Епістема “візуальності” в когнітивних та навчальних практиках

Деталі
Категорія: Uncategorised

автор: Кравченко А. А. 

Актуальність теми дослідження. Збільшення використання візуального контенту в повсякденній, освітній, науковій діяльності вимагає більш детального наукового осмислення питань епістемології візуального. Актуальність способів пізнання нової, інформаційно-цифрової реальності обумовлена появою візуальності, або сфери бачення.  Відео, фотографії, графіка та інші візуальні елементи використовуються як основний спосіб комунікації та навчання. Розуміння та аналіз візуальної інформації стає ключовим навичкою для інтелектуального і соціального розвитку. Тому набуває актуальності науковий аналіз проблем формування візуальної культури.

Постановка проблеми. Пізнавальна діяльність розширює інструментарій власних практик та поряд з аналітичною, герменевтичною і феноменологічною, когнітивною практиками продуктивного пізнання світу ставить завдання включення в нього візуальної парадигми. Виникає необхідність наукового осмислення питань включення та застосування візуальних практик в освітньому та науковому процесі. 

Аналіз останніх досліджень і публікацій. Візуальну культуру досліджують Н. Брайтон, А. Бойлен, К. Дженкс, М. Штуркен, Л. Картрайтс. Теоретичну теорію «візуальні студії» презентують дослідження Т. Мітчелла, Н. Мірзоєва, М. Диковіцької, Д. Елкінса. Соціальну візуалістику досліджує К.В. Батаєва. Культуру візуального мислення аналізує Г.В. Ільїна.

Постановка завдання. Здійснити аналіз епістемологічного змісту візуальної культури та візуальних практик та їх вплив на формування сприйняття і розуміння світу сучасною людиною.

Виклад основного матеріалу. Сучасна людина є активним споживачем візуальних образів, через які вона формує свій світогляд і дискурси. Це зумовлює пошуки нових підходів до подачі та засвоєння знань. В результаті залучення візуалізації в пізнання та чи інша проблемна ситуація вирішувалася більш продуктивно. На формування візуального сприйняття безпосередній вплив має соціальне середовище, яке зумовлює відповідні умови існування, впливає через дію культурних та мовних традицій, враховує інтелектуальні, емоційні, ментальні особливості. Інформаційний бум, спричинений розвитком технологій та доступністю інтернету, призводить до перевантаження людини величезним обсягом інформації, яку вона повинна обробляти. Пізнавальна сфера невід’ємна від технічного прогресу та підвладна всім новаціям епохи як у використанні цих новацій так і в їх творенні. Таким чином ми переходимо до нового епістемологічного трактування науки, освіти, навчального процесу. Тому слід закцентувати увагу на питаннях формування цифрової гуманітаристики, мозаїчності та іконічності в представленні візуальної інформації, аналізу сприйняття та обробки візуальної інформації, формуванню візуальної грамотності, візуального мислення та візуальної культури.

Висновки. В контексті «візуального повороту» в культурі відбувається розширення способів передачі знання – від мови текстів до екранної, медійновізуальної мови. У дослідженні проблеми візуальності набуває розвитку комплекс наукових розвідок стосовно обробки візуальної інформації, способів використання свідомого візуального сприйняття у процесах комунікації, застосування різноманітних технік аргументації на основі візуальної інформації тощо. Епістемологічний поворот діджіталізованого суспільства передбачає пошук нових методів подачі, опрацювання та засвоєння інформації. Основу нової освіти складає мультимедійна екранна комунікація, яка формує візуальну грамотність і візуальне мислення, потребує засвоєння візуальної культури.

Ключові слова: візуальна культура, візуальна грамотність, візуальне мислення, епістемологія, освіта, наука, сприйняття, інформація, знання.

