автор: Морозова Д. С.


Актуальність теми дослідження. Антіохія на Оронті – саме те місто, де у драматичній взаємодії між юдеохристиянським месіанським рухом та політеїстичним середовищем постало знайоме нам “християнство з язичників” (gentile Christianity). Взаємини антіохійських юдеїв, язичників та християн відобразилися на становленні всієї Церкви, визначивши вселенський характер християнства. Але крім того вони наклали відбиток на думку Антіохійської школи – унікального етнічно семітського і грекомовного осередку християнської патристики.

Постановка проблеми. Ми досі дуже мало знаємо про те, яким чином етнічний і культурний семітський бекґраунд антіохійських богословів, а також їх сусідство з розвиненої юдейською громадою міста відобразилися на їхньому мисленні.

Аналіз останніх досліджень і публікацій. Хоча юдейська діаспора Антіохії нерідко привертає увагу фахівців із юдаїки, а Антіохійській школі християнського богослов’я присвячено доволі обсяжну патрологічну літературу, ці різні царини дослідження практично не перетинаються. Декотрі огляди Антіохійського патристичного осередку, між іншим, звертаються до історії місцевого єврейства, але практично не ведуть мову про обмін думками між двома громадами. Лише рідкісні case studies зосереджуються на перегуках між юдейською та християнською екзегезою Святого Письма у Антіохії. Водночас, на важливість такого ракурсу вказують провідні історики доктрини на кшталт Ярослава Пелікана.

Постановка завдання. Мета даного нарису – окреслити специфіку семітського осередку християнської богословської думки. Для цього потрібно виконати кілька завдань: оцінити значення рідної арамейської мови у творчості антіохійських християн, які виступали і писали грецькою мовою; простежити роль юдейської громади Антіохії у житті та мисленні місцевої патристичної школи; підсумувати дані окремих досліджень щодо паралелізму між юдейською та християнською.

Виклад основного матеріалу. Юдейська громада Антіохії не була монолітною. Громади різних течій радше за все збиралися окремо. Очевидно, деякі з них, сприйнявши від апостолів звістку про прихід Месії, і стали першими осередками християнства у Антіохії, на основі яких згодом утворилася місцева богословська школа. Такі семітські риси антіохійської патристики, як буквалізм, історицизм і своєрідний містичний матеріалізм викликали критику з боку інших шкіл. З іншого боку, арамейськомовні християни небезпідставно могли називати гебрайсько-арамейську Біблію “нашими Писаннями”. Як спадкоємці староза-вітних пророків та законодавців, сирійські апологети зверталися до “еллінів” у батьківському тоні. У Феофіла Антіохійського, Феодора Мопсуестійського простежують навіть безпосередню залежність від рабиністичної традиції тлумачення.

Висновки. За грецькою мовою і класичною риторикою авторів Антіохійської школи стоять суто семітські способи осягнення дійсності і філософські настанови, разюче відмінні від усіх інших течій патристики. Етнічна та культурна спорідненість із юдейським середовищем, вкупі з деякими іншими чинниками, зумовила притаманну Антіохійській школі буквальну, історичну і типологічну екзегезу. Просуваючись паралельними шляхами, юдейські та християнські мислителі Антіохії періодично висловлювали подібні інтуїції, а за деякими збігами тлумачень можуть стояти і безпосередні запозичення.

Ключові слова: Антіохійська школа, юдейська діаспора, екзегеза, духовна освіта.

 

References:

  1. Barnard, LW 1963. ‘The Background of St.Ignatius of Antioch’, Vigiliae Christianae, № 17 (4), р. 193-206.
  2. Blázquez, MJM 2008. ‘La violencia religiosa cristiana en la Historia Eclesiástica de Sócrates durante el gobierno de Teodosio II y en la Historia Eclesiástica de Teodoreto de Cirro’, Gerión, № 26 (1), р. 453-490.
  3. Bridge, E 2017. ‘Christians and Jews in Antioch’, In Into All the World: Emergent Christianity in its Jewish and Greco-Roman Context, Mark Harding (ed.), Alanna Nobbs (еd.), Grand Rapids: Eerdmans, p. 208-236.
  4. Davies, WD 1962. Christian Origins and Judaism (The Jewish People: History, Religion, Literature), London: Darton, Longman and Todd.
  5. Donahue, PJ 1978. ‘Jewish Christianity in the Letters of Ignatius of Antioch’, Vigiliae Christianae, № 32 (2), р. 81-93.
  6. Downey, GA 1961. ‘History of Antioch in Syria from Seleucus to the Arab Conquest’, Princeton University Press.
  7. Eng, DE 2018. ‘The Antioch Assumption: Did Jews and Gentiles Actually Worship Together in Antioch?’ Evangelical Review of Theology, № 42 (3), 268-279.
  8. Fernández, MN 2003. ‘Theodoret’s Philological Remarks on the Language of the Septuagint’, in Jerusalem, Alexandria, Rome: Studies in Ancient Cultural Interaction in Honour of A. Hilhorst, G. Martínez (еd.), Leiden – Boston: Brill, p. 107-118.
  9. Kraeling, CH 1932. ‘The Jewish community at Antioch’, Journal of Biblical Literature, № 51, р. 130–160.
  10. Mayer, W 2019. ‘Preaching Hatred? John Chrysostom, Neuroscience, and the Jews’, Revisioning John Chrysostom. New Approaches, New Perspectives, Leiden-Boston: Brill, p. 58-136.
  11. McCollough, CT 1984. ‘Theodoret of Cyrus as biblical interpreter and the presence of Judaism in the later Roman Empire (PhD thesis)’, Department of Theology Notre-Dame, Indiana.
  12. Meeks, WA & Wilken, RL 1978. ‘Jews and Christians in Antioch in the First Four Centuries of the Common Era (Sources for Biblical study)’, Scholars Press.
  13. Pelikan, J 2006. ‘Whose Bible Is It? A Short History of the Scriptures’, Penguin Books.
  14. Schwemer, AM 2012. ‘The First Christians in Syria’, In Earliest Christian History: History, Literature, and Theology, MF Bird (ed.) & J. Maston (ed.), Tübingen: Mohr Siebeck, p. 429-456.
  15. Sed, N 1965. ‘Notes sur l’homélie 34 de Narsaі’, L’Orient Syrien, № 10, р. 511-524.
  16. Wallace-Hadrill, DS 1982. ‘Christian Antioch. A Study of Early Christian Thought in the East’, Cambridge University Press.
  17. Zeegers-Vander Vorst, N (1976). ‘La Création De L'Homme (Gn 1,26) Chez Théophile D'Antioche’, Vigiliae Christianae, № 30/4, р. 258-267.
  18. Zetterholm, M 2003. The Formation of Christianity in Antioch: A Social-Scientific Approach to the Separation of Judaism and Christianity, London: Routledge.