Руденко Тамара Петрівна

Костроміна Ганна Михайлівна

Бабіна Світлана Іванівна


Актуальність теми дослідження. Активне впровадження новітніх теоретичних та експериментальних знань у навчально-наукову діяльність, а також сприяння саморозвитку для подальшої самореалізації особистості в процесі творчої професійної діяльності та життєдіяльності є головними завданнями сучасної освіти. Яку б діяльність ми не розглядали, тим більше професійну, її неможливо уявити без вирішення поставлених задач, творчих завдань, розуміння й усвідомлення того, що залучення особистості до творчої діяльності є необхідним. Використання інноваційних технологій у вищій освіті сприяє  розвитку творчого потенціалу студентів, формуванню особистості, яка набуває навички та бажання для постійного розвитку, у тому числі й само-розвитку. У творчій діяльності особистість може реалізувати свій потенціал, і, як результат, досягти поставленої мети, проявити себе та стати учасником творення нових суспільних цінностей. 

Постановка проблеми. Проблема розвитку творчого потенціалу студентів в умовах реформування сучасної вищої освіти є недостатньо висвітленою, отже це дослідження є цілком закономірним. Актуальним є розгляд концептуальних засад процесу розвитку творчого потенціалу майбутнього фахівця в процесі професійної підготовки у вищому навчальному закладі.

Аналіз останніх досліджень і публікацій. Проведене дослідження надало можливість звернутися до наукових робіт як вітчизняних, так і зарубіжних фахівців у галузі філософії та психології, присвячених проблемам творчості, творчої активності, творчої діяльності та розвитку творчого потенціалу особистості. Філософське осмислення природи творчості представлено в дослідженнях вітчизняних науковців: І. Бичко, Л. Губерський, Б. Новіков, І. Надольний, І. Степаненко, В. Шинкарук. Психологічні аспекти творчості досліджували І. Волощук, І. Мурашко, Л. Овсянецька, Я. Пономарьов, О. Попова, В. Роменець. Перспективи освіти як простору розвитку творчого потенціалу студентства розглядалися у роботах В. Беха, М. Бойченка, Л. Горбунової, В. Коновальчук, В. Кременя, В. Огнев’юка тощо. Серед сучасних досліджень, присвячених питанням філософії творчості та творчості в просторі освіти, можна назвати наступні: В. Моляко є автором психологічного дослідження творчого потенціалу особистості, творчих стратегій та їх реалізації у творчому процесі (2008) [6], в статті Л. Яременко зроблено аналіз креативності як творчості (2010) [16]. Б. Новіков розглядає філософію як теорію і методологію творчості (2011) [8]. В роботі В. Коновальчук досліджується творча особистість та питання розвитку її творчого потенціалу в просторі освіти (2016) [2], колективне дослідження за редакцією В. Кременя зосереджено на аналізі питань освіти, творчості, цінностей в контексті критичного мислення у вимірах цивілізаційного поступу сучасності (2017) [3]. М. Ліпін досліджує освіту в модифікаціях сучасного світу (2015, 2018) [4, 5].

Постановка завдання. У межах дослідження необхідно здійснити ретроспективне узагальнення уявлень про творчий потенціал особистості, розглянути творчість одночасно як діяльність і як продукт діяльності. Враховуючи процеси реформування, що відбуваються у сучасній освіті, доречним є визначення механізмів активізації творчого потенціалу студентів у вирішенні складних задач професійного та життєвого характеру.  

