Актуальність проблеми дослідження. Демократію визнано основою справедливого соціального устрою. Проте до сих пір і зміст цього феномену, і специфіка його здійснення зберігають дискусійний характер. В широкому розумінні, демократія – влада і благо для більшості. А більшість, тобто множину, складно привести до спільного знаменника. Таким інструментом, що синхронізує суспільний рух та індивідуальну активність в напрямку спільного блага доречно вважати освіту. Відповідно, систему освіту дорослих є підстави вважати дієвим інструментом ствердження демократичного суспільного устрою.

Постановка проблеми. Освіта як системний процес цілісного впливу на особистість є феноменом соціальної відповідальності. Тому освіту дорослих доцільно інтерпретувати та оцінювати з позицій справедливого суспільного устрою та демократичних свобод та цінностей.

Аналіз останніх досліджень і публікацій. Передумови, причини та історію становлення системи освіти дорослих ґрунтовно досліджено в роботах І. М. Фельцан, яка зазначає соціально-економічні фактори розвитку освіти дорослих. Т. Ю. Базаров, Я. М. Нейматов, А. Шапіро, П. Кнехт актуалізують питання напіврозпаду знання, або необхідності оновлення компетенцій. Цю думку обстоюють, зокрема, G. A. Kliucharev та Iu. V. Latov (2016), які на основі змістовної емпірико-доказової бази доводять думку про наявність значної невідповідності між потребами ринку праці та обсягами, змістом та якістю підготовки молодих фахівців, випускників закладів освіти. Shibao Guo (2010), Romina Müller, Sabine Remdisch, Katharina Köhler, Liz Marr, Saara Repo & Carsten Yndigegn (2015) зауважують, що організація навчання протягом життя стало політичною метою ЄС з кінця 90-х років. На прикладі Данії, Фінляндії, Німеччини та Англії автори доводять, що системи освіти дорослих в цих країнах перебувають на різних стадіях розвитку, що ускладнює інтернаціоналізацію освіти в європейському просторі.

Постановка завдання. З’ясувати зміст і специфіку системи освіти дорослих в Німеччині з позицій її соціально-політичного впливу та способу ствердження демократичного устрою в глобалізованому та полікультурному, поліетнічному соціумі.

Виклад основного матеріалу. Спектр освітніх послуг дійсно широкий. Основні причини та цілі народних університетів наступні: формування знань, формування переконань, формування волі, формування людини. Його мотивацією є повернення до раціоналізму в повсякденному житті та “турбота” про ірраціональне. Створення центрів освіти для дорослих є можливістю ствердження демократії. Така освіта формує таке усвідомлення політичного, соціального та культурного, яке здатне виступи-ти основою справжнього відродження європейських цінностей.Сучасний глобалізований світ потребує такої демократичної освіти, яка не обмежується національними кордонами та національною ідеєю. За для спільного бажаного майбутнього існує необхідність більш широкого, панорамного та перспективного погляду на європейські цінності та інтегративний зміст європейської культури. Центри освіти для дорослих співпрацюють з традиційними університетами, неурядовими організаціями, місцевими асоціаціями з метою об’єднання суспільства, згуртування спільноти для більш справедливого та стабільного соціального життя. Такі центри виконують функції інтеграції та трансляції цінностей культури, універсальних цінностей людства, навчають людей бути ефективними в єдності різноманіття: об’єднання людей різних талантів, компетенцій та навичок в дієвий організм соціального устрою.

Висновки. Освіта є важливим компонентом державної стратегії згуртування спільноти та інтеріоризації суспільних ідеалів та цінностей. Через розгалужену систему освіти дорослих реалізується принцип гармонізації соціального та індивідуального, свободи та обов’язку, прийняття Іншого та приналежності до громади. Зміст освіти дорослих в загальному підсумку становить формування знань, переконань, волі, тобто людини в цілому.Демократія здійснюється через комунікацію і спілкування. Освіта дорослих вмотивовує до цього якнайкраще, як формальна, так і неформальна.

Ключові слова: демократія, освіта дорослих, цінність, інклюзія, згуртованість.