Список використаних джерел:

  1. Atamanchuk, V & Atamanchuk, P 2023, ‘Digital Humanities Projects in Educational Process’, Revista Romaneasca Pentru Educatie Multidimensionala, № 15(1), 45-57. Available from: <https://doi.org/10.18662/rrem/15.1/685>. [20 September 2023].
  2. Bryson, N 1988, ‘The Gaze in the Expanded Field’, Vision and Visuality, edited by Hal Foster, Seattle: Bay Press, pp. 87-108. 
  3. Burdick, A, Drucker, J, Lunenfeld, P, Presner, T & Schnapp, J 2012, Digital Humanities, MIT Press.
  4. Didi-Huberman, G 1997, What We See Looks Back at Us, Paris: Les Editions de Minuit.
  5. Dyak, T, Halchenko, M, Ilina, A, Ilina, G, Ivanova, N & Levchenko, O 2022, ‘Some Peculiarities of Integrating Visual Literacy into the System of Modern Education’, Revista Romaneasca pentru Educatie Multidimensionala, № 14 (1),  322-338. Available from: <https://doi.org/10.18662/rrem/14.1/521>. [20 September 2023].
  6. Elkins, J (e) 2008, Visual Literacy, New York: Routledge.
  7. Gibson, JJ 1959, ‘Perception as a function of stimulation’, Psychology: a study of a science, I, pp. 456–501.
  8. Lakoff, G & Johnson, M 1980, Metaphors we lived by, Chicago: The University of Chicago Press, 192 р.
  9. Marshall Mcluhan 1964, Understanding Media, The Extensions of Man, London: Routledge.
  10. Mitchell, WJT 1986, Image, Text, Ideology, Chicago: The University of Chicago Press, 226 p.
  11. Prensky, M 2001, ‘Digital Natives, Digital Immigrants’, On the Horizon, № 9(5),  1-6. Available from: <https://www.marcprensky.com/writing/Prensky%20-%20Digital%20Natives,%20Digital%20Immigrants%20-%20Part1.pdf>. [20 September 2023].
  12. Rorty, R 1981, Philosophy and the Mirror of the Nature, Princeton: Princeton University Press, p. 9.
  13. Батаєва, ЄВ 2013, Видиме суспільство. Теорія та практика соціальної візуалістики, Харків: ФОП Лисенко І.Б., 349 с.
  14. Бешлей, ОВ & Батринчук, ЗР 2021, ‘Розвиток навичок візуальної грамотності студентів зво через застосування мультимодальних текстів’, Педагогіка формування творчої особистості у вищій і загальноосвітній школах, № 77, Т. 1, c. 119-124.
  15. Бойлен, А 2021, Візуальна культура, Київ: ArtHuss, 208 с.
  16. Гальченко, МС, Борінштейн, ЄР, Іванова, НВ & Ільїна, ГВ 2021, ‘Візуальні метафори в цифровому освітньому просторі’, Інформаційні технології та засоби навчання, Том 81, № 1, c. 1–14.
  17. Дротенко, В 2021, ‘Візуальне мислення як методологія освоєння художньої культури’, InterConf, c. 260-265. Доступно: <https://doi.org/10.51582/interconf.7-8.06.2021.027>. [20 Вересень 2023].
  18. Ільїна, ГВ 2018, Генеза культури мислення: логос, раціо, візіо. Монографія, Київ; Ніжин: Видавець ПП Лисенко М.М., 368 с.
  19. Кремень, ВГ & Ільїн, ВВ 2012, ‘Презентація візуальної грамотності в освітньому процесі та її експлікація в культурі мислення’, Інформаційні технології і засоби навчання: електронне наукове фахове видання, Том 75, № 1, c. 1-12. Доступно: <http://journal.iitta.gov.ua>. [20 Вересень 2023].
  20. Козак, Т 2012, ‘Інтенсифікація лекції у вищій школі в процесі застосування мультимедіа’, Інформаційні технології і засоби навчання, № 2 (28). Доступно: <https://journal.iita.gov.ua/index.php/itlе/article/view/651>. [20 Вересень 2023].
  21. Симоненко, СМ 2005, Психологія візуального мислення. Автореферат дисертації доктора наук, Харк. нац. ун-т ім. В. Н. Каразіна, Харків, 38 с. 
  22. Череповська, Н 2014, Візуальна медіакультура: розвиток критичного мислення і творчого сприймання, Київ: Міленіум, с. 6-7.
  23. Шевченко, ВЄ 2012, ‘Візуалізація інформації в ЗМІ’, СВІТ соціальних комунікацій : науковий журнал, гол.ред. Холод, ОМ, Т. 7, Київ:КИМУ, ДонНУ, с.79-81

