автор: І. В. Шаповалова


Актуальність теми дослідження. В сучасному соціально-філософському просторі дискусія навколо феноменів біополітики і біовлади набуває особливої актуальності з огляду на ті події, що відбуваються в реальному суспільно-політичному житті. Приймаючи до уваги те, що біополітика і біовлада – це результат багатоаспектної людської діяльності, найбільш складні і динамічні форми суспільно-політичних комунікацій, комплекс технологічних практик і стратегій з високим інноваційним потенціалом, то і аналізувати їх специфічні особливості, прояви та закономірності необхідно, як у ретроспективі найбільш вагомих історичних подій, так і у координатах сучасних суспільних процесів. Це призводить до розширення змісту самих понять “біополітика” і “біовлада”, і, як наслідок, обумовлює виділення нових напрямів їх концептуально-світоглядного осмислення, як у межах спеціалізованого дискурсу, так і в міждисциплінарному полі.

Постановка проблеми. Традиційно біополітику визначають як простір владних відносин, пул певних управлінських рішень, владних обмежень, нормативно-правових приписів. Але реального втілення концепти біополітики і біовлади отримують в контексті відповідних історично-цивілізаційних, соціокультурних, політичних, екологічних і техногенних умов та викликів. Тому, логічно, що виникає потреба інтерпретації цих феноменів з огляду на їх основні суспільно-політичні вияви на різних етапах розвитку суспільства і за різних умов функціонування його соціальних інститутів.

Аналіз останніх досліджень і публікацій. Серед відомих зарубіжних та вітчизняних вчених, які досліджували сутність біополітики і біовлади та еволюцію біополітичного концепту, ми робимо акцент на роботах: М. Фуко [9,10,11,12], А. Негрі [6, 13], М. Харда [13], Дж. Агамбен [1], В. Чешко [15], О. Кузь [15], С. Костючков [5], К. Аласанії [2], Н. Орлеанського [7], А. Желніна [3], М. Харкевича [14], П. Касаткіна [14], Ф. Загиртдінова [4] та інших.
Постановка завдання. Основне завдання статті полягає в дослідженні змісту авторських концептів біополітики і біовлади, починаючи з тих, що вже стали класичними і тих, що знаходяться у стадії активної розробки, розширюючи семантичне коло феноменів біополітики і біовлади у сучасному соціально-філософському дискурсі. Реалізувати спробу прояснити феномени біополітики і біовлади через аналіз впливу на них економічних моделей, виробничих процесів, ринку праці, правових практик, морально-етичних чинників, розвитку інформаційних, біо/мед- технологій, використовуючи методи порівняльного аналізу концептуально-світоглядних позицій різних дослідників.

Виклад основного матеріалу. Перше визначення біополітики М. Фуко запропонував в серії своїх лекція на тему: “Необхідно захищати суспільство”, які він прочитав студентам в Коледжі де Франс в 1975-1976 роках. Під біополітикою вчений розумів “сукупність процесів, що включають в себе пропорцію народжень і смертей, рівень відтворення, ріст населення” [11, с. 257]. Необхідно зазначити, що в концепті М. Фуко біополітика змістовно сполучена з біовладою. Центральне місце в концепті біополітики (біо-власті) посідає держава, яка забезпечує умови для відтворення населення, підтримує його життєдіяльність та проводить політику в системі охорони здоров’я. Подальша концептуалізація феноменів біополітики і біовлади відбувається завдяки дослідницьким зусиллям Дж. Агамбена, А. Негрі і багатьох інших учених. На думку учених, владні конструкти буржуазного суспільства та капіталістичних відносин кінця XVIII ст. – початку XIX ст. забезпечили соціалізацію людського тіла як робочої сили та елементу виробничого процесу. Кон-троль суспільства над людиною почав здійснюватися не тільки через свідомість, ідеологію, “але і в тілі і разом з тілом”. Тіло людини стало розглядатися як біополітична реальність, а медицина з її техноло-гіями як політична стратегія. Слід зазначити, що біополітика (біовлада) - це унікальний і надзвичайно динамічний феномен, який зазнає постійних транс-формації, що обумовлює постійне розширення семантичного кола біополітики та біовлади в сучасному соціально-філософському дискурсі.

Висновки. Розглянуті авторські концепції біополітики і біовлади надають можливість зрозуміти історичну еволюцію владних інститутів в XVIII-XIX ст. (поступове обмеження дисциплінарної влади новітніми біополітичними практиками) у сфері управління біологічним контекстом життя людини, з’ясувати, як правові практики, економічні модальності капіталістичного виробництва і ринку суспільної праці, здобутки біологічних (медичних), інформаційних технологій дають можливість перепрограмувати і змінити життя людства, а також виявити нові вектори і форми біополітичного управління в умовах соціально-політичних трансформацій і техногенних викликів сучасного суспільства.

Ключові слова: біополітика, біовлада, біоетика, біологія, людина, суспільство, біотехнології, виробництво.


