Оберіть свою мову
Оберіть свою мову
автор: Кислий Анатолій Олександрович
Актуальність теми дослідження. Помітні соціально-економічні та суспільно-політичні трансформації в українському суспільстві, викликані зовнішньою військовою агресією, актуалізували тему переосмислення відомих та пошуку нових орієнтирів у розвитку людини. Для філософії та педагогіки важливим залишається питання дослідження надійних основ морального виховання особистості.
Постановка проблеми. Проблема дослідження полягає у відсутності ґрунтовних наукових праць з питань взаємозв’язку соціокультурних явищ спорту і християнства. Тема переосмислення виховного ідеалу в полікультурному середовищі та в умовах зростання індивідуальних можливостей самоідентифікації особи спонукає звернення до історії та нинішніх особливостей спорту і християнства, які виявляються важливими чинниками продукування морально-виховного потенціалу для формування особистості.
Аналіз останніх досліджень і публікацій. У концептуальному плані для вирішення завдань дослідження важливими є праці: провідних українських філософів: В. Андрущенка, В. Бондаренка, В. Єленського, М. Ібрагімова, А. Кислого, В. Кременя, О. Сагана, П. Сауха, Л. Филипович, Ю. Чорноморця; педагогів: М. Булатової, С. Бубки, О. Вацеби, М. Візитей, Ж. Козіної, І. Олексина, В. Платонова, Є. Приступи; іноземних авторів: Andrew Parker, David Asa Schwartz, Duke Taber, Earle F. Zeigler, Joseph Price, Kathleen M Armour, Kevin Lixey, Michael Novak, Nick J. Watson, Robert Higgs, Shirl Hoffman, Stuart Weir та ін.
Постановка завдання. Метою дослідження є аналіз факторів конвергенції соціокультурних явищ спорту та християнства в історії розвитку людської культури та сучасного розуміння можливості морально-виховного впливу їх взаємозв’язку на формування особистості.
Виклад основного матеріалу. Розглянуто становлення організованої спортивної діяльності, що виникла на основі олімпійських ідеалів в Стародавній Греції. Спортивні змагання мали глибоко релігійний і культовий характер та сприяли вихованню особи. З появою християнства відносини між спортом та християнською церквою набувають антропологічних вимірів. Спорт і християнство постають як закономірний результат багатовікової історії людства, як багатофункціональне явище культури, де найбільш виразно проявляються фізичні і духовні якості людини та виражаються ціннісні надбання цивілізації, що у єдності представляють потужний морально-виховних ресурс у формуванні особистості.
Висновки. Спорт та християнство як особливі соціокультурні явища мають багату історію взаємозв’язків. Вони, детермінуючи явища суб’єктивного порядку, дозволяють засвоїти такі компетентності, що поглиблюють індивідуальне сприйняття та спонукальні мотиви, конструюють відповідну систему виховання, яка сприяє гармонійному розвитку особистості у єдності інтелектуальних, духовних та фізичних якостей людини.
Ключові слова: історія спорту, історія християнства, моральне виховання, конвергенція спорту та християнства, формування особистості.
Список використаних джерел:
автори: Анацька Наталія Василівна, Кравченко Ірина Анатоліївна, Пенюк Вадим Богданович
Актуальність теми дослідження зумовлена потребою у виокремленні і дослідженні засад екологічної етики в якій абсолютна цінність життя являє собою першорядний принцип, зорієнтований на її нормативно-регулятивні імперативи, ціннісно-категоріальні установки, морально-етичні норми. У зв'язку з цим зазначається, що виявлені межі прогресу з очевидністю розкрили, з одного боку, граничні можливості нашої планети, а з іншого – показали у новому світлі етичні проблеми сучасності, оскільки наші дії здатні подолати шкоду, нанесену природному середовищу для збереження людського буття. Насамперед йдеться про екологічний підхід, а отже, і про екологічну етику. Тому, будь-які дослідження з питань відповідального ставлення до природного буття мають наукову новизну.
Постановка проблеми. Стала очевидною необхідність пошуків нових ціннісних орієнтацій та морально-етичних норм регуляції суспільства, обговорення яких перемістилось в площину екологічної етики. Визначено, що найбільшого значення набувають екогуманістичні принципи, свідомо обрані людиною як екологічні цінності та ідеали, що стають засадою сучасної екологічної етики.
Аналіз останніх досліджень і публікацій. Вирішення сучасних екологічних проблем не можливо уявити без дослідження проблем екологічної етики, філософії моралі. Публікації на тему екологічної етики, етики відповідальності маємо у Г. Йонаса, О. Леопольда, А. Швайцера. Вони створюють онтологічну етику цінностей, де буття і збереження буття посідають центральне місце. Концепцію збереження буття підтримують: А. Шопенгауер, А. Швайцер, Т. Майєр. Проблеми взаємодії екологічної етики і науки висувають О. Геффе, Р. Гольфельд, Й. Рау, І. Фогель та інші. Українські філософи досліджують принципи відповідальної політики, екологічної етики, філософські проблеми екологічної освіти, філософії освіти: Т. Гардашук, О. Базалук, В. Баранівський, Г. Берегова, В. Гур, А. Єрмоленко, З. Самчук, М. Кисельов, В. Крисаченко, К. Корсак, Т. Чорноштан та інші. Але не зважаючи на вагомий внесок філософів, питання екологічної етики, етики для екологічної освіти завжди потребують розгляду.