 

2023р.: 45(7-9)

Деталі
Категорія: Uncategorised

Випуск 44(4-6)

Деталі
Категорія: Uncategorised

Кивлюк Ольга Петрівна, доктор філософських наук, профессор (E-mail: Ця електронна адреса захищена від спам-ботів. Вам необхідно увімкнути JavaScript, щоб побачити її., https://orcid.org/0000-0002-7900-9299)

Воронкова Валентина Григорівна, доктор філософських наук, професор (E-mail: Ця електронна адреса захищена від спам-ботів. Вам необхідно увімкнути JavaScript, щоб побачити її., https://orcid.org/0000-0003-4361-1701)

Нікітенко Віталіна Олександрівна, доктор філософських наук, професор (E-mail: Ця електронна адреса захищена від спам-ботів. Вам необхідно увімкнути JavaScript, щоб побачити її., https://orcid.org/0000-0001-9588-7836)

ЦИФРОВІ ПРАВА ЯК ВИРАЖЕННЯ ЦИФРОВИХ АТРИБУТІВ ЛЮДИНИ: СОЦІАЛЬНО-ФІЛОСОФСЬКЕ ОБГРУНТУВАННЯ 

Радіонова Наталія Василівна, доктор філософських наук, професор (E-mail: Ця електронна адреса захищена від спам-ботів. Вам необхідно увімкнути JavaScript, щоб побачити її., https://orcid.org/0000-0001-7624-5539)

КОМУНІКАТИВНІ ПРАКТИКИ ХІХ СТОЛІТТЯ, АБО ДЕЩО ПРО ЇХНЮ КОРИСТЬ І ШКІДЛИВІСТЬ ДЛЯ ПОСТІНДУСТРІАЛЬНОЇ ДОБИ

Пустовіт Світлана Віталіївна, доктор філософських наук, професор (E-mail: Ця електронна адреса захищена від спам-ботів. Вам необхідно увімкнути JavaScript, щоб побачити її., https://orcid.org/0000-0001-5104-8491)

Палєй Людмила Адамівна, старший викладач (E-mail: Ця електронна адреса захищена від спам-ботів. Вам необхідно увімкнути JavaScript, щоб побачити її., https://orcid.org/0009-0007-5731-6953)

ВІД ЕТИКИ ГІППОКРАТА ДО ГЛОБАЛЬНОЇ БІОЕТИКИ В. Р. ПОТТЕРА: ОСВІТНІ АСПЕКТИ

Пилипенко Світлана Григорівна, кандидат філософських наук, доцент (E-mail: Ця електронна адреса захищена від спам-ботів. Вам необхідно увімкнути JavaScript, щоб побачити її., https://orcid.org/0000-0003-3838-7805)

ОСВІТНЯ МОБІЛЬНІСТЬ ЯК РЕАЛІЗАЦІЯ ПРОЄКТУ “СВІТ – ЛЮДИНА” У КОНТЕКСТІ ПЛИННОЇ СУЧАСНОСТІ

Маринець Надія Василівна, кандидат філософських наук, доцент (E-mail: Ця електронна адреса захищена від спам-ботів. Вам необхідно увімкнути JavaScript, щоб побачити її., https://orcid.org/0000-0003-0582-9582)

Пугачов Володимир Миколайович, кандидат економічних наук, старший науковий співробітник (E-mail: Ця електронна адреса захищена від спам-ботів. Вам необхідно увімкнути JavaScript, щоб побачити її., https://orcid.org/0000-0002-5456-5862)

