автор: Л.В. Артемова


Актуальність теми дослідження. В умовах демократизації суспільних процесів поглиблюється гуманізація освітньої сфери на усіх її рівнях від дошкілля до вищої школи. Подальше опрацювання форм і методів освітнього процесу у ЗВО на засадах сучасної орієнтації на цілісну особистість, її само реалізацію на загальнолюдських цінностях і права на вибір, зумовлює підготовку фахівців, здатних відповідно розуміти і розвивати довірених їм дітей.

Постановка проблеми. Дослідження і запровадження в останніх десятиріччях інтерактивних методів навчання змінило конфігурацію взаємодії викладача зі студентами з суб’єкт-об’єктної на суб’єкт-суб’єктну. Це суттєво підвищило якість набутих майбутніми педагогами фахових компетенцій. Та все ж не забезпечило суттєвих зрушень в їх усвідомленні, сприйнятті, діяльності з дитиною як з суб’єктом взаємодії з дорослим. Досягти цього можна методиками “занурення” студентів у сферу потреб, інтересів, виборів дитини, починаючи з раннього віку. Така конкретизація концепції особистісно орієнтованого підходу розглядається у даному дослідженні. Досягти цього можна методиками “занурення” студентів у сферу потреб, інтересів, виборів дитини, починаючи з раннього віку. Така конкретизація концепції особистісно орієнтованого підходу розглядається у даному дослідженні. Я. Коменського [8], Й. Песталоцці [15], Ж. Руссо [18] та ін. Поширення у світовій теорії і практиці концепція набула завдяки працям М. Монтессорі [13] та її послідовників. В умовах демократизації освітньо-виховного процесу в ЗДО України концепція психологічно обґрунтована досліджен-нями наукової школи І. Беха [5]. Авторські дослідження Л. Артемової [3,4] виявили суттєву складову особистісного розвитку дітей раннього віку – їх вибірковість, яскраво виражену з перших днів життя новонародженого. Дослідження вибору малят в онтогенезі раннього дитинства показали, що батьки, вихователі не помічають, не зважають, не задовольняють природний і особистісний вибір малят. Це зумовило потребу вчити студентів – майбутніх вихователів малят розрізняти, розуміти, усвідомити важливість вибору малят для їх прогресивного особистісного розвитку. Опрацювання адекватної методики становить основний зміст даного дослідження.

Постановка завдання. Розробити навчальні тести, які спонукатимуть студентів у процесі власних виборів: зрозуміти й відчути вибори малят; ставитись до малят як до суб’єктів взаємного взаємовпливу з дорослим у навчально-виховному спілкуванні.

Виклад основного матеріалу. В результаті 3-х річного лонгітюдного дослідження дітей від народження до З-х років виявлено теми, зміст, способи, різні прояви їх щоденних виборів у різних сферах потребово-емоційної та особистісної життєдіяльності. Здобуті матеріали послужили змістовою базою для опрацювання навчальних тестів, за якими студенти здійснювали процедуру вибору. У таким способом організованому практичному виборі вони вчилися бачити, розрізняти, розуміти, відчувати вибір малят: правомірний від неприйнятного, виражений різними способами, та домаганнями посильними малятам – емоційними, мовними, тактильними, жестовими, дієвими та ін. Завдяки здобуткам і труднощам власного вибору майбутні вихователі перейнялися потребами, інтересами, прагненнями, пізна-вальними потугами, індивідуальністю малят, що виявляло і характеризувало їх суб’єктність у особистісному розвитку і зростанні.

Висновки. Означене дослідження підтвердило дієздатність і результативність опрацьованої методики навчальних тестів для “занурення” дорослих у світ малят, щоб зрозуміти їх, прийняти такими суб’єктами, які вони є і рахуватися з цим у взаємодії з ними згідно концепції особистісно орієнтованого підходу.

