Кивлюк Ольга Петрівна,  доктор філософських наук, професор (е-mail: Ця електронна адреса захищена від спам-ботів. Вам необхідно увімкнути JavaScript, щоб побачити її., https://orcid.org/0000-0002-7900-9299) 

Губська Ганна Володимирівна, аспірант (е-mail: Ця електронна адреса захищена від спам-ботів. Вам необхідно увімкнути JavaScript, щоб побачити її., https://orcid.org/0000-0003-0122-4818)

Франц Йосип Степанович, заслужений діяч мистецтв України

ЕКЛЕКТИЗМ ВІРТУАЛІЗАЦІЇ ОСВІТНЬОГО СЕРЕДОВИЩА: УПРАВЛІНСЬКИЙ КОНТЕКСТ


Козій Іван Володимирович, кандидат філософських наук, доцент (е-mail: Ця електронна адреса захищена від спам-ботів. Вам необхідно увімкнути JavaScript, щоб побачити її., https://orcid.org/0000-0002-5827-6603)

ОСНОВНІ ВЕКТОРИ РОЗВИТКУ ФІЛОСОФІЇ В РАДЯНСЬКІЙ УКРАЇНІ 20 30-х РОКІВ XX СТОЛІТТЯ 


Вовк Анатолій Сергійович, аспірант (е-mail: Ця електронна адреса захищена від спам-ботів. Вам необхідно увімкнути JavaScript, щоб побачити її., https://orcid.org/0000-0002-3636-3773)

ЦІЛІСНІСТЬ ФІЛОСОФСЬКОГО МИСЛЕННЯ І СВІТОГЛЯДУ В ТЕОРЕТИЧНІЙ СИСТЕМІ ВОЛОДИМИРА ШИНКАРУКА


Сюй Шіші, аспірантка (е-mail:  Ця електронна адреса захищена від спам-ботів. Вам необхідно увімкнути JavaScript, щоб побачити її., https://orcid.org/0000-0002-6406-341X)

ПОТЕНЦІАЛ НауковОЇ освітИ У РОЗВИТКУ АКТИВНОГО ГРОМАДЯНСТВА: АКСІОЛОГІЧНИЙ ВИМІР


Носенко Юлія  Григорівна, кандидат педагогічних наук, старший науковий співробітник (е-mail: Ця електронна адреса захищена від спам-ботів. Вам необхідно увімкнути JavaScript, щоб побачити її., https://orcid.org/0000-0002-9149-8208)

Шишкіна Марія Павлівна, доктор педагогічних наук (е-mail:  Ця електронна адреса захищена від спам-ботів. Вам необхідно увімкнути JavaScript, щоб побачити її.,  https://orcid.org/0000-0001-5569-2700)

РОЗВИТОК ХМАРО ОРІЄНТОВАНИХ СЕРВІСІВ І СИСТЕМ


Коваленко Валентина Володимирівна, кандидат педагогічних наук, старший науковий співробітник (е-mail:  Ця електронна адреса захищена від спам-ботів. Вам необхідно увімкнути JavaScript, щоб побачити її.,  https://orcid.org/0000-0002-4681-5606)

Мар’єнко Майя Володимирівна, кандидат педагогічних наук, старший науковий співробітник (е-mail: Ця електронна адреса захищена від спам-ботів. Вам необхідно увімкнути JavaScript, щоб побачити її.,  https://orcid.org/0000-0002-8087-962X)

Сухіх Аліса Сергіївна, кандидат педагогічних наук, старший науковий співробітник (е-mail: Ця електронна адреса захищена від спам-ботів. Вам необхідно увімкнути JavaScript, щоб побачити її.,  https://orcid.org/0000-0001-8186-1715)

СУЧАСНИЙ СТАН ВИКОРИСТАННЯ ХМАРО ОРІЄНТОВАНИХ СИСТЕМ ВІДКРИТОЇ НАУКИ У ВІТЧИЗНЯНОМУ ОСВІТНЬОМУ ПРОСТОРІ У ЗАКЛАДАХ ОСВІТИ


Новосельська Надія Тадеївна, кандидат педагогічних наук, доцент (е-mail: Ця електронна адреса захищена від спам-ботів. Вам необхідно увімкнути JavaScript, щоб побачити її.,  https://orcid.org/0000-0002-5161-1034)

Кузіна Оксана Тадеївна, аспірантка (е-mail: Ця електронна адреса захищена від спам-ботів. Вам необхідно увімкнути JavaScript, щоб побачити її.,  https://orcid.org/0000-0003-2139-9412)

