Оберіть свою мову
Оберіть свою мову
автори: В. Д. Піхорович, А. Ю. Самарський
Актуальність теми дослідження. Швидкий прогрес інформаційних технологій протягом останніх десятиліть істотно вплинув на багато аспектів суспільства. Особливу увагу привертає поширення використання штучного інтелекту (ШІ). Він стає все більш актуальним і широко застосовується в різних сферах науки, освіти і техніки. Це ставить перед філософами завдання провести ґрунтовні дослідження ШІ та розробити пропозиції стосовно його використання.
Постановка проблеми. Одним з ключових питань, яке виникає при розгляді можливостей ШІ, є його здатність дотримуватися правил формальної логіки. Формальна логіка є основою раціонального мислення і використовується для формалізації процесів мислення та доведення правил та законів. Тому, важливо перевірити, наскільки ШІ може виконувати завдання, які вимагають логічного мислення.
Аналіз останніх досліджень і публікацій. Дослідження великих мовних моделей штучного інтелекту (LLM) на дотримання ними правил формальної логіки проводилися колективами вчених під керівництвом: Р. Нішантома, Й. Вана, М. Амірізаніані, T. Лью, Х. Чі. Роботи С. Ванга демонструють, що оволодіння основними правилами умовиводів ШІ все ще не відповідає людським можливостям та пропонують підходи для перевірки та підвищення логічних навиків ШІ. Е. Ларсон, показує, чому ШІ не може розуміти тексти, проте він спеціально не досліджує дотримання ШІ правил формальної логіки. Б. Лін досліджує використання математичних методів для підвищення точності ШІ.
Постановка завдання. Завдання статті полягає в тестування сервісу штучного інтелекту https://deepai.org/chat на здатність дотримуватися правил формальної логіки, а саме розв’язувати задачі на modus ponens і modus tollens. Розуміння цього аспекту дозволить краще зрозуміти можливості мовних ШІ і допоможе їх користувачам отримувати більш адекватні результати.
Виклад основного матеріалу. Стаття присвячена аналізу логічних умовиводів, зокрема правил modus ponens і modus tollens у контексті взаємодії з штучним інтелектом (ШІ). Розглядається два приклади. У першому випадку з двох засновків (“Якщо на вулиці йде дощ, то асфальт мокрий” і “Асфальт на вулиці мокрий”) ШІ робить неправильний висновок, стверджуючи, що “на вулиці йде дощ”, попри те, що це не є коректним застосуванням modus ponens. Автори підкреслюють, що навіть здоровий глузд вказує на те, що асфальт може бути мокрим з інших причин.
Висновки. Для вирішення проблеми логічних помилок у текстах, згенерованих штучним інтелектом (ШІ), пропонується об'єднати зусилля фахівців з логіки та ШІ. Важливо розробити програми, які автоматично перевірятимуть відповідність створених текстів схемам modus ponens і modus tollens. Схеми цих умовиводів можуть бути сформульовані у вигляді математичних моделей, що полегшує виявлення помилок. Необхідно навчити ШІ ідентифікувати антецедент і консеквент в умовних судженнях. Важливо також навчати студентів основ формальної логіки та залучати фахівців-філологів для розробки інструментів контролю. З огляду на складність і відмінності мов, міждисциплінарний підхід буде вирішальним для успіху таких проектів.
Ключові слова: штучний інтелект, формальна логіка, мислення, мовні моделі, LLM, deepai.org/chat, modus ponens, modus tollens.
References:
1. Amirizaniani, M, Martin E, Sivachenko, M, Mashhadi, A & Shah, C 2024, ‘Can LLMs reason like humans? Assessing theory of mind reasoning in LLMs for open-ended questions’, in Proceedings of the 33rd ACM International Conference on Information and Knowledge Management, pp. 34-44.
2. Chi, H, Li, H, Yang, W, Liu, F, Lan, L, Ren, X & Han, B 2024, ‘Unveiling causal reasoning in large language models: reality or mirage?’, in The Thirty-eighth Annual Conference on Neural Information Processing Systems. Available from : <https://openreview.net/pdf?id=1IU3P8VDbn>. [5 January 2025].