Балинська Ольга Михайлівна, доктор юридичних наук, професор (E-mail: Ця електронна адреса захищена від спам-ботів. Вам необхідно увімкнути JavaScript, щоб побачити її., https://orcid.org/0000-0002-0168-143X)

ФІЛОСОФІЯ БУТТЯ ЛЮДИНИ В СУЧАСНИХ УМОВАХ

Жовтоног Ірина Сергіїіна, аспірантка (E-mail: Ця електронна адреса захищена від спам-ботів. Вам необхідно увімкнути JavaScript, щоб побачити її., https://orcid.org/0000-0002-5549-1391)

РУЙНУВАННЯ СИМВОЛІВ ІДЕНТИЧНОСТІ ЯК ДЕСТРУКЦІЯ ЛЮДСЬКОЇ ОСОБИСТОСТІ

Шморлівська Анастасія Степанівна, здобувач першого (бакалаврського ) рівня вищої освіти (E-mail: Ця електронна адреса захищена від спам-ботів. Вам необхідно увімкнути JavaScript, щоб побачити її., https://orcid.org/0009-0002-5995-8590)

Стребкова Юлія Віталіївна, кандидат філософських наук, доцент (E-mail: Ця електронна адреса захищена від спам-ботів. Вам необхідно увімкнути JavaScript, щоб побачити її., https://orcid.org/0000-0001-9941-0330)

СОЦІАЛЬНА РОБОТА ГРОМАДСЬКИХ, БЛАГОДІЙНИХ ТА ВОЛОНТЕРСЬКИХ ОРГАНІЗАЦІЙ ПІД ЧАС ВОЄННОГО СТАНУ

Мар’єнко Майя Володимирівна, доктор педагогічних наук, старший дослідник (E-mail: Ця електронна адреса захищена від спам-ботів. Вам необхідно увімкнути JavaScript, щоб побачити її., https://orcid.org/0000-0002-8087-962X)

МЕТОДИКА ВИКОРИСТАННЯ EUROPEAN OPEN SCIENCE CLOUD У ПРОЦЕСІ НАВЧАННЯ І ПРОФЕСІЙНОГО РОЗВИТКУ ВЧИТЕЛІВ

Бобрицька Валентина Іванівна, доктор педагогічних наук, професор  (E-mail: Ця електронна адреса захищена від спам-ботів. Вам необхідно увімкнути JavaScript, щоб побачити її., https://orcid.org/0000-0002-1742-0103)

Лисоконь Ілля Олександрович, аспірант (E-mail: Ця електронна адреса захищена від спам-ботів. Вам необхідно увімкнути JavaScript, щоб побачити її., https://orcid.org/0000-0002-1722-1825)

ІНВЕСТИЦІЇ У ВИЩІЙ ОСВІТІ ЯК СКЛАДОВА РЕАЛІЗАЦІЇ НАЦІОНАЛЬНИХ ЦІЛЕЙ СТАЛОГО РОЗВИТКУ

Лупаренко Лілія Анатоліївна, кандидат педагогічних наук (E-mail: Ця електронна адреса захищена від спам-ботів. Вам необхідно увімкнути JavaScript, щоб побачити її., https://orcid.org/0000-0002-4500-3155)

МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ ЩОДО ВИКОРИСТАННЯ СЕРВІСІВ ХМАРО ОРІЄНТОВАНИХ СИСТЕМ ВІДКРИТОЇ НАУКИ У ПРОЦЕСІ ПІДГОТОВКИ ВЧИТЕЛІВ ПРИРОДНИЧО-МАТЕМАТИЧНИХ ПРЕДМЕТІВ ДО РОБОТИ У НАУКОВИХ ЛІЦЕЯХ

Литвинова Світлана Григорівна, доктор педагогічних наук, старший науковий співробітник (E-mail: Ця електронна адреса захищена від спам-ботів. Вам необхідно увімкнути JavaScript, щоб побачити її., https://orcid.org/0000-0002-5450-6635)