ФОРМИ ОСВІТНЬОГО ПРОЦЕСУ У ЗАКЛАДІ ДОШКІЛЬНОЇ ОСВІТИ ТА ПОЧАТКОВІЙ ШКОЛІ У КОНТЕКСТІ НАСТУПНОСТІ: КОМПАРАТИВНИЙ ПІДХІД


Александрова Юлія Миколаївна, аспірант (е-mail: Ця електронна адреса захищена від спам-ботів. Вам необхідно увімкнути JavaScript, щоб побачити її.,  https://orcid.org/0000-0002-8135-3259)

НАУКОВА ОСВІТА, STEM ТА STEAM: ДО ПИТАННЯ ТЕРМІНОЛОГІЧНОЇ ВЗАЄМОДІЇ


Ломачинська Ірина Миколаївна, доктор філософських наук, професор (е-mail: Ця електронна адреса захищена від спам-ботів. Вам необхідно увімкнути JavaScript, щоб побачити її.,  https://orcid.org/0000-0003-2537-6322)

Дейнега Євген Олександрович, аспірант (е-mail: Ця електронна адреса захищена від спам-ботів. Вам необхідно увімкнути JavaScript, щоб побачити її.,  https://orcid.org/0000-0001-6233-4928)

Ужва Віктор Олександрович, аспірант (е-mail: Ця електронна адреса захищена від спам-ботів. Вам необхідно увімкнути JavaScript, щоб побачити її..u,  https://orcid.org/0000-0001-8043-6282)

МІСІЯ СОЦІАЛЬНОГО СЛУЖІННЯ У БОГОСЛОВСЬКОМУ ОСВІТНЬОМУ ДИСКУРСІ


Ломачинська Ірина Миколаївна, Дейнега Євген Олександрович, Ужва Віктор Олександрович


Актуальність теми дослідження. У сучасних умовах релігійні організації не лише виконують культово-богослужбові практики, вони беруть участь у різних видах соціальної діяльності, благодійництва у співпраці з органами держаної влади та громадськими організаціями, що зумовлює необхідність розширення фахових знань випускників спеціальності “богослов’я”.

Постановка проблеми. Соціальне вчення церкви спрямоване на утвердження християнських принципів в конкретних практичних реаліях життя сучасного суспільства. Соціальне служіння як моральне зобов’язання пастирського служіння може набувати більш ширших форм реалізації, і за умови відповідних фахових знань забезпечувати професійну діяльність в галузі соціальної роботи.

Аналіз останніх досліджень і публікацій. Теоретичною основою аналізу стали дослідження П. де Лобьє, В. Поповича, Л. Филипович, В. Хромця, Ю. Чорноморця, Д. Мартишина, В. Токмана, Н. Цимбалюка тощо.

Постановка завдання. Мета статті: дослідження ролі соціальної спрямованості освітніх програм з “Богослов’я” в контексті місії соціального служіння християнських церков. Завдання: з’ясування місії соціального служіння у християнському соціальному вченні; аналіз християнських соціальних доктрин; визначення змісту соціального служіння в сучасній вітчизняній богословській освіті.

Виклад основного матеріалу. У статті здійснюється аналіз сутності соціального служіння як особливої місії священства в усіх християнських конфесіях. Визначається роль церкви як одного з ключових фундаторів соціальної допомоги у вітчизняній історії. Досліджуються основні напрями соціального служіння найбільш чисельних християнських конфесій у відповідності до їх соціальних доктрин. Автори розрізняють  предметну сферу соціального служіння, що здійснюється  релігійними організаціями в межах пастирського служіння, і соціальної роботи, що вимагає відповідної фахової кваліфікації. Аналіз освітніх програм з богослов’я свідчить про необхідність розширення освітніх компонент соціального спрямування, щоб місія соціального служіння мала організований та професійний характер.

Висновки. Соціальне служіння, як особлива місія християнської Церкви, спрямована на євангелізацію добродійництвом, у національній самосвідомості формує концепцію допомоги, основаної на філософії любові до ближнього. Основними завданнями сучасної духовної освіти має бути не лише виховання священнослужителя на засадах пастирського служіння для вірян, але й формування особистості богослова, який би володів системою соціального знання для адекватних відповідей на виклики сучасного динамічного соціального світу.