Ключові слова: вибір, малята ІІ року, особистісно орієнтований підхід, суб’єкт-суб’єктна взаємодія, студенти, майбутні вихователі, навчальні тести


Список використаних джерел:

1. Алексюк, АМ 1998. Педагогіка вищої освіти України. Історія. Теорія. Київ: Либідь, 558 с.

2. Артемова, ЛВ 2015. Педагогіка і методика вищої школи, Київ: Кондор, 272 с.

3. Артемова, ЛВ 2020. ‘Вередування малюків: розбещеність чи відстоювання свого вибору?’, Дошкільне виховання, № 5 (945), С. 8 – 13.

4. Артемова, ЛВ 2020. ‘Регулюємо вибір малят’, Дошкільне виховання, № 11 (951), С. 6 – 10.

5. Бех, ІД 2003. ‘Виховання особистості’, у 2-х кн., Кн. 2: Особистісно орієнтований підхід: науково-практичні засади, Київ: Либідь, 280 с.

6. Выготский, ЛС & Лурия, АР 1993. Этюды по истории поведения. Обезьяна. Примитив. Ребенок, Москва: Педагогика-Пресс, 224 с.

7. Ельконин, ДБ 2007. Детская психология, Москва: Издат. центр Академия, 4-е изд., 384 с.

8. Коменський, ЯА 2004. ‘Материнська школа, або про дбайливе виховання юнацтва у перші шість років’, в Хрестоматія з історії дошкільної педагогіки, за заг. ред. ЗН Борисової, упорядники ЗН Борисова, & ВУ Кузьменко, Київ: Вища школа, С. 10 – 15.

9. Леонтьев, АН 1981. Проблемы развития психики, Москва: МГУ, 4-е изд., 584 с.

10. Лисина, МИ 2009. Формирование личности ребенка в общении. Монография, СПб : Питер, 320 с.

11. Лук’янова, ЛБ 2012. ‘Теоретико – методологічні засади підготовки майбутніх викладачів до навчання дорослих’, в Освіта дорослих: теоретичні і методологічні засади, [монографія], авт. кол.: Лук’янова, ЛБ, Сігаєва, ЛЄ, Аніщенко, ОВ, Зінченко, СВ, Баніт, ОВ, Лапаєнко, СВ & Василенко, ОВ, Київ: Педагогічна думка, С. 5 – 51.

12. Melnyk, NI, Vertuhina, VM, Artemova, LV and etc. 2020. ‘Progressive practices of government management in preschool teachers professional training in Western European countries’, Universal Journal of Educational Research, San Jose, Vol. 8, № 10, P. 4591-4602.

13. Монтессори, М 2004. ‘Метод наукової педагогіки, застосовуваний до дитячого виховання в будинках дитини’, в Хрестоматія з історії дошкільної педагогіки, за заг. ред. ЗН Борисової, упорядники ЗН Борисова, & ВУ Кузьменко, Київ: Вища школа, С. 104 – 120.

14. Ноулс, МШ 1970. Современная практика образования взрослых. Андрагогика против педагогіки, Москва: Педагогика, 236 с.

15. Песталоцці, ЙГ 2004. ‘Як Гертруда вчить своїх дітей. Книга матерів або порадник для матерів, як їм навчати своїх дітей спостерігати і говорити’, в Хрестоматія з історії дошкільної педагогіки, за заг. ред. ЗН Борисової, упорядники ЗН Борисова, & ВУ Кузьменко, Київ: Вища школа, С.53 – 67.

16. Піроженко, ТО 2010. Особистість дошкільника: перспективи розвитку,Тернопіль: Мандрівець.

17. Рейпольська, ОД 2020. Теоретико-методичні засади формування у дошкільників ціннісного само ставлення. Монографія, Київ: Видавничий Дім «Слово», 508 с.

18. Руссо, ЖЖ 2004. ‘Еміль або про виховання’, в Хрестоматія з історії дошкільної педагогіки, за заг. ред. ЗН Борисової, упорядники ЗН Борисова, & ВУ Кузьменко, Київ: Вища школа, С. 39 – 52.