МЕТОДИКА ВИКОРИСТАННЯ ВІДКРИТОЇ НАУКИ ВЧИТЕЛЯМИ ПРИРОДНИЧО-МАТЕМАТИЧНИХ ПРЕДМЕТІВ УКРАЇНСЬКОЇ ШКОЛИ

 

Методика використання відкритої науки вчителями природничо-математичних предметів української школи

Деталі
Категорія: Uncategorised

автор: Литвинова Світлана Григорівна

Актуальність теми дослідження. Актуальність упровадження підходів відкритої науки в освіту обґрунтовано в низці міжнародних документів. Встановлено, що саме дані відкритої науки, участь в дослідженнях, спостереження за дослідженнями, аналіз результатів дослідження не є інструментами сучасного вчителя, що потребує коригування навчальних програм на курсах підвищення кваліфікації вчителів, переліку курсів в неформальній освіті педагогів, змісту тематичних освітніх вебінарів та розроблення методики її використання.

Постановка проблеми. Впровадження відкритої науки в освітній процес може стати викликом для вчителів та учнів, які повинні звикнути до нових ресурсів, середовищ та нового освітнього підходу. Тому основною проблемою впровадження підходів відкритої освіти в освітню практику вчителів є відсутність методики.

Аналіз останніх досліджень і публікацій. Питання використання підходів відкритої науки в освітній практиці стали предметом дослідження як закордонних (J. Atenas, L. Havemann, E. Priego, D. Banker, D. Manning, M. Fialkowski, A. Calabrese, H. Morin, J. Curry, M. Peters та ін.), так і вітчизняних вчених (В. Коваленко, В. Копаньєва,  М. Мар’єнко, А. Сухіх, М. Шишкіної та ін.)

Постановка завдання. Обґрунтувати методику використання середовищ відкритої науки вчителями природничо-математичних предметів в освітній практиці.

Виклад основного матеріалу. Розглянуто приклади середовищ відкритої науки за напрямами: платформи для розміщення і пошуку даних, наукові видання з обґрунтуванням наукових результатів, платформи, що включають малюнки, набори даних, зображення та відео, платформи з інструментарієм для збору даних, пошукові системи та освітні платформи з тематики, що досліджується. Обґрунтовано напрями використання відкритої науки вчителями закладів загальної середньої освіти; форми, методи та підходи навчання вчителів використання середовищ відкритої науки. Наведено приклади використання відкритої науки вчителями на уроках фізики та математики.

Висновки. Запропонована методика може стати дієвим інструментом впровадження підходів відкритої науки в освітню практику вчителів нової української школи. Комбінація різних форм навчання може дати вчителям широкий огляд можливостей відкритої науки та допомогти їм зрозуміти, як використовувати ці принципи у своїй роботі, а комбінування різних підходів може бути найефективнішим способом навчання вчителів використанню середовищ відкритої науки, оскільки це дозволяє врахувати різні потреби та стилі навчання. Зазначимо, що комбінуючи різні методи навчання, вчителі можуть знайти той, який підходить їм найбільше, та дозволить їм досягти успіху у використанні середовищ відкритої науки в педагогічній практиці.

Ключові слова: середовища відкритої науки, вчитель, форми та методи навчання вчителів, використання підходів відкритої науки

Список використаних джерел:

