автор: О. Ю. Рак
Актуальність теми дослідження. На період війни, розуміння щастя змінилось, цінність життя теж дало нову форму пояснень, тому тема стала ще більш актуальною на сьогоднішній день. Стаття присвячена аналізу філософських поглядів Епікура про смерть, щастя, знання та інші важливі теми. У процесі дослідження автором детально опрацьовано аргументи Епікура – чому смерть не є злом, а також його ідеї про те, як досягти щастя в житті.
Постановка проблеми. Розкрито проблематику, що філософія Епікура пропонує практичні комунікативно-ціннісні поради, як жити без страху перед смертю, цінувати життя і знаходити радість у простих речах. Епікур у своїх філософських роздумах підкреслює важливість розумного життя, етики, справедливості, знань і суджень. При опрацюванні даної проблеми ми бачимо суттєвий вплив епікуреїзму на українську культуру. Автор статті при проведенні дослідження наводить приклади використання ідей Епікура в творах таких українських письменників, як: Іван Франко, Леся Українка та Микола Хвильовий.
Аналіз останніх досліджень і публікацій. Науковими дослідженнями щодо філософських поглядів Епікура щодо проблемних понять представлено у працях відомих українських авторів, таких як: М. М. Мовчан, О. В. Кулєшов, Л. С. Кучера, П. А. Кравченко, В. Л. Петрушенко, М. В. Сінельникова. Слід виокремити американського класика, вченого-філософа Девіда Констана, який досліджував епікурейську філософію і його праця “Деякі аспекти епікурейської психології”.
Постановка завдання. Виявлення основних моментів у епікурейській філософії – це існування людини, цінність життя та буття, розуміння основних понять “щастя”, “задоволення”, “страху”, “страждання” тощо. Філософ наголошує, що найкращим чином досягнення щастя та задоволення – це мати якомога менше потреб від життя. А відповідно дня нас постає завдання – виокремити найкращі поради для життя, щоб отримати насолоду і щастя у людському бутті.
Виклад основного матеріалу. Філософ мав оптимістичний напрям щодо етики життя та задоволення і вважав, що в усьому є міра її дотримання. Ідеал життя та буття полягає – у задоволенні природних, а не створених бажань. Жодним чином Епікур був проти заздрощів та злих намірів нашкодити комусь, основне в його житті пам’ятати про безкорисливу доброту, оскільки вона завжди винагороджується. Вчений наголошував на необхідності постійно працювати над своїми знаннями та чуттями, щоб бути потрібним для багатьох. Найважливішою комунікативною порадою філософа була розуміння щастя і вміти вдовольнятися найменшим, також відноситись до смерті як кінець буття людини і треба жити отримуючи задоволення від природнього та фізичного існування, насолоджуватись життям, але пам’ятати межі допустимості заборонених пристрастей.
Висновки. Мета нашого життя – це пошук щастя, жити доброчесно і справедливо, керувати своїми думками, а отже – здобувати розум та знання. Автором розроблено висновок, що головними комунікативно-ціннісними порадами є принцип задоволення за Епікуром – це не просто пошук фізичних радощів, а комплексний підхід до життя, який включає в себе розуміння і задоволення як фізичних, так і розумових потреб, і в кінцевому – досягнення “атараксії”, тобто спокою душі.
Ключові слова: смерть, страх, щастя, задоволення, епікуреїзм, комунікативно-ціннісна порада, атараксія
Список використаних джерел:
- Konstan, D 2005, Stanford Encyclopedia of Philosophy. Available from : <https://plato.stanford.edu/entries/epicurus/>
- Weger, H, Castle Bell, G, Minei, EM, & Robinson, MC 2014, Relative effectiveness of active listening in initial interaction. International Journal of Listening, 28 (1), рр. 13–31. Available from : <https://doi.org/10.1080/10904018.2013.813234>
- Kenar, DJ, Cody, MJ, & Manusov, VL 2003, Interpersonal Communication: A Goal-Based Approach, 3rd ed., New York, NY : Bedford/St. Martin's.
- Епікур 2002, Філософський енциклопедичний словник, голова редколегії Шинкарук, ВІ та ін., Київ : Абрис, Інститут філософії імені Григорія Сковороди НАН України, 742 с.
- Кравченко, ПА & Москаленко, СМ 2008, ‘Щастя як загальна мета людського життя в епікурейській етиці’, Філософські обрії, № 20. Доступно : <http://dspace.nbuv.gov.ua/bitstream/handle/123456789/25856/17-Kravchenko.pdf?sequence=1>.
- Кулєшов, ОВ 2017, Філософія: практикум для здобувачів освітнього ступеня бакалавра зі спеціальностей 072 “Фінанси, банківська справа та страхування”; “071 Облік і оподаткування”, упоряд. О. В. Кулєшов; Міністерство освіти і науки України, Черкас. держ. технол. ун-т, Черкаси: ЧДТУ, 60 с.
- Кучер, ЛС 2010, Феномен смерті як філософсько-антропологічна проблема сучасності. Дисертація кандидата наук, Нац пед. ун-т ім. М. П. Драгоманова, Київ, 200 с. Доступно : <https://enpuir.npu.edu.ua/handle/123456789/42795?show=full>
- Мовчан, ММ 2019, Страх як проблема буття людини в соціальному середовищі. Монографія, Полтава: ПУЕТ, 356 с. Доступно : <https://core.ac.uk/download/pdf/326487416.pdf>
- Мозговий, І 2003, ‘Егоїстично-індивідуалістський контекст епікурейського гедонізму в розумінні проблеми свободи’, Наукові записки Тернопільського державного педагогічного університету ім. В. Гнатюка. Серія: Філософія. Тернопіль, № 11, с. 65-70.
- Петрушенко, В 2009, Висловлювання та сентенції знаменитих філософів. Тлумачний словник основних філософських термінів, Львів: Видавництво Національного університету “Львівська політехніка”, C. 234-261.
- Сінельнікова, МВ 2018, ‘Страх смерті та можливості його подолання у філософії Епікура’, Актуальні проблеми філософії та соціології: Науково-практичний журнал, голов. ред. Яковлев, ДВ; відпов. секретар Шамша, ІВ, Міністерство освіти і науки України; Національний університет “Одеська юридична академія”. Одеса, Вип. 21. с. 103-105. Доступно : <http://hdl.handle.net/11300/11421>