Ключові слова: релігійна освіта, богословська освіта, соціальна доктрина, соціальне служіння, соціальна місія церкви, соціальна робота, пастирство


Список використаних джерел:

  1. де Лобье, П 2001, Три града (Социальное учение христианства), Санкт-Петербург: Алтея, 412 с.
  2. За життя світу. На шляху до соціального етосу Православної Церкви 2020. Доступно: <https://risu.ua/za-zhittya-svitu-na-shlyahu-do-socialnogo-etosu-pravoslavnoji-cerkvi_n103522>. [10 Грудень 2021].
  3. Компендіум соціальної доктрини церкви 2008, Київ: Кайрос, 546 с.
  4. Концепція вищої духовної освіти Української Православної Церкви (n.d.). Доступно: <http://orthodox.org.ua/page/концепція-вищої-духовної-освіти>. [10 Грудень 2021].
  5. Мартишин, Д 2018, Соціальне служіння церкви в контексті державотворення. Державне управління: удосконалення та розвиток. Доступно: <http://www.dy.nayka.com.ua/pdf/12_2018/25.pdf>. [10 Грудень 2021].
  6. Основи соціальної концепції Української Православної Церкви 2002, Київ: Інформ.-вид. центр УПЦ, 80 с.
  7. Попович, В 2017, ‘Тенденції і перспекттиви розвитку православної богословсько освіти в Україні’, Філософські обрії, № 37, с. 144 – 155
  8. Токман, ВВ 2017, Соціально значуща діяльність релігійних організацій України в сучасних суспільно-політичних умовах: Аналітична записка. Доступно: <https://niss.gov.ua/doslidzhennya/gumanitarniy-rozvitok/socialno-znachuscha-diyalnist-religiynikh-organizaciy-ukraini-v>. [10 Грудень 2021].
  9. Хромець, В 2018, ‘Конфесійні та світські форми функціонування богослов’я та богословської освіти’, Вісник Львівського університету. Серія Філос.-політ. студії, с. 236-244.
  10. Цимбалюк, Н & Лазаренко, І 2021, ‘Соціальне служіння церков як провайдер практик соціальної допомоги’, Вісник НТУУ "КПІ" Політологія. Соціологія. Право, № 2 (50), с. 39-45.
  11. Чорноморець, Ю 2020, ‘Перспективи розвитку духовної освіти в Україні’, Philosophy of education, Vol. 26, № 2, с. 8-24. Доступно: <https://doi.org/10.31874/2309-1606-2020-26-2-1>. [10 Грудень 2021].
  12. John Paul II Holy Father “Centesimus Annus” (n.d.). Available from: <https://www.vatican.va/content/john-paul-ii/en/encyclicals/documents/hf_jp-ii_enc_01051991_centesimus-annus.html>. [10 December 2021].
  13. Lomachinska, I Deinega & E Donets, O 2021, ‘The religious factors of the Ukrainian mentality formation’, Skhid,  № 1 (3), рp. 34-39. Available from: <https://doi.org/10.21847/1728-9343.2021.1(3)242755>. [10 December 2021].
  14. Gavrilova, N & Fylypovych, L 2017, Religious education in Ukraine. Routledge International Handbook of Religious Education, Routledge, 424 р.
  15. Lomachinska, I & Martych, R 2021, ‘Religious Education in the European Educational Space: Social and Cultural Context’, Studia Warmińskie, Vol. 5, pр. 173–187. Available from: <https://doi.org/10.31648/sw.7014>. [10 December 2021].

Новосельська Надія Тадеївна, Кузіна Оксана Тадеївна


Актуальність теми дослідження. Актуальною та ціннісно значимою в руслі реалізації основних пріоритетів сучасної освіти, єдності, неперервності освітніх ланок, особистісно орієнтованої парадигми є проблема наступності в організації освітньої діяльності у закладі дошкільної освіти та початкової школи, вдосконалення форм освітнього процесу для забезпечення якісного переходу між дошкільним вихованням та початковою освітою.

Постановка проблеми. На сучасному етапі розвитку суспільства одним із пріоритетних завдань, визначених Концепцією Нової української школи, є необхідність системних реформаційних процесів в освітній галузі на принципах дитиноцентризму, безперервності та ступеневості освіти.

Забезпечення неперервності здобуття освіти є можливим за умови реалізації принципів перспективності і наступності між суміжними ланками освіти, зокрема дошкільною і початковою. З переходом загальної середньої освіти на нові терміни, структуру та зміст навчання актуалізується питання пошуку шляхів забезпечення цілісного розвитку особистості на різних рівнях освіти.