3. Larson, EJ 2021, The Myth of Artificial Intelligence: Why Computers Can’t Think the Way We Do. Cambridge, MA: Harvard University Press.
4. Lin, В 2025, ‘Why Amazon is betting on ‘automated reasoning’ to reduce AI’s hallucinations’, The Wall Street Journal, 5 February. Available from : <https://www.wsj.com/articles/why-amazon-is-betting-on-automated-reasoning-to-reduce-ais-hallucinations-b838849e>. [7 January 2025].
5. Liu, T, Xu, W, Huang, W, Wang, X, Wang, J, Yang, H & Li, J 2024, ‘Logic-of-thought: injecting logic into contexts for full reasoning in large language models’, arXiv preprint arXiv:2409.17539. Available from : <https://doi.org/10.48550/arXiv.2409.17539>. [2 January 2025].
6. Nishant, R, Schneckenberg, D & Ravishankar, MN 2024, ‘The formal rationality of artificial intelligence-based algorithms and the problem of bias’, Journal of Information Technology, 39(1), pp. 19–40. Available from : <https://doi.org/10.1177/026839622311768>. [6 January 2025].
7. Wan, Y, Wang, W, Yang, Y, Yuan, Y, Huang, JT, He, P & Lyu, M 2024, ‘LogicAsker: evaluating and improving the logical reasoning ability of large language models’, in Proceedings of the 2024 Conference on Empirical Methods in Natural Language Processing, pp. 2124-2155. Available from : <https://doi.org/10.48550/arXiv.2401.00757>. [9 January 2025].
8. Wan, Y, Wang, W, Yang, Y, Yuan, Y, Huang, JT, He, P & Lyu, MR 2024, ‘A & b== b & a: triggering logical reasoning failures in large language models’, arXiv preprint arXiv:2401.00757. Available from : <https://arxiv.org/abs/2401.00757v1>. [9 January 2025].
9. Wang, S, Wei, Z, Choi, Y & Ren, X 2024, ‘Can LLMs reason with rules? Logic scaffolding for stress-testing and improving LLMs’, arXiv preprint arXiv:2402.11442. Available from : <https://doi.org/10.48550/arXiv.2402.11442>. [8 January 2025].
автори: О. О. Войналович, А. Ф. Шевченко
Актуальність теми дослідження. Розвиток освіти, на сьогоднішній день, характеризується модернізацією навчання, його перетвореннями з метою підвищення ефективності на основі застосування інноваційних технологій. Основне завдання викладачів та науковців знайти сучасний підхід до освітнього процесу, створювати та впроваджувати нові методи та технології навчання. Процес освіти у закладах вищої освіти має бути не лише пояснення, яке запам’ятовується або записується студентом, – це повинна бути і мислетворча, активна робота на заняттях та зацікавленість даним матеріалом.
Постановка проблеми. Готовність майбутніх викладачів до організації ігрової діяльності здобувачів освіти розглядаємо як важливу складову професійної компетентності майбутнього фахівця, що є умовою конкурентноздатності випускника закладу вищої освіти на ринку праці. Під професійною компетентністю викладача розуміємо інтегральну характеристику спеціаліста, відмінними ознаками якої є готовність і здатність кваліфіковано організовувати освітній процес, зокрема, використовувати педагогічні можливості ігрових технологій, що сприяє особистісному зростанню здобувачів освіти.
Аналіз останніх досліджень і публікацій. Дослідженню проблеми використання ігрових технологій у закладах вищої освіти в науковій літературі присвячені праці Л. Варзацької, І. Вачкова, Н. Головко, О. Жукової, Н. Кравець, Є. Литвиненко, М. Марко, І. Романюк, Г. Топчій, Г. Щукіної. Ігрові технологіі навчання в освіті України є об’єктом уваги таких науковців, як Н. Бібік, Л. Ващенко, О. Мариновська, О. Зимняя, О. Локшина, О. Овчарук. Вивчення робіт психолого-педагогічного спрямування (Ю. Бабанський, І. Беленюк, Л. Кондрашова та ін.) засвідчив, що науковці належну увагу приділяють проблемі впровадження ігрових технологій в освітній процес ЗВО. Але сучасним дослідженням бракує обґрунтування проблеми ігрових технологій за професійним спрямуванням.
