автор: Юрченко О. В.
Актуальність теми дослідження. На сучасному етапі розвитку України особливу актуальність мають питання збереження власної духовної культури та національної ідентичності. Тому актуальним є здійснення рефлексії становлення понять “культура” та “народна культура” в творчій спадщині учених і педагогів, які стояли у витоків теоретичного усвідомлення цих понять.
Постановка проблеми. Прагнучі здійснити осмислення процесу становлення поняття “культура”, ми концентруємо увагу на аналізі творчого доробку І. Г. Гердера - мислителя, що ввів в науковий обіг термін “народна культура”.
Аналіз останніх досліджень і публікацій. Творчий пошук сучасних дослідників вітчизняного культурного процесу Ю. Руденко, О. Сухомлинської, М. Євтуха, Е. Сявавко, та інших спрямований на його відображення в народознавчій роботі в освітньому просторі.
Постановка завдання. Мета долідження полягає у аналізі авторської концепції І. Г. Гердера як одного з основоположників теорії культури і культурного націоналізму. Це дозволить розглянути поняття “народна культура” в змістовному плані під особливим кутом зору – як підставу національної ідентифікації і виховання національної свідомості молоді.
Виклад основного матеріалу. І. Г. Гердер здійснив дослідження культури як складної системи, розглянувши матеріальну і духовну культуру, показавши обумовленість її розвитку внутрішніми і зовнішніми умовами, довів історичність культури. Кожна з культур розкриває спосіб визначення місця людини в світі, певний тип самоідентификації, що пов’язано з національною свідомістю. І. Г. Гердер проголошував, що освоєння соціокультурного досвіду і формування національної свідомості відбувається в процесі виховання. Філософ визначив культуровідповідність як один з вихідних принципів організації освіти і народного життя в державі
Висновки. Проведений аналіз доробку І. Г. Гердера дозволив виявити понятійно-категоріальні основи концеп-ції “культурного націоналізму”. Доведено, що мислитель вважав культуру засобом формування етнічної спільності. Виявлено, що І. Г. Гердер стояв у витоків утвердження принципу культуровідповідності у навчально-виховному процесі. Таким чином, аналіз становлення в творчості ученого поняття “народна культура” дозволив в змістовному плані розглянути її як підставу національної ідентифікації і виховання національної свідомості молоді.
Ключові слова: народна культура, І. Г. Гердер, національна свідомість.
Список використаних джерел:
1. Альтер, П 2006. ‘Націоналізм: проблема визначення’, в Націоналізм: Антологія, Київ: Смолоскип, с. 85-88.
2. Вунд, В 2002. Психология народов, Москва: Эксмо; Санкт-Петербург: Terra Fantastika.
3. Гайм, Р 2011. Гердер, его жизнь и сочинения, пер. с нем. В. Неведомского, в 2-х т., Т. 1, Санкт-Петербург: Наука.
4. Гердер, ИГ 1977. Идеи к философии истории человечества, пер. с нем. А. Михайлова, Москва: Наука.
5. Гердер, ІГ 2006. ‘Мова і національна індивідуальність’, в Націоналізм: Антологія, Київ: Смолоскип, с. 3-9.
6. Гром’яка, РТ, Коваліва, ЮІ & Теремка, ВІ (ред.) 2007. Літературознавчий словник-довідник, Київ: ВЦ “Академія” (Notabene).
7. Гулыга, АВ 1975. Гердер, Москва: Мысль.
8. Гулыга, АВ 1977. ‘Гердер и его “Идеи к философии и истории человечества”’, в Гердер ИГ, Идеи к философии истории человечества, Москва: Наука, с. 612-648.
9. Дистервег, А 1956. Избранные педагогические сочинения, Москва: Гос. уч.-пед. изд-во.
10. Жирмунский, ВМ (ред.) 1959. Иоганн Готфрид Гердер. Избранные сочинения, Москва, Ленинград.: Гос. изд-во худ. лит.
11. История мировой культуры 2002. Ростов на Дону: Феникс.
12. Пыпин, АН 1890. ‘Гердер’, Вестник Европы, апрель, с. 625-672.
13. Риккерт, Г 1998. Науки о природе и науки о культуре, пер. с нем. А. Зотова, Москва: Республика.
14. Самылов, ОВ 2011. ‘К вопросу об истоках принципа историзма в немецкой классической философии’, Вестник МГТУ, Т. 14, № 2, с. 365-369.
15. Симонс-Симонолевич, К 2006. ‘Поняття нації: спроба теоретичного прояснення’, в Націоналізм: Антологія, Київ: Смолоскип, с. 283-289.