Аналіз останніх досліджень і публікацій. Питання наступності стало предметом дослідження багатьох поколінь педагогів, психологів, науковців. Н. Захарова, Г. Назаренко, О. Проскура розглядали організаційно-педагогічні умови забезпечення готовності дошкільників до навчання в початковій школі. Н. Бібік, А. Богуш, В. Кузь визначали шляхи організації наступності дошкільної та початкової освіти. Г. Бєлєнька, Л. Нестеренко висвітлювали супровід механізмів наступності в навчально-виховному комплексі “дошкільний виховний заклад – початкова школа”. Однак, аналіз праць у досліджуваній галузі засвідчив, що компаративного аналізу основних форм освітнього процесу у закладі дошкільної освіти та початковій школі у контексті наступності здійснено не було.

Постановка завдання. Визначити основні форми освітнього процесу дошкільної та початкової ланок освіти. Виділити спільні та відмінні ознаки дидактичних одиниць форм освітнього процесу у закладі дошкільної освіти (підготовча група) та початковій школі у контексті наступності, застосовуючи компаративний підхід. Окреслити шляхи вдосконалення форм організації освітньої діяльності дітей дошкільного та молодшого шкільного віку.

Виклад основного матеріалу. Відповідно до положень Базового компоненту дошкільної освіти, Державного стандарту початкової освіти та основних ідей концепції Нової української школи необхідно систематично здійснювати ґрунтовний порівняльний аналіз основних форм організації освітньої діяльності у закладах дошкільної освіти та початкової школи з метою забезпечення наступності змісту освітнього процесу та уникнення дублювання в освітніх програмах.

Наступність між дошкільним та молодшим шкільним віком одна із умов безперервної освіти дитини. Наступність може бути реалізована через форму (методичний аспект), зміст (змістовний аспект), індивідуалізацію навчання, систему діяльностей (психолого-педагогічний аспект).

Для кожного віку характерна своя особлива форма організації освітньої діяльності, яка планується та цілеспрямовано реалізується педагогом з метою вирішення певних освітніх завдань розвитку, виховання та навчання.

Висновки. У статті проаналізовано основні форми освітнього процесу у закладі дошкільної освіти та початковій школі. Здійснено порівняльний аналіз дидактичних одиниць форм освітнього процесу у школі (1 клас) та закладі дошкільної освіти (підготовча група). Визначено шляхи вдосконалення форм організації освітньої діяльності дітей дошкільного та молодшого шкільного віку.

Ключові слова: наступність, заклад дошкільної освіти, початкова школа, освітній процес, компаративний підхід, дидактичні одиниці освітнього процесу.


Список використаних джерел:

  1. Базовий компонент дошкільної освіти (Державний стандарт дошкільної освіти) 2021, Наказ МОН України № 33 від 12.01.2021. Доступно: <https://mon.gov.ua/storage/app/media/rizne/2021/12.01/Pro_novu_redaktsiyu%20Bazovoho%20komponenta%20doshkilnoyi%20osvity.pdf>. [20 Грудень 2021].
  2. Бєлєнька, ГВ 2018, ‘Вплив ідей Нової української школи на зміст діяльності педагогів закладів дошкільної освіти’, Освітній простір України, Випуск 12, Івано-Франківськ: видавництво ДВНЗ “Прикарпатський національний університет імені Василя Стефаника”, с. 7-14. Доступно: <http://nbuv.gov.ua/UJRN/opu_2018_12_3>. [24 Грудень 2021].
  3. Богуш, АМ 2012, ‘Вектор наступності державних стандартів дошкільної і початкової освіти’, Дошкільне виховання, № 7, с. 21-23.
  4. Гончаренко, СУ 1997, Український педагогічний словник, Київ: Либідь, 376 с.
  5. Гуревич, РС 2008, Теорія і практика навчання в професійно-технічних закладах. Монографія, Вінниця : ДОВ “Вінниця”, 410 с.
  6. Державний стандарт початкової загальної освіти 2019, Документ № 688-2019-п, Постанова Кабінету Міністрів України від 24 липня 2019 р. Доступно: <https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/688-2019-п#Text.>. [23 Грудень 2021].
  7. Максименко, СД 2018, ʻМеханізми розвитку особистостіʼ, Проблеми сучасної психології, Вип. 40, с. 7-23. Доступно: <http://nbuv.gov.ua/UJRN/Pspl_2018_40_3. >. [20 Грудень 2021].
  8. Нова українська школа. Концептуальні засади реформування середньої освіти. Доступно: <https://www.kmu.gov.ua/storage/app/media/reforms/ukrainska-shkola-compressed.pdf >. [23 Грудень 2021].
  9. Савченко, ОЯ 1997, Дидактика початкової школи. Підручник для студентів педагогічних факультетів, Київ, 416 с.