  1. Atenas, J, Havemann, L & Priego, E 2015, ‘Opening teaching landscapes: The importance of quality assurance in the delivery of open educational resources’, Open Praxis, №7 (4). Pp. 299‑309. Available from:  <https://doi.org/10.5944/openpraxis.7.4.233>. [15 April 2023].
  2. Banker, DA & Manning, D 2023, ‘Open Educational Resources: The Promise, Practice, and Problems in Tertiary and Post-secondary Education’, Open Educational Resources in Higher Education. Future Education and Learning Spaces. Springer, Singapore. pp. 55‑76. Available from:  <https://doi.org/10.1007/978-981-19-8590-4_4>. [15 April 2023].
  3. Butcher, N & Wilson-Strydom, M 2008, ‘Technology and Open Learning: The Potential of Open Education Resources for K-12 Education’, International Handbook of Information Technology in Primary and Secondary Education, № 20. Available from: <https://doi.org/10.1007/978-0-387-73315-9_42>. [15 April 2023].
  4. Fecher, B, Friesike, S & Hebing, M 2015, ‘What Drives Academic Data Sharing?’, PLoS ONE, 10 (2): e0118053. Available from: <https://doi.org/10.1371/journal.pone.0118053>. [15 April 2023].
  5. Fialkowski, M, Calabrese, A et. al. 2020, ‘Open Educational Resource Textbook Impact on Students in an Introductory Nutrition Course’, Journal of Nutrition Education and Behavior, № 4 (52), pp. 359-368. Available from: <https://doi.org/10.1016/j.jneb.2019.08.006>. [15 April 2023].
  6. Jhangiani, R, Pitt, R et. al. 2016, ‘Exploring Faculty Use of Open Educational Resources at British Columbia Post-Secondary Institutions’, BCcampus Research Report. Available from: <http://oro.open.ac.uk/45178/>. [15 April 2023].
  7. Morin, H, Curry, J 2022, ‘Open Educational Resources for K-12 Teachers: A Sustainable Plan’, TechTrends, № 66, pp. 938–944. Available from: <https://doi.org/10.1007/s11528-022-00799-6>. [15 April 2023].
  8. Munafò, M, Nosek, B, Bishop, D. et al. 2017, ‘A manifesto for reproducible science’, Nat Hum Behav, № 1 (0021). Available from: <https://doi.org/10.1038/s41562-016-0021>. [15 April 2023].
  9. Peters, MA 2017, ‘Open Education and Education for Openness’, Encyclopedia of Educational Philosophy and Theory. Springer, Singapore. Available from: <https://doi.org/10.1007/978-981-287-588-4_411>. [15 April 2023].
  10. Piwowar, HA & Vision, TJ 2013, ‘Data reuse and the open data citation advantage’, PeerJ, №1, e175. Available from: <https://doi.org/10.7717/peerj.175>. [15 April 2023].
  11. The European Commission 2018, Open Science Monitor. Available from: <https://cutt.ly/F5vpCS2>. [15 April 2023].
  12. The Open Education Consortium 2020, Open Education. Available from: <https://www.oeconsortium.org>. [15 April 2023].
  13. The Public Library of Science 2020, Open Access. Available from: <https://www.plos.org/open-access/>. [15 April 2023].
  14. UNESCO 2020, Open Science. Available from: <https://www.unesco.org/en/open-science>. [15 April 2023].
  15. UNESCO 2021, UNESCO Recommendation on Open Science. Available from: <https://unesdoc.unesco.org/ark:/48223/pf0000379949>. [15 April 2023].
  16. Звіт GeoGebra 2020. Available from: <https://www.geogebra.org/static/uploads/newsletter/2021-01/2020_year_in_review_en.pdf>. [15 April 2023].
  17. Звіт PhET 2020. Available from: <https://phet.colorado.edu/files/phet-annual-report-2020.pdf>. [15 April 2023].
  18. Коваленко, ВВ, Мар’єнко, МВ & Сухіх, АС 2021, ‘Сучасний стан використання хмаро орієнтованих систем відкритої науки у вітчизняному освітньому просторі у закладах освіти’, Освітній дискурс, № 38 (11-12), с. 56-64. Доступно: <https://doi.org/33930/ed.2019.5007.38(11-12)-4>. [25 Квітня 2023].
  19. Коваленко, ВВ, Литвинова, СГ, Мар’єнко, МВ & Шишкіна, МП 2020, ‘Хмаро орієнтовані системи відкритої науки у навчанні і професійному розвитку вчителів: зміст основних понять дослідження’, Фізико-математична освіта, (3-2 (25)), с. 67-74. Доступно: <https://doi.org/10.31110/2413-1571-2020-025-3-028>. [15 Квітня 2023].
  20. Ковальова, ОА, & Ярмак, СВ 2021, ‘Реалізація цінностей відкритої науки засобами публікаційної діяльності юних дослідників’, Інноваційні практики наукової освіти: матеріали Всеукраїнської науково-практичної конференції (Київ, 8–11 грудня 2021 р.). Київ: Інститут обдарованої дитини НАПН України, 570 с.
  21. Копаньєв, В 2017, ‘Наукова комунікація: від відкритого доступу до відкритої науки’, Бібліотекознавство. Документознавство. Інформологія, № 2, с. 35-45. Доступно: <https://www.ceeol.com/search/article-detail?id=583012>. [15 Квітня 2023].
  22. Мар’єнко, М, Носенко, Ю & Шишкіна, М 2021, ‘Засоби і сервіси європейської хмари відкритої науки для підтримки науково-освітньої діяльності’, Фізико-математична освіта, № 31 (5), с. 60-66. Доступно: <https://doi.org/10.31110/2413-1571-2021-031-5-009>. [15 Квітня 2023].