Постановка завдання. Показати необхідність концепції ековіталізму для екологічної етики та її методологічних засад. Розглянути становлення екологічної етики на засадах абсолютної цінності життя, яка має вплив на формування життєво-ціннісних орієнтацій сучасної людини, втілення основних цінностей екологічної етики в практику. Усвідомити, що прийдешнє людства залежить від того, чи усвідомить воно необхідність екологічної етики, екологічної відповідальності, екологічно доцільної поведінки для збереження життя на нашій планеті.
Виклад основного матеріалу. У статті досліджується покладена в основу екологічної етики, концепція ековіталізму насамперед як екологічне забезпечення життя, орієнтоване не просто на збереження своїх природних підстав, а на історично сформоване суспільне ставлення до природи як до цінності. Разом з тим людська діяльність, як морально регульована життєдіяльність, базується не на суто природничих детермінаціях, а в новій якості природно-історичного процесу, основою розуміння якого не сама природа, а цінність природи як похідної соціального прогресу. Це дає підстави стверджувати, що базовою основою сучасної екологічної етики постала абсолютна цінність життя. Показано, що екологічна етика – важливий аспект у становленні екологічної освіти і створює нові цінності для збереження людського буття.
Висновки. Отже, незважаючи на розробку більш реалістичного способу осмислення і втілення в дійсність основних цінностей екологічної етики, що знайшли своє вираження в низці документів, представники нової громадськості виявили необхідність актуалізації проблем гуманістичного ставлення до світу, які показали важливість перегляду сутнісних характеристик екологічної етики. Глобальні проблеми сучасної екологічної кризи можна розв’язати лише системно. А через те проблема полягає в тому, щоб цьому процесу надати соціально-гуманістичного спрямування. Адже вирішення сучасних екологічних проблем важко уявити без звернення до екологічної етики і екологічної освіти.
Ключові слова: ековіталізм; екологічна етика; абсолютна цінність життя; екологічна освіта, природа; гуманізм; відповідальність; моральні цінності, глобальна екологічна криза
Список використаних джерел:
Ліпін Микола Вікторович, доктор філософських наук, доцент (e-mail:
СВОБОДА І ПОНЕВОЛЕННЯ В ПЕДАГОГІЧНОМУ ПРОЕКТІ ПРОСВІТНИЦТВА
Богдан Павло Анатолійович, аспірант (e-mail:
“ЗАПЕРЕЧЕННЯ ЗАПЕРЕЧЕННЯ” ІДЕАЛУ В ЧУТТЄВІЙ ДІЯЛЬНОСТІ ЛЮДИНИ-СУСПІЛЬСТВА
Водовозов Ілля Семенович, аспірант (e-mail:
Спірідонов Микола Юрійович, аспірант (e-mail:
ДЕМОКРАТІЯ: МІЖ СУБ’ЄКТИВНИМ ІДЕАЛОМ ТА ОБ’ЄКТИВНИМ ФАКТОМ
Пономаренко Оксана Вікторівна, аспірантка (e-mail:
ДОБРОЧЕСНІСТЬ ЯК СКЛАДОВА СВІТОГЛЯДНОЇ КУЛЬТУРИ ТА ЧИННИК ЖИТТЄТВОРЧОСТІ
Мар’єнко Вікторія Юріївна, аспірантка (e-mail:
Хайсам Мухаммад Ага, аспірант (e-mail:
ДОСВІД РОЗВИТКУ ХАЛЯЛЬ-ТУРИЗМУ В ІНДОНЕЗІЇ ТА МОЖЛИВІСТЬ ЙОГО ЗАСТОСУВАННЯ В УКРАЇНІ
Бережний Леонід Григорович, аспірант (e-mail:
МИРОТВОРЧІСТЬ ЯК СКЛАДОВА НАЦІОНАЛЬНО-ПАТРІОТИЧНОГО ВИХОВАННЯ В УКРАЇНІ
Бондаренко Наталія Петрівна, аспірантка (e-mail:
ОСВІТНЄ СЕРЕДОВИЩЕ СУЧАСНОСТІ ЯК ПРЕДМЕТ СВІТОГЛЯДНОЇ ДЕМАРКАЦІЇ
Іващенко Тетяна Володимирівна, аспірантка (e-mail:
ВІЗУАЛІЗАЦІЯ ЯК НЕВЕРБАЛЬНИЙ ЗАСІБ ПЕДАГОГІЧНОГО СЕМІОЗИСУ У СУЧАСНОМУ КОМУНІКАТИВНОМУ ПРОСТОРІ