автор: Чжао Ган
Актуальність теми дослідження. Мовна підготовка належить до стратегічних напрямів формування педагогічних кадрів. Першим і головним провідником мовних стратегій в системі навчання та виховання учнів та студентів є вчитель, педагог. Оволодіння педагогами мовними стратегіями в процесі навчання в педагогічному університеті розглядається як особливе завдання мовної політики держави.
Постановка проблеми. Мовна освіта є стратегічно важливою складовою у підготовці майбутніх педагогів, оскільки саме якісне володіння мовними засобами та прийомами дозволяє вчителю доносити необхідні знання до учнів. Вміння творчо та різнопланово застосовувати мову у педагогічній діяльності сприяє максимальному розкриттю вчителем свого інтелектуального потенціалу, сприяє кращому засвоєнню учнями навчального матеріалу. Аналіз останніх досліджень і публікацій. В процесі вивчення проблематики мовної освіти в педагогічному процесі корисними виявилися наукові, педагогічні та філософсько-освітологічні напрацювання таких дослідників, як А. Асанова, О. Безкоровайна, М. Казакова, В. Коваль, О. Кучерук, О. Палеха, Н. ПодолянськаКалько, С. Роман, Т. Северіна, Н. Сура, Н. Сяська та багато інших.
Постановка завдання полягає у системному осмисленні мовної освіти в стратегії підготовки майбутнього педагога.
Виклад основного матеріалу. Розглядаються місце та роль мовної освіти в педагогічному освітньому просторі, аналізуються сучасні стандарти іноземномовної підготовки майбутніх педагогів. Акцентується, що мовна освіта у педагогічних навчальних закладах має не тільки сформувати належний рівень знань та компетентностей, але й надати студенту-педагогу методологічний та методичний арсенал для подальшої трудової діяльності. Підкреслюється значущість і пріоритетність мовної освіти на державному рівні. Відзначається роль іноземномовної підготовки майбутніх педагогів у зв᾽язку з євроінтеграційними планами України, глобальними процесами інтернаціоналізації освітнього простору. Розглядаються сучасні стандарти іноземномовної підготовки майбутніх педагогів, обумовлені європейською практикою у цій царині та існуючими вітчизняними законодавчими актами. Вони спрямовані на утвердження якісних змін у іноземномовній підготовці вчителів, важливим компонентом якої є оволодіння стійкими розмовними навичками.
Висновки. Мовна освіта є стрижнем гуманістично-спрямованої системи підготовки майбутніх педагогів. Вона є підґрунтям ціннісної та інтелектуальної комунікації у навчально-виховному процесі. Вміння творчо та різнопланово застосовувати мову у педагогічній діяльності сприяє максимальному розкриттю вчителем свого духовного потенціалу, сприяє кращому засвоєнню учнями навчального матеріалу.
Ключові слова: мовна освіта, педагог, мовна культура, іноземномовна підготовка, професійна компетентність, мовні стратегії, мовна політика.
Список використаних джерел:
- Асанова, АЕ 2015, ‘Лінгводидактична компетентність як кінцевий освітній результат реалізації моделі професійної підготовки майбутніх учителів початкової школи’, Вісник Національної академії Державної прикордонної служби України, Вип. 3. Доступно: <http://nbuv.gov.ua/UJRN/Vnadps_2015_3_3>. [20 Вересень 2023].
- Безкоровайна, ОВ & Мороз, ЛВ 2012, ‘Актуальні аспекти комунікативної компетенції студентів ВНЗ’, Наукові записки Національного університету “Острозька академія”. Сер.: Філологічна, Вип. 25, c.142–145.
- Жиляєва, Ю 2011, ‘Особливості застосування методу проектів у професійно-педагогічній підготовці вчителів іноземних мов’, Проблеми підготовки сучасного вчителя, № 3, c.35–42.
- Загальноєвропейські Рекомендації з мовної освіти: вивчення, викладання, оцінювання 2003, Наук. ред. укр. вид-ня С. Ю. Ніколаєва, Ленвіт, Київ, 273 с.
- Казакова, ММ 2009, ‘Запровадження європейських освітніх стандартів у навчання англійської мови студентів-філологів’, Наукові праці Чорноморського державного університету імені Петра Могили. Сер.: Педагогіка, Т.108, Вип. 95, c. 146–149.
- Коваль, В 2012, ‘Лінгводидактичне бачення як важлива педагогічна умова формування лінгводидактичної компетентності майбутніх учителів-філологів’, Літературознавство. Фольклористика. Культурологія, Вип. 11–12, c. 223–231.
- Кучерук, ОА & Грибан, ГВ 2008, ‘Розвиток креативності у структурі методичної компетентності майбутнього вчителя української мови’, Педагогічний дискурс, Вип. 3, c. 112–116.
- Палеха, О 2012, ‘Державна політика регулювання підготовки майбутніх учителів іноземної мови у Великій Британії’, Педагогічні науки, Вип. 3, c. 74–79.
- Подолянська-Калько, Н 2013, ‘Мовна освіта як педагогічна проблема. До питання дефініцій мовної освіти та лінгвістики’, Наукові записки Кіровоградського державного педагогічного університету імені Володимира Винниченка, Сер.: Педагогічні науки, Вип. 122, c. 274–280.
- Роман, С 2012, ‘Професійно орієнтована іншомовна комунікативна компетентність майбутніх учителів іноземної мови як предмет формування в курсі практики усного та писемного мовлення’, Іноземні мови, № 2, c. 39–45.
- Северіна, Т 2014, ‘Іншомовна професійна підготовка майбутніх педагогів в умовах запровадження нового Державного стандарту’, Проблеми підготовки сучасного вчителя, № 9(1), c. 274-280.
- Сура, НА 2003, ‘Методичне забезпечення та організація навчання курсу професійно орієнтованого спілкування іноземною (англійською) мовою у ВНЗ’, Вісник ЛДПУ ім. Т.Г. Шевченка, №7 (63), c. 205–207.
- Сяська, НВ 2015, ‘Навчання іноземної мови майбутніх учителів у контексті діалогу культур та орієнтацією на міжкультурну комунікацію’, Вісник Національної академії Державної прикордонної служби України, Серія: Педагогіка, Вип. 4. Доступно: <http://nbuv.gov.ua/UJRN/Vnadped_2015_4_17>. [20 Вересень 2023].