Актуальність дослідження. У зв’язку з реформою вищої освіти, яка у першу чергу спрямована на якість, актуальним є узагальнення досягнень та виявлення недоліків у фармацевтичній освіті. Це дасть можливість для виділення основних перспективних напрямків розвитку фармацевтичної освіти.
Постановка проблеми. Дослідивши архівні документи, постанови автори пропонують своє бачення становлення фармацевтичної освіти у Харкові та її значення, особливо у першій половині ХХ ст.
Аналіз останніх досліджень і публікацій. Проблемою становлення фармацевтичної освіти в Україні та Харкові займалися: В. Г. Бєліков, Ю. Г. Борисюк, В. О. Семинько, Л. С. Казарновський, В. П. Черних та інші. Використані також архівні матеріали.
Постановка завдання. Автори ставили за мету проаналізувати процес становлення і розвитку фармацевтичної освіти в Харкові на базі становлення і розвитку Харківського фармацевтичного інституту починаючи з 20-х років ХХ ст. по теперішній час.
Виклад основного матеріалу. У статті проаналізовані документи нарад з фармосвіти, постанови Народного комісаріату охорони здоров'я України, результатом яких стали розроблені плани програм для підготовки фармацевтів та відкритий перший в Україні фармацевтичний інститут. Розглянуті основні етапи розвитку фармацевтичного інституту та зміни у програмі підготовки фахівців. Простежені зміни форм організації навчального процесу.
Висновок. У результаті отримана цілісна картина становлення фармацевтичної освіти в Україні, її досягнення та окреслені проблеми розвитку.
Ключові слова: освіта, фармацевтична освіта, фармацевтичний інститут, фармацевтична академія, фармацевтичний університет.
Список використаних джерел:
- ЦДАВО, 1923. ‘Протоколи засідань комісії з ремонту освіти (фарм.), складанню плану організації Вищого хіміко- фармацевтичного інституту та доповідь про організацію Харківського фармацевтичного інституту’, ЦДАВО м. Києва : Ф-р 116 : оп. 2, С. 415.
- ЦДАВО, 1924. ‘Протоколи засідань бюро, учбові плани та протоколи засідань комісії по ліквідації Харківського хіміко-фармацевтичного інституту. Списки викладачів та студентів, що переводились до інших інститутів’, ЦДАВО м. Києва : Ф-116, оп. 4, С. 540.
- Беликов ВГ., 1988. ‘О реформе высшего фармацевтического образования’, Фармация, № 5, С. 1–7.
- Борисюк, ЮГ., Семинько, ВА., Казарновский, ЛС., 1957. ‘К истории Харьковского фармацевтического института’, Труды Харьк.гос. фар мац. ин-та, Вып. 1, Х., С. 8–14.
- ЦДАВО, 1944. ‘Відомості про кількість аптечних установ в УРСР за 1944 р.’, ЦДАВО м. Києва : Ф–4716, оп. 1, спр. 12.
- ЦДАВО, 1930. ‘Листування про діяльність фармацевтичного інституту та технікумів’, ЦДАВО м. Києва : Ф-342, оп.3, спр. 1843, л. 1-28.
- ЦДАВО, 1922. ‘Положення про фармацевтичні технікуми та штати фармацевтичних технікумів та Харківського фармацевтичного інституту’, ЦДАВО м. Києва : Ф-116 : оп. 2, спр. 1533, л. 1-43.
- ЦДАВО, 1924. ‘Протоколи засідань бюро, учбові плани та протоколи засідань комісії по ліквідації Харківського хіміко-фармацевтичного інституту. Списки викладачів та студентів, що переводились до інших інститутів’, ЦДАВО м. Києва : Ф–116, оп. 4, спр. 540.
- ЦДАВО, 1949. ‘Наказ Міністерства охорони здоров’я про підготовку і використання фармацевтичних кадрів’, ЦДАВО м. Києва : Ф–4717, оп. 1, спр. 158, л. 195-196.
- ЦДАВО, 1957. ‘Отчет о деятельности Фармацевтического института за 1917-1957 гг.’, ЦДАВО м. Києва : Ф – 342, оп. 5, спр. 5250.
- Духін, ПХ., 1961. ‘До історії розвитку фармацевтичної освіти на Україні’, Фармац. журн., № 4, С. 42 – 48.
{pdf=http://journal-discourse.com/files/pdf/2020_19(1)-8.pdf|100%|300|native}