Александрова Юлія Миколаївна


Актуальність теми дослідження. Існують підстави вважати поняття наукової освіти дискусійним та невизначеним на сьогодні. Навіть вікова історія цього феномену в освіті не дає достатніх підстав для однозначної та вичерпної дефініції. Беззаперечним є той факт, що наукова освіта є визнаним світовим лідером інновацій та локомотивом реформування системи освіти відповідно до викликів та вимог часу, а у освітньому дискурсі наукова освіта все частіше трактується як STEM (science, technology, engineering and mathematics) чи STEAM (science, technology, engineering, art and mathematics).

Постановка проблеми. Значного поширення практика наукової освіти отримала в школах США, Канади, Великої Британії та ін. З одного боку, існує високий суспільний запит щодо наукової освіти, а з іншого боку – барк комунікації та координації зусиль. Міждисциплінарний характер наукової освіти ґрунтується на загальних для наукового знання концептах: причина і наслідок, кількість та якість, система і структура та ін. Тобто саме тих філософських категорій, що характеризують універсальне знання, містить потужний потенціал для пояснення і розуміння в різних сферах науки та техніки, суспільних відносин чи індивідуальної життєдіяльності. Поширення практик наукової освіти вимагає уваги до теоретичних питань, серед яких важливим є питання термінологічної взаємодії.

Аналіз останніх досліджень і публікацій. Для нас плідними виявились роботи С. Бабійчук, яка досліджує теоретичні проблеми розвитку наукової освіти в умовах вітчизняного освітнього середовища. Історична реконструкція поглядів на наукову освіту у закордонному досвіду представлена у роботах Дж. Бернарда, Ф. Фінлі, Р. Егера та ін. Когнітивному виміру змін та прив’язці освітніх змін до соціокультурних трансформацій, які актуалізують концепт наукової освіти, присвячені праці М. Вінмана, Д. Дейвіса, Г. Еванса, А. Зохара, Л. Хедрінгтона та ін.  Термінологічні питання поширення STEM та STEAM освіти досліджені такими авторами, як К. Гросс, С. Белбейс,  Дж. Роллінг та ін.

Постановка завдання. У дослідженні ставиться завдання прояснити особливості терміно-логічної взаємодії, яка має місце у сучасному освітньому (зокрема, філософсько-освітньому) дискурсі довкола понять наукової освіти (science education), STEM та STEAM, аналізуючи проблему інтеграції науки, освіти та мистецтва.

Виклад основного матеріалу. Оскільки наука є невід’ємним компонентом культури, закономірною вимогою є те, що наука має бути суттєвим компонентом освітнього процесу. І не тільки у ланці вищої освіти, адже впроваджувати принципи наукової освіти доречно і в школі, і в дитячому садочку. Саме таким чином можливо забезпечити реалізацію комплексу цілей освіти соціального, філософського, психологічного та ін. ґатунку. STEAM є комплексною відповіддю на складну проблему антропоцену, що включає не тільки екологічний контекст впливу людини на природу, але більш складне та масштабне явище, як сукупність політичних, економічних, соціальних, технологічних факторів, що формують контекст щоденних практик. Комплексний та міждисциплінарний характер STEAM формує навички змінювати фокус сприйняття об’єктів та процесів світу, зосереджувати увагу на макро- і мікрорівнях, критично і рефлексивно аналізувати відомості досвіду, сприймати предмети не ізольовано, а в тісному взаємо-зв’язку та взаємному впливі. Мистецькі практики дозволяють подолати стереотипність та алгоритмічність сприйняття та мислення, сфокусуватись на предметі та побачити його нові сторони та аспекти.

Висновки. Наукова освіта – це освітній концепт, що фіксує та легітимізує суттєві трансформації в розвиткові та безпосередньому змісті освітнього процесу всіх рівнів. Єдине та інваріантне визначення терміну “наукова освіта” в даний момент відсутнє. Незначний період існування цього соціокультурного феномену вже містить суттєву внутрішню транс-формацію – перехід від STEM до STEAM, оскільки плідний синтез різноманітних наукових підходів без мистецтва та креативності представляється утворенням штучним, суперечливим та позбавленим гуманістичного виміру. Разом з тим, цей феномен складно назвати абсолютно інноваційним, більш доречним буде розуміння наукової освіти як сміливого втілення тих інтенцій та стратагем, що були закладені в до-схоластичному форматі освіти, але із врахуванням актуально-го рівня розвитку цивілізації.

