автор: Цибулько О. С.
Актуальність теми дослідження. Ідея духовності завжди займала важливе місце у традиційній освіті. Джерелом духовної думки спочатку вважалося православ’я, але після зміни вектору духовності, джерелом стала комуністична ідеологія. Моральна модель тогочасного суспільства полягала в створенні не тільки ідеалу людини, але й в будуванні ідеального світу для існування. Сама ідея духовності, яка була занадто перекручена радянським режимом, зазнала настільки значних змін, що стала ледь пізнавана. В той же час інтерес до різного роду навчань і нетрадиційних релігій привів суспільство до повної духовної дезорієнтації, в якій стали виникати нові, невідомі ідеали і цінності. У зв’язку з цим, в 90-і роках XX ст. активно досліджувалися аспекти феномену духовності і розглядалися з різних точок зору. Особлива увага приділялася вивченню сутності феномену духовності і різних сторін його проявів і функціонування в педагогічному середовищі. Ця наукова новизна того періоду стала міцною платформою для будування певних аспектів педагогічної думки.
Постановка проблеми. У зв’язку з певними змінами у всіх сферах життя радянських людей, які відбулися у 90-роках минулого століття виникла потреба осмислення духовності у педагогічному вимірі. З’явилися різні течії та напрямки розуміння духовності в освіті та вихованні. Разом з тим, праць присвячених дослідженню особливостей нових вимірів духовності в пострадянському освітньому просторі немає.
Аналіз останніх досліджень і публікацій. Для написання статті були використані праці І. Беха, А. Богуш, С. Кримського, О. Сухомлинської. Разом з тим, ідейною основою
роботи є спеціальні дослідження з окремих аспектів зазначеної проблеми. Однак, праць, присвячених саме дослідженню духовності в пострадянському освітньому просторі, немає.
Постановка завдання. Дослідження особливостей нових вимірів духовності в пострадянському освітньому просторі.
Виклад основного матеріалу дослідження. У статті розглядається питання особливостей нових вимірів духовності у пострадянському освітньому просторі. Особлива увага приділяється аналізу світської та релігійної (православної) педагогіки. У статті виявлені закономірності розвитку духовності у пострадянському освітньому просторі.
Висновки. Отже, необхідно виділити основні розбіжності в виховних позиціях світської і православної педагогіки. Буття людини розуміється світською педагогікою як обмежений часом період, обмежений часом людського існування, закінчений і самоцінний. Світське виховання зводиться до формування “гармонійно розвиненої особистості”, тобто до розвитку сили душі – розуму, волі, почуттів, і ідеалом для неї є образ людини з блискучою ерудицією, сильними пристрастями і волею. Ідеї православної педагогіки зосереджені навколо буття людини у вимірах “вічності” та “безсмертя”, отже головною ідеєю виховання стає формування конкретної особистості, відповідальної перед всім світом не тільки за своє життя , а й за історичну та культурну спадщину власного народу. Вона визнає реальність духовного світу і духовної основи людини, а поняття добра і зла носять в ній абсолютний характер. Така виховна система сприяє цілковитому відновленню бінарного типу мислення, яке є гарантом життєздатності та духовного здоров’я. Вона стверджує поняття святості, добра, справедливості не шляхом зовнішніх заборон, а шляхом вироблення внутрішньої мотивації і потреби докорінних змін свого світорозуміння і способу життя.
Ключові слова: духовність, світська педагогіка, православна педагогіка, релігійна педагогіка, пострадянський освітній простір.
Список використаних джерел:
- Бех, ІД., 2003. ‘Виховання особистості’, Книга 1, К. : Либідь, 278 с.
- Богуш, АМ., 2000. ‘Дефініції «духовність» і «моральність» в аспекті національного виховання в Україні’, Морально-духовний розвиток особистості в сучасних умовах : Зб. наук. праць, Кн.1, К., С. 18-23.
- Крымский, СБ., 1992. ‘Контуры духовности : Новые контексты идентификации’, Вопросы философии, № 12, С. 21-22.
- Сухомлинська, ОВ., 1997. ‘Рефлексії про ґенезу духовності в контексті виховання : на шляху до синтезу парадигм’, Духовно-моральне виховання дітей та молоді : загальні тенденції та пошук, Київ, С. 3- 29.
- Шевченко, ГП., 2004. ‘Духовні цінності життя’, Духовність особистості : методологія, теорія і практика : Збірник наукових праць, Вип. 5, Луганськ : Вид-во Східноукр. нац. ун-ту ім. В. Даля, С. 3-15.
- Юзвак, Ж., 2000. ‘Духовність : погляд психолога’, Початкова школа, № 3, С. 5-7.