 

Методичні рекомендації щодо використання сервісів хмаро орієнтованих систем відкритої науки у процесі підготовки вчителів природничо-математичних предметів до роботи у наукових ліцеях

Деталі
Категорія: Uncategorised

автор:        Лупаренко Лілія Анатоліївна

Актуальність теми дослідження. Основоположним рушієм науково-технічної революції майбутнього стануть винахідники, які здатні не лише удосконалювати існуючі технології на основі вже відомих наукових знань, а й генерувати принципово нові наукові ідеї для реалізації революційних розробок.

Постановка проблеми. Першою ланкою підготовки молодого вченого є науковий ліцей, де учень вперше долучається до дослідницьких проєктів. Для успішної організації та керування науковою діяльністю учнів вбачається за доцільне методично обґрунтоване використання сервісів хмаро орієнтованих систем відкритої науки (ХОСВН) та відповідна підготовка вчителів природничо-математичних предметів щодо їх застосування у ході проведення досліджень.

Аналіз останніх досліджень і публікацій. Різні аспекти використання хмаро орієнтованих систем та підвищення кваліфікації вчителів досліджували В. Ю. Биков, О. Г. Глазунова, М. П. Шишкіна, С. Г. Литвинова, М. В. Мар’єнко, Т. А. Вакалюк, К. Р. Колос, С. О. Семеріков, В. В. Осадчий, О. Г. Кузьминська. Використання реферативних і наукометричних баз даних розглядали І. О. Тихонкова, Т. В. Симоненко, А. А. Білошицький, О. М. Спірін  та ін.

Постановка завдання. Надати методичні рекомендації щодо використання сервісів хмаро орієнтованих систем відкритої науки у процесі підготовки вчителів природничо-математичних предметів до роботи у наукових ліцеях, зокрема на частковому прикладі наукометричних і реферативних баз даних.

Виклад основного матеріалу. ХОСВН дозволяють вирішувати широке коло завдань у ході наукового дослідження, підтримуючи спільну роботу, колаборацію, співробітництво, високі стандарти прозорості й відкритості, пошук нових відомостей та представлення наукових результатів. У статті розглянуто рекомендації з використання окремої групи сервісів ХОСВН – наукометричних і реферативних баз даних. Викладено логіку тренінгу з підвищення кваліфікації вчителів та запропоновано практичні завдання.

Висновки. Запропоновано такі методичні рекомендації з використання ХОСВН: продемонструвати вчителям існуючі сервіси, організувати підвищення кваліфікації шляхом проведення тренінгів, включити використання такого інструментарію у процес викладання предметів природничо-математичного циклу та наукової роботи здобувачів освіти, сприяти формуванню віртуальної спільноти педагогів-практиків з обміну передовим досвідом та забезпечити інформаційну підтримку вчителів щодо останніх розробок в цій галузі.

