributions to science education’, Science education, Vol. 52, No. 3, рр. 239-244.
  7. Barton, AC & Tan, E 2010, ‘We be burnin’! Agency, identity, and science learning’, The Journal of the Learning Sciences, Vol. 19 (2), рр. 187–229.
  8. Belbase, S, Mainali, BR, Kasemsukpipat, W, Tairab, H, Gochoo, M & Jarrah, A 2021, ‘At the dawn of science, technology, engineering, arts, and mathematics (STEAM) education: prospects, priorities, processes, and problems’, International Journal of Mathematical Education in Science and Technology. Available from: <https://doi.org/10.1080/0020739X.2021.1922943>. [20 October 2021].
  9. Clarke, SN, Howley, I, Resnick, L & Rosé, CP 2016, ‘Student agency to participate in dialogic science discussions’, Learning, Culture and Social Interaction, Vol. 10, pp. 27–3.
  10. Davies, D & McGregor, D 2017, Teaching Science Creatively, 2nd ed. New York, NY; Abingdon: Routledge.
  11. Evans, HJ & Achiam, M 2021, ‘Sustainability in out-of-school science education: identifying the unique potentials’, Environmental Education Research, 27:8, pp. 1192-1213. Available from: <https://doi.org/10.1080/13504622.2021.1893662>. [20 October 2021].
  12. Finley, F, Lawrenz, F & Heller, P 1992, ‘A Summary of Research in Science Education – 1990’, Science Education, Vol. 76 (3), pp. 239-254.
  13. Fu, G & Clarke, A 2020, ‘Moving beyond the agency-structure dialectic in pre-collegiate science education: positionality, engagement, and emergence’, Studies in Science Education, Vol. 55 (2), pp. 215-256. Available from: <https://doi.org/10.1080/03057267.2020.1735756>. [08 October 2021].
  14. Gross, K & Gross, S 2016, ‘Transformation: Constructivism, Design Thinking, and Elementary STEAM’, Art Education, Vol. 69 (6), pp. 36-43. Available from: <https://doi.org/10.1080/00043125.2016.1224869>. [08 October 2021].
  15. Guyotte, KW 2020, ‘Toward a Philosophy of STEAM in the Anthropocene’, Educational Philosophy and Theory, Vol. 52 (7), pp. 769-779. Available from: <https://doi.org/10.1080/00131857.2019.1690989>. [20 October 2021].
  16. Hetherington, L, Chappell, K, Keene, HR, Wren, H, Cukurova, M, Hathaway, Ch, Sotiriou, S & Bogner, F 2019, ‘International educators’ perspectives on the purpose of science education and the relationship between school science and creativity’, Research in Science & Technological Education, Vol. 38 (1), pp. 19-41. Available from: <https://doi.org/10.1080/02635143.2019.1575803>. [08 October 2021].
  17. Rocard, M, Cesrmley, P, Jorde, D, Lenzen, D, Walberg-Henriksson, H & Hemd, V 2021, ‘Science Education NOW: A Renewed Pedagogy for the Future of Europe’, Brussels, Belgium: Office for Official Publications of the European Communities. Available from: <http://ec/europa.eu/research/science-society/document_library/pdf_06/report-rocard-on-science-education_en.pdf>. [10 September 2021].
  18. Rolling, JrJH 2016, ‘Reinventing the STEAM Engine for Art + design Education’, Art Education, Vol. 69:4, pp. 4-7. Available from: <http://doi.org/10.1080/00043125.2016.1176848>. [12 October 2021].
  19. Veenman, MVJ 2012, ‘Metacognition in science education: Definitions, constituents, and their intricate relation with cognition’, In A. Zohar & Y. J. Dori (Eds.), Metacognition in science education: Trends in current research, contemporary trends and issues in science education, New York: Springer, pp. 21–36.
  20. Yager, RE & Zehr, E 1985, ‘Science Education in US, Graduate Institutions during, Two Decades, 1960-1980’, Science Education, Vol. 69 (2), pp.163-169.
  21. Zohar, A & Barzilai, S 2013, ‘A review of research on metacognition in science education: current and future directions’, Studies in Science Education, Vol. 49:2, pp. 121-169. Available from: <http://doi.org/10.1080/03057267.2013.847261>. [12 October 2021].