Постановка завдання. Висвітлення інноваційних форм навчально-виховної роботи ЗВО на прикладі ігрових технологій, проаналізувати сутність, функції, види, впровадження ігрових технологій у процесі підготовки майбутніх викладачів
Виклад основного матеріалу. У статті розглядаються питання впровадження інноваційних технологій в навчально-виховний процес ЗВО на прикладі ігрових технологій. Ігрові технології навчання – це особливий метод навчання, який передбачає засвоєння навчального матеріалу та змісту освіти, формує взаємодію педагога і здобувача освіти за допомогою гри, а також допомагає знайти та отримати бажану ціль, тобто досягти певного результату. Ігрові технології заявлені як модифікуюча інновація. Навчання технологіям даного виду пов'язане із використанням моделі навчання, заснованої на активності суб'єктів освітнього процесу. Висвітлено методичну складову діяльності викладача по впровадженню ігрових технологій, виходячи із завдань методичної роботи, дидактичних принципів, функцій навчання, форм організації освітнього процесу.
Висновки. Підвищення професіоналізму і загальнокультурного рівня педагогічних кадрів є одним із пріоритетних шляхів реформування вітчизняної освітньої системи. Вища освіта у класичному університеті забезпечує майбутніх фахівців професійними знаннями, вміннями та навичками у поєднанні з академічною освітою. В умовах її модернізації особливого значення набуває методична складова підготовки як постійно діючого професорсько-викладацького складу, так майбутніх фахівців. Вона являє собою систему, що включає цілі, зміст, методи, засоби і форми організації навчання.
Ключові слова: гра, ігрові технології, навчальний процес, педагогічні ігри, класифікація, професійна діяльність.
Список використаних джерел:
1. Андрущенко, ВП & Дем’яненко, НМ 2021, ‘Феномен педагогічної інноватики в науково-теоретичному обґрунтуванні й освітній практиці (концептуальні засади, результати і перспективи магістерського Проєкту “Інноваційні авторські освітньо-виховні системи”)’, Інноваційні авторські освітньо-виховні системи: досвід учителів України: науково-методичний посібник; за заг. ред. Н.М. Дем’яненко. Київ: НПУ імені М.П. Драгоманова, c. 12-32.
2. Аузіна, МО & Возна, АМ 2003, Інноваційні процеси в освіті. Навчальний посібник для студ. вищ. навч. закладів, Львів, ЛБІ НБУ, 103 с.
3. Бех, І 2005, ‘Принципи інноваційної освіти’, Освіта і управління, Т. 8, № 3/4, c. 7-20.
4. Горобей, СД (n. d.), Готовність вчителя до інноваційної діяльності. Доступно: <https://klasnaocinka.com.ua/en/article/gotovnist-vchitelya-do-innovatsiinoyi-diyalnosti.html>. [12 Лютий 2025].
5. Інноваційні технології навчання 2017, Навчальний посібник для студентів, кол. авторів; відп. ред. Бахтіярова, ХШ; наук. ред. Арістова, АВ; упорядн. словника Волобуєва, СВ, Київ: НТУ, 172 с.
6. Паламарчук, ВФ 2005, ‘Інноваційні процеси в педагогіці: першооснови педагогічної інноватики’, Освіта України, c. 34-38.
7. Побірченко, НС 2003, ‘Інноваційні підходи до підготовки майбутніх учителів у контексті реформування системи вищої педагогічної освіти’, Рідна школа, №3, c.3-5.
8. Педагогіка вищої школи 2007, Навчальний посібник, авт. Курлянд, ЗН, Xмелюк, PI, Семенова, АВ, Бартенева, ІО & Богданова, ІМ, 3-е вид., переробл., доповн. Київ: Знання, 495 с.