Ключові слова: наукова освіта, STEM, STEAM, термінологічна взаємодія, філософія освіти.


Список використаних джерел:

  1. Бабійчук, С 2020, ‘Наукова освіта як педагогічний концепт’, Проблеми підготовки сучасного вчителя. Збірник наукових праць, Вип. 2(22), с. 6-11.
  2. Бабійчук, С 2020, ‘Педагогічна концепція “наукова освіта”’, Освітній дискурс: збірник наукових праць, Вип. 23(5), с. 14-21.
  3. Закон України “Про освіту” 2017, Документ № 2145-VIII, Відомості Верховної Ради (ВВР), № 38-39, ст. 380.  Доступно: <http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/2145-19>. [12 Вересень 2021].
  4. Эйнштейн и современная физика: Сборник памяти Альберта Эйнштейна 1956, Москва: Гостехиздат, 458 c.
  5. Astor, T, McСallie, E & Balcerzak, P 2007, ‘Academic and Informal Science. Education Practitioner Views’, About Professional Development in Science Education, рр. 605-628. Available from: <https://doi.org/10.1002/sce.20205>. [20 October 2021].
  6. Barnard, DJ 1968, ‘Pre-1960 contributions to science education’, Science education, Vol. 52, No. 3, рр. 239-244.
  7. Barton, AC & Tan, E 2010, ‘We be burnin’! Agency, identity, and science learning’, The Journal of the Learning Sciences, Vol. 19 (2), рр. 187–229.
  8. Belbase, S, Mainali, BR, Kasemsukpipat, W, Tairab, H, Gochoo, M & Jarrah, A 2021, ‘At the dawn of science, technology, engineering, arts, and mathematics (STEAM) education: prospects, priorities, processes, and problems’, International Journal of Mathematical Education in Science and Technology. Available from: <https://doi.org/10.1080/0020739X.2021.1922943>. [20 October 2021].
  9. Clarke, SN, Howley, I, Resnick, L & Rosé, CP 2016, ‘Student agency to participate in dialogic science discussions’, Learning, Culture and Social Interaction, Vol. 10, pp. 27–3.
  10. Davies, D & McGregor, D 2017, Teaching Science Creatively, 2nd ed. New York, NY; Abingdon: Routledge.
  11. Evans, HJ & Achiam, M 2021, ‘Sustainability in out-of-school science education: identifying the unique potentials’, Environmental Education Research, 27:8, pp. 1192-1213. Available from: <https://doi.org/10.1080/13504622.2021.1893662>. [20 October 2021].
  12. Finley, F, Lawrenz, F & Heller, P 1992, ‘A Summary of Research in Science Education – 1990’, Science Education, Vol. 76 (3), pp. 239-254.
  13. Fu, G & Clarke, A 2020, ‘Moving beyond the agency-structure dialectic in pre-collegiate science education: positionality, engagement, and emergence’, Studies in Science Education, Vol. 55 (2), pp. 215-256. Available from: <https://doi.org/10.1080/03057267.2020.1735756>. [08 October 2021].
  14. Gross, K & Gross, S 2016, ‘Transformation: Constructivism, Design Thinking, and Elementary STEAM’, Art Education, Vol. 69 (6), pp. 36-43. Available from: <https://doi.org/10.1080/00043125.2016.1224869>. [08 October 2021].
  15. Guyotte, KW 2020, ‘Toward a Philosophy of STEAM in the Anthropocene’, Educational Philosophy and Theory, Vol. 52 (7), pp. 769-779. Available from: <https://doi.org/10.1080/00131857.2019.1690989>. [20 October 2021].
  16. Hetherington, L, Chappell, K, Keene, HR, Wren, H, Cukurova, M, Hathaway, Ch, Sotiriou, S & Bogner, F 2019, ‘International educators’ perspectives on the purpose of science education and the relationship between school science and creativity’, Research in Science & Technological Education, Vol. 38 (1), pp. 19-41. Available from: <https://doi.org/10.1080/02635143.2019.1575803>. [08 October 2021].
  17. Rocard, M, Cesrmley, P, Jorde, D, Lenzen, D, Walberg-Henriksson, H & Hemd, V 2021, ‘Science Education NOW: A Renewed Pedagogy for the Future of Europe’, Brussels, Belgium: Office for Official Publications of the European Communities. Available from: <http://ec/europa.eu/research/science-society/document_library/pdf_06/report-rocard-on-science-education_en.pdf>. [10 September 2021].
  18. Rolling, JrJH 2016, ‘Reinventing the STEAM Engine for Art + design Education’, Art Education, Vol. 69:4, pp. 4-7. Available from: <http://doi.org/10.1080/00043125.2016.1176848>. [12 October 2021].
  19. Veenman, MVJ 2012, ‘Metacognition in science education: Definitions, constituents, and their intricate relation with cognition’, In A. Zohar & Y. J. Dori (Eds.), Metacognition in science education: Trends in current research, contemporary trends and issues in science education, New York: Springer, pp. 21–36.
  20. Yager, RE & Zehr, E 1985, ‘Science Education in US, Graduate Institutions during, Two Decades, 1960-1980’, Science Education, Vol. 69 (2), pp.163-169.
  21. Zohar, A & Barzilai, S 2013, ‘A review of research on metacognition in science education: current and future directions’, Studies in Science Education, Vol. 49:2, pp. 121-169. Available from: <http://doi.org/10.1080/03057267.2013.847261>. [12 October 2021].

