Практичні переваги використання окремих дескрипторів релігієзнавчої типології мері дуглас у взаємодії з протестантами України

автор: Кундеренко І. В.

 Актуальність теми дослідження. Теорія спільнотності/ускладненості Мері Дуглас є цінним інструментом у релігієзнавстві та соціології, оскільки допомагає аналізувати вплив соціальних структур на поведінку людей. Вона пояснює динаміку спільнотності та кількості соціальних ролей, що впливає на взаємодію всередині групи та контроль над особистістю. Ця теорія дозволяє прогнозувати групову та індивідуальну поведінку та динаміку, а також пояснює, як приналежність до заданої космології впливає на прийняття рішень. Використання її принципів сприяє ефективнішій взаємодії та комунікації з різними спільнотами.

Постановка проблеми. Аналіз релігійних спільнот через культурологічні парадигми є важливим для розуміння їхньої взаємодії із соціальним середовищем. Теорія Group/Grid Мері Дуглас допомагає досліджувати поведінкові моделі, цінності та ритуали груп, адаптуючи ці концепції до сучасних реалій. Її міждисциплінарний підхід об'єднує соціологію, антропологію та релігієзнавство, особливо для протестантських спільнот України, де необхідно змінити історично маргіналізований підхід. Теорія Дуглас сприяє оцінці соціальних норм, групової динаміки й прийняття рішень, що важливо для створення справедливого суспільства. Її ідеї відкривають можливості для практичних рекомендацій і вирішення актуальних проблем, сприяючи прогнозуванню та зміцненню соціальної взаємодії.

Аналіз останніх досліджень і публікацій. У наших попередніх дослідженнях ми відстоювали необхідність відійти від статичної релігієзнавчої типології Нібура, хоча вона залишається популярною в Україні, поряд із типологіями М. Вебера та Е. Трьолча. Західна традиція релігієзнавства дедалі частіше орієнтується на динамічні моделі. Культурологічну модель Мері Дуглас є саме динамічною моделю, однак вона майже не вивчається в Україні, за винятком англомовної публікації Н. Кривда і С. Сторожук. Низка іноземних дослідників адаптує модель Дуглас до різних контекстів: Дж. Месшальк застосовує її для зниження злочинності в країнах ЄС, Р. Баскервіл для розвитку бізнесу в мультикультурному середовищі, Дж. Спікард аналізує трансформацію моделі, а М. Томпсон і його група критикують її за певні обмеження. При цьому вони намагаються знайти кореляції між динамічною парадигмою Дуглас і статичними моделями. Жоден із дослідників не адаптує ці напрацювання до діалогу з протестантською спільнотою в Україні, що надає новизни нашому підходу.

Постановка завдання. Дослідити переваги типології Мері Дуглас у взаємодії з українськими протестантами, ці переваги полягають у можливості глибше зрозуміти соціальну динаміку спільноти та покращити діалог з її членами. Динамічний підхід Дуглас сприяє аналізу поглядів і практик релігійних груп, дозволяючи враховувати їхні відмінності для створення ефективних комунікаційних стратегій. Це допоможе будувати більш конструктивну взаємодію та краще адаптувати культурні та соціальні ідеї до потреб спільноти.

Виклад основного матеріалу. Автор знайомить читача з типологією М. Дуглас, яка пропонує вимірювати суспільства за допомогою  системи координат, де горизонтальний вимір визначає ступінь контролю над індивідуальністю та межами спільноти, а також наскільки сильно група охороняє свої межі. Вертикальний вимір, натомість, вимірює рівень умовностей, розгалуженості ролей. Основними ключовими дескрипторами, які  розглядаються є: комунікація, покладання провини (blame), заздрість (envy), економічний ріст/економічні зміни, брак ресурсів (scarcity), ризик, апатія (apathy) та вирішення конфліктів. Кожний з цих дескрипторів супроводжується застосуванням до вітчизняних протестантів та поясненням відповідної космології.

Висновки. Застосування парадигми Мері Дуглас до протестантських спільнот України може трансформувати взаємодію між суспільством та релігійною спільнотою за умови уникнення перенесення власної космології на інших. Завдяки міждисциплінарності парадигма ефективно підтримує аналіз через емічний підхід, враховуючи вплив ідей Дюркгайма. Особливо перспективним напрямом є вивчення “проблемних” сфер, зокрема місійності, де можливі комунікаційні труднощі через різні космології. Ця типологія слугує потужним інструментом для розуміння організації протестантських спільнот України та їхнього впливу на культуру, цінності й соціальний розвиток.

Ключові слова: динамічна типологія; протестанти України; космологія; культурна антропологія релігії.