Список використаної літератури:
1. Агамбен, Дж 2011. Homo sacer. Суверенная власть и голая жизнь, Москва : Издательский дом: Европа, 114 с. Доступно: <https://royallib.com/book/dgordgo_agamben/homo_sacer_suverennaya_vlast_i_golaya_gizn.html/> [9 Березень 2021 ].

2. Аласания, КЮ 2018. ‘Философская концепция биовласти: истоки и перспективы’, Вестник Московского университета, Сер. 7, Философия, № 4, с. 70-77. Доступно: <https://cyberleninka.ru/article/n/filosofskaya-kontseptsiya-biovlasti-istoki-i-perspektivy/viewer/> [10 Березень 2021 ].

3. Желнин, АИ 2019. ‘Биополитика и биополитическая экономия: сущность концептов’, Вестник Пермского университета, Вып. 3, с. 320-327. Доступно: <https://cyberleninka.ru/article/n/biopolitika-i-biopoliticheskaya-ekonomiya-suschnost-kontseptov/viewer /> [25 Березень 2021].

4. Загыртдинова, ФБ 2012. ‘Био: власть, политика, этика’, Вестник Челябинского государственного университета, № 13(287), с. 39-43. Доступно: <https://cyberleninka.ru/article/n/bio-vlast-politika-etika/viewer/> [12 Березень 2021].

5. Костючков, СК 2017. ‘Біофілософія як теоретична і практична основа підвищення рівня ефективності сучасної системи освіти’, Гілея: науковий вісник, зб. наук. праць, гол. ред. ВМ Вашкевич, Київ: “Гілея”, № 117, с. 193-196.

6. Негри, А 2008. ‘Труд множества и ткань биополитики’, Синий диван, № 12, Доступно: <http://polit.ru/article/2008/12/03/negri/> [24 Лютий 2021 ].

7. Орлеанский, НН 2016. ‘Генезис поняти биополитики: от социобиологизма к постструктурализму’, Теория и методология управления: тренды и управления, Вип. 1(13), С. 39-43. Доступно: <http://nbpublish.com/library_get_pdf.php?id=36596/> [25 Березень 2021].

8. Пресьядо, П 2020. ‘Уроки вируса’, Центр политического анализа. Доступно: <https://centerforpoliticsanalysis.ru/position/read/id/uroki-virusa/> [25 Березень 2021].

9. Фуко, М 1996. ‘Воля к истине: по ту сторону знания, власти и сексуальности’, в кн. Работы разных лет, Пер. с франц. С.Табачниковой, Москва: Касталь, 448 с.

10. Фуко, М 2002. ‘Интеллектуалы и власть. (Избранные политические статьи, выступления и интервью)’, Пер. с франц. СЧ Офертаса, под общ. ред. ВП Визгина & БМ Скуратова, Москва: Праксис, 384 с. Доступно: <https://royallib.com/book/fuko_mishel/intellektuali_i_vlast_izbrannie_politicheskie_stati_vistupleniya_i_intervyu.html/> [27 Лютий 2021].

11. Фуко, М 2005. 'Нужно защищать обществ’, Пер. с франц. О.Самарова, Москва: Наука, 312 с. Доступно: <https://royallib.com/book/fuko_mishel/nugno_zashchishchat_obshchestvo.html/> [27 Лютий 2021].

12. Фуко, М 2010. Рождение биополитики. Курс лекций, прочитанных в коллеж де Франс в 1978-1979 учебном году, Пер. с франц. АВ Дьякова, СПб.: Наука, 448 с. Доступно: <http: //royallib.com/book/fuko_mishel/rogdenie_biopolitiki.html/> [27 Лютий 2021].

13. Хард, М & Негри А 2004. Империя, пер. с англ, ГВ Каменский, МС Фетисова, Москва: Праксис, 440 с.

14. Харкевич, МВ & Касаткин, ПИ 2011. ‘Биополитика и религия в эпоху постмодерна’, Вестник МГИМО Университета, философия, № 6, с. 217-222. Доступно: <https://cyberleninka.ru/article/n/biopolitika-i-religiya-v-epohu-postmoderna/viewer/> [22 Лютий 2021].

15. Чешко, ВФ & Гузь, ОМ 2016. ‘Біовлада і біополітика: антропологічний та соціополітичний вимір техногуманітарного балансу’, Гілея : науковий вісник : Зб. наук. праць, гол. ред. ВМ Вашкевич, Київ, Вип. 107, с. 267-271.

16. Элланский, ЮГ & Приз, ЕВ 2011. ‘Основы взаимосвязи биоэтики и биополитики’, Известия ВУЗов, Северо-Кавказский регион, Естественные науки, № 4 (164), с. 125-127. Доступно: <https://cyberleninka.ru/article/n/osnovy-vzaimosvyazi-bioetiki-i-biopolitiki/> [24 Лютий 2021].