9. Феномен інновацій: освіта, суспільство, культура 2008, Монографія, за ред. Кременя, ВГ, Київ : Педагогічна думка, 472 с.
автори: В. О.Нікітенко, М. О.Грамчук
Urgency of the research is dictated by the accelerating integration of smart technologies into human life, raising essential philosophical and ethical concerns. As digitalization reshapes personal autonomy, environmental sustainability, and social structures, a critical examination of its implications is necessary.
Target setting. “Smart” technologies are transforming human experience, particularly in terms of autonomy, environmental sustainability, perception, and social justice. Integrating existential, ecological, phenomenological, and ethical frameworks, it calls for philosophical analysis, offering a deeper understanding of the transformative impact of digital innovations on modern society.
Actual scientific researches and issues analysis. demonstrates the growing academic focus on digital transformation. Aram, Baxter, and Nutkevitch highlight the role of adaptation and innovation in technological evolution. Voronkova et al. examine the transition from 4G to 5G in the context of digital globalization. Nambisan, Zahra, and Luo (2019) explore global technological platforms and their influence on business ecosystems. Additionally, works by Anderson, Barabási, Diamandis & Kotler, Brynjolfsson & McAfee, and Russell address technological advancements and their socio-economic effects, reinforcing the need for an ethical and philosophical framework in technology adoption.
The research objective is to assess how smart technologies redefine human experiences, particularly in terms of autonomy, environmental impact, perception, and social justice. By applying existentialist, environmental, phenomenological, and ethical perspectives, the study provides a structured philosophical discourse on the topic.
The statement of basic materials includes an exploration of existentialist concerns related to personal expression and autonomy, environmental philosophical discussions on sustainability challenges, phenomenological insights into changes in perception and human interaction, and ethical debates regarding equitable access to smart technologies. The study also incorporates insights from European directives on ethical technology use.
Conclusions. The article emphasizes the necessity of ethical discourse in the development and deployment of smart technologies. It advocates for a balanced approach that aligns technological advancements with fundamental human values, contributing to a more equitable and sustainable society.
Keyords: Smart technologies, Quality of life, Philosophical perspective, Existentialism, Environmental philosophy, Phenomenology, Ethics, Equitable access, Ethical discourse, Societal implications.
References:
1. Anderson, S 2020, Letters from Bezos: 14 principles of business growth from Amazon, translated A. Kolodnytska, Kyiv: Bookchef : Fors Ukraina.
2. Aram, E, Baxter, R & Nutkevitch, A 2019, Adaptation and Innovation, Taylor & Francis Group.
3. Barabási, A.-L 2023, The formula of maximum: Winning strategies to achieve goals, translated K. Derevianko, Kharkiv: Vivat.
4. Brynjolfsson, E & McAfee, A 2015, The Second Machine Age, The Washington Post, Retrieved July 8, 2015.
5. Voronkova, V, Nikitenko, V, Oleksenko, R, Andriukaitiene, R, Kharchenko, J & Kliuienko, E 2023, Digital technology evolution of the industrial revolution from 4G to 5G in the context of the challenges of digital globalization, TEM Journal. Volume 12, Issue 2, pp. 732-742.
6. McNamara, Robert, S, 1916-2009. In retrospect : the tragedy and lessons of Vietnam. 1995.
7. Nambisan, S, Zahra, SA & Luo, Y 2019, ‘Global platforms and ecosystems: Implications for international business theories’, Journal of International Business Studies, 50 (9), pp. 1464–1486. Available from : <https://doi.org/10.1057/s41267-019-00262-4>. [4 January 2025].
8. Diamandis, P & Kotler, S 2021, Bold: How to Go Big, Create Wealth and Impact the World, Kyiv: Laboratory.
9. McAfee, A & Brynjolfsson, E 2019, Machine, platform, crowd. How to tame our digital future, Kyiv: Nash Format.
10. Robert, S. McNamara 2010, Papers. A Finding Aid to the Collection in the Library of Congress. Manuscript Division, Library of Congress Washington, D.C.