Виклад основного матеріалу. В кожній людині закладено творчий початок, постає лише питання наскільки відбувається його реалізація у професійній діяльності та житті. Творчий потенціал окремої особистості є джерелом її творчої діяльності та активності, він включає всю сукупність її здатностей та можливостей. В. Моляко визначає творчий потенціал людини як “ресурс творчих можливостей людини, її здатність до творчої діяльності в цілому” [6, с. 14]. На думку С. Хмельковської, творчий потенціал включає як природні так і набуті якості людини, що проявляються через здібності, мислення та діяльність, які дозволяють людині вибирати нестандартний підхід до розв’язання задач, а серед інтерактивних методів навчання пропонує використовувати гру, бо “гра містить елемент невизначеності і непідготовленості, спонтанної реакції, що збуджує й активізує розум на пошук нових ідей та розвиває уяву” [12, с. 174]. Деякі дослідники поняття творчий потенціал розглядають як сукупність розвинених творчих здібностей особистості, яка здатна обирати такий спосіб діяльності, в результаті якого створюються нові матеріальні або духовні цінності. Спільна творча діяльність сприяє “формуванню моральних міжособистісних стосунків”, “сутність яких зводиться до таких принципів навчання і виховання, які створюють оптимальні умови для розвитку загальної культури, почуття гідності, здатності виявляти себе” [11, с. 57] тощо. Сучасний підхід до розуміння творчого потенціалу зосереджує увагу на людині з її власними думками, уявленнями, цінностями, активною життєвою позицією та здатністю рішуче сприймати виклики сьогодення. На сьогодні в філософській літературі існує не багато  визначень творчого потенціалу, але зрозумілим є те, що його розвиток відбувається в процесі навчання, самоосвіти, самодіяльності. Творчість є сутністю діяльності. Орієнтація навчального процесу на розвиток творчого потенціалу студентів, формування у них творчого мислення повинні включати розв’язання проблемних задач, змодельованих ситуацій, що буде ефективно сприяти розвитку рефлексії та відкриттю наукових істин. Завдяки творчості відбувається мобілізація внутрішнього потенціалу особистості та проявляється її активність в різних видах діяльності, а професійна діяльність майбутнього фахівця тим більше потребує розвитку творчих здібностей. Створенню умов для розкриття творчого потенціалу студентів сприяє використання інноваційних технологій в навчальному процесі. Це технології проблемного навчання, технології диференційованого навчання, технології навчально-дослідної діяльності, технології наочності, ігрові та проектні технології. Все це сприяє активізації творчої діяльності та розвитку творчого потенціалу. Сучасна вища освіта не може бути  якісною без використання інноваційних технологій, які пов’язані із залученням в освітній процес інформаційних ресурсів,  подальшим розвитком системи дистанційної освіти, а саме створенням освітніх платформ з дистанційними навчальними курсами, використанням технологій наочності в проведені різних видів учбових занять, орієнтації навчального процесу на творчий пошук тощо. Реформування сучасної освіти – це і відхід від традиційних форм лекційних та семінарських занять. Інноваційні технології потрібно активно залучати в різних формах навчання, зокрема, в лекційних та семінарських. Розвиток особистості не можливо уявити без якісного процесу спілкування, оскільки в процесі міжособистісної комунікації відбувається не тільки обмін певною інформацією, а й актуалізація особистістю власного творчого потенціалу. Як підкреслює Т. Равлюк “у процесі творчої комунікативної взаємодії зі студентами необхідно створювати сприятливі умови для формування особистості, яка здатна до подальшого саморозвитку і виконання певних соціальних ролей у суспільстві” [10, с. 434]. Ще однією важливою складовою сучасної освіти є необхідність формування у свідомості студентів позитивного ставлення до професійної діяльності та враховувати у навчальному процесі особливості майбутньої професії.

Висновки. Творча особистість має сформовані цінності та життєві орієнтири, які сприяють розвитку, становленню та реалізації творчого потенціалу. Для освітнього середовища важливим є створення сприятливих умов для розвитку творчого потенціалу студентів, включення в освітній процес нових форм та методів навчання, які б сприяли його формуванню та розкриттю. Для успішного розвитку творчого потенціалу майбутніх фахівців важливим є використання інноваційних методів навчання, а саме, нетрадиційних форм лекцій (проблемних, гостьових, тематичних тощо), семінарів у формі дебатів, дискусій, впровадження дослідницьких та тренінгових технологій у навчальний процес, дискусій, проведення бесід, організації та проведення круглих столів, творчих зустрічей, науково-практичних конференцій. Враховуючи трансформаційні процеси, які відбуваються у сучасному суспільстві, для актуалізації творчого потенціалу студентства необхідно залучати молодь до участі у волонтерських акціях, міжнародній співпраці в освітній та громадській діяльності.

