Козій Іван Володимирович
Актуальність теми дослідження. У кожному періоді розвитку української філософії потрібно уміти відшукати ті ідеї які можна застосувати у сучасності. Адже як світові, так і українські філософи ставили іншим, а також самим собі ті філософські питання які турбували їх, були з ними упродовж усього їх життя. Але навіть ті періоди в українській філософії, про які з тих чи інших причин не хочеться згадувати також слід не забувати, вивчати їх та робити відповідні висновки.
Постановка проблеми. Саме таким періодом у вітчизняній філософії є її радянський період. На наш погляд його слід вивчити хоча б тому, щоб у майбутньому не допустити чогось схожого. Його слід проаналізувати та відпустити, щоб мати змогу рухатися далі, обравши такі вектори розвитку українського суспільства, які сьогодні найбільш повно закриють ті питання та виклики, що постали перед Україною у XXI столітті.
Аналіз останніх досліджень і публікацій. Розробкою окресленої проблематики займалися такі науковці як: І. Яхот, Т. Закидальский, М. Роженко, М. Олексюк, І. Бичко, В. Табачковський та інші.
Постановка завдання. Метою цієї розвідки є виокремлення, постановка та незаангажоване дослідження основних векторів розвитку української філософії радянського періоду 20 – 30-х років XX століття.
Виклад основного матеріалу. Стосовно розвитку філософії в радянській Україні періоду 20 – 30-х років XX століття слід приділити особливу увагу основоположним її концептам, а саме: діалектичному та історичному матеріалізму, співвідношенню діалектичного матеріалізму з природознавством, проблемам вивчення історії філософії, як української, так і світової. Причому слід усвідомлювати, що світова філософія подавалася під певним кутом і з відповідними корегуваннями, адже речники марксистської філософії мали чітко вибудуваний план, яким чином доцільніше проводити популяризацію і насадження власної доктрини.
Висновки. Отже можемо зробити висновок, що не зважаючи на усе вищезазначене, сучасним дослідникам історії української філософії жодним чином не можна нівелювати чи заперечувати факт існування феномену української радянської філософії. Її основоположні концепти можна критикувати, з ними можна не погоджуватися, але від них не можна відмежуватися.
Ключові слова: діалектичний матеріалізм, радянська філософі, марксизм, історіософія.
Список використаних джерел:
- Білий, О 2009, ‘Самоцензура і філософський дискурс’, Філософська думка, № 3, с. 20-22.
- Гусєв, В 2009, ‘Ув’язнена філософія: діамат та істмат vs червоний позитивізм та червоний екзистенціалізм’, Філософська думка, № 3, с.16-20.
- Історія української філософії 2008, Підручник, Академвидав, 624 с.
- Кобець, Р 2009, ‘Геть від марксизму, або Досвід заперечення радянської філософії’, Філософська думка, № 3, с.22-24.
- Лой, А 2009, ‘Філософія – поруч’, Філософська думка, № 3, с 25-28.
