автор: Артімонова Т.П.


Актуальність теми дослідження. В умовах сьогодення дистанційне навчання стало нормою, а не лише однієї з форм навчального процесу. В даному контексті освітнє середовище відповідним чином транс-формувалося: і в культурному, і в управлінському, і в педагогічному, і в соціально-комунікативному і т.д. сенсах. Завдяки дистанційному навчанню і не тільки, освітнє середовище сформувало ознаки полікультурності, перетворивши їх у феномен. Трансформація освітнього середовища під впливом багатьох соціокультурних викликів та глобальних процесів створює прецедент щодо необхідності проведення теоретичного аналізу феномену полікультурності в освіті.

Постановка проблеми. До початку пандемії COVID-19 та запроваджених карантинних заходів по всьому світу дистанційна форма навчання вважалася однією з форм штучно створеного освітнього середовища на засадах дидактичних принципів, програмних засобів навального призначення та можливостям глобального Інтернет-зв’язку. Нині дистанційна освіти стала панацеєю та вимушеною мірою реальності – одночасно. Виникає питання: яких ознак набуде феномен полікультурності освітнього середовища та і освіти взагалі в даних умовах?

Аналіз останніх досліджень і публікацій. Явище полікультурності освіти аналізується в роботах закордонних та вітчизняних вчених, серед них: Дж. Бенкс, В. Габдулхаков, Л. Гончаренко, О. Котенко, М. Моцар, С. Романюк, Т. Синьова, Л. Хомич, Л. Султанова, Т. Шахрай та інших. Актуальність, можливості, перспективи, проблематика використання дистанційної форми навчання та створення відповідного освітнього середовища розглядається в роботах педагогів, філософів, психологів, дослідників у сфері ІКТ та програмних засобів, а саме: О. Абакумової, О. Андрєєва, В. Биков, І. Блощинського, О. Кивлюк, Т. Пилаєвої, М. Смульсона, Ю. Машбиця, М. Жалдака та інших. Дистанційне навчання досліджу-вали закордонні вчені починаючи з 60-х років минулого століття: А. Каюм, Д. Кіган, Л. Моллер, Дж. Б. Хютт, О. Завацкі-Ріхтер, Р. Наррісон, Дж. Л. Мур, Ш. Е. Смальдіно, О. Грязнова та інші.

Постановка завдання. Здійснити теоретичний аналіз питання полікультурності освітнього середовища в умовах дистанційного навчання з урахуванням глобальних, інтеграційних, трансформаційних процесів та національної специфіки.

Виклад основного матеріалу. Виклики сьогодення вимагають переосмислення ролі та значення феномену полікультурності освіт-нього середовища, що набуває концептуальних форм, а невпинний розвиток цифрових інформаційно-комунікаційних технологій та їх активне використання в освіті відповідним чином впливають на форми, методи, засоби, значення дистанційної освіти та її перспективні можливості. В статті розглядаються освітні теорії дистанційного навчання, як інструменту ефективного функціонування полікультурного освітнього середовища.

Висновки. Теоретичний аналіз феномену полікультурності освітнього середовища в контексті дистанційного навчання дозволив концептуалізувати ряд положень. По-перше, полікультурність освітнього середовища є цілісне явище, що інтегрує в собі різноманіття різних культур, освітньо-педагогічних традицій та соціального досвіду. По-друге, полікультурністі властива інклюзія, як сприйняття “розбіжного” задля формування ефективно-бажаного. По-третє, в сучасних умовах пандемії COVID-19 та запроваджених карантинних заходів функціонування полікультурного освітнього середовища в умовах дистанційного навчання є складним завданням враховуючи комунікаційну стереотипність, цифрову нерівність, індивідуалізаційно-ціннісне сприйняття, стандартизованість та універсалізованість програмних продуктів, усвідомлення власної унікальності на фоні узагальненого тощо.

Ключові слова: дистанційне навчання, освітнє середовище, трансформація, феномен полікультурності, інформаційне суспільство.

 

Список використаних джерел:

  1. Абакумова, ОО 2018. ‘Дистанційна освіта: гуманізм чи антигуманізм у дії?’ Гілея: науковий вісник, зб. наук. праць, гол. ред. ВМ Вашкевич, Київ: “Гілея”, № 133 (6), с. 203-206.
  2. Абакумова, ОО 2011. ‘Феномен дистанційної освіти в контексті сучасних соціокультурних змін’, Вісник Національного технічного університету України “Київський політехнічний інститут”. Філософія. Психологія. Педагогіка, № 2, с. 7 – 10.
  3. Андрєєв, ОО, Бугайчук, КЛ, Каліненко, НО, Колгатін, ОГ, Кухаренко, ВМ, Люлькун, НА, Ляхоцька, ЛЛ, Сиротенко, НГ & Твердохлєбова, НЄ 2013. Педагогічні аспекти відкритого дистанційного навчання. Монографія за ред. ОО Андрєєва, ВМ Кухаренка, ХНАДУ, Харків: “Міськдрук”, 212 с.
  4. Білецька, ІО 2014. Полікультурні засади іншомовної освіти у середніх навчальних закладах США. Автореф.дисерт.доктора наук, Уман. держ. пед. ун-т ім. Павла Тичини, Умань, 45 с.
  5. Блощинський, ІГ 2015. ‘Сутність та зміст поняття “дистанційне навчання” в зарубіжній та вітчизняній науковій літературі’, Вісник Національної академії Державної прикордонної служби України: електрон. наук. фах. вид., Вип. 3. Доступно: <http://nbuv.gov.ua/j-pdf/Vnadps_2015_3_4.pdf>. [15 Січень 2021].
  6. Биков, ВЮ 2004. ‘Дистанційні технології навчання в сучасній освіті, Проблеми сучасного підручника: зб. наук. праць, Київ: Педагогічна думка, Вип. 5, с. 15-22
  7. Гончаренко, ЛА, Зубко, АМ & Кузьменко, ВВ 2007. Розвиток полікультурної компетентності педагогів загальноосвітніх навчальних закладів. Навчальний посібник за ред. ВВ Кузьменка, Херсон: РІПО, 176 с
  8. Грязнова, ЕВ & Скопинцева-Седаш, ОЮ 2015. ‘Дистанционная педагогика как научное направление в философии образования’, Педагогика и просвещение, № 1, с. 59-66.
  9. Кивлюк, ОП 2015. ‘Глобалізаційна спрямованість освітніх трансформацій’, Гілея : науковий вісник : Зб. наук. праць, Київ: НПУ імені М. П. Драгоманова, Вип. 88 (9), с. 263-267.
  10. Котенко, ОВ 2011. Розвиток полікультурної компетентності вчителів світової літератури в системі післядипломної освіти. Дисертація кандидата наук, ДВНЗ «Університет менеджменту освіти» НАПН України, Київ, 260 с.
  11. Моцар, ММ 2014. ‘Формування полікультурної компетентності майбутніх перекладачів на основі варіативності діалогу і полілогу культур’, Наукові записки Вінницького державного педагогічного університету імені Михайла Коцюбинського. Серія : Педагогіка і психологія : зб. наук. праць, Вип. 42, Ч. 1, редкол.: ВІ Шахов та ін., Вінниця: ТОВ “Нілан ЛТД”, с. 96 - 99.
  12. Пилаєва, Т 2016. ‘Історія розвитку дистанційної освіти в світі. Наукові записки’, Випуск 147, Серія: Педагогічні науки, Кіровоград: РВВ КДПУ ім. В. Винниченка, с. 114-117.
  13. Романюк, СМ 2014. ‘Формування полікультурної професійної компетентності за допомогою використання технологій дистанційної освіти’, Харківський національний університет внутрішніх справ в системі підготовки кадрів України : матеріали Всеукр. наук.-практ. конф., 26 верес. 2014 р., Харків, с. 306–309.
  14. Синьова, ТВ, Алексєєва, ЛІ & Алексєєв, МЕ 2016. Педагогічні умови розвитку полікультурної взаємодії студентів у навчально-виховному процесі вишу. Доступно: <https://pedagogy.bdpu.org/wp-content/uploads/2016/10/37-4.pdf>. [16 Січень 2021].
  15. Смульсон, МЛ, Машбиць, ЮІ, Жалдак, МІ, Ільіна, ЮМ, Назар, ММ, Дітюк, ПП, Коміссарова, ОЮ, Цап, ВЙ, Бугайова, НМ & Депутат, ВВ 2012. Дистанційне навчання: психологічні засади. Монографія, за ред. МЛ Смульсон, Кіровоград: Імекс-ЛТД, 240 с.
  16. Хомич, ЛО, Султанова, ЛЮ & Шахрай, ТО 2014. Полікультурна освіта в контексті загальнокультурного розвитку особистості педагога. Монографія, Кіровоград: Імекс-ЛТД, 212 с.
  17. Banks, JA 2017. An introduction to multicultural education, Seattle: University of Washington, 5-th edition, Multicultural education–United States. Aviable from: <https://ucarecdn.com/d82827b2-9e39-40fe-a717-a1aca81ce4a9/>. [15 January 2021].
  18. Garrison, R 2009. ‘Implications of online learning for the conceptual development and practice of distance education’, Journal of Distance Education, 23 (2), р. 93–104.
  19. Knox, J 2017. ‘How goes the revolution? Three themes in the shifting MOOC landscape’, in G. Martins dos Santos Ferreira, L. Alexandre da Silva Rosado & J. de Sá Carvalho (eds) Educação e Tecnologia: Abordagens Criticas, Rio de Janeiro: Universidade Estacio De Sa, p. 386-408.
  20. Keegan, D 2013. Foundations of Distance Education, London: Routledge, 240 p.
  21. Moller, L & Huett, JB (eds) 2012. ‘The Next Generation of Distance Education: Unconstrained Learning’, Springer Science & Business Media, 266 р.
  22. Qayyum, A & Zawacki-Richter, O (eds) 2018. ‘Open and Distance Education in a Digital Age’, in: Open and Distance Education in Australia, Europe and the Americas. SpringerBriefs in Education, Singapore: Springer. Available from: <https://doi.org/10.1007/978-981-13-0298-5_1>. [15 January 2021].