Ключові слова: творчість, творчий потенціал особистості, студентство, творче мислення, креативність, активізація творчої діяльності, творча активність, сучасна освіта, суспільство, особистість.


Список використаних джерел

  1. Коновальчук, ВІ 2017, Розвиток творчого потенціалу особистості в просторі освіти. Автореферат дисертації на здобуття наукового ступеня доктора наук, Київ. Доступно: <https://ihed.org.ua/wp-content/uploads/2019/01/Konovalchuk_02.10.2017_avtoref.pdf>. [10 Березень 2022].
  2. Коновальчук, ВІ 2015, ‘Розвиток творчого потенціалу особистості у просторі освіти’, Парадигма пізнання: Гуманітарні питання, № 3 (6), с. 90-106.
  3. Критичне мислення: освіта, творчість, цінності 2017, Монографія, за заг. ред. В.Г. Кременя, Київ: Інститут обдарованої дитини НАПН України, 299 с.
  4. Ліпін, МВ 2018, Освіта в модифікаціях сучасного світу. Монографія, Київ: Київський нац. торг.-екон. ун-т, 340 с.
  5. Ліпін, МВ 2015, ‘Освіта як простір розвитку сутнісних сил особистості’. Вісник КНТЕУ, № 3 (101), с. 39-48.
  6. Моляко, ВО 2008, Психологічне дослідження творчого потенціалу особистості. Монографія, АПН України, Інститут психології ім. Г.С. Костюка, Лабораторія психології творчості, Київ: Педагогічна думка, 207 с.
  7. Моляко, ВО 2017, ‘Робоча концепція стратегічного та тактичного подолання кризових науково-освітніх проблем (психологічні ракурси) ’. Актуальні проблеми психології: Збірник наукових праць Інституту психології імені Г. С. Костюка НАПН України. Київ: Видавництво “Фенікс”, Т. ХІІ. Психологія творчості, Вип. 23, с. 6-12.
  8. Новіков, БВ 2011, ‘Філософія як теорія і методологія творчості’, Вісник НТУУ “КПІ”. Філософія. Психологія. Педагогіка. Випуск 22, с. 108-113.
  9. Овсянецька, Л 2004, ‘Творчий потенціал людини: соціально-психологічна парадигма’. Соціальна психологія, № 2 (4), с. 140-145.
  10. Равлюк, ТА 2010, ‘Розвиток творчого потенціалу майбутніх соціальних працівників у процесі вивчення курсу “Основи комунікації в соціальній роботі”’. Молодий вчений, № 4 (44), с. 433-436.
  11. Столяренко, О 2010, ‘Проблема формування толерантних міжособистісних стосунків у молодіжному середовищі’. Рідна школа, № 11, с. 54-60. Доступно: <http://nbuv.gov.ua/UJRN/rsh_2010_11_12>. [10 Березень  2022].
  12. Хмельковська, СВ 2015, ‘Гра як чинник підвищення мотивації навчання майбутніх учителів іноземних мов’. Педагогічний альманах, Вип. 28, с. 173-178. Доступно:  <http://nbuv.gov.ua/UJRN/pedalm_2015_28_30>. [10 Березень 2022].
  13. Яременко, Л 2010, ‘Креативність як творчість: спільне та відмінне’. Вища освіта України, № 4, с. 117-123.
  14. Guilford, JP 1967, ‘Creativity: yesterday, today, tomorrow. Journal of Creative Behavior’. Vol., рр. 3-14.
  15. Torrance, EP 1988, ‘The nature of creativity as manifest in its testing’. The nature of creativity,Vol., рр. 43-75.