11.Russell, Stuart 2020, Human Compatible: Artificial Intelligence and the Problem of Control, translated from English by V. Zengan, Kyiv: Force Ukraine.
автор: В. І. Тернопільська
Актуальність теми дослідження зумовлена практичною необхідністю об’єднання українського суспільства через волонтерство у зв’язку з російсько-українською війною, яка стала серйозним викликом для України та цивілізованого світу. Молодіжне волонтерство є одним із перспективних і важливих напрямків волонтерської діяльності в Україні та світі, в тому числі через освітню сферу, волонтерські платформи та організації.
Постановка проблеми. Дослідження світоглядних засад волонтерства в освітній сфері як чинника інтеграційних процесів має важливе значення для інтеграції законодавства України до стандартів ЄС з урахуванням міжнародного досвіду.
Аналіз останніх досліджень і публікацій. Джерельною базою дослідження є напрацювання Я. Блохи, О. Білаковського, Р. Драпушка, П. Горінова, Є. Міненка, Е. Панасенка, М. Лебідь, К. Кваши, Д. Чудновської, V. Bocsi, F. Hajnalka, V. Markos, X. Montagud, M. Estalayo, A. McFadden, K. Smeaton, які були основою для світоглядних засад інтеграції волонтерської діяльності в освітню сфери в Україні та світі.
Постановка завдання. На основі аналізу українських і зарубіжних наукових джерел, необхідно визначити: світоглядні засади волонтерства молоді; проаналізувати сучасні тенденції волонтерської діяльності в закладах освіти; виокремити актуальні проблеми впровадження волонтерства в національну освітню сферу; запропонувати власні пропозиції з удосконалення волонтерства в освітній сфері.
Виклад основного матеріалу. Філософська наука розглядає волонтерство як прояв доброї волі особистості, спосіб бути корисним суспільству, стиль життя та сферу свободи діяльності. Воно також виступає механізмом набуття професійного досвіду через вдосконалення soft skills.
Висновки. Визначено, що волонтерство української молоді базується на традиційних світоглядних цінностях як: гуманізм, духовність, свобода дій, співпереживання та емоційний інтелект, прозорість діяльності, патріотизм, що проявляється через бажання бути корисним своїй країні, ветеранам, цивільним, іншим категоріям людей. Важливим є набуття та розвиток креативності, лідерських навичок, уміння брати відповідальність, критично мислити, розширення кола професійного спілкування, навичок активізму та професіоналізму через участь у волонтерських проєктах.
Ключові слова: філософія волонтерства, український філософський дискурс, філософія свободи, філософія доброї волі, світоглядні засади волонтерства, освітня сфера, інклюзивність волонтерської діяльності.
Список використаних джерел:
1. Блоха, Я 2023, ‘Світоглядні засади волонтерства в Україні в умовах війни’, Філософські обрії, № 47, с. 80-88. Доступно: <https://philosobr.pnpu.edu.ua/article/view/282578/279264>. [3 Грудень 2024].
2. Буряк-Габрись, І 2023, Волонтерство здобувачів освіти професійно-технічних навчальних закладів в умовах воєнного стану (з досвіду роботи). Доступно: <https://uej.undip.org.ua/index.php/journal/article/view/671/697>. [3 Грудень 2024].
3. Верховна Рада України 2025, Верховна Рада України прийняла Закон щодо сприяння розвитку волонтерства серед здобувачів освіти. Доступно: <https://www.rada.gov.ua/news/razom/257407.html>. [3 Грудень 2024].
4. Горінов, П & Драпушко, Р 2022, Волонтерська діяльність в Україні: соціально-правове дослідження. Монографія, Київ: Державний інститут сімейної та молодіжної політики.
5. Горінов, ПВ & Драпушко, РГ 2022, ‘Становлення національної ідентичності українців як основа національної безпеки Української держави’, Юридичний науковий електронний журнал, № 10, с. 26-30. Доступно: <http://lsej.org.ua/10_2022/2.pdf >. [3 Грудень 2024].
