автор: В. М. Лозовицький
Актуальність теми дослідження. Актуальність теми зумовлена необхідністю здійснити дослідження методології сучасної постметафізичної української православної теології спілкування. Нам важливо розглянути яким чином формувалася методологія постметафізичної православної теології, які тут існували впливи на рівні ідей, концептів та підходів, і яка її позиція щодо знання реального.
Постановка проблеми. Сучасна постметафізична теологія спілкування виникає на хвилі критики пануючої в кін. ХХ ст. парадигми конструктивізму та семантичного плюралізму, що розвиває постмодерні підходи в яких пізнання реального втрачає власні критерії.
Аналіз останніх досліджень і публікацій. В українській науці здійснена важлива робота по осмисленню та критиці основних православних теологічних концептів та методо-логічних підходів розвитку сучасної православної теології. Разом з тим, без належного дослідження залишається методологія української православної постметафізичної теології.
Постановка завдання. Нашим зав-данням є визначити основні концептуальні впливи, що стали ідейною основою постметафізичної теології спілкування О. Філоненка; встановити коло основних парадигм, які він використовує і в межах яких розвиває свою думку; проаналізувати позицію О. Філоненка, щодо базових методологічних концептів конструктивізму та полісемантизму.
Виклад основного матеріалу. В результаті критичних досягнень представників лінгвістичного та прагматичного поворотів ХХ ст., утвердилося переконання, що пізнання, соціальні практики вбудовані в мову, і це робить їх настільки нерозривними, що ми починаємо бачити дійсність результатом когнітивного і соціального конструювання. Вони визнають дистанцію між світом і свідомістю, між мовою і предметністю світу, що роблять проблему зустріч з реальним неможливим. Ми дослідили, що на формування постметафізичної позиції О. Філоненка вплинули Ж. Деріда, Дж. Капуто, Ж. Л. Маріон, Х. У. Гумбрехт, Дж. Мілбанк. Під їх впливом О. Філоненко ставить під сумнів використання соціального конструктивізму як універсальної соціально-гуманітарної методології та методології теології.
Висновки. Відчутною проблемою філософії ХХ ст. став пошук шляху повернення до реального. Значний вклад в її осмислення здійснили представники постметафізичної парадигми Ж. Деріда, Ж. Л. Маріон, Х. Гумбрехт та Дж. Мілбанк, які суттєво вплинули на формування методології О. Філоненка. Український мислитель піддає критиці концепцію конструктивізму, як таку в якій відбувається забуття реальності та Бога, які постають продуктами соціальної та когнітивної реконструкції.
Ключові слова: сучасна православна українська теологія, методологія православної теології, постметафізична теологія, теологія спілкування
Список використаних джерел:
- Ванхузер, КДж 2007, Искусство понимания текста. Литературоведческая этика и толкование Писания, пер. с англ., Черкассы: Коллоквиум, 736 с.
- Гумбрехт, ХУ 2006, Производство присутствия: Чего не может передать значение, пер. с англ. С. Зенкина, Mосква: Новое литературное обозрение, 184 с.
- Деррида, Ж 1999, Голос и феномен, пер. с фр., СПб.: АЛЕТЕЙЯ, 208 с.
- Зонтаг, С 1997, Против интерпретации, Мысль как страсть, Москва: Русское феноменологическое общество, 208 с.
- Левинас, Э 2000, Избранное: Тотальность и бесконечное, пер., М.; СПб.: Университетская книга, 416 с.
- Милбанк, Дж 2022, Теология и социальная теория. По ту сторону секулярного разума, пер. А. Кырлежева, Д. Узланера, М.: Теоэстетика, 736 с.
- Філоненко, О 2018, Присутність Іншого і вдячність: контури євхаристійної антропології, Рівне: Дятлик М., 352 с.
- Филоненко, А 2022, Теоэстетика. 7 лекций о красоте, Москва: Никея, 272 с.
- Христокін, ГВ 2021, Методологія православної теології в її парадигмальних трансформаціях, Ірпінь: УДФСУ, 404 с.
- Caputo, JD 2000, ‘For Love of the Things Themselves: Derrida’s Hyper-Realism’, Journal for Cultural and Religious Theory, vol. 1, n. 3, рр. 37-61.
- Marion, JL 1991, God without Being, Chicago and London: The University of Chicago Press, 284 p.