автори: Денисенко Наталія Василівна, Щириця Тетяна Володимирівна
Актуальність теми дослідження. За умов демократизації українського суспільства та пріоритету цінностей і норм правового суспільства змінюються практики соціальної роботи. Зміст таких практик детермінований соціальним порядком та етосом соціальної роботи, горизонтом яких є основні цінності свободи, справедливості, солідарності. Рефлексія стосується кризових ситуацій.
Постановка проблеми. Вперше в український соціально-філософський та освітній дискурс залучено концепт когнітивної комунікації в дослідженні практик соціальної роботи та волонтерства як їхнього ресурсу.
Аналіз останніх досліджень та публікацій. Залучаючи потенціал Сократового діалогу, традицію діалогічної філософії М. Бубера, теорію комунікативної дії Ю. Габермаса, дискурсивну етику Ю. Габермаса та К.-О. Апеля, феноменологічні розвідки топографії Чужого Б. Вальденфельса, дослідження довіри О. Кожем’якіної, історичні розвідки взаємин “далекі близькі” В. Єрмоленка та інші деталізовано когнітивну (лінгвістичну) комунікацію як мовно-мовленнєву компетенцію соціального працівника.
Постановка завдання. Визначити теоретичне та практичне значення когнітивної (лінгвістичної) комунікації та волонтерства як ресурсу соціальної роботи.
Виклад основного матеріалу. У парадигмі комунікативного повороту від суб’єктності до інтерсуб’єктності пропонується використовувати концепт когнітивної комунікації, визначати його зміст та форму на базі теорій соціальної роботи: психологічно-орієнтованої; гуманістично-персоналістської; теорії ролей і стигматизації; теорії, орієнтованої на сильні сторони клієнта (Strength-Based Perspective). Для опису волонтерства як ресурсу в практиках соціальної роботи залучено концепт соціального капіталу П. Бурд’є.
Висновки. Надані конкретні пропозиції використання в практиках соціальної роботи з людиною з обмеженими можливостями такого лексикону, який не принижує її людську гідність, яка постає a priori повсякденної комунікації. Наголошено, що така комунікація можлива лише за умов довіри. Подальший розвиток волонтерства та інших форм повсякденних практик соціальної роботи планується досліджувати у горизонті функціонування самоорганізаційних систем.
Ключові слова: когнітивність, комунікація, комунікативна дія, комунікативна компетенція, комунікативний поворот в філософії ХХ століття, практики соціальної роботи, волонтерство як ресурс соціальної роботи.
Список використаних джерел:
- Апель, К.-О 1999. ‘Дискурсивна етика як політична етика відповідальності у ситуації сучасного світу’, переклад з німецької А. Єрмоленка, В кн.: Комунікативна практична філософія, Київ: Лібра, с. 395-412.
- Бистрицький, Є, Пролеєв, С, Білий, О, Лозниця, С, Зимовець, Р & Кобець, Р 2018, Національна ідентичність та громадянське суспільство. Вид. 2-ге, допов., Київ: Дух і Літера, 464 c.
- Бубер, М 2012, Я і Ти. Шлях людини за хасидським вченням, пер. з нім., Київ: Дух і літера, 272 с.
- Бурдьє, П 2003, Практичний глузд, переклад з франц., Київ: Український Центр духовної культури, 503 с.
- Вальденфельс, Б 2004, Топографія Чужого: студії до феноменології Чужого, Київ: ППС, 206 c.
- Габермас, Ю 2006, Залучення іншого: Студії з політичної теорії, перекл. з нім., Андрій Дахній; наук.ред Борис Поляруш, Львів: Астролябія, 416 с.
- Ґіденс, Е 1999, Соціологія, переклад з англійської, Київ: Основи, 726 с.
- Денисенко, НВ 2019, ‘Волонтерство як чинник та похідна громадянського суспільства в Україні’, Соціальна робота і сучасність: теорія та практика вирішення проблем учасників і постраждалих у збройних конфліктах: Міжнародна наук.-практ.конференція, редактор Гавва, ОО, Київ, Україна, 28 березня 2019, с. 67-70.
- Елліс, А 2023, Як зберегти емоційне здоров’я за будь-яких обставин, переклад з англійської, Київ: Сварог, 286 с.
- Енциклопедія для фахівців соціальної сфери 2012, Київ; Сімферополь: Універсум, 536 с.
- Єрмоленко, А 2021, Дискурс. Комунікація. Моральність. Монографія, Київ: Наукова думка, 438 с.
- Єрмоленко, А 2020, ‘Інтеріоризаця інтерсуб'єктивності в “Я”-концепті та співвідповідальність у трансцендентальній прагматиці’, Філософська думка, № 6, с. 6-15.
- Єрмоленко, В 2015, Далекі близькі, Львів: Видавництво Старого Лева, 304 с.
- Лукомська, С 2020, ‘Ресурсний підхід до подолання особистістю кризових ситуацій’, Науковий вісник ХДУ. Серія Психологічні науки, Випуск 1, с. 190-195.
- Лютий, Т 2018, ‘Інший і Чужий у структурі людського Я (М. Бубер, Е. Левінас, Ю. Кристева)’, Наукові записки НаУКМА. Філософія та релігієзнавство, № 1, с. 20-28.
- Кожем’якіна, О 2019, Довіра як ціннісна основа соціальної взаємодії. Монографія, Черкаси: ФОП Гордієнко Є.І., 424 с.
- Кримський, СБ 2003, Запити філософських смислів, Київ: ПАРАПАН, 240 c.
- Попович, МВ 1997, Раціональність і виміри людського буття, Київ: Сфера, 290 с.
- Рубанець, О 2015, ‘Когнітивна комунікація’, Мультиверсум. Філософський альманах, Випуск 5-6, c. 87-99.
- Рузметова, А 2018, ‘Волонтерство як ресурс соціальної роботи: основні характеристики’, Студентський науковий вимір соціально-педагогічних проблем сьогодення: ІІ Міжнародна науково-практ.конференція, редактор Лісовець, ОВ, Ніжин, Україна, 26 квітня 2018, с. 79-80.
- Семигіна, Т 2020, Сучасна соціальна робота, Київ: Академія праці, соціальних відносин і туризму, 275 с.
- Семигіна, Т 2019, ‘Підхід, орієнтований на сильні сторони клієнтів соціальної роботи: наскільки він важливий в Україні’, Соціальна робота і сучасність: теорія та практика вирішення проблем учасників і постраждалих у збройних конфліктах : Міжнародна наук.-практ.конференція, редактор Гавва, ОО, Київ, Україна, 28 березня 2019, с. 177-179.
- Щириця, Т 2019, ‘Світоглядні аспекти мовленнєвої компетентності в соціальній роботі з вразливими верствами населення України’, Соціальна робота і сучасність: теорія та практика вирішення проблем учасників і постраждалих у збройних конфліктах : Міжнародна наук.-практ.конференція, редактор Гавва, ОО, Київ, Україна, 28 березня 2019, с. 212-214.