6. Драпушко, РГ, Горінов, ПВ & Міненко ЄС 2022, ‘Ефективність залучення молоді до прийняття управлінських рішень’, Вчені записки ТНУ імені В. І. Вернадського. Серія: Публічне управління та адміністрування, Том 33 (72), № 3, с. 54-59.
7. Лебідь, М, Кваша, К & Чудновська Д 2024, Волонтерство у формальній освіті: бути чи не бути? Доступно: <https://voxukraine.org/volonterstvo-u-formalnij-osviti-buty-chy-ne-buty>. [3 Грудень 2024].
8. Панасенко, ЕА & Білаковський, ОІ 2024, ‘Умови розвитку soft skills компетентностей у здобувачів вищої освіти: сучасні реалії та виклики’, в Філософія освіти в умовах сучасних викликів: цінності, стратегії, інноваційні практики: Всеукраїнська науково-практична онлайн-конференція, Полтава, Україна, с. 115-121. Доступно: <https://pano.pl.ua/wp-content/uploads/2024/11/Filosofiia-osvity-v-umovakh-suchasnykh-vyklykiv-2.pdf>. [10 Грудень 2024].
9. Покровська міська рада Дніпропетровської області 2024, Представництвом Дитячого фонду ООН (ЮНІСЕФ) в Україні та Громадською організацією “Українська волонтерська служба” підписано Меморандум про взаєморозуміння. Доступно: <https://pkrv.dp.gov.ua/news/predstavnuctvom-dutyachogo-fondu-oonyunisefv-ukrayini-ta-gromadskoyu-organizacieyu-ukrayinska-volonterska-sluzhba-pidpusano-memorandum-pro-vzaemorozuminnya-10641>. [9 Грудень 2024].
10. Українська Волонтерська Служба 2024, Роль волонтерства у житті школярів: Всеукраїнське дослідження. Доступно: <https://dl-ureport.s3.amazonaws.com/story_attachments/%C3%90%C3%90%C2%BE%C3%91%C3%90%C3%91%C3%90%C3%90%C3%90%C2%B5%C3%90%C2%BD%C3%90%C2%BD%C3%91_%C3%90%C3%90%C2%BE%C3%90%C3%91_%C3%90%C2%B2%C3%90%C2%BE%C3%90%C3%90%C2%BE%C3%90%C2%BD-story-b6b6f4f4-e846-4250-aed9-5baeac3aa03a.pdf>. [9 Грудень 2024].
11. Bocsi V, Hajnalka F & Markos V 2017, ‘Motives of volunteering and values of work among higher education students’, Citizenship Social and Economic Education, № 16(2), р. 117-131. Available from : <https://www.researchgate.net/publication/318582423_Motives_of_volunteering_and_values_of_work_among_higher_education_students>. [3 December 2024].
12. Latham, M 2003, Young Volunteers: The Benefits of Community Service, Extension | University of Nevada, Reno, FS-03-23. Available from : <https://extension.unr.edu/publication.aspx?PubID=4307>. [3 December 2024].
13. Montagud, X & Estalayo M. 2024, Volunteering among social work students: satisfaction, motives and benefits. When the emotional transcends the academic. Available from : <https://www.tandfonline.com/doi/full/10.1080/02615479.2024.2438257?src>. [10 December 2024].
14. McFadden, A & Smeaton, K 2017, ‘Amplifying Student Learning through Volunteering’, Journal of University Teaching & Learning Practice, Vol. 14, Iss. 3, Art. 6. Available from : <https://files.eric.ed.gov/fulltext/EJ1170180.pdf>. [3 December 2024].
автор: М. Ю. Слюсарь
Актуальність теми дослідження. У сучасному світі цифрових технологій мережева свідомість стала ключовим елементом суспільного життя. Інтернет, соціальні мережі, алгоритми персоналізованого контенту та штучний інтелект докорінно змінюють сприйняття реальності, формування думок і спосіб взаємодії людей. Понад 60% населення світу активно користується Інтернетом. Соціальні мережі стали основним джерелом інформації для мільйонів людей.
