автори: Воронкова В.Г., Кивлюк О.П., Нікітенко В.О.
Анотація
Актуальність теми дослідження визначається необхідністю переосмислення ролі права та етики у забезпеченні сталого розвитку в умовах екологічної кризи, техногенного тиску та духовної деградації; інтеграції наукового, етичного та правового знання у межах філософії ноосфери як вищої форми взаємодії людини з біосферою; формування нової правової та етичної свідомості, яка базується на принципах гармонії, відповідальності, співпричетності, співіснування; необхідності в нових правових парадигмах, які враховують не лише права людини, а й права природи, планети, майбутніх поколінь.
Постановка проблеми. У XXI столітті людство опинилося перед безпрецедентними глобальними викликами - екологічною катастрофою, моральною кризою, технологічною трансформацією суспільства та зростаючим розривом між науковим прогресом і духовними цінностями. Традиційні підходи до етики й права дедалі більше виявляють свою неспроможність вирішити проблеми, що стосуються не лише людини, але й біосфери загалом. Наявні правові системи, орієнтовані переважно на антропоцентризм, виявляються неготовими до викликів епохи глобальної екологічної відповідальності, кіберетики, біоетики, цифрової справедливості. Проблема полягає в тому, що сучасна правова й етична парадигма не враховує цілісність буття, взаємозалежність усіх форм життя на планеті та потребу в довгостроковій еволюційній гармонії між людиною, природою та техносферою. Водночас у науковій та філософській літературі спостерігається недостатній рівень опрацювання теоретичних і практичних аспектів ноосферного права й етики як самостійних феноменів правової культури та глобальної етичної свідомості. Відсутні систематизовані підходи до їхнього концептуального визначення, взаємозв’язку, інституціоналізації в правозахисній діяльності та імплементації в соціогуманітарну практику. Отже, постає проблема формування нової філософсько-правової моделі, яка поєднує етику відповідальності, екологічну свідомість і цінності сталого розвитку на основі ноосферного світогляду.
Аналіз останніх досліджень і публікацій. У цьому контексті актуальним постає звернення до концептів ноосферного права та ноосферної етики, які, ґрунтуючись на ідеях В. Вернадського про ноосферу як сферу розуму і свідомої діяльності людства, дозволяють переосмислити морально-правові засади взаємодії людини з навколишнім світом. У філософсько-правовій думці проблематику ноосферного права і ноосферної етики розвивають сучасні українські дослідники В. Андрущенко, Р. Андрюкайтене, О. Вознюк, В. Воронкова, Н. Верлос, Г. Губенко, О. Кивлюк, В. Нікітенко, Б. Чупринський, які підкреслюють значення духовно-морального чинника в системі цінностей сучасної цивілізації; акцентують увагу на потребі оновлення правової культури через впровадження ноосферних цінностей у правозахисну діяльність. Вагоме теоретико-методологічне підґрунтя становлять ідеї В. Вернадського щодо ноосфери як сфери моралі, розуму, справедливості, в якій знання, інформація та інтелект починають визначати розвиток планети.
Постановка завдання. Концептуалізація ноосферної етики та права як нової гуманістично-екологічної парадигми правозахисної діяльності й формування правової культури, що відповідає викликам глобалізації, цифровізації та екологічної кризи. Завдання дослідження: проаналізувати ноосферну етику та право як гуманістичну парадигму правозахисної діяльності; з’ясувати інтегральну модель права як чинник сталого розвитку, культурної еволюції і збереження цивілізаційної рівноваги у глобалізованому світі; дослідити ноосферну адвокатську діяльність як вираження гуманізму, екологічної відповідальності, соціальної справедливості.
Виклад основного матеріалу. Аналізується роль ноосферної етики як джерела гуманістичної ціннісної орієнтації в праві, що акцентує на взаємозв’язку між правами людини, екологічною відповідальністю та глобальною солідарністю. У статті розглядається концепція ноосферного права та ноосферної етики як інноваційної парадигми, що трансформує сучасну правозахисну діяльність і правову культуру. В основі цієї парадигми лежать ідеї В. І. Вернадського про ноосферу як сферу розуму, де знання, моральні цінності та духовна відповідальність людини формують нову цивілізаційну свідомість.
