Білобрам О. С.
Актуальність теми дослідження. Прихильники протестантського напрямку християнської віри вважають Біблію найважливішою книгою в своєму житті, як авторитетне, Богом натхненне Слово Боже. Вважається, що Бог через Біблію дав одкровення людству, яким потрібно керуватися в своєму житті. Щоб вірно сприйняти істину потрібно вірно тлумачити Біблію. В зв’язку з цим, першочергове значення набуває правильний підхід до тлумачення Біблії, що і вивчає дисципліна як біблійна герменевтика.
Постановка проблеми. Сьогодні ми живемо в добу постмодернізму, світогляд якого має значний вплив і в християнському просторі. Біблійна герменевтика також зазнала суттєвого впливу зі сторони постмодернізму. Класична біблійна герменевтика базувалася на одному із постулатів, що в тексті закладений авторський задум. Але прихильники постмодернізму впевнені, що після того, як Ніцше “поховав” Бога, а Барт та Фуко “поховали” автора, то відновити авторський задум в тексті просто неможливо. Для тлумачення Біблії скасування задуму автора має два негативних наслідки: по-перше, скасовується авторська монополія на значення тексту, а по-друге, відкривається можливість безлічі підходів до інтерпретації тексту. Таке положення не дає Біблії бути авторитетним джерелом істини і можливості вірян правильно зрозуміти одкровення Бога.
Аналіз останніх досліджень і публікацій. Дослідження автора основані на роботах зарубіжних спеціалістів в області біблійної герменевтики як К. Ванхузер, Г. Верклер, Т. Веспетал, К. Гібсс, Г. Осборн Е. Тісельтон, Г. Фі а також на останніх дослідженнях авторів пострадянського простору як, А. Денисенко, В. Кір’янов, Д. Кондюк, М. Мокієнко, А. Негров, А. Пузинін, С. Санніков, Р. Соловій, В. Ткачук, С. Флюгрант.
Постановка завдання. Проана-лізувати вплив постмодернізму на біблійну герменевтику, а саме в області скасування авторського задуму. Визначити доцільність такого впливу і його наслідки для тлумачення Біблії.
Виклад основного матеріалу. В статті доводиться суттєва необхідність вірного тлумачення Біблії. Одним з основних постулатів біблійної герменевтики являється існування авторського задуму в текстах Біблії. Ігнорування авторського задуму приводить до перекручування значення тексту. Задача тлумача Біблії – це визначення значення тексту на основі авторського задуму за допомогою граматико-історичного методу.
Висновки. Визначено, що авторський задум займав, займає і повинен займати чільне місце в біблійній герменевтиці. Авторський задум являється наріжним каменем процесу тлумачення Біблії. Тому вплив постмодернізму на біблійну герменевтику, який скасовує авторський задум названо негативним і таким, що не повинен мати місце в царині протестантизму.
Ключові слова: авторський задум, авторитетність Біблії, біблійна герменевтика, Біблія, тлумачення, інтерпретація, постмодернізм, онтологічність.
Список використаних джерел:
1. Біблія 2007, Переклад проф. Івана Огієнка, Київ: Українське Біблійне Товариство, 1375 с.
2. Ванхузер, К 2007, Искусство понимания текста. Литературоведческая этика и толкование Писания, Черкассы: Коллоквиум, 736 с.
3. Верклер, Г 1995, Герменевтика. Принципы и процесс толкования Библии, Бейкер бук хауз, 177 с.
4. Веспетал, Т 2016, Слово о Боге: евангельское богословие для восточных христиан. Откровение Бога: Доктрина о Библии, Истолкование Библии, Том 2, Москва: МТИ, Н. Новгород: Агапе, 656 с.
5. Гиббс, К 1997, Принципы толкования Библии. Учебное пособие, Минск, 290 с.
6. Денисенко, А 2015, ‘Від бібліцизму до пост-фундаменталізму: короткий екскурс в сучасний стан герменевтики протестантського середовища на пост-радянському просторі’, Практична філософія, вип. № 1 (№ 55), с. 150-166.
7. Кирьянов, В 2003, ‘Существует ли одно, буквальное значение библейского текста, которое может обнаружить толкователь?’ Богословские размышления. вып. № 2, Одесса, с. 50-64.
8. Кондюк, Д 2013, ‘Нові напрямки у євангельській герменевтиці й можливі перспективи розвитку’, Філософська думка. Sententiae. Спецвипуск ІV. Герменевтика традиції та сучасності у теології та філософії, Вінниця: ВНТУ, с. 118-132.
9. Мокієнко, М 2018, Феномен п’ятидесятництва. Монографія, Рівне: Дятлик М., 440 с.
10. Негров, А 2004, ‘Герменевтика в процессе преобразования: три герменевтических горизонта славянского евангелического сообщества в постсоветский период’, Богословские размышления, вып. № 4, Одесса, с. 7-32.
11. Осборн, Г 2009, Герменевтическая спираль: общее введение в библейское толкование, Одесса: Библейская кафедра, 728 с.
12. Пузынин, А 2012, ‘Традиция евангельских христиан: реконструкция практики библейского толкования’, Богословские размышления, вып. № 13, Одесса, с. 7-31.
13. Санников, С 1996, История баптизма, Одесса: ОБС, “Богомыслие”, 496 с.
14. Соловій, Р 2013, ‘Проект Мерольда Вестфала та його внесок у формування герменевтики християнської спільноти у контексті постмодерну’, Філософська думка. Sententiae. Спецвипуск ІV. Герменевтика традиції та сучасності у теології та філософії, Вінниця: ВНТУ, с. 133-144.
15. Соловій, Р 2016, Феномен Виникаючої церкви у контексті теологічних та еклезіологічних трансформацій у сучасному західному протестантизмі, Київ: Дух i лiтера, 352 с.
16. Тисельтон, Э 2011, Герменевтика, Черкассы: Коллоквиум, 430 с.
17. Ткачук, В 2000, Методы и принципы толкования Священного Писания, Луцк: Центр христианской жизни Украины, 127 с.
18. Фи, Г & Стюарт, Д 2002, Как читать Библию и видеть всю ее ценность, Ровно: Логос, 200 с.
19. Флюгрант, С 2009, Как читать Библию, не искажая ее смысла. Учебник по герменевтике, Киев: Четверта хвиля, 296 с.
20. Барт, Р 1967, Смерть автора. Доступно: <http://www.philology.ru/literature1/barthes-94e.htm>. [28 Лютий 2021].
21. Фуко, М 1969, Что такое автор? Доступно: <http://www.ulera.net/textbooks_author/2192/textbook/6038/fuko_mishel/chto_takoe_avtor/read> [28 Лютий 2021].
22. Исповедание веры 1997, Исповедание веры Евро-Азиатской Аккредитационной Ассоциации евангельских учебных заведений Евразии. Доступно: <http://www.e-aaa.org/index.php/eaaa-home/ispovedanie-very>. [28 Лютий 2021].