Список використаних джерел:

  1. Всеукраїнський Союз Церков євангельських християн-баптистів (без дати). Всеукраїнський Союз Церков Євангельських Християн-Баптистів. Доступно : <https://baptyst.com/>. [13 Квітень 2025].
  2. Кундеренко, І 2021. ‘Протестантське середовище України: у пошуках релігієзнавчих типологій (на прикладі ВСЦ ЄХБ)’, Освітній дискурс: збірник наукових праць, № 30(1), с. 92–105. Доступно : <https://www.journal-discourse.com/uk/kataloh-statei/2021/2021-r-301/protestantske-seredovyshche-ukrainy-u-poshukakh-relihiieznavchykh-typolohii-na-prykladi-vsts-yekhb>. [13 Квітень 2025].
  3. Кундеренко, ІВ 2020. ‘Духовна освіта у протестантському середовищі та релігієзнавчі типології’, Духовність особистості: методологія, теорія і практика, № 98(5), с. 126–139. Доступно : https://www.researchgate.net/publication/349541470_DUHOVNA_OSVITA_U_PROTESTANTSKOMU_SEREDOVISI_TA_RELIGIEZNAVCI_TIPOLOGII>. [13 Квітень 2025].
  4. Українська Церква Християн Віри Євангельської (без дати). Українська Церква Християн Віри Євангельської. Доступно : <https://www.chve.org.ua/>. [13 Квітень 2025].
  5. Baskerville, RF 2017. ‘Does the douglas cultural framework measure up? A review of its utility in business research’. SSRN Electronic Journal. Available from : <DOI: 10.2139/ssrn.3162921>. [11April 2025].
  6. Bourdieu, P Distinction: a social critique of the judgement of taste. Journal of Economic Sociology, № 6 (3), pp. 25–48. Available from : <DOI: 10.17323/1726-3247-2005-3-25-48>. [11April 2025].
  7. Carson, DA 2012. Christ and culture revisited. Eerdmans Publishing Company, William
  8. Crouch, A, McLaren, B D, Horton, M, Sweet, LI & McManus, ER 2003. Church in emerging culture: five perspectives. Zondervan/Youth Specialties.
  9. Dobbin, F 1991. Cultural theory. by michael thompson, richard ellis, and aaron wildavsky. westview, 1990. Social Forces,70 (2), 549–551. Available from : <DOI: 10.1093/sf/70.2.549>. [11April 2025].
  10. Douglas, M 2012. In the active voice (routledge revivals),Taylor & Francis Group.
  11. Douglas, M & Douglas, PM 2013a. Natural symbols, Taylor & Francis Group.
  12. Douglas, M & Douglas, PM 2013b. Purity and danger: an analysis of concepts of pollution and taboo, Taylor & Francis Group.
  13. Douglas, M & Douglas, PM Risk and blame. Taylor & Francis Group.
  14. Douglas, PM & Douglas, MM 2002. Implicit meanings. Taylor & Francis Group.
  15. God, religious extremism and violence Cambridge University Press.
  16. Goff, P & Steensland, B 2013. New evangelical social engagement. Oxford University Press, Incorporated.
  17. Hollinger, D Choosing the good. Grand Rapids: Baker Academic.
  18. Kingston, PW, Douglas, M & Wildavsky, A Risk and culture: an essay on the selection of technological and environmental dangers. Contemporary Sociology,12(4), 414 p. Available from : <DOI: 10.2307/2067477>. [11 April 2025].
  19. Kryvda, N & Storozhuk, S Socio-cultural definition of intercultural dialogue in the concept of Mary Douglas. Idei, (1(19)-2(20), pp. 40–50. Available from : <DOI: 10.34017/1313-9703-2022-1(19)-2(20)-40-50>. [11April 2025].
  20. Maesschalck, J 2021. Using grid-group cultural theory to assess approaches to the prevention of corporate and occupational crime: the EU as a natural experiment. У: European White-Collar Crime. Bristol University Press. pp. 17–38. Available from : <DOI: 10.56687/9781529212358-004>. [11April 2025].
  21. Müller, F Design ethnography. Cham: Springer International Publishing. Available from : <DOI: 10.1007/978-3-030-60396-0>. [11April 2025].
  22. Niebuhr, HR 1956. Christ and culture (torchbooks). Harper Perennial.
  23. Oyakawa, M Racial reconciliation as a suppressive frame in evangelical multiracial churches. Sociology of Religion, 80(4), pp. 496–517. Available from : <DOI: 10.1093/socrel/srz003>. [11April 2025].
  24. Scott, JC Weapons of the weak: everyday forms of peasant resistance. New Haven: Yale University Press.
  25. Spickard, JV 1989. A guide to mary douglas's three versions of grid/group theory. Sociological Analysis, 50 (2), 151 p. Available from : <DOI: 10.2307/3710986>. [11April 2025].
  26. Thomas, C 2025. Ukraine Christian ministers speaking truth about Russia, Washington Times. Available from : <https://www.washingtontimes.com/news/2025/mar/3/ukraine-christian-ministers-speaking-truth-russia/>. [12April 2025].
  27. Troeltsch, E 1960. The social teaching of the Christian churches. New York: Harper.
  28. Verweij, M, Alexandrova, P, Jacobsen, H, Béziat, P, Branduse, D, Dege, Y, Hensing, J, Hollway, J, Kliem, L, Ponce, G, Reichelt, I & Wiegmann, M Four galore? The overlap between mary douglas’s grid-group typology and other highly cited social science classifications. Sociological Theory. 38(3), pp. 263–294. Available from : <DOI: 10.1177/0735275120946085>. [11April 2025].
  29. Weber, M 1985. Protestant ethic and spirit of capitalism (counterpoint),
  30. Yuzva, LL 2009. Envy: sociological indicators of exposure and study, Ukrainian society, 28(1), 80–86. Available from : <DOI: 10.15407/socium2009.01.080>. [12April 2025].
  31. Zinn, J 2010. Risk as discourse: interdisciplinary perspectives,Critical Approaches to Discourse Analysis across Disciplines, 4(2), 106–124.