автор: Кузнєцов О.М.


Актуальність теми дослідження. Інтеграція фізичного у віртуальне, реально-чуттєвого в уявно-цифрове, переміщення акценту з оф-лайн в он-лайн і т.д. об’єктивно констатують незворотні зміни майже в усіх сферах життєдіяльності: державне управління, економіку, енергетику, військову промисловість, науково-технічний прогрес, національну безпеку, телекомунікаційний та правовий сектори, що трансформує інформаційне суспільство в цифрове. Не заперечним лишається і той факт, що будь-які трансформації характеризуються як збільшенням певного кола можливостей, так і супроводжуються відповідним рівнем ризиків та небезпек. Отже, формування саме безпекового виміру цивілізаційних змін в контексті суспільної цифровізації і обумовлює актуальність даного наукового пошуку.

Постановка проблеми. Поява феномену цифрової нерівності, кібер-злочинності, ідеологізація хакерського руху та і взагалі стрімкий розвиток високих технологій, штучного інтелекту призвели до необхідності створення безпечних умов та відповідних протоколів, пов’язаних з гуманістичною, правовою та морально-ціннісною стороною зазначеної проблематики.

Аналіз останніх досліджень і публікацій. Безпековий вимір суспільних змін в контексті цифровізації та поліпредметності даного наукового напрямку розглядається в роботах наступних зарубіжних і вітчизняних науковців: О. Карпенко, Т. Миськевич, М. Херманн, К. Уайт, Ф. Круз-Ісус, Т. Олівейра, Ф. Бакао, К. Шваб, Г. Чмерук, О. Кивлюк та інших відомих вчених.

Постановка завдання. Розглянути можливі ризики та теоретично обґрунтувати необхідність створення безпекового виміру трансформаційних процесів у суспільстві в контексті цифровізації.

Виклад основного матеріалу. Глобалізаційні процеси, які пов’язані з четвертою індустріальною революцією (“Industry 4.0” – цифрова трансформація), набирають максимальних обертів в умовах соціальної цифровізації, що вимагає, на наш погляд, прийняття відповідних стратегічно-управлінських рішень та їх імплементації щодо запобігання можливих небезпек. Окрім інституційного забезпечення процесів цифровізації та створення ринку цифрових технологій виникає необхідність у вмотивованій споживчій активності “цифрового продукту” та як колективної, так і особистісної усвідомленості можливих перспектив та наслідків зазначених трансформацій.

Висновки. Сучасні трансформаційні процеси в суспільстві, пов’язані з цифровізацією майже всіх сфер життєдіяльності людини, що супроводжуються певною кількістю ризиків і небезпек: кіберзлочинність, стирання меж між фізичною і цифровою безпекою, цифрова нерівність тощо, потребують науково-теоретичного обґрунтування та концептуалізації стратегії формування безпекового виміру в контексті цифровізації суспільства. Серед імперативів та потенційно безпечних шляхів цифровізації виділяємо: стандартизація та інституалізація цифрового виміру, формування цифрової культури та етики електронно-цифрової комунікації, модернізацію системи підготовки фахівців з програмування та кібербезпеки, здійснення національної державної політики та права у сфері цифровізації, створення сприятливих умов реалізації цифрової економіки тощо.

Ключові слова: безпековий вимір, цифровізація, цифрове суспільства, глобалізація, цифрова нерівність, кібербезпека, трансформації.

 

Список використаних джерел:

  1. Карпенко, О 2017. ‘Цифрове врядування: імперативи реалізації в Україні’, Актуальні проблеми державного управління, Вип. 3, с. 57-61.
  2. Квітка, С, Новіченко, Н, Гусаревич, Н, Піскоха, Н, Бардах, О, & Демошенко, Г 2020. ‘Перспективні напрямки цифрової трансформації публічного управління’, Аспекти публічного управління, № 8 (4), с. 129–146. Доступно: <https://doi.org/10.15421/152087>. [20 Січень 2021].
  3. Кивлюк, О & Мордоус, І 2020. ‘Діджиталізація освітнього простору: перспективи та ризики’, Матеріали Міжнародної науково-практичної конференції «Формування концепції цифровізації як чинник розвитку креативності особистості та її вплив на розвиток людського й соціального капіталу», 26-27 листопад, Ред.-упорядник: д.філсоф.н., проф., ВГ Воронкова, Запоріжжя: ЗНУ, 284 с.
  4. Концепція розвитку цифрової економіки та суспільства України на 2018-2020 роки, 2018. Схвалено розпорядженням Кабінету Міністрів України від 17 січня 2018 р. № 67-р. Доступно: <https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/67-2018-%D1% 80#Text> [20 Січень 2021].
  5. Миськевич, Т 2019. ‘Цифрова нерівність у сучасному суспільстві: український вимір світових тенденцій’, Український журнал з бібліотекознавства та інформаційних наук, Вип. 3. с. 87-107. Доступно: <https://doi.org/10.31866/2616-7654.3.2019.169673/>. [20 Січень 2021].
  6. Чмерук, Г 2020. ‘Цифровізація – тренд світового розвитку, який визначає розвиток економіки і суспільства’, Економічний простір, № 153, с. 18-24. Доступно: <https://doi.org/10.32782/2224-6282/153-3>. [20 Січень 2021].
  7. Cruz-Jesus, F, Oliveira, T, & Bacao, F 2018. ‘The Global Digital Divide: Evidence and Drivers’, Journal of Global Information Management (JGIM), 26, 2, р. 1-26. Aviable from: <https://doi.org/10.4018/JGIM.2018040101>. [20 January 2021].
  8. Hermann, M, Pentek, T & Otto, B 2016. ‘Design Principles for Industrie 4.0 Scenarios’, 2016 49th Hawaii International Conference on System Sciences (HICSS), Koloa, HI, USA, p. 3928-3937. Aviable from: <https://doi.org/10.1109/HICSS.2016.488>. [20 January 2021].
  9. Hilbert, M 2016. ‘The bad news is that the digital access divide is here to stay: Domestically installed bandwidths among 172 countries for 1986–2016’, Telecommunications Policy, 40 (6), р. 567-581.
  10. Schwab, K 2017. ‘The fourth industrial revolution’, Portfolio Penguin, 192 p.
  11. Whyte, C 2018. ‘Crossing the Digital Divide: Monism, Dualism and the Reason Collective Action is Critical for Cyber Theory Production’, Politics and Governance, Vol.6, № 2, с. 73-82. Aviable from: <https://doi.org/10.17645/pag.v6i2.1338>. [20 January 2021].