Ключові слова: вчителі природничо-математичних предметів, сервіси хмаро орієнтованих систем відкритої науки, реферативні бази даних, наукометричні бази даних, наукові дослідження.

Список використаних джерел:

  1. Генеральна Асамблея Організації Об’єднаних Націй 2015, Резолюція № 320-р. “Перетворення нашого світу: Порядок денний у сфері сталого розвитку до 2030 року”. Доступно: <https://www.undp.org/sites/g/files/zskgke326/files/migration/ua/Agenda2030_UA.pdf>. [15 Червень 2023].
  2. Волошина, ТВ 2018, Використання гібридного хмаро орієнтованого навчального середовища для формування самоосвітньої компетентності майбутніх фахівців з інформаційних технологій. Дисертація кандидата наук, Інститут інформаційних технологій і засобів навчання НАПН України, Київ.
  3. Кабінет міністрів України 2019, Постанова № 438 “Про затвердження Положення про науковий ліцей”. Доступно: <https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/438-2019-%D0%BF?lang=uk#Text>. [15 Червень 2023].
  4. Кабінет міністрів України 2021, Розпорядження № 1687-р “Про затвердження плану заходів на 2021-2023 роки з реалізації Стратегії розвитку сфери інноваційної діяльності на період до 2030 року” Доступно: <https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1687-2021-%D1%80#Text>. [15 Червень 2023].
  5. Кабінет міністрів України 2021, Розпорядження № 167-р “Про схвалення Концепції розвитку цифрових компетентностей та затвердження плану заходів з її реалізації”. Доступно: <https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/167-2021-%D1%80#Text>. [15 Червень 2023].
  6. Кабінет міністрів України 2021, Розпорядження № 320-р “Про затвердження плану заходів щодо популяризації природничих наук та математики до 2025 року”. Доступно: <https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/320-2021-%D1%80#Text>. [15 Червень 2023].
  7. Литвинова, СГ 2016, Теоретико-методичні основи проектування хмаро орієнтованого навчального середовища загальноосвітнього навчального закладу. Дисертація доктора наук, Інститут інформаційних технологій і засобів навчання НАПН України, Київ.
  8. Мар’єнко, МВ 2021, “Методика використання хмаро орієнтованих систем відкритої науки у процесі навчання і професійного розвитку вчителів”, Фізико-математична освіта, № 3 (29), с. 99-104.
  9. Міністерство освіти і науки України 2019, Наказ № 1303 “Про затвердження Стандарту спеціалізованої освіти наукового спрямування”. Доступно: <https://mon.gov.ua/ua/npa/pro-zatverdzhennya-standartu-specializovanoyi-osviti-naukovogo-spryamuvannya>. [15 Червень 2023].
  10. Носенко, ЮГ & Шишкіна, МП 2021, “Розвиток хмаро орієнтованих сервісів і систем відкритої науки”, Освітній дискурс: збірник наукових праць, № 38, с. 11-12.
  11. Президент України 2019, Указ № 722/2019 “Про Цілі сталого розвитку України на період до 2030 року”. Доступно: <https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/722/2019#Text>. [15 Червень 2023].
  12. Шишкіна, МП 2016, Теоретико-методичні засади формування і розвитку хмаро орієнтованого освітньо-наукового середовища вищого навчального закладу. Дисертація доктора наук, Інститут інформаційних технологій і засобів навчання НАПН України, Київ.

 

  1. Інвестиції у вищій освіті як складова реалізації національних цілей сталого розвитку України
  2. Методика використання European Open Science Cloud у процесі навчання і професійного розвитку вчителів
  3. Соціальна робота громадських, благодійних та волонтерських організацій під час воєнного стану
  4. Руйнування символів ідентичності як деструкція людської особистості

Сторінка 14 із 52