Коваленко Валентина Володимирівна, Мар’єнко Майя Володимирівна, Сухіх Аліса Сергіївна


Актуальність теми дослідження. Громадськість завжди висувала й буде висувати до педагогічних працівників найвищі вимоги. Адже, вдосконалення якості освітнього процесу безпосередньо залежить від рівня підготовки фахівця. Вчителі та викладачі мають бути добре обізнаним у різних галузях наук, сферах суспільного життя, орієнтуватися в сучасній економіці.

Постановка проблеми. Одним із пріоритетних напрямів розвитку науки в Україні є інтеграція до Європейського дослідницького простору, що передбачено Угодою про асоціацію між Україною та ЄС. Тому використання засобів та сервісів відкритої науки у закладах освіти є вкрай необхідним.

Аналіз останніх досліджень і публікацій. Застосування хмаро орієнтованих систем у підготовці та підвищенні кваліфікації фахівців описано у дослідженнях: Т.А. Вакалюк, С. Г. Литвинової, М. П. Шишкіної. В Україні створено проєкти що представляють впровадження ідей та практик відкритої науки в Україні з метою покращення якості освітніх послуг: “Open Practices, Transparency and Integrity for Modern Academia” (OPTIMA), “Open Review Hub”.

Постановка завдання. Проаналізувати і оцінити сучасний стан використання хмаро орієнтованих систем відкритої науки у вітчизняному освітньому просторі у закладах освіти.

Виклад основного матеріалу. Розкрито основні пріоритети Дорожньої карти інтеграції України до Європейського дослідницького простору (ERA-UA). Проаналізовано проєкт OPTIMA, його зміст та цілі. Розкрито важливість використання хмаро орієнтованих систем відкритої науки в закладах освіти. Проаналізовано шляхи застосування компонентів “Європейської хмари відкритої науки”. Показана значущість використання EOSC в науковій роботі вчителів та викладачів.

Висновки. Впровадження принципів відкритої науки позитивно сприяти-муть модернізації освітнього процесу. Використання хмаро орієнтованих систем відкритої науки у процес професійного розвитку вчителів та викладачів призведе до підвищення рівня організації змішаного та дистанційного навчання в закладах загальної середньої освіти та в закладах вищої освіти. Використання інструментів відкритої науки, можливо забезпечить, щоб сучасні результати наукових досліджень були впроваджені в підготовку висококвалі-фікованих фахівців.

Ключові слова: відкрита наука, хмарні сервіси, педагогічні працівники, заклади освіти, хмаро орієнтовані системи відкритої науки.