Постановка проблеми. Мережева свідомість як новий формат соціальної свідомості включає різноманітні алгоритми платформ (Facebook, YouTube, TikTok), які визначають, що людина читає, дивиться і у що вірить. Онлайн-кампанії (MeToo, BLM, рухи за екологію) стають потужним механізмом соціальних змін. Мережева свідомість впливає на політичні процеси та громадську думку. Трансформація мислення відбувається через кліпове сприйняття інформації.
Аналіз останніх досліджень і публікацій. У представленому дослідженні ми орієнтуємося на вітчизняні концепції мережевої свідомості, представлені науковими розвідками Т. Бутченка, В. Воронкової, В. Нікітенко, О. Кивлюк, О. Сорокіної, М. Козловця та ін. Мережева свідомість – це потужний фактор суспільної трансформації, який відкриває нові можливості, але водночас породжує серйозні виклики. Її дослідження та адаптація до сучасних реалій є ключовим завданням як для окремих індивідів, так і для суспільства загалом.
Постановка завдання: 1) з‘ясувати розвиток соціальних мереж і формування мережевої культури та свідомості; 2) розкрити мережеву свідомість як соціальний та суспільний феномен; 3) проаналізувати мережеву свідомість як новий формат цифрової реальності.
Виклад основного матеріалу. В статті розглядається мережева свідомість як соціальний феномен, яка представляє не просто нову тенденцію, а радикальне переформатування соціальної свідомості. Її вплив зростає, формуючи нові виклики та можливості для суспільства, економіки, політики та культури. Вивчення цього явища є вкрай важливим для розуміння майбутнього інформаційного суспільства.
Висновки. У висновках розкрито, що мережева свідомість – це новий етап розвитку соціальної свідомості. Вона формується під впливом цифрових технологій, соціальних мереж та глобальної комунікації, змінюючи спосіб отримання інформації, прийняття рішень та соціальної взаємодії. Інтернет та цифрові платформи стали основним середовищем формування громадської думки. Алгоритми персоналізації контенту, інформаційні бульбашки та онлайн-активізм значною мірою визначають політичні, економічні та культурні процеси мережевого суспільства.
Ключові слова: мережева свідомість, мережеве суспільство, мережева людина, мережева культура.
Список використаних джерел:
1. Воронкова, ВГ & Нікітенко, ВО 2022, Філософія цифрової людини і цифрового суспільства: теорія і практика. Монографія, Львів-Торунь: Liha-Pres, 460 с.
2. Воронкова, В, Череп, А & Череп, О 2023, ‘Розвиток мережевої (інтернет-економіки) в умовах цифровізації: принципи, закони, тенденції розвитку’, Science and society: trends of interaction : collective monograph, Compiled by Shpak, V, Chairman of the Editorial Board. Tabachnikov, S & Oaks, S, California : GS Publishing Services, c. 31- 48.
3. Кивлюк, О, Воронкова, В & Нікітенко, В 2024, ‘Філософія комунікаційної парадигми постінформаційного суспільства: виклики і перспективи розвитку’, Contemporary ukrainian science: theoretical and practical achievements : collective monograph, compiled by Shpak, V, Chairman of the Editorial Board Tabachnikov, S, Oaks, S, California: GS Publishing Services, c. 138-153. Доступно: <https://www.eo.kiev.ua/resources/arhivMonographs/mono_2024_18/mono_2024_18.pdf>. [16 Січень 2025].
4. Sliusar, M 2023, ‘Stablishment and development of the network platform model in Сhina and its impact on the formation of the digital economy’, Humanities studies: Collection of Scientific Papers, Zaporizhzhia: Publishing house “Helvetica”, 14 (91), pp. 165–175. Available from : <http://humstudies.com.ua/article/view/277867/272615>. [16 January 2025].
5. Шваб, К 2020, Четверта промислова революція, перекл. з німец. Климчук, Н & Лебеденко, Я, Харків: Вид-во “Клуб сімейного дозвілля”, 426 с.
6. Харарі, Ю 2019, Людина розумна. Історія людства від минулого до майбутнього, Харків : Вид-во “Клуб сімейного дозвілля”, 544 с.