Виберіть свою мову

автор: Лапутько А. В.


Актуальність теми дослідження. У Римсько-католицькій церкві антропологічна концепція опирається на сприйняття сакральності й непорушності людського життя. Даром Божим є життя, Бог є його джерелом. Духовно-тілесна цілісність особи, яка є вільною та відповідальною, основною своєю метою має прямування до Бога. Особа – основа християнського персоналізму, головний критерій моральних оцінок та дій, об’єкт і мета людської активності. Гідність та добро цілісної особи – головний принцип християнської антропологічної концепції та основоположний критерій християнської біоетики.

Постановка проблеми. Католицька церква дотримується чіткої позиції стосовно біоетичних проблем, що базується на визнанні цінності й гідності людського життя та дотриманні прав людини. Біоетичний підхід утилітаризму в центр ставить суспільне добро, якому повинна підпорядкуватися окрема особа. Парадигма утилітаризму вирішує питання не на користь буття особи, адже визнає примат якості життя: моральні правила мало беруться до уваги, акцентується на максимальній користі, зокрема для соціуму загалом, а не для окремої особистості.

Аналіз останніх досліджень і публікацій. Основні програмні доку-менти щодо антропологічної концепції в контексті біоетики такі: енцикліка “Humanae vitae”, “Хартія працівників охорони здоров’я”, енцикліка “Evangelium vitae”. Оскільки ці доку-менти потребують доволі широкого аналізу та вимагають великого об’єму праці, то в нашій статті опирати-мемося передусім на перші два з них. Для підкріплення наших висновків проаналізуємо доповідь кардинала Йозефа Ратцінгера, в якій представлено глибокі узагальнення щодо антропологічної концепції людини в Римсько-католицькій церкві. Методологічним взірцем для нашої статті будуть праці українських науковців Тетяни Гаврилюк, Івана Остащука та Юрія Чорноморця.

Постановка завдання. Метою статті є аналіз антропологічної концепції людини як цілісної особистості у католицькій традиції біоетики. Відповідно до поставленої мети, слід розкрити окремі завдання: проаналізувати визначені основоположні документи Апостольської Столиці щодо проблем біоетики та висвітлити основні риси християнської концепції антропології в їхньому застосуванні до оцінки питань біоетики.

Виклад основного матеріалу. У сучасних біоетичних дослідженнях та практиці їх реалізації простежуються два протилежних напрями: етичного абсолютизму в християнській філософії та етичного релятивізму в утилітаризмі й прагматизмі. Християнська біоетика опирається на антропологічну концепцію людини як цілісної особистості й соціальної істоти. Теза про гідність людської особи міститься в біблійній концепції про створення людини на образ і подобу Божу. Християнська антропологічна концепція базується на сприйнятті особистості як нероздільної єдності тілесного й духовного. Християнські моральні норми слід сприймати в контексті феномена дару.

Висновки. Християнська позиція базується на переданні та інтерпретації біблійного уявлення про людську особистість на основі Божого задуму. Людина – єдине створіння, що покликане до життя задля неї самої; створена за образом і подобою Божою; основною метою її життя є прямування до Бога та покликання до Божого блаженства. Людина наділена гідністю суб’єкта та цінністю, які є метою самі в собі. Людина – нероздільна й неповторна єдність тілесного і духовного. Не можна надавати виключну перевагу лише біологічній чи тільки психічній природі людини, адже вони цілісно є джерелами моральної відповідальності; матерія зростання людини базується на поєднанні чуттєвого та духовного життя. Людина своїми вчинками на основі сумління приймає чи не приймає добро, яке їй обіцяв Бог.

Ключові слова: антропологічна концепція, цілісна особистість, цінність, гідність, біоетика, католицизм.

 

Список використаних джерел:

  1. Гаврилюк, ТВ 2013. Людина в християнській антропології ХХ – ХХІ століття, Київ: ТОВ “НВП “Інтерсервіс”. 320 с.
  2. Йоанн Павло ІІ 1995. Evangelium Vitae. Енцикліка. Доступно: http://www.pro-life.vinnica.ua/personaggi/evangelium_vitae.pdf [25 Січень 2021].
  3. Катехизм Католицької Церкви 2002. Синод УГКЦ, 772 c.
  4. Масленникова, Г 2002. ‘Биоэтика’, Католическая энциклопедия. Том І: А – З, Москва: Издательство Францисканцев, с. 588-590.
  5. Остащук, І 2008. ‘Католицька антропологія: контекст третього тисячоліття’, Вісник Прикарпатського університету. Філософські і психологічні науки, Вип. ХІ, с. 105-110.
  6. Павло VI 1968. Humanae vitae. Енцикліка. Доступно: <http://irs.ucu.edu.ua/dzherela/sotsialni-entsikliki/pavlo-vi-humanae-vitae-1968/> [25 Січень 2021].
  7. Ранер, К 2006. Основание веры. Введение в христианское богословие, Москва: ББИ св. апостола Андрея, 662 с.
  8. Хартія працівників служби охорони здоров’я 1994. Доступно: <http://zdorovia.ugcc.org.ua/hartiya-pratsivnykiv-sluzhby-ohorony-zdorov-ya/> [25 Січень 2021].
  9. Чорноморець, ЮП 2010. Візантійський неоплатонізм від Діонісія Ареопагіта до Геннадія Схоларія, Київ: Дух і Літера, 568 с.
  10. Ratzinger, J kard. 1991. Bioetyka w perspektywie chrześcijańskiej. Available from: <http://www.bobolanum.edu.pl/images/wykladowcy/filipowicz/Ratzinger_Josef._Bioetyka_w_perspektywie_chrześcijańskiej.pdf> [27 January 2021].