Список використаних джерел:

  1. EOSC Portal – A gateway to information and resources in EOSC. Available from: <https://eosc-portal.eu/>. [15 September 2021].
  2. Open Review Hub. Available from: <https://eosc-portal.eu/>. [15 September 2021].
  3. Вакалюк, ТА 2019, Теоретико-методичні засади проектування і використання хмаро орієнтованого навчального середовища у підготовці бакалаврів інформатики. Дисертація доктора наук, Інститут інформаційних технологій і засобів навчання НАПН України, Київ.
  4. Жежнич, ПІ & Березко, ОЛ 2021, OPTIMA. Відкриті практики, прозорість та доброчесність для сучасної вищої школи (OPTIMA). Доступно: <https://lpnu.ua/optima>. [25 Листопад 2021].
  5. Коваленко, ВВ 2018, ‘Використання хмарних сервісів у підготовці майбутніх соціальних працівників’, в Інноваційні комп’ютерні технології у вищій школі: матеріали 10-ї конф. 21-23 листопада 2018 р., с. .37-40.
  6. Корсікова, КГ 2020, ‘Самоосвіта сучасного вчителя як безперервний процес удосконалення педагогічної майстерності’, в Технології, інструменти та стратегії реалізації наукових досліджень. 20 березня 2020 р., с. 97-99.
  7. Литвинова, СГ 2016, Теоретико-методичні основи проектування хмаро орієнтованого навчального середовища загальноосвітнього навчального закладу. Дисертація доктора наук, Інститут інформаційних технологій і засобів навчання НАПН України, Київ.
  8. Литвинова, СГ 2021, ‘Засоби і сервіси хмаро орієнтованих систем відкритої науки для професійного розвитку вчителів ліцеїв’, Науковий вісник ужгородського університету. серія: “Педагогіка. Соціальна робота”, вип. 1 (48), с. 225-230.
  9. Мар’єнко, МВ & Шишкіна, МП 2020, ‘Платформа відкритої науки та застосування її компонентів в освітньому процесі’, Journal of Information Technologies in Education (ITE), № 4(45), с. 32-44.
  10. Мар’єнко, МВ 2020, ‘Хмаро орієнтовані системи відкритої науки у навчанні і професійному розвитку вчителів як наукова проблема’, в Тези доповідей ІІІ Всеукраїнської науково-технічної конференції “Комп’ютерні технології: інновації, проблеми, рішення”. 26-27 листопада 2020 р., с. 138-139.
  11. Мар’єнко, МВ 2021, ‘Методика використання хмаро орієнтованих систем відкритої науки у процесі навчання і професійного розвитку вчителів’, Фізико-математична освіта, вип. 3 (29), с. 99-104.
  12. Мар’єнко, МВ 2021, ‘Принципи, методи і підходи до формування хмаро орієнтованих систем відкритої науки у процесі навчання і професійного розвитку вчителів’, Фізико-математична освіта, вип. 1 (27), с. 62-66.
  13. Міністерство освіти і науки України 2018, ERA-UA. Доступно: <https://mon.gov.ua/ua/tag/era-ua>. [25 Листопад 2021].
  14. Національний університет “Львівська політехніка” 2021, 3 Вимоги до платформи відкритого рецензування. Доступно: <https://lpnu.ua/optima/rezultaty-proiektu/d13-vymohy-do-platformy-vidkrytoho-retsenzuvannia>. [25 Листопад 2021].
  15. Національний університет “Львівська політехніка” 2021, 4 Вимоги до оновлених навчальних програм з новими курсами з відкритої науки. Доступно: <https://lpnu.ua/optima/rezultaty-proiektu/d14-vymohy-do-onovlenykh-navchalnykh-prohram-z-novymy-kursamy-z-vidkrytoi>. [25 Листопад 2021].
  16. Національний університет “Львівська політехніка” 2021, 1 Посібник команди проєкту та інші робочі документи. Доступно: <https://lpnu.ua/optima/rezultaty-proiektu/d61-posibnyk-komandy-proiektu-ta-inshi-robochi-dokumenty>. [25 Листопад 2021].
  17. Національний університет “Львівська політехніка” 2021, Мета і цілі проєкту OPTIMA. Доступно: < https://lpnu.ua/optima/meta-i-tsili-proiektu>. [25 Листопад 2021].
  18. Овчарук, ОВ (ред.) 2019, Цифрова компетентність сучасного вчителя нової української школи: зб. тез доп. учасників, на Всеукр. наук.-практ., ІІТЗН НАПН України, Київ.
  19. Толочко, СВ 2019, ‘Вимоги цифрового суспільства до компетентності викладачів у системі післядипломної педагогічної освіти’, Інноваційна педагогіка, випуск 12, т. 2, c. 178-181.
  20. Шишкіна, М & Попель, М 2019, ‘Хмарні сервіси відкритої науки в освітньо-науковому середовищі університету’, в VІІ Міжнар. наук.-практ. конф. "Глобальні та регіональні проблеми інформатизації в суспільстві і природокористуванні 2019". 15-16 травня 2019 р., с. 232-234.