Висновки. Дослідження спрямоване на теоретичне обґрунтування необхідності переходу від технократичного і формально-правового підходу до етично-ціннісного та інтегрального бачення права як інструменту гармонізації відносин між людиною, суспільством, природою і технологічним середовищем.
Ключові слова: ноосферна етика, ноосферне право, адвокатська етика, захист прав людини, правозахисна діяльність, захист прав і свобод людини
Список використаних джерел:
- Вернадський, ВІ 2011, ‘Вибрані наукові праці академіка В. І. Вернадського’, Т. 1: Володимир Іванович Вернадський і Україна, Кн. 2: Вибрані праці. Ред. Загородній, АГ та ін., Київ : Друкарня НБУВ.
- Верлос, Н. 2020, ‘Конституціоналізація цифрових прав людини: вітчизняна практика та зарубіжний досвід’. Часопис Київського університету права, (2), 129-133. https://doi.org/10.36695/2219-5521.2.2020.21.
- Вознюк, ОВ 2023, ‘Феноменологічні інструменти взаємодії людини з ноосферою та її різнобічні імплікації’, у кн. Ноосфера Вернадського, сучасна освіта і наука: під час випробувань і надалі. Колективна монографія до 160-річчя від дня народження В.І.Вернадського; за заг ред. Самодріна, АП, Т. 3, Київ-Кременчук: Вид-во “НОВАБУК”, с. 274–345.
- Воронкова, В, Кивлюк, О & Андрюкайтене, Р 2023, ‘Еволюція від активного відповідального громадянства до цифрового в контексті критичного мислення: досвід країн ЄС’, Humanities studies: Collection of Scientific Papers, 14(91), с. 23–34.
- Воронкова, ВГ, Кивлюк, ОП & Андрюкайтене, Р 2017, ‘Концептуалізація моделі ноосферного розвитку сучасного соціуму та освіти інформаційного суспільства’, Гуманітарний вісник Запорізької державної інженерної академії: збірник наукових праць, (68), с. 33-48.
- Воронкова, В & Нікітенко, В 2023, ‘Проблема трансформації людини у контексті трансгуманізму: методологія цифрової антропології’, Humanities studies: Collection of Scientific Papers, 16 (93), с. 9-17. Доступно: <https://doi.org/10.32782/hst-2023-16-93-0>. [2 Травень 2025].
- Губенко, Г 2014, ‘Сучасна моральна криза цивілізації, роль біоетики та наук ноосферного класу в її вирішенні’, Наукові записки Національного університету “Острозька академія”. Серія “Філософія”, (16), с. 122-127.
- Йонас, Г 2001, ‘Принцип відповідальності. У пошуках етики для технологічної цивілізації’. Пер. з нім. К.: Лібра, 400 с.
- Кивлюк, ОП, Воронкова, ВГ & Нікітенко, ВО 2023, ‘Цифрові права людини як вираження цифрових атрибутів: соціально-філософське обґрунтування’, Освітній дискурс: збірник наукових праць, 44(4-6), с. 7-23.
- Ноосфера Вернадського, сучасна освіта і наука: під час випробувань і надалі 2024, Колективна монографія до 161-річчя від дня народження В. І. Вернадського; за ред. Рибалки, ВВ, Т. 4, Київ–Кременчук : Вид-во “NovaBook”, 534 с.
- Ноосферна парадигма в публічному управлінні: теорія, історія, сучасність 2017, Матеріали науково-практичної конференції (15 березня 2017 р.), Харків: Вид-во ХарРІ НАДУ “Магістр”, 208 с.
- Чупринський, БО 2012, Філософсько-правові аспекти формування професійної культури майбутніх юристів. Монографія, Волин. нац. ун-т ім. Лесі Українки, Луцьк: Захарчук В. В., 140 с.