Список використаних джерел:

1. Давидов, ПГ., 2010. ‘Безперервна освіта – вимога часу чи нова філософія освітньої діяльності’, Вісник ДонНУЕТ, № 2 (46), С. 170-176.
2. Дворецька, ГВ., 2005. ‘Соціологія праці : Навч.-метод. посіб. для самост. вивч. дисц.’, К. : КНЕУ, 203 с.
3. Добридень, АВ., 2008. ‘Навчання впродовж життя в контексті болонського процесу’, Вища освіта України, Дод. 3, т. 1 (8): темат. вип. «Вища освіта України в контексті інтеграції до європейського освітнього простору», С. 90-97.
4. Кивлюк, ОП., 2017. ‘Неформальна освіта в концепції lifelong learning’, Освітній дискурс : збірник наукових праць, Випуск 1, Київ : «Видавництво «Гілея», С. 22–34.
5. Кудрявцева, СП., Колос, ВВ., 2005. ‘Міжнародна інформація : Навчальний посібник для студентів вищих навчальних закладів’, К.: Видавничий Дім «Слово», 400 с.
6. Лотюк, ЮГ., 2011. ‘Неперервна освіта для пожиттєвого вдосконалення людини у світлі ідей сталого розвитку’, Нова педагогічна думка, № 1, С. 14-17.
7. Міністерство закордонних справ України, 2019. ‘Участь України у діяльності ЮНЕСКО’. Доступно : <http://mfa.gov.ua/ua/page/open/id/639> [Дата звернення 4 Червня 2020].
8. Овчаренко, СГ., 2012. ‘Неформальна освіта – необхідний елемент сучасної освітньої системи’. Доступно : <http://www.dialog.lviv.ua/files/champions-final-conference.pdf> [Дата звернення 12 Червня 2020].
9. Постійне представництво України при ЮНЕСКО, 2018. ‘Співробітництво України та ЮНЕСКО’. Доступно: <http://unesco.old.mfa.gov.ua/ua/ukraine-unesco/cooperation> [Дата звернення 17 Червня 2020].
10. Фельцан, ІМ., 2017. ‘Історія становлення теорії освіти дорослих у Європі’, Науковий вісник ужгородського університету, Серія: «Педагогіка. Соціальна робота», Випуск 1(40), С. 299-301.
11. BildungsXperten, 2020. Weiterbildung und Lebenslanges Lernen – Was ist der Quartärbereich?  [online] Available at : https://www.bildungsxperten.net/wissen/was-ist-der-quartaerbereich/ [Accessed 15 June 2020].
12. BildungsXperten, 2020. Wie funktioniert das deutsche Bildungssystem? [online] Available at : https://www.bildungsxperten.net/wissen/wie-funktioniert-das-deutsche-bildungssystem/ [Accessed 6 June 2020].
13. Deloitte, 2020. Global Human Capital Trends. [online] Available at : https://www2.deloitte.com/us/en/insights/focus/human-capital-trends.html [Accessed 12 June 2020].
14. Guo, Sh., 2010. ‘Toward recognitive justice : emerging trends and challenges in transnational migration and lifelong learning’, International Journal of Lifelong Education, 29:2, P. 149-167. (DOI : DOI : 10.1080/02601371003616533).
15. Kliucharev, GA., Latov, IuV., 2016. ‘Continuing Education’, Sociological Research, 55:4, P. 225-244. (DOI : DOI : 10.1080/10610154.2016.1264192).
16. Müller, R., Remdisch, S., Katharina, K., Marr, L., Repo, S., Yndigegn, C., 2015. ‘Easing access for lifelong learners: a comparison of European models for university lifelong learning’, International Journal of Lifelong Education, 34:5, P. 530-550. (DOI : DOI : 10.1080/02601370.2015.1030350).
17. Protsch, P., Solga, H., 2015. ‘The social stratification of the German VET system’, Journal of Education and Work, P. 637-661. (DOI : DOI : 10.1080/13639080.2015.1024643).
18. Statista Logo, 2019. Teilnahme an der Erwachsenenbildung in Deutschland 2017 nach Nettohaushaltseinkommen. [online] Available at : https://de.statista.com/statistik/daten/studie/710932/umfrage/teilnahme-an-der-erwachsenenbildung-in-deutschland-nach-nettohaushaltseinkommen/ [Accessed 13 June 2020].