Актуальність теми дослідження.  Сучасна глобалізація охоплює усі  сфери життя  людства – соціальну, економічну, політичну, культурну, екологічну,  технологічну. З одного боку, вона призвела до футурошоку, розриву часу, коли людина не встигає усвідомити надшвидкі соціальні зміни навколо  себе   і пристосуватися до них. З іншого боку, взаємозв’язок і комунікація  між різними етносами  набули планетарного масштабу і утворили світове суспільство, в якому міжкультурний діалог між західною  культурою  та культурами інших етносів починає відігравати домінуючу роль.  Причому західна культура прагне поглинути національну ідентичність різних народів під прапором вестернізації, нав’язуючи решті світу західні інституції та соціально-культурні орієнтації. Це, у свою чергу, призводить до загострення  конфронтації культур та стає причиною великої кількості конфліктів.  Зазначені обставини актуалізують тему дослідження та важливість розв’язання проблеми міжкультурної комунікації між Заходом та іншими країнами в процесі глобалізації.

Постановка проблеми.  Потреба у встановленні міжцивілізаційного діалогу та інтеграції людства на вищих духовних засадах в епоху глобалізації є сигналом серйозної затяжної кризи, яка склалася у відносинах між представниками західної та східної цивілізації, як головними гравцями на світовій політичній арені. Саме тому проблема пошуку шляхів подолання цієї кризи потребує серйозного соціально-філософського аналізу ролі міжкультурного діалогу у вирішенні сучасних світових конфліктів, а також тих глибинних (архетипних) чинників, що визначають специфіку поведінки представників різних типів культур.

Аналіз останніх досліджень і публікацій. Розвиток сучасної філософії діалогу пов’язаний з такими видатними філософами, як М. Бахтін, М. Бубер, В. Біблер, В. Кучинський, які вивчали природу діалогу – його особливості, структуру та функції. Діалогічність мислення аналізували Л. Виготський, О. Леонтьєв, С. Рубінштейн, О. Соколов та інші. Рольова діалогічна взаємодія у комунікації була предметом дослідження А. Добровича, В. М’ясищева, Я. Яноушека. Проблему діалогу в контексті  міжкультурної комунікації досліджували С. Гантінгтон, С. Кримський, Ю. Павленко, Ю. Пахомов та інші науковці. Дослідженню специфіки сучасного діалогу в умовах глобальної цивілізаційної кризи присвячені праці А. Єрмоленка, В. Паніотто, С. Йосипенка, М. Михальченка, Л. Губерського та інших вчених, які наголошують на необхідності формування культури діалогу і виробленні готовності до ефективної комунікації навіть з ідеологічними опонентами.

Постановка завдання. Розкрити роль та евристичний потенціал діалогу в контексті глобальних проблем сучасності. Проаналізувати головні ідеї С. Гантінгтона щодо сутності діалогу в контексті міжкультурної комунікації. Показати евристичний потенціал методу архетипів для дослідження менталітету різних етносів.

Виклад основного матеріалу. В статті аналізуються глобальні багатополярні процеси, до яких сьогодні задіяні представники усіх культур світу. Доводиться думка про те, що лише   міжкультурний діалог у найближчій перспективі має допомогти у створенні світового солідарного суспільства, дійсно  вільного та справедливого для всіх народів, націй та країн, а не лише для “золотого мільярда”. У цьому контексті головна задача діалогу – примирити представників різних культур та узгодити їхні зусилля у спільній діяльності щодо розв’язання політичних, екологічних, соціально-економічних та демографічних проблем, сприяти усім цивілізаціям у досягненні соціальної стабільності та соціально-економічного зростання. Особливу увагу приділено аналізу ідей С. Гантінгтона про конфронтацію, яка існує в міжкультурній комунікації між Заходом та іншими країнами, а також визначальні фактори культурної ідентичності (кров і віра, мова, релігія і родина). Люди об’єднуються із тими, у кого вони спільні, та дистанціюються від тих, у котрих вони інші. У статті також проаналізований метод архетипів (запропонований С. Кримським) як механізм вирішення конфліктів, що виникають в міжкультурній комунікації  різних етносів. Суть його зводиться до того, що у етнічних колізіях, які торкаються архетипного рівня ментальності певного народу, представників різних культур треба розводити. Етносам, які історично вже мають спільний позитивний досвід (у вирішенні економічних та політичних проблем) набагато простіше зрозуміти один одного та вирішувати будь-які майбутні конфлікти на шляху інтеграції.

Висновки. Вирішення проблеми діалогу між західною та східною культурою залежить від пошуку глобальної ідеї, заради якої представники цих культур зможуть  об’єднати свої актуальні потреби, інтереси та цінності. Така спільна мета, як бажання досягнути стабільності та соціально-економічного зростання, сьогодні здатна стати стимулом до міжцивілізаційного діалогу, який  зможе об’єднати зусилля  на подолання системної кризи в умовах глобалізації. У сучасному глобалізованому світі має сформуватися психологічна готовність людей до діалогу, примирення й злагоди.  Головним учасником цих процесів може стати світова політична еліта, яка має чітко усвідомлювати відповідальність перед своїми громадянами.

Ключові слова: глобалізація, діалог, міжкультурна комунікація, метод архетипів, архетипи української ментальності.

Список використаних джерел:

1. Грамши, А 1980. ‘Избранные произведения’, Пер. с итал., Под общ. ред. ИВ Григорьевой и др.; Вступит. статья ГП Смирнова; Примеч. ИВ Григорьевой, КФ Мизиано, М. : Политиздат, 422 с.
2. Кримський, СБ 2006. ‘Архетипи української ментальності’, в кн. Проблеми теорії ментальності, відп. ред. Попович, МВ, Київ: Наукова думка, с. 283-301.
3. Кримський, СБ 2010. ‘Про софійність, правду, смисли людського буття’, Збірник науково-публіцистичних і філософських статей, Київ: Ін-т філософії ім. Г.С. Сковороди, 464 с.
4. Пахомов, ЮН, Крымский, СБ & Павленко, ЮВ 1998. ‘Пути и перепутья современной цивилизации’, Киев: Благотворительный Фонд содействия развитию гуманитарных и экономических наук “Международный деловой центр”, 432 с.
5. Співак, ВМ 2016. ‘Соціальний діалог в умовах глобалізації: тенденції трансформаційних змін’, Вісник АПСВТ, № 3-4, с. 16-22.
6. Хантингтон, С 2003. ‘Столкновение цивилизаций’, Пер. с англ. Т. Велимеева, Ю. Новикова,   М: ООО “Издательство АСТ”, 603 с.