Виберіть свою мову

Актуальність теми дослідження. Міжнародна співпраця є важливим засобом формування професійної мобільності в національному освітньому просторі вищої школи. Цьому сприяє вивчення досвіду підготовки фахівців в країнах зарубіжжя. Уявлення представників різних національних шкіл про особливості підготовки мобільного фахівця для галузі фізичної культури та спорту помітно відрізняються. Особливий інтерес викликає досвід підготовки таких фахівців в Сполучених Штатах Америки.

Постановка проблеми. Пошуки можливих шляхів підвищення якості вищої фізкультурної освіти у нашій країні спонукають до вивчення світового досвіду, зокрема системи фізкультурної освіти у закладах вищої освіти Америки. Такий вибір аргументуємо порівняно високими спортивними досягненнями у світових рейтингах різного спрямування (фізична культура, спорт, оздоровчий напрям, масовий спорт тощо).

Аналіз останніх досліджень і публікацій. Різні аспекти спортивного менеджменту можна знайти у працях науковців: Є. Хрикова, В. Бондаря, Т. Сорочан, В. Алфімова, О. Галус, Л. Карамушки, В. Пікельної, В. Григораша та ін. Проблему підготовки майбутніх учителів фізичної культури за кордоном вивчали О. Берест, Н. Борисенко, М. Василенко, Н. Волкова, І. Гасюк та ін.. Проблему професійної мобільності у міжнародному контексті аналізували В. Бобрицька, Н. Василенко, Ю. Войнар, Д. Наварецький, І. Глазирін та ін. Представлені аспекти досліджуваної проблеми дозволяють зосередитись на вивченні сучасного стану і досвіду фізкультурної освіти в США.

Постановка завдання. Дослідити, відповідно до контексту підготовки майбутніх учителів фізичної культури, структуру формування фахових компетентностей з мобільним змістом, що мають місце в освіті США. Порівняти декілька підходів щодо аналізу цього явища, зокрема – ті, при яких формується професійно мобільний фахівець для галузі фізичної культури і спорту.

Виклад основного матеріалу. Система вищої освіти США характеризується ліберальною системою управління університетами і базується на абсолютному пріоритеті інституціональної автономії та мінімальному державному втручанні.  Підготовка фахівців для галузі фізичного виховання і спорту не є виключенням. Дослідження практики застосування компетентнісного підходу в різних штатах Америки дало можливість вибудувати дев’ятирівневу блок-схему, яка представляє професійні навички, знання та вміння, необхідні для успішної роботи в конкретній галузі фізичного виховання або спорту.

 Висновки. Ситуація, що склалася у сфері американської вищої освіти, свідчить про її поновлення актуальними викликам XXI ст.: економіка знань, глобалізація, технології, що швидко розвиваються, затребуваність ринку новими потребами (навчання протягом життя), новими провайдерами освітніх послуг (комерція) та новими “освітніми трендами” (компетентнісний підхід, дистанційна освіта). Таким чином, застосування компетентнісного підходу у вищій освіті США сприяє формуванню професійної мобільності майбутніх учителів фізичної культури. Американська фізкультурна освіта виступає не послугою для споживача, а безперервним процесом трансформації її учасників в оздоровчому освітньому просторі.

Ключові слова: компетентність, мобільність, майбутній вчитель фізичної культури, тренер, підготовка, стандарти рівнів підготовки.

 

Список використаних джерел:

  1. Standards for Advanced Programs in Physical Education Teacher Education, Oct.19, 2001. National Association for Sport and Physical Education, American Association of Health, Physical Education, Recreation and Dance. p. 1–24. Available at : <http://www.ahperd.org/naspe_main.html> [Accesed 18 January 2020].
  2. Technical assistance guide for developing and using competency models - one solution for the work force development system, 2012. Available at : <http://www.careeronestop.org/ CompetencyModel/pyramid_definition.aspx#tier1> [Accesed 20 January 2020].
  3. Young, Judith, C., ‘National Standards for Physical Education’. ERIC Digest. ERIC Clearinghouse on Teaching and Teacher Education Washington DC. Available at : <https://files.eric.ed.gov/fulltext/ED406361.pdf> [Accesed 30 January 2020].
  4. Вахштайн, ВС., 2005. ‘Система высшего образования США’, Приложение “Обзор системы образования стран ОЭСР” : Центр ОЭСР-ВШЭ, С. 9–14.
  5. Закон України “Про вищу освіту”. Доступно : <https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1556-18> [Дата звернення 24 Грудня 2019].
  6. Курашвили, ВА., 2012. ‘Подготовка тренеров высокой квалификации в США’, Москва : Вестник спортивных инноваций, Вып. 36, С. 3.
  7. Лянной, Ю., 2017. ‘Теоретичні і методичні засади професійної підготовки майбутніх магістрів з фізичної реабілітації у вищих навчальних закладах’. Дисертація доктора педагогічних наук, 13.00.04. Національний педагогічний університет імені М. П. Драгоманова, Київ, 663 с.
  8. Мединський, СВ., 2011. ‘Структура підготовки фахівців з фізичного виховання у США в аналогії з Україною’, Науковий часопис “Національний педагогічний університет імені М. П. Драгоманова”, Серія №15, “Науково-педагогічні проблеми фізичної культури / Фізична культура і спорт” : збірник наукових праць , К. : НПУ імені М. П. Драгоманова, Вип. 14.  С. 66-69.
  9. Осадча, ТЮ., 2005. ‘Професійна підготовка викладачів фізичного виховання в університетах США’. Дисертація кандидата педагогічних наук, Державний заклад “Луганський національний університет імені Тараса Шевченка”, Луганськ, 227 с.
  10. Подольська, ЄА., 2008. ‘Американська освіта як лідер в організації процесу навчання управлінських кадрів’. Доступно : <http://www.nbuv.gov.ua/articles//05gtiicp.zip> [Дата звернення 23 Січня 2020].
  11. Ткаченко, ВВ., ‘Підготовка вчителя фізичної культури у зарубіжних країнах’. Наукова скарбниця освіти Донеччини, № 1, С. 124-126. Доступно : <http://nbuv.gov.ua/UJRN/Nsod_2013_1_31> [Дата звернення 10 Січня 2020].
  12. Штокман, ЕА., 2005. ‘Высшее образование в США’, Москва : “Издательство Ассоциации строительных вузов”, 200 с.